Справа 2-0174-2008 рік
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
23 квітня 2008 року Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська в складі:
головуючої судді Дубіжанської Т.О.
при секретарі Рожко Я.С.
за участю позивача ОСОБА_1
за участю представника позивача та третьої особи ОСОБА_3
за участю представника відповідача Мельничука В.Ю.
за участю третьої особи ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську справу за позовом ОСОБА_1до Вищого навчального закладу «Відкритий міжнародний університет розвитку людини «Україна», третя особа ОСОБА_2про розірвання договору про навчання та стягнення матеріальної шкоди, -
встановив:
У травні 2007 року ОСОБА_1пред'явила позов до Приватного вищого навчального закладу «Катеринославський університет», вказавши третьою особою ОСОБА_2, та просила постановити рішення, яким розірвати договір про навчання № 25/04 від 29.03.2004 року, стягнути з відповідача на її користь суму у розмірі 4 000 грн. В обґрунтуванні своїх вимог позивачка вказала на те, що 29 березня 2004 року між нею, третьою особою та Дніпропетровською філією вищого навчального закладу «Відкритий міжнародний університет «Україна» був укладений договір про навчання № 25/04, за яким Дніпропетровська філія університету взяла на себе зобов'язання за рахунок коштів позивачки здійснити навчання третьої особи за напрямком «Менеджмент», із спеціальності «менеджмент ЗЕД», за денною формою навчання та за освітньо - кваліфікаційним рівнем бакалавр, у строки, які визначаються датою зарахування третьої особи та датою її відрахування з університету у зв'язку із закінченням навчання. Позивачка сплатила кошти за всі роки навчання - 2004-2005 рік, 2005-2006 рік, 2006-2007 рік, 2007-2008 рік, що підтверджено Протоколами угод про договірну ціну від 29.03.2004 року. Однак позивачка та третя особа в другому семестрі 2005-2006 року навчання дізналися, що вказана вище Дніпропетровська філія університету відмовляється від виконання зобов'язань взятих за договором про навчання № 25/04 від 29.03.2004 року, через закінчення строку дії ліцензії. 05.03.2007 року позивачка та третя особа звернулися до Дніпропетровської філії університету із заявою про повернення сплаченої за договором про навчання суми у розмірі 4000 грн., за період з вересня 2006 року по 2008 рік, на яку останній не дав відповідь. За таких обставин, позивачка вимушена звернутися до суду за захистом своїх порушених прав.
В ході розгляду справи судом був замінений первісний відповідач Приватний вищий навчальний заклад «Катеринославський університет» належним відповідачем Вищим навчальним закладом «Відкритий міжнародний університет «Україна».
У судовому засіданні позивачка та її представник позовні вимоги підтримали, просили розірвати договір про навчання № 25/04 від 29.03.2004 року, укладений між позивачкою - ОСОБА_1. та відповідачем - Вищим навчальним закладом «Відкритий міжнародний університет «Україна», стягнути з відповідача - Вищого навчального закладу «Відкритий міжнародний університет «Україна» на користь позивачки - ОСОБА_1. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 4000 грн., при цьому посилалися на підстави зазначені у позовній заяві. Також вони зазначили, що третя особа - ОСОБА_2. не підписувала ніяких заяв про переведення або відрахування її з університету, а відповідач при переведенні третьої особи - ОСОБА_2. в інший вищий навчальний заклад порушив процедуру переведення, встановлену законом.
Представник відповідача у судовому засіданні вимоги позивачки не визнав та просив в задоволенні позову відмовити, вказавши на те, що договір про навчання № 25/04 від 29.03.2004 року був достроково розірваний за ініціативою студента - третьої особи ОСОБА_2., згідно її заяви про відрахування, про що відповідач виніс наказ. Умовами укладеного договору передбачено, що у разі дострокового розірвання договору за ініціативою студента кошти за навчання університетом не повертаються. Крім того, він зазначив, що з 2006 року Дніпропетровська філія Вищого навчального закладу «Відкритий міжнародний університет «Україна» за адресою, що зазначена в договорі, не знаходиться.
Третя особа у судовому засіданні вимоги позивачки підтримала, вказавши на те, що ніяких заяв про переведення або відрахування її з університету вона не писала, об'яви в навчальному закладі щодо зміни адреси відповідача не розвішувалися.
Вислухавши сторони та третю особу, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню по наступним підставам.
Згідно ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону.
Відповідно до ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
У судовому засіданні встановлено, що 29 березня 2004 року між позивачкою - ОСОБА_1., далі замовник, третьою особою - ОСОБА_2., далі студент, та відповідачем - Вищим навчальним закладом «Відкритий міжнародний університет «Україна» в особі Самойленка В.М., який є директором його Дніпропетровської філії, далі університет, був укладений договір про навчання № 25/04, згідно якого університет взяв на себе зобов'язання за рахунок коштів замовника здійснити навчання (далі - освітня послуга) студента, а саме: за напрямом 0502 «Менеджмент» із спеціальності менеджмент ЗЕД за денною формою навчання за освітньо-кваліфікаційним рівнем бакалавр у Дніпропетровській філії університету у строки, які визначаються датою зарахування студента та датою її відрахування з університету у зв'язку із закінченням навчання, які обумовлюються відповідним планом та графіком навчання. Згідно розділу 2 договору, університет також взяв на себе зобов'язання надати студенту освітню послугу на рівні державних стандартів освіти; забезпечити студенту під час дії договору дотримання прав учасників навчального процесу відповідно до діючого законодавства України; при успішному виконанні навчального плану, графіку навчального процесу, навчальних програм і повному дотриманні умов цього договору сторонами видати студенту документ про освіту державного зразка; інформувати замовника та студента про правила та вимоги щодо організації надання освітньої послуги, її якості та змісту, про права і обов'язки сторін під час надання таких послуг; у разі дострокового розірвання договору (незалежно від підстав його розірвання) у зв'язку з ненаданням студенту освітньої послуги - повернути замовнику частину коштів, що були внесені ним як попередня плата за надання освітньої послуги, відповідно до умов, визначених цим договором. Відповідно до розділів 3, 4 вказаного договору, замовник взяла на себе зобов'язання своєчасно вносити плату за освітню послугу в розмірах, порядку та у строки, що встановлені цим договором та додатками до нього, які є невід'ємними частинами цього договору; не передавати своїх зобов'язань за цим договором іншим фізичним або юридичним особам без письмової згоди на це університету; відшкодувати університету шкоду, яка завдана діями студента (у разі відсутності у студента майна або коштів, достатніх для її відшкодування самостійно) в повному обсязі та на умовах цього договору або у частині, якої не вистачає студенту. Студентка зобов'язалася виконувати вимоги законодавства України і університету з організації надання освітніх послуг; додержуватися законодавства України, Статуту університету, Положення про Дніпропетровську філію університету, Положення про організацію навчально-виховного процесу, моральних та етичних норм, внутрішнього розпорядку університету, положень відповідних структурних підрозділів університету; виконувати графік навчального процесу, вимоги навчального плану, розпорядження та накази керівництва університету, а також вимог викладачів щодо засвоєння студентом навчальних програм; дбайливо користуватися майном університету; нести солідарну з замовником матеріальну відповідальність за нанесену університету шкоду. У відповідності до п. п. 5.2, 5.3 договору, загальна вартість освітньої послуги за весь термін навчання студента становить: 15 304 грн., яка вноситься замовником згідно протоколу договірної ціни. В пункті 5.5 договору зазначено, що замовник може вносити плату за навчання по навчальних роках до 25 травня поточного року, як сплата за наступний навчальний рік, або по семестрах: за перший семестр наступного навчального року до 25 травня поточного календарного року; за другий семестр поточного навчального року за 45 діб до початку другого семестру. Також, передбачено внесення плати за навчання щомісячно в розмірі 20 % від річної вартості навчання до 25 числа кожного поточного місяця, починаючи з вересня. Плата за надання освітньої послуги по навчальних роках або по семестрах (щомісяця) може визначатись в різних співвідношеннях та за іншим графіком, які встановлюються університетом. (а.с. 6-7).
Згідно протоколів угод про договірну ціну та квитанції до прибуткового касового ордеру від 29.03.2004 року (а.с. 8, 9, 13), позивачка - ОСОБА_1. сплатила на рахунок відповідача - Вищого навчального закладу «Відкритий міжнародний університет «Україна» за навчання третьої особи - ОСОБА_2. в університеті, з 2004 по 2008 рік, з урахуванням пільг, суму 8000 грн. З довідки № 218 від 13.09.2004 року (а.с. 14) та пояснень сторін у судовому засіданні вбачається, що третя особа - ОСОБА_2. навчалася у відповідача на І, ІІ курсі денної форми навчання спеціальності «Менеджмент організацій».
29 вересня 2006 року наказом відповідача - Вищого навчального закладу «Відкритий міжнародний університет «Україна» № 1339/1-с «Про рух контингенту студентів Дніпропетровської філії» було відраховано студента ІІІ курсу денної форми навчання спеціальності 6.050200 «Менеджмент організацій»: третю особу - ОСОБА_2., у зв'язку з переведенням до Приватного вищого навчального закладу «Катеринославський університет». (а.с. 87 - 89).
У відповідності до Положення про порядок переведення, відрахування та поновлення студентів вищих закладів освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти України № 245 від 15.07.1996 року, дане Положення регулює питання переведення студентів, які навчаються за освітньо-кваліфікаційними рівнями - молодший спеціаліст та бакалавр, а також питання відрахування та поновлення студентів, які навчаються за освітньо-кваліфікаційними рівнями молодший спеціаліст, бакалавр, спеціаліст та магістр у вищих закладах освіти незалежно від підпорядкування та форм власності. П. 1 цього Положення передбачено, що переведення студентів з одного вищого закладу освіти до іншого незалежно від форми навчання, напряму підготовки фахівців з вищою освітою, спеціальності здійснюється за згодою ректорів (директорів) обох вищих закладів освіти.
Згідно п. 7.10 договору про навчання № 25/04 від 29.03.2004 року, укладеного між позивачкою, третьою особою та відповідачем, у разі переведення студента до іншого вищого навчального закладу договір вважається розірваним достроково і розрахунок між сторонами здійснюється згідно умов договору стосовно дострокового його розірвання. Відповідно до п. 5.10 цього договору, у разі дострокового розірвання договору за згодою університету всі надані університетом знижки та пільги за весь термін навчання скасовуються, кошти за поточний навчальний рік (семестр, місяць) не повертаються, а остаточні розрахунки між сторонами здійснюються з розрахунку загальної вартості освітньої послуги, вказаної в п. 5.2 цього договору. (а.с. 6-7).
Отже, при переведенні третьої особи - ОСОБА_1. до Приватного вищого навчального закладу «Катеринославський університет» за згодою Відкритого міжнародного університету розвитку людини «Україна» (наказ університету від 29 вересня 2006 року № 1339/1-с) було достроково розірвано договір про навчання № 25/04 від 29.03.2004 року і Вищий навчальний заклад «Відкритий міжнародний університет «Україна» повинен був провести остаточний розрахунок з позивачкою - ОСОБА_1., як із замовником за вказаним договором, з розрахунку загальної вартості освітньої послуги, вказаної в п. 5.2 цього договору, тобто повернути їй сплачені кошти за третій та четвертий курси навчання третьої особи - ОСОБА_2. в університеті за спеціальністю «Менеджмент», за денною формою навчання, за освітньо-кваліфікаційним рівнем бакалавр, у 2006-2008 році, в сумі 4000 грн.
Як вбачається з пояснень позивачки та представників сторін у судовому засіданні, відповідач не провів розрахунок з позивачкою за договором про навчання № 25/04 від 29.03.2004 року, який розірвано за згодою відповідача на підставі п. 7.10 цього договору, з наслідками встановленими п. 5.10 цього ж договору, в сумі 4000 грн.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.
У відповідності до ч. 2 ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Таким чином, суд дійшов висновку, що необхідно розірвати договір про навчання № 25/04 від 29.03.2004 року, укладений між позивачкою та відповідачем, оскільки п. 7.10 даного договору передбачено, що у разі переведення студента до іншого вищого навчального закладу договір вважається розірваним достроково.
Відповідно до ч. 4 ст. 653 ЦК України сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов'язанням до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом.
Оскільки в судовому засіданні встановлено, що третя особа - ОСОБА_2., яка є студентом за договором про навчання № 25/04 від 29.03.2004 року, закінчила І та ІІ курс навчання у відповідача, тобто отримала освітню послугу з 2004 - 2006 роки навчання, то суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивачки - ОСОБА_1. сплачені нею кошти за укладеним договором, з розрахунку загальної вартості освітньої послуги, що передбачено п. 5.10 договору та ч. 4 ст. 653 ЦК України, за 2006-2007 та 2007-2008 роки навчання, в сумі 4000 грн.
Що стосується повідомлення відповідача - Вищого навчального закладу «Відкритий міжнародний університет «Україна» № 1/26-190 від 28.12.2006 року (а.с. 90), згідно якого даний університет є засновником Приватного вищого навчального закладу «Катеринославський університет» та передав до статутного фонду останнього, за роздільним актом, свої майнові права та обов'язки, що стосується Дніпропетровської філії Вищого навчального закладу «Відкритий міжнародний університет «Україна», які виникли до 01.05.2006 року, то вказане повідомлення являється безпідставним та необґрунтованим і не може бути прийнято судом до уваги, з огляду на наступне.
З матеріалів справи вбачається, що 03 листопада 2006 року прокуратурою Дніпропетровської області було порушено кримінальну справу за фактом здійснення посадовими особами Приватного вищого навчального закладу «Катеринославський університет» без одержання ліцензії освітньої діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до законодавства, яке пов'язано з отриманням доходу у великих розмірах, за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 202 КК України. З даного приводу прокуратурою Дніпропетровської області 07.11.2006 року було направлено лист Вих. № 07/3-164 до Міністерства освіти і науки України. (а.с. 97). Згідно п. 4 наказу Міністерства освіти та науки України від 23.11.2006 року № 2237-Л «Про результати ліцензування, акредитації та атестації», освітню діяльність Приватного вищого навчального закладу «Катеринославський університет», що діє без ліцензії міністерства, припинено. (а.с. 98-100).
Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України від 17.01.2002 року № 2984-ІІІ «Про вищу освіту», освітня діяльність на території України здійснюється вищими навчальними закладами на підставі ліцензій, які видаються у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Вищому навчальному закладу, що успішно пройшов ліцензійну експертизу, видається ліцензія на освітню діяльність, як правило, на термін завершення циклу підготовки фахівців за напрямом, спеціальністю, але не менше ніж на три роки. Продовження терміну дії ліцензії здійснюється у порядку, встановленому для її одержання. З дня прийняття рішення про ліквідацію вищого навчального закладу видана ліцензія втрачає чинність.
Згідно п. п. 2, 18 Постанови Кабінету Міністрів України від 29.08.2003 року № 1380 «Про ліцензування освітніх послуг», ліцензування освітніх послуг є процедурою проведення ліцензійної експертизи, прийняття рішень, їх оформлення, видачі, переоформлення ліцензій, видачі їх дублікатів, а також прийняття рішень про обмеження діяльності суб'єктів у сфері освіти. Спроможність навчального закладу провадити освітню діяльність (надавати освітні послуги) підтверджується експертним шляхом - проведенням ліцензійної експертизи.
Таким чином, Приватний вищий навчальний заклад «Катеринославський університет» взагалі не мав право надавати освітню послугу на території України без ліцензії, отримання якої є обов'язковою вимогою, що встановлена законом.
Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 104 ЦК України юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або в результаті ліквідації. Ч. 2 ст. 104 цього Кодексу передбачено, що юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.
Як встановлено в судовому засіданні, відповідач - Вищий навчальний заклад «Відкрити міжнародний університет розвитку людини «Україна» 18.03.2005 року отримав Ліцензію серії АБ № 121869, на підставі рішення ДАК від 22.02.2005 року протокол № 54 (наказ МОН України від 09.03.2005 року № 415-Л), а 25.05.2007 року отримав Ліцензію серії АВ № 328426, на підставі рішення ДАК від 24.04.2007 року протокол № 66 (наказ МОН України від 11.05.2007 року № 1192-Л). Згідно додатків до вказаних ліцензій, ліцензії поширюються на Дніпропетровську філію Вищого навчального закладу «Відкритий міжнародний університет «Україна», на напрям 0502 «Менеджмент», спеціальність менеджмент ЗЕД - зовнішньо економічна діяльність, що є предметом договору про навчання № 25/04 від 29.03.2004 року, до 01.07.2009 року та до 01.07.2010 року. (а.с. 80-83, 92-93). Відповідно до п. 1.12 Статуту Вищого навчального закладу «Відкрити міжнародний університет розвитку людини «Україна», затвердженого 14.10.2004 року Міністерством освіти і науки України, структурні підрозділи Університету створюються відповідно до законодавства та головних завдань діяльності вищого навчального закладу і функціонують згідно з окремими положеннями, що розробляються вищим навчальним закладом, виходячи із вимог чинного законодавства. Структурні підрозділи можуть мати окремі права юридичної особи. В п. 6.6 цього Статуту вказано, що майно Університету належить йому за правом власності, повного господарського відання або оперативного управління відповідно до чинного законодавства, Статуту, укладених правоченів. (а.с. 24-46). Згідно п. п. 1.5, 1.11, 6.5 положення про Дніпропетровську філію Вищого навчального закладу «Відкритий міжнародний університет розвитку людини «Україна», затвердженого 29.08.2006 року президентом університету Таланчук П.М., філія не має прав юридичної особи, знаходиться за адресою: 49112, м. Дніпропетровськ, вул. Космонавта Волкова, буд. 6-А, та будь-яке майно, що знаходиться на балансі філії, є власністю Університету.
З пояснень представника відповідача у судовому засіданні слідує, що відповідач - Вищий навчальний заклад «Відкритий міжнародний університет розвитку людини «Україна» не припинив свою діяльність по наданню освітніх послуг, а його Дніпропетровська філія змінила місцезнаходження.
Наведені вище обставини підтверджують, що відповідач - Вищий навчальний заклад «Відкрити міжнародний університет розвитку людини «Україна», як юридична особа, є відповідальною особою по зобов'язанням за договором про навчання № 25/04 від 29.03.2004 року, на рахунок якого за вказаним договором позивачка - ОСОБА_1. сплатила кошти за отримання освітньої послуги.
Що стосується стверджень представника відповідача про те, що договір про навчання № 25/04 від 29.03.2004 року було розірвано за ініціативою студента - третьої особи ОСОБА_2., згідно її заяви про відрахування з університету від 01.09.2006 року, а тому університет за умовами укладеного договору не повинен повертати кошти сплачені за її навчання, то дані ствердження являються безпідставними та необґрунтованими і такими, що спростовуються наказом відповідача - Вищого навчального закладу «Відкритий міжнародний університет «Україна» № 1339/1-с від 29.09.2006 року «Про рух контингенту студентів Дніпропетровської філії», яким відраховано студента ІІІ курсу денної форми навчання спеціальності 6.050200 «Менеджмент організацій»: третю особу - ОСОБА_2., у зв'язку з переведенням до Приватного вищого навчального закладу «Катеринославський університет».
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 104, 526, 611, 651, 653, 901 ЦК України, наказом Міністерства освіти України «Про затвердження Положення про порядок переведення, відрахування та поновлення студентів вищих закладів освіти», ст. 28 Закону України «Про вищу освіту», Постановою КМУ «Про ліцензування освітніх послуг», ст. ст. 10, 59-61, 209, 212-215 ЦПК України, суд, -
В И Р І Ш И В:
Позов ОСОБА_1до Вищого навчального закладу «Відкритий міжнародний університет розвитку людини «Україна», третя особа ОСОБА_2про розірвання договору про навчання та стягнення матеріальної шкоди - задовольнити.
Розірвати договір № 25/04 від 29.03.2004 року укладений між ОСОБА_1та Вищим навчальним закладом «Відкритий міжнародний університет розвитку людини «Україна».
Стягнути з Вищого навчального закладу «Відкритий міжнародний університет розвитку людини «Україна» на користь ОСОБА_1в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 4000 грн.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.
Суддя Т. О. Дубіжанська