Справа № 206/3552/2012

Провадження № 2/206/1268/2012

У х в а л а

24 травня 2012 року м. Вінниця

Суддя Замостянського районного суду м. Вінниці Луценко Л. В. , розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Вінницької міської ради про визнання незаконним додатку № 1 до рішення № 651 від 10.02.2012 року 18 сесії 6 скликання, зобов'язання укласти договори земельного сервітуту для обслуговування гаражів по АДРЕСА_1 строком на десять років, визнання право власності на самочинно збудовані гаражі, -

В С Т А Н О В И В :

До Замостянського районного суду м. Вінниці надійшли матеріали позовної заяви ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Вінницької міської ради про визнання незаконним додатку № 1 до рішення № 651 від 10.02.2012 року 18 сесії 6 скликання, зобов'язання укласти договори земельного сервітуту для обслуговування гаражів по АДРЕСА_1 строком на десять років, визнання право власності на самочинно збудовані гаражі.

Вказана заява не відповідає вимогам ст. 119 ЦПК України, оскільки позовна заява не містить: - поштовий індекс, номери засобів зв'язку позивачів та відповідача;

- відсутня ціна позову щодо вимог майнового характеру;

- не зазначено доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування, а саме, при зверненні із позовними вимогами про визнання право власності на самочинно збудовані гаражі, не зазначено: чи були позивачам надані в установленому порядку відповідні дозвільні документи, чи мають позивачі затверджений належним чином проект спірних споруд, будівництво яких згідно зі ст. 23 Закону України „Про планування і забудову території" здійснюється згідно з законодавством, державними стандартами, нормами та правилами, місцевими правилами забудови, містобудівною і проектною документацією; чи відповідають спірні об'єкти будівельним нормам і правилам, які відповідно до ст. 16, 17 Закону України „Про основи містобудування" встановлюють комплекс якісних та кількісних показників і вимог, які регламентують розробку і реалізацію містобудівної документації, проектів конкретних об'єктів.

В позові не вказані докази в підтвердження експлуатаційної придатності самовільних споруд та стану будівельних конструкцій. Не вказано в позові чи самовільно збудовані позивачами об'єкти вводилися в експлуатацію, чи була встановлена відповідність об'єктів екологічним, санітарно-гігієнічним вимогам;

Також, позивачами не зазначено дати подання позовної заяви, яка повинна відповідати іншим вимогам, встановленим законом.

До позовної заяви не додано документ, що підтверджує сплату судового збору, який необхідно сплатити на розрахунковий рахунок для оплати судового збору до Змостянського районного суду м. Вінниці - р/р 31214206700003. При сплаті судового збору з 01 листопада 2011 року у призначенні платежу платник судового збору повинен вказати: "Призначення платежу: судовий збір, код ЄДРПОУ суду 02894823, пункт у відповідності характеру позову ".

Крім того, із змісту позовної заяви та її прохальної частини, вбачається, що позивачі також оскаржують рішення суб'єкта владних повноважень - органу місцевого самоврядування, щодо відмови в укладенні договору земельного сервітуту.

Згідно з ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

У відповідності до п.1 ч.1 ст.3 КАС України, справою адміністративної юрисдикції є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Як передбачено п.7 ч.1 ст.3 КАС України, суб'єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно з ч.2 ст.4 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлено інший порядок судового вирішення.

Згідно з ч.2 ст.17 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема:

1) спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності;

Відповідно до рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Вищого адміністративного суду України щодо офіційного тлумачення положень частини першої ст.143 Конституції України, пунктів «а», «б», «в», «г», ст.12 ЗК України, п.1 ч.1 ст.17 КАС України від 01 квітня 2010 року №10-рп/2010 року по справі №1-6/2010 року, положення п.1 ч.1 ст.17 КАС України стосовно поширення компетенції адміністративних судів на «спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності»слід розуміти так, що до публічно-правових спорів, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів, належать і земельні спори фізичних чи юридичних осіб з органом місцевого самоврядування, як суб'єктом владних повноважень, пов'язані з оскарженням його рішень, дій чи бездіяльності.

Виходячи з вищевикладенного, вважаю, що позивачам необхідно з даною частиною позовних вимог, а саме: визнання незаконним додатку № 1 до рішення № 651 від 10.02.2012 року 18 сесії 6 скликання, зобов'язання укласти договори земельного сервітуту для обслуговування гаражів по АДРЕСА_1 строком на десять років, звертатися до суду з адміністративним позовом за правилами адміністративного судочинства України.

За ст. 16 ЦПК України, не допускається об'єднання в одне провадження вимог, які підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства, якщо інше не встановлено законом.

Тому, відповідно до ст. 121 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 ЦПК України, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення позовної заяви без руху, про що повідомляє позивача та надає йому строк для усунення недоліків.

За таких обставин, дану заяву слід залишити без руху та надати позивачам строк для усунення зазначених недоліків.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 119, 120, 121 ЦПК України, -

У Х В А Л И В :

Матеріали позовної заяви ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Вінницької міської ради про визнання незаконним додатку № 1 до рішення № 651 від 10.02.2012 року 18 сесії 6 скликання, зобов'язання укласти договори земельного сервітуту для обслуговування гаражів по АДРЕСА_1 строком на десять років, визнання право власності на самочинно збудовані гаражі, залишити без руху та надати позивачу строк для усунення вказаних недоліків до 31.05.2012 року, але не пізніше п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали, про що повідомити позивачів.

В разі невиконання вказаних недоліків, дана заява буде вважатися неподаною та повернута позивачам.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: