Справа № 2-2237/11

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23.05.2012 року м. Кременчук

Крюківський районний суд м.Кременчука Полтавської області в складі головуючого судді Сьоря С.І. при секретарі Нікітенко А.Г. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Кременчуці Полтавської області цивільну справу за позовом фізичної особи ОСОБА_1 до фізичної особи ОСОБА_2 про визнання батьківства, стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини та дружини, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, відповідно до якого просить суд ухвалити рішення, яким визнати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 батьком ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, внести зміни до Книги реєстрації народжень та прізвище батька дитини змінити з ОСОБА_3 на ОСОБА_3, видати їй нове Свідоцтво про народження дитини ОСОБА_3, стягнути з відповідача ОСОБА_2 на її користь аліменти в розмірі ? частини з усіх видів його заробітку, але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно на утримання малолітньої дочки ОСОБА_3 до досягнення нею повноліття, стягнути з відповідача на її користь аліменти у розмірі ? частини з усіх видів заробітку на її утримання до досягнення дитиною ОСОБА_3 трьох років.

Свої вимоги мотивувала тим, що у серпні 2008 року перебуваючи на Сорочинському ярмарку в Миргородському районі Полтавської області вона познайомилися з ОСОБА_2. Від часу знайомства вона та відповідач стали зустрічатися, а подальшому підтримували близькі стосунки. Відповідач постійно у вільний від служби час приїздив до неї за місцем її проживання до м.Кременчук.

В жовтні -листопаді 2009 року за домовленістю між ними вона переїхала проживати до м.Ніжин та фактично проживала з відповідачем однією сім»єю у квартирі, що належить його батькам. В період спільного проживання вона завагітніла від відповідача. Після цього стало питання про реєстрацію шлюбу. На цьому грунті між нею та відповідачем почали виникати сварки. Приблизно в січні 2010 року, будучи вагітною вона повернулася до м.Кременчука де почала проживати, а відповідач уникав зустрічей із нею.

ІНФОРМАЦІЯ_2 року вона народила дочку ОСОБА_3 та у свідоцтві про народження останньої запис про батька дитини було зроблено відповідно до ст..135 СК України за її вказівкою.

Достовірно знаючи про народження дитини, відповідач ухиляється від визнання себе, як батька їхньої спільної дитини і до цього часу добровільно вирішити це питання не бажає. Матеріальної допомоги їй та дитині не надає.

В даний час дочка проживає із нею та перебуває на її утриманні та вихованні.

Позивачка ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі з підстав, що зазначені у позові.

Відповідач ОСОБА_2 позовні вимоги щодо визнання батьківства та стягнення аліментів на утримання ОСОБА_3 визнав повністю, а позовні вимоги про стягнення аліментів на утримання позивачки не визнав та зазначив, що з позивачкою він ніколи спільно не проживав, а вони лише періодично зустрічалися. Він є військовослужбовцем, стабільно отримує заробітну плату, інших осіб на утриманні не має, однак на даний час має непогашений кредит.

Вислухавши пояснення позивача та відповідача, свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Свідок ОСОБА_4 суду пояснила, що позивачку знає із школи та на даний час є її кумою, а відповідача знає візуально. Зі слів позивачки їй відомо, що вона з відповідачем проживала в м.Київ та від нього завагітніла і казала, що він згоден бути батьком. Потім їй позивачка телефонувала та сказала, що відповідач проти цього. Позивачку та відповідача бачила разом в м.Кременчук декілька разів, зокрема 07.05.2009 року.

Свідок ОСОБА_5 суду пояснив, що позивачку знає з 1999 року, а відповідача знає візуально. Зі слів позивачки йому відомо, що вона з відповідачем зустрічалась довгий час, він приїздив до неї в м.Кременчук та вона в свою чергу їздила до нього. Також він особисто бачив їх разом декілька разів.

Як встановлено судом сторони познайомилися у серпні 2008 року, після чого зустрічались, проводили разом вільний час, мали інтимні стосунки та у зареєстрованому шлюбі не перебували.

ІНФОРМАЦІЯ_2 року позивачка народила дочку ОСОБА_3.

Згідно свідоцтва про народження ОСОБА_3 серії НОМЕР_1, що видане 20.08.2010 року Крюківським відділом реєстрації актів цивільного стану Кременчуцького міського управління юстиції, батьком ОСОБА_3 вказаний ОСОБА_1, а матір»ю ОСОБА_1

Відповідно до ст.125 СК України якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається за рішенням суду.

Відповідно до ст.128 СК України за відсутності заяви, право на подання якої встановлено статтею 126 цього Кодексу, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду. Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу. Позов про визнання батьківства може бути пред'явлений матір'ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття. Позов про визнання батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 цього Кодексу.

Як встановлено судом, відомості про батька дитини в актовий запис про народження №534 від 20 серпня 2010 року на ім»я ОСОБА_3, внесені на підставі заяви матері, відповідно до ч.1 ст.135 СК України.

Згідно висновку судової молекулярно -генетичної експертизи №46 від 19.03 -30.03.2012 року, відповідно законам успадкування в генотипі дитини присутні тільки такі алелі, які виявляються у матері та біологічного батька. Молекулярно -генетичним аналізом встановлено: у дитини серед досліджених локусів не виявлено алелей умовно батьківського ( нематеринського) походження, які б не виявлялись у припустимого батька. Таким чином встановлено, що ОСОБА_2, може бути біологічним батьком дитини ОСОБА_3 з ймовірністю не менше 99, 999%.

Враховуючи викладене, аналізуючи в сукупності докази по справі, пояснення позивача, відповідача та свідків, висновок судово - генетичної експертизи, суд приходить до висновку, що вказані докази, містять достатньо відомостей, що засвідчують походження ОСОБА_3 від ОСОБА_2 та ці відомості є достатніми для прийняття рішення про визнання батьківства відповідача, а тому, суд приходить до висновку, що позов в частині визнання ОСОБА_2 батьком ОСОБА_3 є законним та обрунтованим і підлягає задоволенню.

Як встановлено судом з часу народження ОСОБА_3 проживає з матір»ю -позивачкою по справі та перебуває на її утриманні, а відповідач в добровільному порядку допомогу на утримання дитини не надає, що зокрема підтверджується довідкою ТОВ «Добробит»від 27.10.2011 року.

Стаття 180 Сімейного кодексу України передбачає, що батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ст. 187 Сімейного кодексу України відповідач за власною ініціативою аліменти не виплачує, в порядку ст..188 Сімейного Кодексу України від обов'язку утримувати дочку ОСОБА_3 не звільнений, угоди про добровільну сплату аліментів згідно ст.189 Сімейного кодексу України між сторонами не укладено.

Ненадання матеріальної допомоги на утримання малолітньої дитини є порушенням обов'язку батьків піклуватися про своїх дітей, тому вимоги позивачки щодо стягнення з відповідача аліментів на утримання малолітньої дочки ОСОБА_3 є законними та обґрунтованими і підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно ч.2 ст.91 СК України жінка та чоловік, які не перебувають у шлюбі між собою, мають право на утримання в разі проживання з нею, ним їхньої дитини, відповідно до частин другої -четвертої статті 84 та статей 86 і 88 цього Кодексу.

Ч.2, 4 ст.84 СК України передбачено, що дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка -батька дитини до досягнення дитиною трьох років. Право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того, чи вона працює, та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.

Оскільки малолітня дитина сторін, яка не досягла трьох річного віку, проживає з позивачкою та знаходиться на її утриманні, позивачка у зв»язку з доглядом за дитиною не працює, а відповідач працює військовослужбовцем, стабільно отримує заробітну плату, тобто має змогу надавати допомогу на її утримання, однак в добровільному порядку таку допомогу не надає, то суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 про стягнення з відповідача аліментів на її утримання до досягнення дитиною трьох років є також законними та обґрунтованими і з урахуванням стану здоров»я та матеріального стану позивачки, відповідача та дитини, встановлених обставин справи, підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ст.88 ЦПК України стороні на користь якої ухвалено судове рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Згідно ст.79 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат пов»язаних із розглядом справи.

Оскільки позов підлягає задоволенню, то з відповідача на користь позивача необхідно стягнути сплачені нею судові витрати, а саме витрати сплачені за проведення експертизи в сумі 4062 грн. 24 коп., витрати сплачені за переїзд позивачки з дитиною до м.Дніпропетровськ в зв»язку з необхідністю відібрання зразків для проведення експертизи в сумі 266 грн., 94 грн. 10 коп. сплаченого судового збору, а також з відповідача на користь держави необхідно стягнути судовий збір.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 79, 88, 212, 213, 214, 215 ЦПК України, ст.ст. 80, 84, 180, 181, 182, 184, 125, 128, 134, 135 СК України, суд ,-

ВИРІШИВ :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання батьківства, стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини та дружини -задовольнити частково.

Визнати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, батьком малолітньої ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження, уродженки м.Кременчук Полтавської області.

Стягувати з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2, фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_8 аліменти у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку, але не менше 30 (тридцяти) відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно на утримання малолітньої дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження починаючи з 08.12.2011 року до досягнення нею повноліття.

Стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти у розмірі 1/5 частини з усіх видів заробітку щомісячно на утримання ОСОБА_1 починаючи з 08.12.2011 року до досягнення ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження, трьох річного віку, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_9 року.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 4425 грн. 34 коп. сплачених судових витрат.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави 214 грн. 60 коп. судового збору.

Допустити негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.

Рішення суду після набрання ним законної сили надіслати до Крюківського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Кременчуцького міського управління юстиції для внесення змін до актового запису про народження №534 від 20 серпня 2010 року та видачі свідоцтва про народження..

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до апеляційного суду Полтавської області протягом десяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: