АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 березня 2012 року м. Одеса
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Одеської області в складі:
головуючого - Доценко Л.І.,
суддів - Журавльова О.Г., Оверіної О.В.,
за участю секретаря - Олініченко Н.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ПАТ «Державний ощадний банк України» в особі Одеського обласного управління ПАТ «Державний ощадний банк України» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Одеського обласного управління АТ «Ощадбанк» на рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 24 січня 2012 року,
ВСТАНОВИЛА :
11.04.2011 року ПАТ «Державний ощадний банк України» в особі філії - Одеського обласного управління АТ «Ощадбанк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 10 лютого 2006 року між ВАТ «Державний ощадний банк України» в особі філії - Одеського обласного управління АТ «Ощадбанк» і ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №537-н на суму 11 000 доларів США, що складало 55550 грн. по курсу Національного банку України на 10 лютого 2006 року (5,05 грн. за 1 дол. США) під 12 % річних, відповідно до додаткової угоди №1 до кредитного договору №537-н від 31 жовтня 2008 року відсоткова ставка збільшилась до 16 % річних з терміном останнього платежу по кредиту строком до 10 лютого 2011 року.
У забезпечення виконання зобов'язань по кредитному договору банком 10 лютого 2006 року укладено з позичальником нотаріально посвідчений договір застави транспортного засобу.
Також для забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором №573-н 10.02.2006 року банком з ОСОБА_2 був укладений договір поруки №2 до кредитного договору №573-н.
В обумовлені договором строки позичальник своїх зобов'язань по поверненню кредиту і по сплаті процентів не виконував. Станом на 08.02.2011 року сума заборгованості становила 3779, 75 доларів США.
Позивач просив стягнути солідарно з ОСОБА_1 і ОСОБА_2 на користь ПАТ «Державний ощадний банк України» в особі філії - Одеського обласного управління ПАТ «Ощадбанк» заборгованість за кредитом в сумі 3779, 75 доларів США.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив стягнути з відповідачів заборгованість за кредитним договором.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, про розгляд справи повідомлявся належним чином, проте за місцем реєстрації не проживає, в зв'язку з чим, в силу п.5 ст. 74 ЦПК України вважається повідомленим про розгляд справи.
____________________________________________________________________________
Головуючий 1-ої інстанції: Кисельов В.К. Справа 22-ц/1590/3456 /2012
Доповідач: Доценко Л.І. Категорія: 27
Представник ОСОБА_2 позовні вимоги не визнав, посилаючись на те, що ОСОБА_2 не отримував жодної вимоги банку про необхідність виконання зобов'язань за договором. Крім того, банк збільшив відсоткову ставку, проте не повідомив про це поручителя.
Рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 24 січня 2012 року позов ПАТ «Державний ощадний банк України» в особі філії - Одеського обласного управління АТ «Ощадбанк» задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Державний ощадний банк України» в особі філії - Одеського обласного управління АТ «Ощадбанк» заборгованість за основною сумою кредиту у розмірі 969,73 доларів США, прострочену заборгованість за кредитом у розмірі 2419,87 доларів США, заборгованість за відсотками у розмірі 160,18 доларів США, заборгованість за пенею за відсотками у розмірі 11,19 доларів США, заборгованість за пенею за основним боргом у розмірі 218,78 доларів США, а всього суму у розмірі 3779,75 доларів США, що еквівалентно сумі у розмірі 30030 гривень 11 копійок; державне мито у розмірі 300 гривень 30 копійок, а також витрати за інформаційне-технічне забезпечення у розмірі 120 гривень.
У задоволенні позовних вимог ПАТ «Державний ощадний банк України» в особі філії - Одеського обласного управління АТ «Ощадбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором та договором поруки відмовлено.
Рішення суду оскаржує ПАТ «Державний ощадний банк України» в особі філії - Одеського обласного управління АТ «Ощадбанк».
В апеляційній скарзі ПАТ «Державний ощадний банк України» в особі філії - Одеського обласного управління АТ «Ощадбанк» просить рішення суду змінити частково, позовну заяву АТ «Ощадбанк» задовольнити повністю, а саме стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заборгованість на суму 3779,75 дол. США та судові витрати на загальну суму 421,00 гривень, посилаючись на порушення судом норм процесуального права.
Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, заперечення на неї, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково.
Задовольняючи позовні вимоги ПАТ " Державний ощадний банк України " в особі філії- Одеського обласного управління АТ " Ощадбанк" до ОСОБА_1 та відмовляючи у задоволенні позову до ОСОБА_2, суд першої інстанції виходив з того, що між банком та ОСОБА_1 10 лютого 2006року було укладено кредитний договір на суму 11000 доларів США , що складає 55550 гривень, по курсу Національного банку України на 10.02.2006року під 12% річних. Відповідно до додаткової угоди № 1 до кредитного договору від 31 жовтня 2008року відсоткова ставка збільшилась до 16% річних з терміном останнього платежу по кредиту строком до 10 лютого 2011року. Оскільки ОСОБА_2 не був попереджений банком про зміну умов кредитного договору, а саме щодо зміни суми відсотків за кредитним договором, він не повинен відшкодовувати заборгованість за кредитним договором. Заборгованість за кредитним договором повинен відшкодувати тільки ОСОБА_1
Однак погодитись з таким висновком суду першої інстанції не можна, оскільки висновки суду не відповідають обставинам справи , суд не правильно застосував норми матеріального закону.
Колегія суддів вважає, що вказані порушення призвели до неправильного вирішення справи, тому суд апеляційної інстанції на підставі п.п.3,4 ч.1 ст.309 ЦПК України рішення суду першої інстанції скасовує, ухвалює нове рішення із наступних підстав.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 10 лютого 2006року було укладено кредитний договір № 573-н між позивачем та відповідачем ОСОБА_1 на суму 11000 доларів США зі сплатою відсотків в розмірі 12 % річних.
В забезпечення виконання зобов;язань за кредитним договором від 10.02.2006року було укладено договір застави транспортного засобу та договір поруки № 2 з ОСОБА_2
Згідно п.1.6.1.4 кредитного договору сторони погодили, що банк не дає жодних гарантій щодо незмінності процентної ставки за користування кредитом. Такий перегляд процентної ставки в односторонньому порядку може здійснюватися банком протягом строку дії цього договору щомісячно станом на 1 число місяця.
31 жовтня 2008року між банком та відповідачем ОСОБА_3 була укладена додаткова угода № 1 до кредитного договору № 573-н від 10.02.2006року , якою підвищено процентну ставку з 12% до 16% річних, з чого вбачається, що кредитор та позичальник досягли згоди щодо збільшення процентної ставки.
Згідно договору поруки № 2 укладеного з ОСОБА_2 поручитель зобов;язався перед кредитором відповідати солідарно в повному обсязі за своєчасне та повне виконання боржником зобов;язання за кредитним договором, а також додатковими угодами до нього, що укладені та можуть бути укладені в майбутньому.
Стаття 353 ЦК України визначає поруку як договір, за яким поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов;язку. Порука має похідний характер від забезпечуваного нею зобов;язання- своєчасного повернення кредиту за кредитним договором.
Статею 598 ЦК України визначені підстави припинення зобов;язання. Вказаною статтею передбачено , що зобов;язання припиняється частково або в повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Договором поруки № 2 від 10 лютого 2006року сторони обумовили, що дія даного договору припиняється з моменту припинення зобов;язань позичальника перед кредитором за кредитним договором ( п.4.1) і дія даного договору також припиняється , якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання зобов;язання за кредитним договором № 573-н від 10.02.2006року не пред;явить вимоги до поручителя ( п.4.2).
Таким чином, припинення зобов;язань здійснюється у спосіб, визначений договором або законом. Обсяг зобов;язань поручителя визначається як умовами договору поруки так і умовами кредитного договору , яким визначено обсяг зобов;язань боржника, забезпечення виконання яких здійснює поручитель. Оскільки додаткова угода є невід;ємною частиною кредитного договору № 573-н від 10.02.2006року, згідно договору поруки № 2 ОСОБА_2 взяв на себе зобов;язання відповідати не тільки за кредитним договором, а також за додатковими угодами, які можуть бути укладені в майбутньому , то зобов;язання підлягає виконанню також поручителем , а саме ОСОБА_2
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов;язання повинно виконуватись належним чином згідно з умовами договору.
Згідно ст.ст.553, 554 ЦК України боржник і поручитель відповідають перед кредитором, як солідарні боржники за порушення зобов;язання боржником.
Із матеріалів справи вбачається, що сума заборгованості за кредитним договором становить 3779,75доларів США, в тому числі : заборгованість за основною сумою кредиту в розмірі 969,73долара США ; прострочена заборгованость за кредитом у розмірі 2419,87доларів США ; заборгованість за відсотками у розмірі 160,18 доларів США ; заборгованість за пенею за відсотками у розмірі 11,19 доларів США ; заборгованість за пенею за основним боргом у розмірі 218,78 доларів США.
На підставі наведеного, колегія суддів вважає, що суму заборгованості за кредитним договором в розмірі 3779,75 доларів США , що еквівалентно 30162 грн.40коп. по курсу НБУ на 21.03.2012р. ( 3779,75 дол. х 7.98 = 30162 грн.40коп.) повинні відшкодувати солідарно ОСОБА_1 та ОСОБА_2
Відповідно до вимог ч.1 ст.88 ЦПК України з відповідачів на користь позивача підлягають стягненню судові витрати в розмірі 957 грн. 50коп., які документально підтверджені ( а.с. 3-4, 107).
Колегія суддів не приймає до уваги доводи представника ОСОБА_2 про те, що ОСОБА_2 не давав згоди на збільшення обсягу відповідальності поручителя у зв;язку з підвищенням процентної ставки, яка була збільшена в результаті укладання додаткової угоди 31 жовтня 2008року, оскільки при укладанні договору поруки № 2 ОСОБА_2 дав згоду відповідати за будь- які додаткові угоди, що будуть укладені в майбутньому.
Керуючись ст.ст. 307 ч.1п.2, 309 ч.1п.п.3,4, 316, 319 ЦПК України, колегія суддів,
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Одеського обласного управління АТ «Ощадбанк» задовольнити частково.
Рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 24 січня 2012 року скасувати та ухвалити нове рішення.
Позов ПАТ " Державний ощадний банк України " в особі філії - Одеського обласного управління АТ " Ощадбанк" задовольнити.
Стягнути солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь ПАТ " Державний ощадний банк України" в особі філії- Одеського обласного управління АТ " Ощадбанк" заборгованість в сумі 3779,75 доларів США, що еквівалентно 30162 гривні 40коп. та судові витрати в розмірі 957 гривень 50коп.
Рішення суду набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржене до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.
Головуючий Л.І. Доценко
Судді О.Г. Журавльов
О.В. Оверіна