Справа № 2-687/2011 р.

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

26 квітня 2012 Миколаївський районний суд Миколаївської області в складі:

головуючого - судді Войнарівського М.М.

при секретарі Гаркуші Ю.Ю.

за участю:

представника відповідача Цуркан П.Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Миколаєві цивільну справу за позовом

ОСОБА_2 до ТОВ «Добробут-С» про стягнення заборгованості по заробітній платі.

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ТОВ «Добробут-С» про стягнення заборгованості по заробітній платі.

Свої вимоги мотивувала тим, що з 25.06.2007року вона працювала у товаристві з обмеженою відповідальністю «Добробут-С»на посаді двірника. 31.03.2011року за домовленістю сторін була звільнена. На день звільнення сума заборгованості ТОВ «Добробут-С»по заробітній платі склала 1311грн.97коп.

Позивач ОСОБА_2 в судовому засіданні ,позов підтримала та наполягала на його задоволені.

Представник відповідача в судовому засіданні позов визнав в повному обсязі.

Вислухавши сторни,дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню. Судом встановлені наступні фактичні обставини на підставі пояснень сторін, представлених письмових доказів.

Таким чином в судовому засіданні встановлено,що позивачка дійсно працювала на посаді двірника в ТОВ «Добробут-С з 25.06.2007року по 31.03.2011року відповідно до запису в трудовій книжці. Однак позивачці при звільненні з підприємства не було проведено відповідних розрахунків з виплати заробітної плати. На день звільнення сума нарахованої та невиплаченої позивачці заробітної плати складає 1311грн.97коп.

Отже між сторонами склалися трудові правовідносини, пов'язані із правом працівника на оплату праці та своєчасне її отримання.

Вказані правовідносини врегульовані відповідними законодавчими нормами, які містяться у Конституції України, Кодексі Законів про працю України, Законах України.

Статтями 3, 21, 43, 45, 55 Конституції України передбачено, що людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права людини є невідчужуваними та непорушними. Кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на заробітну плату. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається судом.

Згідно ст.115 КЗпПУкраїни,заробітна плата виплачується працівникам регулярно у робочі дні у строки,встановлені колективним договором,але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу,що не перевищує 16 календарних днів.

Згідно ч.1 ст.116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник у день звільнення не працював, то зазначені суми повинні бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.

У разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

Згідно до ст. 237 -1 КЗпП України, відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Відповідно до ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. Як встановлено в судовому засіданні, відповідач завдав позивачу моральну шкоду, яка виявилася у душевних стражданнях. Був порушений звичайний ритм її життя. У добровільному порядку відповідач не бажає відшкодовувати завдану позивачу шкоду. Така поведінка відповідача викликала у позивачки душевні страждання та переживання. Таким чином, суд, враховуючи вимоги розумності і справедливості, вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача моральну шкоду в розмірі 1094 грн.

Таким чином, на основі з'ясованих обставин, на які позивач посилався як на підставу своїх вимог, підтверджених тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні, давши їм належну оцінку, суд дійшов висновку про те, що позов є законним, обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Також, згідно ст.88 ч.3 ЦПК України,з відповідача в дохід держави підлягають стягненню оплата судового збору у розмірі 214грн.60коп.

Керуючись ст.ст. 5-11, 60, 88, 208, 209, 213, 214, 215, 294 ,367 ЦПК України, ст.ст.23, 1167 ЦК України, ст.ст.115,116, 117 КЗпП України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_2 до ТОВ «Добробут-С» про стягнення заборгованості по заробітній платі -задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Добробут-С» на користь ОСОБА_2 :

- недоотриману заробітну плату в розмірі 1311(одна тисяча триста одинадцять)грн.97коп.;

- моральну шкоду в розмірі 1094грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Добробут-С» судовий збір в доход держави в сумі 214 грн.60коп.

Рішення підлягає негайному виконанню в частині присудження заробітної плати,але не більше ніж за один місяць.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Миколаївської області через Миколаївський райсуд в порядку передбаченому ст.294 ЦПК України .

Суддя М.М. Войнарівський

26.04.2012