Справа № 22-ц-1198/2012 Провадження № 22-ц/2590/1198/2012 Головуючий у I інстанції - Шаповал З.О.
Категорія - цивільна Доповідач - Харечко Л. К.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
17 квітня 2012 року
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:
головуючого - суддіХаречко Л.К.,
суддів:Зінченко С.П., Ішутко В.М.,
при секретарі:Бивалькевич Т.В.,
за участю:ОСОБА_5, ОСОБА_6 та їх представника ОСОБА_7,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Чернігові апеляційну скаргу ОСОБА_5 та ОСОБА_8 на рішення Щорського районного суду Чернігівської області від 16 березня 2012 року у справі за заявою ОСОБА_5 та ОСОБА_8 про встановлення факту постійного місця проживання на території України,
в с т а н о в и в:
Рішенням Щорського районного суду Чернігівської області від 16 березня 2012 року в задоволенні заяви ОСОБА_5 та ОСОБА_8 про встановлення факту постійного місця проживання на території України відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_5 та ОСОБА_8 просять скасувати дане рішення суду та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
ОСОБА_5 вказує, що у 2002 році зі своїм малолітнім сином ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_8 приїхала в Україну в с. Тихоновичі Щорського району Чернігівської області на постійне проживання. У 2002 році ОСОБА_5 зареєструвала шлюб з ОСОБА_10 та в шлюбі народила чотирьох дітей. У 2004 році ОСОБА_5 звернулась у сектор у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Щорського РВ УМВС з питання про отримання громадянства. Не з вини апелянта, а відповідального працівника сектора у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Щорського РВ УМВС ОСОБА_11 яка засуджена, було порушено обов'язкову процедуру проходження набуття ОСОБА_5 громадянства України. Проте апелянт зазначає, що вона всі відповідні вимоги виконала, надала свій паспорт громадянки Білорусії, та у неї є підстави для отримання громадянства України у відповідності до ст. 16 Закону „Про громадянство України".
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які брали участь у справі, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не може бути задоволена, виходячи з наступного.
Відмовляючи в задоволенні заяви ОСОБА_5 та ОСОБА_8 про встановлення факту постійного місця проживання на території України, суд першої інстанції виходив з того, що діючим законодавством не встановлений такий спосіб захисту порушеного права, як встановлення факту постійного місця проживання на території України, та наявності іншого позасудового порядку правового врегулювання даного питання, відповідно до якого встановлення факту проживання ОСОБА_5 на території України не буде мати юридичних наслідків до припинення заявницею громадянства Білорусі.
Такий висновок суду відповідає обставинам справи та нормам діючого законодавства.
По справі встановлено, що заявниця ОСОБА_5, уродженка м. Рогачов Гомельської області Республіка Білорусь, в 1999 році приїхала разом з малолітнім сином ОСОБА_8 на постійне місце проживання в Україну в с. Тихоновичі Щорського району Чернігівської області по паспорту громадянина Республіки Білорусь.
У 2004 році посадовими особами Щорського РВ УМВС України в Чернігівській області у ОСОБА_5 був вилучений паспорт громадянина Республіки Білорусь та без проходження процедури набуття громадянства України, ОСОБА_5 було отримано паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 виданий Щорським РВ УМВС України в Чернігівській області 16.07.2004 року та який був вилучений 10.01.2012 року, як незаконно отриманий.
Зазначені обставини стали підставою для звернення заявників ОСОБА_5 та ОСОБА_8 з заявою про встановлення факту постійного місця проживання на території України.
Відповідно до ч.1 ст.3 ЦПК України кожна особа має право в порядку встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Згідно ст.4 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.
Заявники ОСОБА_5 та ОСОБА_8 звернулися до суду з заявою про встановлення факту постійного місця проживання на території України в порядку статті 256 ЦПК України, тобто з заявою про встановлення в порядку окремого провадження факту, що має юридичне значення. Проте, статтею 256 ЦПК України передбачено виключний перелік справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення, серед яких відсутня така категорія справ, як справи про встановлення факту постійного проживання на території України, тобто Цивільним процесуальним кодексом України не передбачений такий спосіб судового захисту, а діючим законодавством встановлений інший позасудовий порядок його врегулювання.
Відповідно статті 9 Закону України „Про громадянство України" іноземець або особа без громадянства можуть бути за їх клопотаннями прийняті до громадянства України. Однією з умов прийняття до громадянства України є безперервне проживання на законних підставах на території України протягом останніх п'яти років.
Відповідно до статті 1 Угоди між Україною і Республікою Білорусь про спрощений порядок зміни громадянства громадянами України, які постійно проживають в Республіці Білорусь, і громадянами Республіки Білорусь, які постійно проживають в Україні ратифіковану Законом № 1186-XIV (1186-14) від 21.10.1999 року кожна зі Сторін надасть громадянам іншої Сторони, які постійно проживають на законних підставах на її території, громадянство відповідно до її національного законодавства.
Протягом десяти днів після надання особі нового громадянства компетентні органи Сторони, громадянство якої набувається, видають особі документ, який підтверджує набуте громадянство, одночасно вилучають документ, який підтверджує припинене громадянство, і пересилають його дипломатичними каналами Стороні, громадянство якої припиняється, разом з повідомленням про набуття нового громадянства із зазначенням дати набуття громадянства.
Протягом двох місяців після отримання повідомлення про набуття особою нового громадянства Сторона, громадянство якої припиняється, оформляє припинення громадянства і повідомляє про це Стороні, громадянство якої набувається.
Зважаючи на наведене, суд першої інстанції дійшов до правильного висновку про те, що встановлення факту проживання ОСОБА_5 на території України не буде мати юридичних наслідків до припинення заявницею громадянства Республіки Білорусі за наявності паспорта громадянина Республіки Білорусь, а тому апеляційна скарга апелянтів підлягає відхиленню, а рішення суду першої інстанції залишенню без змін.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд, -
У Х В А Л И В:
Апеляційну скаргу ОСОБА_5 та ОСОБА_8 відхилити.
Рішення Щорського районного суду Чернігівської області від 16 березня 2012 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання чинності.
Головуючий:Судді: