ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Київ
07 травня 2012 року № 2а-4276/12/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва в складі головуючого судді О.М. Чудак, розглянувши в порядку скороченого провадження матеріали справи за позовом Державної податкової інспекції у Дарницькому районі міста Києва Державної податкової служби до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
встановив:
27 березня 2012 року Державна податкова інспекція у Дарницькому районі міста Києва Державної податкової служби (ДПІ у Дарницькому районі) звернулась в суд з позовом до ОСОБА_1 (ОСОБА_1.) про стягнення заборгованості.
Зазначили, що станом на 27 березня 2012 року за ОСОБА_1 рахується заборгованість по сплаті мита на товари, що ввозяться на територію України суб'єктами підприємницької діяльності та мита на додану вартість з товарів, увезених на територію України громадянами в загальній сумі 5240 грн 03 коп., яка сформована на підставі податкових повідомлень - рішень. ДПІ у Дарницькому районі вжито заходів, щодо погашення податкового боргу, зокрема винесено податкові вимоги.
Посилаючись на те, що податкові повідомлення - рішення та вимоги не оскаржені, в той же час заборгованість не сплачена -ДПІ у Дарницькому районі просила стягнути з відповідача кошти в судовому порядку.
З огляду на вказане, судом в порядку статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України від 06 липня 2005 року №2747-ІV (КАС України) при розгляді даної справи застосовано скорочене провадження.
Відповідач у строк, передбачений частиною третьою статті 183-2 КАС України заперечень чи заяви про визнання позову у встановлений ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 березня 2012 року десятиденний строк суду не направив, хоча рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення отримав 23 квітня 2012 року.
Тому, розглянувши та оцінивши наявні матеріали справи в порядку скороченого провадження, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі, суд щодо заявлених позовних вимог виходить з наступного.
Стаття 67 Конституції України від 26 червня 1996 року №254к/96-ВР передбачає обов'язок платників податків в повній мірі та у встановлений строк сплачувати податки та збори до Державного бюджету України, а також місцевих бюджетів.
Як вбачається з матеріалів справи, внаслідок проведеної Львівською митницею камеральної перевірки на предмет правильності класифікації товарів ОСОБА_1 та встановлення порушення ним вимог УКТЗЕД, що є товарною номенклатурою Митного тарифу України затвердженого Законом України «Про Митний тариф України»від 05 квітня 2001 року №2371-ІІІ та основних правил інтерпретації класифікації товарів, - винесено податкові повідомлення - рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 30 листопада 2009 року №68 та №69 на загальну суму 5240 грн 03 коп.
Рішення податковим органом направлені ОСОБА_1, проте, рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення від 01 грудня 2009 року повернулось на адресу податкового органу з позначкою, за закінченням терміну зберігання, в результаті чого дані податкові повідомлення -рішення розміщені на дошці податкових оголошень.
Відповідно до абзацу «а»підпункту 6.2.3. пункту 6.2. статті 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21 грудня 2000 року № 2181-III, позивачем виставлено відповідачу першу податкову вимогу №1/461 від 05 лютого 2010 року, а відповідно до абзацу «б»підпункту 6.2.3 пункту 6.2 статті 6 вказаного Закону виставлено другу податкову вимогу № 2/1924 від 19 квітня 2010 року. Дані податкові вимоги з причин неможливості вручення розміщені на дошці податкових оголошень, про що складено акт від 19 березня 2010 року №461 та надано докази подання таких оголошень.
Відповідно до підпункту 6.2.4 пункту 6.2 статті 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»податкова вимога вважається надісланою (врученою) фізичній особі, якщо її вручено особисто такій фізичній особі або її законному представникові чи надіслано листом на її адресу за місцем проживання або останнього відомого місця її знаходження із повідомленням про вручення.
У такому самому порядку надсилаються податкові повідомлення.
У разі коли податковий орган або пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення або податкові вимоги у зв'язку з незнаходженням посадових осіб, їх відмовою прийняти податкове повідомлення або податкову вимогу, незнаходженням фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків, податковий орган розміщує податкове повідомлення або податкові вимоги на дошці податкових оголошень, встановленій на вільному для огляду місці біля входу до приміщення податкового органу. При цьому день розміщення такої податкової вимоги вважається днем її вручення.
Відповідно до підпункту 20.1.18 пункту 20.1 статі 20 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VІ (ПК України) податковий орган має право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.
Тобто, тут концентрована чітко визначена законом правова підстава можливості звернення з позовом, що відповідає частині четвертій статті 50 КАС України, відповідно до якої громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, їх об'єднання, юридичні особи, які не є суб'єктами владних повноважень, можуть бути відповідачами лише за адміністративним позовом суб'єкта владних повноважень: 1) про тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об'єднання громадян; 2) про примусовий розпуск (ліквідацію) об'єднання громадян; 3) про примусове видворення іноземця чи особи без громадянства з України; 4) про обмеження щодо реалізації права на мирні зібрання (збори, мітинги, походи, демонстрації тощо); 5) в інших випадках, встановлених законом.
В таких адміністративних справах за зверненням суб'єкта владних повноважень з позовом до фізичної чи юридичної особи у випадках, визначених законом, адміністративний суд надає упереджувальний захист правам, свободам та інтересам особи. При цьому, щоб не допустити зловживань суб'єкта владних повноважень та можливих порушень прав, свобод чи інтересів, Конституцією та законами України встановлено судовий контроль за вжиттям таких заходів. Адміністративний суд у зазначених справах, згідно з частиною першою статті 2 КАС України, перевіряє, зокрема, чи не буде порушено (у тому числі безпідставно обмежено) права, свободи та інтереси осіб у разі задоволення адміністративного позову суб'єкта владних повноважень.
При цьому, варто зазначити, що в межах даного позову правомірність прийнятих рішень та вимог суд не оцінює, оскільки це б свідчило про вихід за межі заявлених податковою інспекцією вимог, а обмежується лише вимогою про стягнення.
Відповідно до статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно статті 86 КАС України оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав.
Враховуючи те, що вимоги ДПІ у Дарницькому районі є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам та знайшли підтвердження у матеріалах справи, оскільки податкові повідомлення -рішення та податкові вимоги ОСОБА_1 в установленому законом порядку не оскаржені, внаслідок чого на момент розгляду справи є чинними, не скасованими та такими, що підлягають виконанню, кошти до бюджету в добровільному порядку не сплачені, а також враховуючи те, що ДПІ у Дарницькому районі має право звернутися до суду про стягнення податкового боргу, а суд наділений такими повноваженнями, суд вважає, що наявні підстави для задоволення позову.
Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.
На підставі викладеного, керуючись статями 8-12, 17, 69-71, 158-163, 167, 183-2, 186, 255 КАС України, суд
постановив:
адміністративний позов задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 до державного бюджету кошти в розмірі 5240 грн 03 коп., з них:
- заборгованість по миту на товари, що ввозяться на територію України суб'єктами підприємницької діяльності в сумі 2501 грн 95 коп. на - р/р 31119061705002 до Львівської УДК м, Львів, у банку ГУДК у Львівській області, МФО 825014, кодова строка 15010200;
- миту на додану вартість з товарів, увезених на територію України громадянами на суму 2738 грн 08 коп. на - р/р 31116031705002 до Львівської УДК м, Львів, у банку ГУДК у Львівській області, МФО 825014, кодова строка 14010300.
Відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України, постанова суду, прийнята в порядку скороченого провадження виконується негайно.
Згідно із частиною першою, третьою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Відповідно до частини дев'ятої статі 183-2, частини другої статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.
Суддя О.М.Чудак