донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
23.05.2012 р. справа №5006/37/24пн/2012
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: суддівБойко І.А. Зубченко І.В., Мартюхіної Н.О.
при секретарі судового засідання за участю представників сторін: від позивача: від відповідача (скаржника): від третьої особи: розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_4 ОСОБА_5 -представник (довіреність № 1/1-1 від 30.12.2011 р.), ОСОБА_6 -представник (довіреність № 1/1-2 від 30.12.2011 р.) ОСОБА_7 -представник (довіреність № 99 від 19.08.2011 р.) Не з'явився Регіонального відділення фонду державного майна України по Донецькій області
на рішення господарського суду Донецької області
від 26.03.2012р. (повний текст складено та підписано 04.04.2012р.)
у справі № 5006/37/24пн/2012(суддя Д.О.Попков )
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Добропіллявугілля»м.Білицьке
до відповідача за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Регіонального відділення фонду державного майна України по Донецькій області м.Донецьк Міністерство енергетики та вугільної промисловості України м.Київ
протлумачення умов пункту 5.5.3. пункту 5.5. договору оренди від 22 грудня 2010 року щодо обов'язку ТОВ "ДТЕК ДОБРОПІЛЛЯВУГІЛЛЯ" в економічній діяльності підприємства здійснити капітальні вкладення у відтворення, оновлення та реконструкцію основних фондів у складі ЦМК ДП "Добропіллявугілля"у розмірі не менше 2 мільярдів гривень протягом перших п'яти років оренди державного майна з обов'язковим щорічним об'ємом таких вкладень не менше ніж 400 мільйонів гривень наступним чином: "виконання зобов'язань із залучення капітальних вкладень у відтворення, оновлення та реконструкцію, у тому числі шляхом здійснення капітальних ремонтів, основних фондів у складі ЦМК ДП "Добропіллявугілля"у розмірі не менше 2 мільярдів гривень протягом перших п'яти років оренди державного майна з обов'язковим щорічним об'ємом таких вкладень не менше ніж 400 мільйонів гривень здійснюється Орендарем коштами Орендаря. При виконанні зобов'язань щодо здійснення капітальних вкладень у відтворення, оновлення та реконструкцію, у тому числі шляхом капітального ремонту, основних фондів у складі ЦМК ДП "Добропіллявугілля" у розмірі не менше 2 мільярдів гривень протягом перших п'яти років оренди державного майна з обов'язковим щорічним об'ємом таких вкладень не менше ніж 400 мільйонів гривень мають враховуватись фактичні витрати Орендаря, які згідно з чинним законодавством у сфері облікової політики є витратами капітального характеру і враховуються Орендарем у складі необоротних активів, в тому числі витрати здійснені за рахунок доходу, отриманого від реалізації вугільної продукції, виробленої із використанням орендованих основних фондів до складу собівартості якої входять амортизаційні нарахування на державне орендоване майно, та від виконання робіт, надання послуг, собівартість яких також сформована з урахуванням амортизаційних відрахувань на державне орендоване майно".
ВСТАНОВИВ:
У січні 2012р. Товариство з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Добропіллявугілля»м.Білицькезвернулося до господарського суду Донецької області з позовною заявою до Регіонального відділення фонду державного майна України по Донецькій області м.Донецьк за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Мінітерства енергетики та вугільної промисловості України м.Київ про тлумачення умов пункту 5.5.3. пункту 5.5. договору оренди від 22 грудня 2010 року щодо обов'язку ТОВ "ДТЕК ДОБРОПІЛЛЯВУГІЛЛЯ" в економічній діяльності підприємства здійснити капітальні вкладення у відтворення, оновлення та реконструкцію основних фондів у складі ЦМК ДП "Добропіллявугілля"у розмірі не менше 2 мільярдів гривень протягом перших п'яти років оренди державного майна з обов'язковим щорічним об'ємом таких вкладень не менше ніж 400 мільйонів гривень наступним чином:
"виконання зобов'язань із залучення капітальних вкладень у відтворення, оновлення та реконструкцію, у тому числі шляхом здійснення капітальних ремонтів, основних фондів у складі ЦМК ДП "Добропіллявугілля"у розмірі не менше 2 мільярдів гривень протягом перших п'яти років оренди державного майна з обов'язковим щорічним об'ємом таких вкладень не менше ніж 400 мільйонів гривень здійснюється Орендарем коштами Орендаря. При виконанні зобов'язань щодо здійснення капітальних вкладень у відтворення, оновлення та реконструкцію, у тому числі шляхом капітального ремонту, основних фондів у складі ЦМК ДП "Добропіллявугілля" у розмірі не менше 2 мільярдів гривень протягом перших п'яти років оренди державного майна з обов'язковим щорічним об'ємом таких вкладень не менше ніж 400 мільйонів гривень мають враховуватись фактичні витрати Орендаря, які згідно з чинним законодавством у сфері облікової політики є витратами капітального характеру і враховуються Орендарем у складі необоротних активів, в тому числі витрати здійснені за рахунок доходу, отриманого від реалізації вугільної продукції, виробленої із використанням орендованих основних фондів до складу собівартості якої входять амортизаційні нарахування на державне орендоване майно, та від виконання робіт, надання послуг, собівартість яких також сформована з урахуванням амортизаційних відрахувань на державне орендоване майно".
Вищенаведена заява позивача судом прийнята до розгляду.
Рішенням господарського суду Донецької області від 26.03.2012р. позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністюДТЕК Добропіллявугілля»м.Білицьке до Регіонального відділення фонду державного майна України по Донецькій області м.Донецьк за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Мінітерства енергетики та вугільної промисловості України м.Київ про тлумачення умов пункту 5.5.3. пункту 5.5. договору оренди від 22 грудня 2010 року щодо обов'язку ТОВ "ДТЕК ДОБРОПІЛЛЯВУГІЛЛЯ" в економічній діяльності підприємства здійснити капітальні вкладення у відтворення, оновлення та реконструкцію основних фондів у складі ЦМК ДП "Добропіллявугілля" у розмірі не менше 2 мільярдів гривень протягом перших п'яти років оренди державного майна з обов'язковим щорічним об'ємом таких вкладень не менше ніж 400 мільйонів гривень наступним чином:
"виконання зобов'язань із залучення капітальних вкладень у відтворення, оновлення та реконструкцію, у тому числі шляхом здійснення капітальних ремонтів, основних фондів у складі ЦМК ДП "Добропіллявугілля" у розмірі не менше 2 мільярдів гривень протягом перших п'яти років оренди державного майна з обов'язковим щорічним об'ємом таких вкладень не менше ніж 400 мільйонів гривень здійснюється Орендарем коштами Орендаря. При виконанні зобов'язань щодо здійснення капітальних вкладень у відтворення, оновлення та реконструкцію, у тому числі шляхом капітального ремонту, основних фондів у складі ЦМК ДП "Добропіллявугілля" у розмірі не менше 2 мільярдів гривень протягом перших п'яти років оренди державного майна з обов'язковим щорічним об'ємом таких вкладень не менше ніж 400 мільйонів гривень мають враховуватись фактичні витрати Орендаря, які згідно з чинним законодавством у сфері облікової політики є витратами капітального характеру і враховуються Орендарем у складі необоротних активів, в тому числі витрати здійснені за рахунок доходу, отриманого від реалізації вугільної продукції, виробленої із використанням орендованих основних фондів до складу собівартості якої входять амортизаційні нарахування на державне орендоване майно, та від виконання робіт, надання послуг, собівартість яких також сформована з урахуванням амортизаційних відрахувань на державне орендоване майно" були задоволені в повному обсязі.
Не погоджуючись з рішенням господарського суду Донецької області від 26.03.2012р. у справі № 5006/37/24пн/2012, відповідач 27.04.2012р. подав до Донецького апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду від 26.03.2012р. у справі № 5006/37/24пн/2012 скасувати, як таке, що прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права та припинити провадження у справі.
Рішення місцевого господарського суду мотивоване положеннями ч.1, ч.3 ст.10, ч.2 ст.23 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", ч.3 ст.1 Закону України "Про інвестиційну діяльність"; тим, що передбачені умовами договору оренди напрямки використання амортизаційних відрахувань співвідносяться із обов'язками Орендаря із здійснення капітальних вкладень, але на відміну від останніх має відбуватися впродовж всього строку оренди, тоді як обов'язок за п.5.5.3 обмежений першими 5-ма роками оренди. Дійсне волевиявлення сторін при укладанні договору оренди відносно зобов'язань Орендаря за п.5.5.3. полягало у визнанні можливості останнього здійснювати капітальні вкладення і за рахунок амортизаційних відрахувань на об'єкт оренди.
Господарський суд першої інстанції при прийнятті рішення також виходив з того, що встановлення належності майна, придбаного за рахунок амортизаційних відрахувань, державі ніяк не перешкоджає можливості використання цих відрахувань при здійсненні капітальних вкладень, адже визначене ч.3 ст.23 Законом України "Про оренду державного та комунального майна" перебування амортизаційних нарахувань у розпорядженні Орендаря дозволяє їх кваліфікувати як його фінансовий ресурс у розумінні ст.10 Закону України "Про інвестиційну діяльність". Ця обставина жодною мірою не визначає юридичної належності на праві власності майна, придбаного за рахунок цих відрахувань, їх вкладнику Орендареві - п.5.5.3. договору взагалі не регламентує питання набуття права власності на результати капітальних вкладень в залежності від джерел їх здійснення, а, відтак, визначене судом розуміння його змісту не суперечить п.8 Порядку повернення орендованих цілісних майнових комплексів державних підприємств після припинення або розірвання договору оренди, затвердженого наказом Фонду державного майна України № 847 від 07.08.1997р.
Відповідач, Регіональне відділення фонду державного майна України по Донецькій області м.Донецьк, з прийнятим рішенням господарського суду Донецької області не погодився та подав апеляційну скаргу, посилаючись в обгрунтування вимог про скасування на те, що договори оренди, які укладаються Фондом державного майна України, його регіональним відділенням щодо цілісних майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів, не можна вважати цивільними або господарськими; на те, що спори, що виникають з приводу укладення, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними таких договорів, є публічно-правовими та повинні розглядатись в порядку адміністративного судочинства.
В апеляційній скарзі заявник також зазначає, що амортизаційні відрахування є окремим видом залучення фінансових ресурсів інвестора у відновлення, оновлення та реконструкцію основних фондів підприємства, який здійснюється незалежно від залучення капітальних вкладень та жодним чином не може враховуватись до їх складу при виконанні зобов'язань щодо здійснення капітальних вкладень у відтворення, оновлення та реконструкцію основних фондів у складі цілісного майнового комплексу ДП "Добропіллявугілля" у розмірі не менше 2 мільярдів гривень протягом перших п'яти років оренди державного майна з обов'язковим щорічним обсягом вкладень не менше ніж 400 мільйонів гривень.
Ухвалою від 03.05.2012р. Донецьким апеляційним господарським судом було порушено апеляційне провадження.
Представники позивача у судовому засіданні 23.05.2012 р. та у відзиві на апеляційну скаргу проти вимог апеляційної скарги заперечили, просили апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення господарського суду Донецької області від 26.03.2012р. у справі № 5006/37/24пн/2012 - залишити без змін.
Представник відповідача (скаржника) у судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав.
Представник третьої особи у судове засідання 23.05.2012 р. не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце судового розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується штампом вихідної кореспонденції на зворотному боці ухвали Донецького апеляційного господарського суду від 03.05.2012р. та поштове повідомлення про отримання поштового відправлення наявне в матеріалах справи про отримання скаржником ухвали Донецького апеляційного господарського суду від 03.05.2012р.
Відповідно до вимог ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України здійснювалась фіксація судового засідання за допомогою технічних засобів.
Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього; апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Заслухавши доводи сторін, перевіривши матеріали справи та правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права України, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
За матеріалами справи, 22.12.2010р. між Регіональним відділенням Фонду Державного майна України по Донецькій області («Орендодавець") та Товариством з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Добропілля" ("Орендар") було укладено і нотаріально посвідчено договір оренди цілісного майнового комплексу Державного підприємства "Добропіллявугілля", за умовами якого "Орендодавець" передає, а "Орендар" приймає в строкове платне користування цілісний майновий комплекс Державного підприємства "Добропіллявугілля", вартість якого станом на 31.08.2010р. становить 1 569 160 721, 96 грн., що розташоване за адресою: 85000, Донецька область, м. Добропілля, пр. Шевченка, 2, строком на 49 років.
Амортизаційні відрахування на орендоване майно Державного підприємства "Добропіллявугілля", що підлягають нарахуванню протягом всього строку оренди на орендоване майно, залишаються в розпорядженні Орендаря і використовуються для відновлення орендованих основних фондів, у тому числі - шляхом здійснення заходів з капітального ремонту такого майна відповідно до законодавства України (п.4.1 договору).
Поліпшення орендованого майна підприємства, здійснені за рахунок амортизаційних відрахувань, є власністю держави (п.4.2 договору).
Право власності на майно, придбане Орендарем за рахунок амортизаційних відрахувань на державне майно, належить власнику орендованого майна (п.4.4 договору).
Орендар зобов'язується проводити реконструкцію і технічне переобладнання підприємства, а також придбання гірничошахтного устаткування для оснащення лав і заміни стаціонарного устаткування за власний рахунок з розробкою виробничо-фінансового плану розвитку підприємства на 5 років, узгодженого з органом, уповноваженим управляти державним майном (п.5.1.2 договору).
Орендар зобов'язується в економічній діяльності підприємства здійснити капітальні вкладення у відтворення, оновлення та реконструкцію основних фондів у складі цілісного майнового комплексу Державного підприємства "Добропіллявугілля" у розмірі не менше 2 мільярдів грн. протягом перших п'яти років оренди державного майна з обов'язковим щорічним об'єктом таких вкладень не менш ніж 400 мільйонів гривень (п.5.5.3 договору).
Орендар має право з дозволу Орендодавця вносити зміни до складу орендованого майна підприємства шляхом невід'ємних поліпшень такого майна, здійснювати заходи з реконструкції, технічного переозброєння підприємства, які передбачають здійснення невід'ємних поліпшень, що зумовлює підвищення вартості, за власний рахунок Орендаря, а також -за рахунок амортизаційних відрахувань -тільки після попереднього письмового дозволу органу управління орендованим державним майном в порядку, визначеному чинним законодавством України (п.6.3 договору).
Орендар має право придбавати гірничошахтне устаткування для оснащення лав і заміни стаціонарного устаткування за власний рахунок Орендаря відповідно до розробленого виробничо-фінансового плану розвитку підприємства на 5 років, узгодженого з органом управління орендованим державним майном (п.6.4 договору.).
Орендар має право самостійно розподіляти доходи, одержані від використання майна, що входить до цілісного майнового комплексу підприємства (п.6.5 договору).
За актом приймання-передачі від 04.01.2011р. відповідно до умов договору від 22.12.2010р. Регіональним відділенням Фонду Державного майна України по Донецькій області («Орендодавець") передано Товариству з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Добропілля" ("Орендар") в оренду майно цілісного майнового комплексу Державного підприємства "Добропіллявугілля".
02.06.2011р. між Регіональним відділенням Фонду Державного майна України по Донецькій області («Орендодавець") та Товариством з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Добропілля" ("Орендар") укладено договір про внесення змін №1 до договору оренди від 22.12.2010р. щодо збільшення обсягу орендованого майна та розміру орендної плати.
28.09.2011р. Товариство з обмеженою відповідальністю „ДТЕК Добропіллявугілля" звернувся з листом №1/1437 до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області про тлумачення змісту положень п.5.5.3 договору оренди. Позиція Орендаря полягає в тому, що належним виконанням зобов'язань Орендаря із здійснення капітальних вкладень у відтворення, оновлення та реконструкцію основних фондів у складі орендованого цілісного майнового комплексу є здійснення капітальних вкладень за будь-які грошові кошти Орендаря, в тому числі на суму грошових коштів , яка буде дорівнювати сумі амортизаційних відрахувань орендованого майна.
06.10.2011р. Регіональне відділення Фонду державного майна України по Донецькій області в листі №11-06-02-09958 зазначило, що належним виконанням зобов'язанням орендаря із здійсненням капітальних вкладень у відтворення, оновлення та реконструкцію основних фондів у складі орендованого цілісного майнового комплексу є здійснення капітальних вкладень за будь-які грошові кошти орендаря, в тому числі на суму грошових коштів, яка буде дорівнювати сумі амортизаційних відрахувань орендованого майна.
Відповідно до ч. 2 ст. 213 Цивільного кодексу України на вимогу однієї або обох сторін суд може постановити рішення про тлумачення змісту правочину.
Правила тлумачення змісту правочину визначені в частинах 3, 4 ст. 213 Цивільного кодексу України, згідно з якими при тлумаченні змісту правочину беруться до уваги однакове для всього змісту правочину значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів. Якщо буквальне значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів не дає змоги з'ясувати зміст окремих частин правочину, їхній зміст встановлюється порівнянням відповідної частини правочину зі змістом інших його частин, усім його змістом, намірами сторін. Якщо за правилами, встановленими ч. 3 цієї статті, немає можливості визначити справжню волю особи, яка вчинила правочин, до уваги беруться мета правочину, зміст попередніх переговорів, усталена практика відносин між сторонами, звичаї ділового обороту, подальша поведінка сторін, текст типового договору та інші обставини, що мають істотне значення.
Отже, тлумаченням правочину є встановлення його змісту відповідно до волевиявлення сторін при його укладенні, усунення неясностей та суперечностей у трактуванні його положень.
Зважаючи на викладене,тлумачення змісту правочину господарським судом можливе за наявності спору, тобто коли сторони мають різне уявлення щодо свого волевиявлення або волевиявлення іншої сторони (сторін) правочину.
Відповідно до ч.4 ст. 16 Господарського процесуального кодексу України, до виключної підсудності господарського суду відносяться справи, у спорах, у яких відповідачем є, зокрема, вищий чи центральний орган виконавчої влади.
Згідно з пунктом 1 частині першої статті 12 Господарського процесуального кодексу України до підвідомчості господарських судів віднесено, зокрема, справи у спорах, що виникають при укладенні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, та на інших підставах. Отже, тлумачення змісту правочину господарським судом можливе за наявності спору, тобто, коли сторони мають різне уявлення щодо свого волевиявлення або волевиявлення іншої сторони (сторін) правочину.
Крім того, частиною першою статті 1 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що зазначені в ній юридичні та фізичні особи мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ.
Відповідно до п. 15 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 24.10.2011р. № 10, у разі вчинення цивільного правочину між суб'єктом владних повноважень і суб'єктом господарської діяльності, договірні відносини сторін ґрунтуються на юридичній рівності, вільному волевиявленні та майновій самостійності. Тому до адміністративних договорів не відносяться договори, укладені за правилами Цивільного та Господарського кодексів України, інших актів цивільного або господарського законодавства.
З огляду на вищенаведені норми законодавства, колегія апеляційного господарського суду наголошує на тому, що судом першої інстанції не було допущено порушення норм процесуального права. Тому, доводи скаржника щодо непідсудності господарському суду даної категорії спору, вимогу про припинення провадження у справі, апеляційний суд до уваги не приймає.
За приписами ст.1 Закону України "Про інвестиційну діяльність" (зі змінами та доповненнями) інвестиції у відтворення основних фондів і на приріст матеріально-виробничих запасів здійснюються у формі капітальних вкладень.
Згідно ст.10 вищезазначеного Закону інвестиційна діяльність може здійснюватись за рахунок власних фінансових ресурсів інвестора (прибуток, амортизаційні відрахування, відшкодування збитків від аварій, стихійного лиха, грошові нагромадження і заощадження громадян, юридичних осіб тощо); позичкових фінансових коштів інвестора (облігаційні позики, банківські та бюджетні кредити).
Пунктом 3 ст. 23 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" (зі змінами та доповненнями) встановлено, що амортизаційні відрахування на основні фонди і нематеріальні активи у складі орендованих цілісних майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів нараховує та залишає у своєму розпорядженні орендар. Амортизаційні відрахування використовуються орендарем на відновлення орендованих основних фондів.
Порядок використання амортизаційних відрахувань сторонами визначений розділом 4 договору та передбачає залишення таких відрахувань у розпорядженні Орендаря для використанням стосовно відновлення основних фондів, у тому числі шляхом ремонту такого майна, що узгоджується із ч.3 ст. 23 Закону України "Про оренду державного та комунального майна".
Згідно п.6.3 договору оренди Орендар має право з дозволу Орендодавця вносити зміни до складу орендованого майна підприємства шляхом невід'ємних поліпшень такого майна, здійснювати заходи з реконструкції, технічного переозброєння підприємства, які передбачають здійснення невід'ємних поліпшень, що зумовлює підвищення вартості, за власний рахунок Орендаря, а також -за рахунок амортизаційних відрахувань -тільки після попереднього письмового дозволу органу управління орендованим державним майном в порядку, визначеному чинним законодавством України.
Органом управління орендованим державним майном в порядку Закону України "Про оренду державного та комунального майна" (зі змінами та доповненнями) та відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України "Про порядок надання Кабінетом Міністрів України згоди на передачу в оренду цілісних майнових комплексів державних підприємств" від 08.04.2009р. №317 є Міністерство енергетики та вугільної промисловості України, яке залучено третьою особою до участі у справі.
Згідно листа Міністерства вугільної промисловості України від 05.11.2010р. №1471/02/02-02 Орендар цілісного майнового комплексу ДП "Добропіллявугілля" може здійснювати інвестиції у відтворення, оновлення, реконструкцію основних засобів цілісного майнового комплексу у формі капітальних інвестицій як за рахунок власних, позичкових або залучених коштів, так і за рахунок амортизаційних відрахувань на орендований цілісний майновий комплекс, які нараховуються ним відповідно до умов договору та чинного законодавства України.
Таким чином, п.5.5.3 договору оренди має на увазі можливість здійснення капітальних вкладень і за рахунок амортизаційних відрахувань. Прийняття такої умови конкурсною комісією без будь-яких застережень у запропонованій редакції достатньою мірою вказує на саме такому розумінні Орендодавцем цієї умови і спрямованості волевиявлення останнього при укладанні договору.
Місцевий господарський суд обґрунтовано дійшов висновку, що дійсне волевиявлення сторін при укладанні договору оренди відносно зобов'язань Орендаря за п.5.5.3 полягало у визнанні можливості останнього здійснювати капітальні вкладення і за рахунок амортизаційних відрахувань на об'єкт оренди.
Відповідно до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
За змістом статей 33 і 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог.
Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості, що скаржником зроблено не було.
Доводи заявників, викладені в апеляційній скарзі не обгрунтовані, не доведені належними та допустимими доказами в розумінні ст.33, ст.34 ГПК України та спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.
Колегія суддів погоджується з висновком господарського суду першої інстанції про задоволення позовних вимог.
Результати апеляційного провадження у справі №5006/37/24пн/2012 оголошені в судовому засіданні.
Керуючись статями 43, 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу Регіонального відділення фонду державного майна України по Донецькій області м.Донецьк на рішення господарського суду Донецької області від 26.03.2012р. у справі №5006/37/24пн/2012 - залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Донецької області від 26.03.2012р. у справі №5006/37/24пн/2012 - залишити без зміни.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.
Головуючий І.А.Бойко
Судді: І.В.Зубченко
Н.О.Мартюхіна
Надруковано: 5 прим.:
1- позивачу
1- відповідачу
1- третій особі
1- у справу
1 - ДАГС