АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-а/2390/885/12Головуючий по 1 інстанції

Категорія : 10. 3.1 Орел С.І.

Доповідач в апеляційній інстанції

Пальонний В. С.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 квітня 2012 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючогоПальонного В.С.

суддівКарпенко О.В., Нерушак Л.В.

розглянувши в порядку письмового провадження у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Золотоніському районі Черкаської області на рішення Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 6 вересня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_5 до управління Пенсійного фонду України в Золотоніському районі Черкаської області про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни -

в с т а н о в и л а :

В серпні 2010 року позивач звернулася до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в Золотоніському районі Черкаської області про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни.

В обґрунтування заявлених вимог вказувала, що має статус дитини війни відповідно до Закону України №2195-IV від 18.11.2004р. «Про соціальний захист дітей війни» і згідно ст. 6 вказаного закону їй, як дитині війни, з 01.01.2006 р. має виплачуватися соціальна допомога у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком.

Позивач вказувала, що рішенням Конституційного Суду України №6 - рп/2007 від 09 липня 2007 року були визнані такими, що не відповідають Конституції України та є неконституційними окремі положення Закону України «Про державний бюджет на 2007 рік», якими була зупинена дія положень Закону України «Про соціальний захист дітей війни», на підставі яких позивачу повинна нараховуватись соціальна допомога, але цього відповідачем не здійснено.

В зв'язку з зазначеними обставинами позивач просила суд зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити недоплачену надбавку до пенсії як дитині війни за період з 1 серпня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2009 року та з 01 січня 2010 року на період дії вказаного Закону, виходячи з 30% мінімальної пенсії віком встановленої Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», стягнути з відповідача понесені судові витрати.

Рішенням Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 6 вересня 2010 року позов задоволено частково.

Зобов'язано управління Пенсійного Фонду в Золотоніському районі Черкаської області провести перерахування пенсії позивача з підвищення її на 30% відсотків мінімальної пенсії за віком виходячи з розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування» встановленої на час виплат у липні - грудні 2007 року, в травні - грудні 2008 року, в січні - грудні 2009 року, січні - серпні 2010 року з урахуванням раніше проведених виплат та провести відповідні виплати за період 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2009 року, з 01 січня 2010 року по 11 серпня 2010 року.

Стягнуто з відповідача на користь ОСОБА_5 витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 37 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі начальник управління Пенсійного фонду України в Золотоніському районі Черкаської області просить рішення суду, як таке, що ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права скасувати і ухвалити у справі нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Оскільки від усіх осіб, які беруть участь у справі, відсутні клопотання про розгляд справи за їх участю, то колегія суддів приходить до висновку, про можливість розгляду справи в порядку письмового провадження відповідно до п.1 ч.1 ст. 197 КАС України.

Судова колегія, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що позивач отримує пенсію за віком та відноситься до категорії громадян, яким встановлено статус дітей війни.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» (у редакції від 18.11.2004р.) дітям війни пенсії або щомісячне грошове довічне утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком.

Згідно з п.12 ч.1 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» призупинено на 2007 рік дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», з урахуванням ст. 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік».

Статтею 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» встановлено, що у 2007 році підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» виплачується в розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.

Рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року №6-р п/2007 ці зміни визнані такими, що не відповідають Конституції України.

Законом України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» внесено зміни до Закону України №2195-ІV згідно з якими особам, що мають статус дітей війни, виплачується підвищення до пенсії у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.

Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року №10 - рп/2008 вказані зміни визнані такими, що не відповідають Конституції України.

Відповідно до ч.2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Таким чином, з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року спірні відносини регулюються відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в редакції Закону, яка діяла до 1 січня 2008 року.

Статтею 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» Кабінету Міністрів України надано право у 2009 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами.

Названа норма передбачає встановлення в абсолютних сумах розмірів лише тих виплат, вихідним критерієм розрахунку яких є розмір мінімальної заробітної плати. Відповідно її дія не поширюється на спірні відносини, оскільки розмір зазначених соціальних виплат згідно із Законом України «Про соціальний захист дітей війни» залежить від розміру мінімальної пенсії за віком.

Отже, нарахування та виплата у 2009-2010 роках дітям війни підвищення до пенсії або щомісячного грошового довічного утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, повинні здійснюватися відповідно до норм Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Також судом правильно не були взяті до уваги доводи відповідача про неврегульованість механізму реалізації положень ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

На час виникнення спірних правовідносин розмір мінімальної пенсії за віком визначався лише ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» і згідно з цією нормою мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму, встановленому для осіб, що втратили працездатність.

Іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає. Враховуючи зазначене, колегія суддів не приймає до уваги посилання апелянта на положення ч.3 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з якої випливає, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, оскільки наявність такої норми за відсутності іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії та права на отримання щомісячної соціальної допомоги у відповідності з Законом України «Про соціальний захист дітей війни».

Колегія суддів також звертає увагу на те, що відсутність бюджетного фінансування передбачених Законом України «Про соціальний захист дітей війни» доплат до пенсії не може бути причиною невиконання покладених на управління Пенсійного фонду України зобов'язань, оскільки реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується, на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.

Безпідставним є також посилання відповідача на можливість нецільового використання коштів Пенсійного фонду України, оскільки суд не ухвалював рішення про проведення виплат із власних джерел фінансування останнього.

Проблеми надання бюджетних коштів управлінню Пенсійного фонду для виконання покладених на нього обов'язків у справах цієї категорії виходить за межі заявлених вимог і судом не розглядалося.

Таким чином, суд правильно визначив періоди дії Закону України «Про соціальний захист дітей війни», з врахуванням положень Законів України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» та «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» і рішень Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року №6-р п/2007 та від 22 травня 2008 року №10 - р п/2008.

В той же час суд, задовольняючи позовні вимоги за період з 09.07.2007 року по 11.08.2007 року, вийшов за межі позовних вимог та строку позовної давності, оскільки позивач просила про захист її порушеного права за період з 1 серпня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2009 року та з 1 січня 2010 року.

Цивільним Кодексом України встановлена загальна позовна давність тривалістю у три роки.

Позивач звернулась до суду 11 серпня 2010 року і просила про захист її порушеного права за період 1 серпня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2009 року та з 01 січня 2010 року, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню за період з 11 серпня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 11 серпня 2010 року.

За таких обставин рішення підлягає зміні в частині визначення строку, за який відповідача необхідно зобов'язати здійснити нарахування та виплату позивачу підвищення до пенсії у відповідності з вимогами ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» №2195-IV .

Інші доводи апеляційної скарги не є суттєвими і висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 197, 198, 201, 205, 207 КАС України, колегія суддів,-

п о с т а н о в и л а :

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Золотоніському районі Черкаської області задовольнити частково.

Рішення Золотоніського районного суду Черкаської області від 6 вересня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_5 до управління Пенсійного фонду України в Золотоніському районі Черкаської області про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни, змінити.

Абзац другий резолютивної частини рішення викласти в такій редакції.

Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Золотоніському районі Черкаської області нарахувати та виплатити ОСОБА_5 недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком у відповідності зі ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» №2195-IV в редакції до внесення змін Законом України №107-VI від 28.12.2007р. за період з 11 серпня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 11 серпня 2010 року включно з врахуванням фактично виплачених за вказаний період сум соціальної допомоги.

В іншій частині рішення залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня отримання її копії.

Головуючий :

Судді :