АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/2390/1069/12Головуючий по 1 інстанції

Категорія : 20, 27 Степаненко О.М.

Доповідач в апеляційній інстанції

Магда Л. Ф.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 квітня 2012 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючогоМагди Л.Ф.

суддівМіщенка С.В., Сіренка Ю.В.

при секретаріБєлан О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_6 на рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 22 лютого 2012 року по справі за позовом ОСОБА_6 до Фізичної особи підприємця ОСОБА_7 про стягнення неустойки за договором, зустрічним позовом Фізичної особи підприємця ОСОБА_7 до ОСОБА_6 про стягнення коштів за договором, вивчивши матеріали справи, -

в с т а н о в и л а :

ОСОБА_6 5 грудня 2011 р. звернулася до суду з позовом до Фізичної особи підприємця ОСОБА_7 про стягнення неустойки за договором.

В позовній заяві вказувала, що 13 вересня 2011 р. між нею та відповідачем було укладено договір б/н, відповідно до якого відповідач, як виконавець, зобов'язався виготовити та встановити за адресою позивача ПВХ-конструкції, а позивач, як замовник, оплатити вартість цих конструкцій та виконаних робіт.

На виконання умов договору вона здійснила передоплату вартості ПВХ-конструкцій в розмірі 6991 грн., про що свідчить чек № 3 від 14 вересня 2011 р.

Згідно з п. 3.2. договору, відповідач зобов'язувався на протязі 21 робочого дня виготовити та доставити на її адресу замовлені конструкції. Однак, тільки 18 жовтня 2011 р. на її адресу працівниками виконавця було доставлено конструкцію, яка зовсім не відповідала параметрам, зазначеним у замовленні.

Після отримання належного товару та встановлення 12 листопада 2011 р. інших ПВХ-конструкцій, які відповідали розмірам, зазначеним у замовленні, неякісний великогабаритний товар перебував на її збереженні на протязі 26 календарних днів. Отже, загальний строк, на протязі якого умови договору не виконувались виконавцем належним чином, становить 31 календарний день.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Ст. 611 ЦК України передбачає правові наслідки порушення зобов'язання.

Так, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, в тому числі сплата неустойки. В свою чергу, ст. 624 ЦК наголошує, що якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі.

Пунктом 4.2. договору встановлено, що у випадку невиконання п. 3.2. по вині виконавця, останній зобов'язаний виплатити замовнику неустойку в розмірі 3 % від вартості виконаних робіт.

Отже, розмір неустойки за 31 календарний день прострочки виконання вимог договору від 13 вересня 2011 р. становить за прострочення виготовлення: 31 (день) х (6991,00 х 3%) = 6501,63 грн.; за прострочення встановлення: 31 (день) х (631,00 х 3%) = 586,83 грн. Всього загальна сума неустойки, на думку позивача, становить 7088,46 грн.

Позивачка вказувала, що її права на своєчасне та повне виконання споживчого договору порушені відповідачем. Тому позивачка просила суд стягнути з ФОП ОСОБА_7 на її користь неустойку за прострочення виконання договору в сумі 7088,46 грн. та покласти на відповідача сплату судового збору.

14 лютого 2012 р. ФОП ОСОБА_7 подав зустрічний позов до ОСОБА_6 про стягнення коштів за договором, вказуючи, що дійсно 13 вересня 2011 р. між сторонами було укладено договір, відповідно до якого він, як виконавець, зобов'язався виготовити та встановити ПВХ-конструкції, а ОСОБА_6, як замовник, оплатити та прийняти роботи. ОСОБА_6 внесла передоплату в розмірі 6991 грн.

За місцем проживання ОСОБА_6 була складена схема (заміри вікон), під якою вона поставила свій підпис та погодилася з даними замірами. Коли виготовили та доставили вікна, ОСОБА_6 відмовилася від них тому, що змінила замовлення (забажала вікна зі «штульпом») про, що був складений акт, від підпису якого вона відмовилася, та не надала вмотивованої відмови від підпису із зазначенням недоліків.

Переробивши вікна вони були доставлені за адресою ОСОБА_6 та встановленні про, що був складений акт прийому-передачі, на якому вона поставила свій підпис. Дані вікна, які були перероблені, коштували на 491,78 грн. дорожче, про що є розрахунок від 07.10.2011 р.

Також ОСОБА_6 не виконала п. 3.1 договору, в якому зазначено, що замовник зобов'язується сплатити вартість замовлення, що становить 7622,00 грн., але нею було оплачено тільки 6991 грн., про що вона сама не заперечує, вказавши про це в позові. Сума, яка залишилася не сплаченою становить 631 грн.

Згідно п. 4.1 в випадку не виконання Замовником п. 3.1, даний договір вважається розірваним, і всі його додатки до нього недійсними. У випадку внесення Замовником передоплати, і наступні не виконання п. 3.1 даного договору, то передоплата Замовнику не повертається.

Зважаючи на те, що відповідно до п. п. договору - 3.1 Замовник зобов'язується сплатити вартість замовлення, що складає 7622 грн., - 3.2 після виконання п. 3.1 виконавець зобов'язується виготовити і доставити виріб на протязі 21 робочого дня, але відповідач цього не виконала, ФОП ОСОБА_7 просив суд стягнути з ОСОБА_6 на його користь кошти в сумі 1122,78 грн. та судові витрати.

В судовому засіданні ОСОБА_7 позовні вимоги зменшив, просив стягнути із відповідача на його користь залишок невиплачених коштів по договору від 13.09.2011 р. в сумі 631 грн. та судові витрати. Вимоги щодо стягнення коштів в сумі 491 грн. за додаткові конструкції, просив залишити без розгляду.

Рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 22 лютого 2012 р. у задоволенні позову ОСОБА_6 до ФОП ОСОБА_7 про стягнення неустойки за договором - відмовлено.

Позов ФОП ОСОБА_7 до ОСОБА_6 про стягнення коштів за договором - задоволено частково. Стягнуто із ОСОБА_6 на користь ФОП ОСОБА_7 заборгованість за договором виконання робіт від 13 вересня 2011 р. в сумі 631 грн., судовий збір в сумі 214 грн., а всього 845 грн.

Не погоджуючись з рішенням суду ОСОБА_6 подала апеляційну скаргу в якій просить про скасування рішення в частині відмови їй у задоволенні позову і ухвалення в цій частині нового рішення про задоволення її позову частково, стягнувши на її користь з ФОП ОСОБА_7 неустойку за несвоєчасне виготовлення замовлення за договором від 13 вересня 2011 р. в сумі 6 501,63 грн. та судові витрати, понесені позивачем при подачі позову до суду, посилаючись на те, що рішення суду ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, висновки суду не ґрунтуються на належних доказах по справі.

Заслухавши суддю-доповідача, апелянта, яка підтримала апеляційну скаргу, заперечення проти доводів апеляційної скарги відповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга повинна бути відхилена виходячи з наступного.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на настання, зміну чи припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно із ч. 1 ст. 628 ЦК зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені з ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Ст. ст. 526, 629 ЦК передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Судом в ході розгляду справи було встановлено, що 13 вересня 2011 р. між сторонами було укладено договір, за яким замовник - ОСОБА_6 доручає, а виконавець - ФОП ОСОБА_7 зобов'язується виконати роботи по виготовленню ПХВ конструкцій по цінах виконавця. Замовник зобов'язується оплатити та прийняти готові вироби і роботу згідно умов договору.

Відповідно до п. 3.1 договору замовник зобов'язується оплатити вартість замовлення, що складає 7 622 грн.

П. 3.2 цього договору передбачено, що після виконання п. 3.1 виконавець зобов'язується виготовити та доставити вироби на протязі 21 робочих днів.

Згідно з п. 4.1 договору у разі не виконання замовником п. 3.1, договір вважається розірваним, і всі його додатки недійсними. У разі внесення замовником передоплати, і послідуючим не виконанням п. 3.1 даного договору, передоплата замовнику не повертається.

П. 4.2 договору встановлено, що у разі не виконання виконавцем п. 3.2, з власної вини, виконавець зобов'язаний виплатити неустойку в розмірі 3% від вартості виконаних робіт за кожний день прострочення.

Звертаючись до суду з позовом про стягнення з відповідача на її користь неустойки, ОСОБА_6 посилалася саме на цей пункт 4.2 договору.

Між тим, як встановлено судом, нею не було виконано п. 3.1 договору і не оплачено повну вартість замовлення в розмірі 7 622 грн., а здійснено передоплату в розмірі 6 991 грн., недоплата складає 631 грн., чого позивачка не заперечувала в ході розгляду справи.

Тому суд, відмовляючи в задоволенні її позову про стягнення з відповідача на її користь неустойки за прострочення виконання зобов'язання, обґрунтовано прийшов до висновку про те, що підстав для настання наслідків порушення умов договору, передбачених п. 4.2 договору немає, оскільки сама позивачка не виконала зобов'язання що сплати у повному розмірі вартості замовлення, встановленого п. 3.1 договору.

Доводи апелянта при розгляді справи в апеляційному суді про те, що нею не в повному об'ємі було оплачено вартість замовлення по домовленості з відповідачем, останнім не визнається, умовами договору такі умови оплати передбачені не були.

В апеляційній скарзі ОСОБА_6 наводить ті ж доводи, що і під час розгляду справи в суді першої інстанції, які перевірялись судом і їм була надана належна оцінка.

В іншій частині рішення суду сторонами не оскаржується.

Відповідно до вимог ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

За наведених обставин колегія суддів не знаходить підстав для скасування рішення суду, яке відповідає вимогам закону та встановленим по справі обставинам. Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів,

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 відхилити, рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 22 лютого 2012 року по справі за позовом ОСОБА_6 до Фізичної особи підприємця ОСОБА_7 про стягнення неустойки за договором, зустрічним позовом Фізичної особи підприємця ОСОБА_7 до ОСОБА_6 про стягнення коштів за договором залишити без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.

Головуючий :

Судді :