Судове рішення #229222

          

 

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

 

 

 

           

 

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 

 

20   вересня 2006 року                                                                    м. Київ

 

         Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі :

 

            головуючого -           Харченка В.В.

            суддів -                       Сіроша М.В.

            Берднік І.С.

                                               Маринчак Н.Є.         

                                               Матолича С.В.

            при секретарі -         Деревенському І.І.

            з участю -                  ОСОБА_1

 

            розглянувши  у відкритому судовому засіданні

 

касаційну скаргу ОСОБА_1

 

на рішення Хмельницького міськрайонного суду від 3 листопада 2005 року та ухвалу колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Хмельницької області від 29 грудня 2005 року

           

в справі за позовом ОСОБА_1 до Хмельницького обласного військового комісаріату про перерахунок пенсії.

 

ВСТАНОВИЛА :

 

            У липні 2005 року ОСОБА_1  звернувся до суду з позовом до Хмельницького обласного військового комісаріату про обчислення розміру пенсійного забезпечення до рівня, визначеного чинними нормативно-правовими актами України та  зобов,язання перерахувати раніше призначену пенсію.

            Зазначав, що він прослужив в Збройних силах 27 років, а 3 червня 1991 року був звільнений в запас.

            Йому була призначена пенсія  за нормами Закону України  “Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб”.

            Відповідач не виконував своєчасно вимоги ч. 3 ст. 63 Закону України “Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб” - не проводив перерахунок пенсії у зв¢язку із змінами грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців.

            Позивач просив суд зобов¢язати відповідача провести перерахунок його пенсії з урахуванням :    

-                100% надбавки до грошового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України, встановленої Указом Президента України від 23 лютого 2002 року  за №173 “Про посилення соціального захисту військовослужбовців та осіб рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ”, за період до  січня 2005 року ;

-                50 % надбавки до грошового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України, встановленої Указом Президента України від 5 травня 2003 року № 389 “Про надбавки військовослужбовцям Збройних Сил України, Міністерства внутрішніх справ України, Адміністрації Державної прикордонної служби України та Управління Державної охорони України за безперервну службу”, за період  до 1 січня 2005 року;

-                премії в розмірі 33,3 %  грошового забезпечення, передбаченої п. 3 постанови КМ України від 22 травня 2000 року № 829 „Про грошове забезпечення військовослужбовців” та розділом 34 „Положення про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України”,  за період до січня  2005 року;

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду  від 3 листопада  2005 року, залишеним без змін ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Хмельницької області від 29 грудня 2005 року, позов ОСОБА_1 залишено без задоволення.

            В касаційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на  невідповідність висновків суду обставинам справи та неправильне застосування судами норм матеріального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій.

            В суді касаційної інстанції ОСОБА_1 підтримав доводи касаційної скарги.

            Хмельницький обласний військовий комісаріат письмових заперечень щодо поданої касаційної скарги не подав, свого представника відповідач в суд касаційної інстанції не направив, будучи належним чином, відповідно до ст. 35 КАС України, повідомленим про місце і час розгляду справи.

Заслухавши доповідь судді Берднік І.С., пояснення ОСОБА_1, перевіривши правильність застосування судами  норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин справи, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню  з таких підстав.

Як встановлено судом і вбачається із матеріалів справи, ОСОБА_1  є військовим пенсіонером, який звільнений з військової служби у 1991  році.

Суди прийшли до обгрунтованого висновку про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1  про перерахунок призначеної йому пенсії за період до 1 січня 2005 року  з урахуванням премії та 100 % надбавки, передбаченої Указом Президента України № 173 від 23 лютого 2002 року „Про посилення соціального захисту військовослужбовців та осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ”; надбавки за безперервну службу, передбаченої Указом Президента України від 5 травня 2003 року № 389 „Про надбавки військовослужбовцям Збройних Сил України, Міністерства внутрішніх справ України,  Державного комітету у  справах охорони державного кордону України та Управління державної охорони України   за безперервну службу” від  5 травня 2003 року  № 389. 

Згідно постанови КМ України № 452 від 6 квітня 1998 року „Про упорядкування додаткових видів грошового забезпечення військовослужбовців”, якою затверджені додаткові види грошового забезпечення військовослужбовців, що виплачуються щомісячно, премія не відноситься до додаткових видів грошового забезпечення.

Тому суди прийшли до правильного висновку про відмову в задоволенні позовних вимог  ОСОБА_1  про перерахунок  призначеної  пенсії з урахуванням премії в розмірі 33,3 % за період до 1 січня 2005 року.

Відмовляючи  в задоволенні позовних вимог про перерахунок пенсії за період до 1 січня 2005 року з урахуванням  щомісячних надбавок, запроваджених для військовослужбовців Указами Президента України „Про посилення соціального захисту військовослужбовців та осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ” від 23 лютого 2002 року № 173 та „Про надбавки військовослужбовцям Збройних Сил України, Міністерства внутрішніх справ України,  Державного комітету у  справах охорони державного кордону України та Управління державної охорони України   за безперервну службу” від  5 травня 2003 року  № 389, суд правильно  виходив з положень ст. 63  Закону України  “Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб” (що діяла до 1 січня 2005 року), відповідно до якої призначені військовослужбовцям пенсії  перераховувались з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, які мали право на пенсію за цим законом.

Щомісячні надбавки, запроваджені для військовослужбовців Указами Президента України від 23 лютого 2002 року № 173 та від  5 травня 2003 року № 389,  були додатковим видом грошового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України й приймались в розрахунок  при нарахуванні пенсії  лише  особам, які отримували її під  час проходження  служби й звільнені після її запровадження.

            Суди прийшли до правильного висновку про те, що позовні вимоги  ОСОБА_1  про перерахунок призначеної їй  пенсії за період до 1 січня 2005 року  з урахуванням надбавок  згідно Указів Президента України від 5 травня 2003 року та від 23 лютого 2002 року не підлягають задоволенню, оскільки позивач був  звільнений в запас до запровадження вказаних надбавок, а тому дія зазначених Указів, на які він посилається в обґрунтування своїх вимог, на нього не поширювалась.

Доводи касаційної скарги зазначених висновків суду не  спростовують і на їх правильність не впливають.

        Оскільки рішення судів першої та апеляційної інстанції ухвалені  з дотриманням норм  матеріального та процесуального закону, тому підстав  для його скасування та задоволення касаційної скарги не вбачається.                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                        

Керуючись ст. ст. 160, 167, 220, 221, 223, 224, 230, 231 КАС України, колегія суддів

 

УХВАЛИЛА :

 

Касаційну  скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Хмельницького міського районного суду від 3 листопада 2005 року та ухвалу колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Хмельницької області від 29 грудня 2005 року - без змін.

            Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

 

Головуючий -                                                                      Харченко В.В.

 

 

            Судді -                                                                                   Сірош М.В.

 

                                                                      Берднік І.С.

 

                                                                                                          Маринчак Н.Є.

           

                                                                                                          Матолич С.В.

 

           

             

 

 

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація