ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

28 травня 2008 р.

№ 6/91"Д"

Вищий  господарський  суд  України  у  складі  колегії  суддів:

головуючого

Козир Т.П.

суддів :

Мележик Н.І., Подоляк О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу

ТОВ "Фабрика КЛАСУМ"

на постанову

від 31.01.2008 р. Житомирського апеляційного господарського суду

за  скаргою

ТОВ "Фабрика КЛАСУМ"

на дії

ВДВС Житомирського районного управління юстиції (надалі –ДВС)

у справі

№ 6/91"Д"

за позовом

Першого заступника Генерального прокурора України в інтересах держави в особі Національного банку України

до	ТОВ "Інтерстиль"; ТОВ "Класичні і сучасні меблі"; ТОВ "Фабрика КЛАСУМ"

про	визнання договору недійсним

за участю представників:

від стягувача

-  Лозинський О.В.

від боржника-1

-  не з'явились

від боржника-2

-  не з'явились

від боржника-3

-  не з'явились

від прокуратури

-  Хейлик Н.М.

від ДВС

-  не з'явились

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Житомирської області від 25.08.2004 р. (судді: Черпак Ю.К., Веденяпіна О.А., Іоннікова І.А.) позов першого заступника Генерального прокурора України в інтересах держави в особі Національного банку України задоволено: визнано недійсним договір фінансового лізингу від 30.10.2000 р., укладений між ТОВ "Інтерстиль" та ТОВ "Класичні і  сучасні меблі", з моменту укладення; зобов'язано ТОВ "Класичні і сучасні меблі" повернути ТОВ "Інтерстиль" все майно, отримане у фінансовий лізинг за переліком, що міститься в додатку № 1, який є невід'ємною частиною договору фінансового лізингу; визнано недійсною угоду про поступку договору від 30.01.2001 р., укладену між ТОВ "Класичні і сучасні меблі" та ТОВ "Фабрика КЛАСУМ", з моменту укладення; зобов'язано ТОВ "Фабрика КЛАСУМ" повернути ТОВ "Інтерстиль" все майно, передане у фінансовий лізинг згідно договору від 30.10.2000 р. за переліком, що міститься в додатку № 1, який є невід'ємною частиною договору фінансового лізингу; стягнуто з ТОВ "Інтерстиль", ТОВ "Класичні і сучасні меблі", ТОВ "Фабрика КЛАСУМ" по 28,33 грн. державного мита на користь Державного бюджету України і по 39,33 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу на користь ДП "Судовий інформаційний центр".

Постановою Житомирського апеляційного господарського суду від 01.11.2006 р. (судді: Зарудяна Л.О., Ляхевич А.А., Щепанська Г.А.) рішення змінено в частині зобов'язання ТОВ "Фабрика КЛАСУМ" повернути ТОВ "Інтерстиль" все майно, передане у фінансовий лізинг: зобов'язано ТОВ "Фабрика КЛАСУМ" повернути ТОВ "Класичні і сучасні меблі" все майно, зазначене в акті приймання-передачі майна від 30.01.2001 р. № 1, укладеного між ТОВ "Класичні і сучасні меблі" (лізингодавець) і ТОВ "Фабрика КЛАСУМ" (лізингоодержувач); в решті рішення суду залишено без змін.

В порядку ст. 1212 ГПК України ТОВ "Фабрика КЛАСУМ" звернулось до суду зі скаргами на дії ДВС, в яких просило суд: визнати неправомірними дії ДВС щодо прийняття постанови від 24.09.2004 р. про відкриття виконавчого провадження з виконання наказу господарського суду від 17.09.2004 р. про зобов'язання ТОВ "Фабрика КЛАСУМ" повернути ТОВ "Інтерстиль" майно, передане у фінансовий лізинг згідно договору від 30.10.2000 р. за переліком, що міститься в додатку № 1, який є невід'ємною частиною договору фінансового лізингу, та щодо прийняття постанови від 22.10.2004 р. про відкриття виконавчого провадження з виконання наказу господарського суду від 09.09.2004 р. про стягнення ТОВ "Фабрика КЛАСУМ" на користь ДП "Судовий інформаційний центр" 39,33 грн.

Скарги ТОВ "Фабрика КЛАСУМ" обґрунтовувала тим, що накази господарського суду пред'явлені до виконання неналежними особами, які не є стягувачами.

Ухвалою господарського суду Житомирської області від 08.06.2007 р. (суддя Терлецька-Байдюк Н.Я.), яка залишена без змін постановою Житомирського апеляційного господарського суду від 31.01.2008 р. (судді: Черпак Ю.К., Веденяпін О.А., Іоннікова І.А.), в задоволенні скарг відмовлено.

Не погоджуючись з постановою, ТОВ "Фабрика КЛАСУМ" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить її скасувати, а справу передати на розгляд до суду апеляційної інстанції, мотивуючи скаргу порушенням і неправильним застосуванням апеляційним судом норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, розглянувши матеріали справи, оцінивши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України прийшла до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами, на виконання рішення господарського суду Житомирської області від 25.08.2004 р. про стягнення з відповідачів державного мита і витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу видані накази від 09.09.2004 р. Дані накази надіслані до відділів державної виконавчої служби за місцем знаходження боржників.

Постановою державного виконавця відділу ДВС від 22.10.2004 р. відкрито виконавче провадження з виконання наказу господарського суду від 09.09.2004 р. про стягнення ТОВ "Фабрика КЛАСУМ" на користь ДП "Судовий інформаційний центр" 39,33 грн.

На підставі ухвали господарського суду Житомирської області від 17.09.2004 р. видано два накази від 17.09.2004 р. про виконання рішення господарського суду від 25.08.2004 р. в частині зобов'язання ТОВ "Класичні і сучасні меблі" і ТОВ "Фабрика КЛАСУМ" повернути майно, передане у фінансовий лізинг згідно договору від 30.10.2000 р. за переліком, що міститься в додатку № 1, який є невід'ємною частиною договору фінансового лізингу.

За заявою Національного банку України 24.09.2004 р. державним виконавцем відділу ДВС винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з виконання наказу господарського суду від 17.09.2004 р. про зобов'язання ТОВ "Фабрика КЛАСУМ" повернути ТОВ "Інтерстиль" майно, передане у фінансовий лізинг згідно договору від 30.10.2000 р. за переліком, що міститься в додатку № 1, який є невід'ємною частиною договору фінансового лізингу.

Згідно ст. 11 Закону України "Про виконавче провадження" стягувачем є фізична чи юридична особа, на користь чи в інтересах якої видано виконавчий документ.

Відповідно до ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення.

В силу ст. 24 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення виконавчого документа до виконання і цей документ відповідає вимогам, передбаченим цим законом, та пред'явлений до виконання до відділу державної виконавчої служби за належним місцем виконання рішення.

Суди дійшли правомірних висновків про те, що оскільки позов було пред'явлено першим заступника Генерального прокурора України в інтересах держави в особі Національного банку України, то у зв'язку із задоволенням позову Національний банк України у правовідносинах з виконання судового рішення є стягувачем.

Як встановлено судами, заява про відкриття виконавчого провадження з виконання наказу господарського суду від 09.09.2004 р. про стягнення з ТОВ "Фабрика КЛАСУМ" на користь ДП "Судовий інформаційний центр" 39,33 грн. надійшла від ДП "Судовий інформаційний центр". Тому, посилання скаржника на те, що наказ господарського суду від 09.09.2004 р. про стягнення ТОВ "Фабрика КЛАСУМ" на користь ДП "Судовий інформаційний центр" 39,33 грн. пред'явлені до виконання неналежними особами, є необґрунтованими, оскільки ДП "Судовий інформаційний центр" є стягувачем.

Матеріали справи свідчать про те, що висновки судів відповідають фактичним обставинам та наявним матеріалам справи, нормам матеріального і процесуального права, є законними та обґрунтованими, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.

Відповідно до п. 1 ст. 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити постанову суду апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що постанова апеляційного господарського суду прийнята з дотриманням вимог матеріального та процесуального права.

Посилання оскаржувача на інші обставини не приймаються колегією суддів до уваги з огляду на положення ст. 1117 ГПК України та з підстав їх суперечності матеріалам справи.

Твердження оскаржувача про порушення і неправильне застосування апеляційним господарським судом норм матеріального та процесуального права при прийнятті постанови не знайшли свого підтвердження, в зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового акту колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ТОВ "Фабрика КЛАСУМ" залишити без задоволення.

Постанову Житомирського апеляційного господарського суду від 31.01.2008 р. у справі № 6/91"Д" залишити без змін.

Головуючий, суддя                                                                      Т. Козир

С у д д і                                                                                           Н. Мележик

                                                                                                        О. Подоляк