ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 травня 2008 р. | № 40/130 |
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого | Козир Т.П. |
суддів : | Мележик Н.І., Подоляк О.А., |
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу | ТОВ "Вінегрет" |
на постанову | від 06.02.2008 р. Донецького апеляційного господарського суду |
у справі | № 40/130 |
за позовом | ТОВ "Більярдний клуб "BILIJARDAI" (надалі –Товариство) |
до | АТЗТ "Фірма “Меблі" (надалі –Підприємство) |
про | стягнення 334400,15 грн. |
зустрічний позов про | зобов'язання вчинити дії |
за участю представників: |
від позивача | - Гончарова Д.О. |
від відповідача | - не з'явились |
В С Т А Н О В И В:
Справа розглядалась судами неодноразово.
Рішенням господарського суду Донецької області від 22.10.2007 р. (суді: Будко Н.В., Мєзєнцев Є.І., Мартюхіна Н.О.) позов задоволено частково: стягнуто з відповідача на користь позивача 334399,71 грн. витрати на ремонт орендованого приміщення; провадження у справі за зустрічним позовом припинено на підставі п. 4 ст. 80 ГПК України.
Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 06.02.2008 р. (судді: Стойка О.В., Дзюба О.М., Геза Т.Д.) рішення в частині задоволення позовних вимог скасовано, в позові відмовлено; в іншій частині рішення залишено без змін.
Не погоджуючись з постановою, ТОВ "Вінегрет", яке є правонаступником Товариства, звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить її скасувати, а рішення місцевого господарського суду залишити без змін, мотивуючи скаргу порушенням і неправильним застосуванням апеляційним господарським судом норм матеріального та процесуального права.
Відповідно ст. 25 ГПК України в разі вибуття однієї з сторін у спірному або встановленому рішенням господарського суду правовідношенні внаслідок реорганізації підприємства чи організації господарський суд здійснює заміну цієї сторони її правонаступником, вказуючи про це в рішенні або ухвалі. Усі дії, вчинені в процесі до вступу правонаступника, є обов'язковими для нього в такій же мірі, в якій вони були б обов'язковими для особи, яку він замінив. Правонаступництво можливе на будь-якій стадії судового процесу.
Як вбачається з статуту ТОВ "Вінегрет", воно є правонаступником ТОВ "Більярдний клуб "BILIJARDAI".
За таких обставин, колегія судді вважає з необхідне здійснити процесуальне правонаступництво ТОВ "Більярдний клуб "BILIJARDAI" шляхом заміни його ТОВ "Вінегрет".
Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, оцінивши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України прийшла до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи із наступного.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами, Підприємство (орендодавець) та Товариство (орендар) уклали договір оренди нежитлових приміщень № 2-27/2004/3 від 01.03.2004 р. та додаткову угоду до нього від 01.12.2004 р., а також договір оренди нежитлових приміщень № 2-27/2004 від 30.12.2004 р. Відповідно п. 1.1 даних договорів орендодавець передає, а орендар приймає у тимчасове користування частину приміщення, розташованого за адресою: м. Макіївка, вул. Московська, 2, загальною площею 610,24 м. кв., для використання відповідно своєї статутної діяльності. Пунктами 2.1, 2.2 вказаних договорів сторони визначили права та обов'язки сторін та умови проведення капітального ремонту, перепланування та поліпшення орендованого приміщення. Договори підписані сторонами без розбіжностей.
Судами встановлено, що позивач здійснив перепланування та реконструкцію орендованого приміщення відповідно до своєї статутної діяльності.
Приймаючи рішення про задоволення позову місцевий господарський суд виходив з того, що матеріалами справи підтверджено факт виконання позивачем капітального ремонту орендованого приміщення та надання згоди відповідача на здійснення даного ремонту, тому, відповідно до ст. 776 ЦК України, Товариство має право на відшкодування вартості даних витрат.
Приймаючи постанову про скасування рішення місцевого господарського суду та про відмову в позові, апеляційний господарський суд посилався на те, що надані позивачем докази не підтверджують надання відповідачем згоди на проведення капітального ремонту орендованого приміщення.
Проте, висновки апеляційного господарського суду слід визнати необґрунтованими.
Судом першої інстанції встановлено, що відповідно п. 1.1 договору оренди нежитлових приміщень № 2-27/2004/3 від 01.03.2004 р. та додаткової угоди до нього від 01.12.2004 р., а також договору оренди нежитлових приміщень № 2-27/2004 від 30.12.2004 р. приміщення було надано позивачу в оренду для використання його відповідно до своєї статутної діяльності.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, відповідач листами № 01/771 від 08.11.2004 р., № 01/772 від 08.11.2004 р. та № 01/773 від 08.11.2004 р. надав згоду позивачу на переобладнання орендованого приміщення відповідно до статутної діяльності Товариства, а саме –в більярдний клуб.
Згідно ст. 776 ЦК України, якщо наймодавець не провів капітального ремонту речі, що перешкоджає її використанню відповідно до призначення та умов договору, наймач має право відремонтувати річ, зарахувавши вартість ремонту в рахунок плати за користування річчю, або вимагати відшкодування вартості ремонту.
В силу ст. 778 ЦК України наймач може поліпшити річ, яка є предметом договору найму, лише за згодою наймодавця. Якщо поліпшення речі зроблено за згодою наймодавця, наймач має право на відшкодування вартості необхідних витрат або на зарахування їх вартості в рахунок плати за користування річчю.
Переобладнання орендованого приміщення в більярдний клуб здійснювалось позивачем для використання його відповідно до своєї статутної діяльності, як встановлено в договорах оренди нежитлових приміщень № 2-27/2004/3 від 01.03.2004 р. та додаткової угоди до нього від 01.12.2004 р.
Суд апеляційної інстанції дійшов неправомірних висновків про те, що надані позивачем докази не підтверджують надання згоди відповідача на переобладнання орендованого приміщення в більярдний клуб тому, що Товариство не узгодило кошторис на проведення підрядних робіт. Так, положення ст. 778 ЦК України не містять умов щодо узгодження між наймодавцем та наймачем проектно-кошторисної документації на здійснення робіт з поліпшення орендованого майна.
Крім того, як вірно вказано судом першої інстанції, ст. ст. 875, 877 ЦК України передбачають узгодження проектно-кошторисної документації між сторонами договору підряду, а відповідач стороною у договорах підряду не був.
Посилання апеляційного суду на відсутність в матеріалах справи доказів здійснення позивачем поліпшення спірного приміщення є необґрунтованими. В матеріалах справи містяться договори підряду, укладені позивачем щодо здійснення в орендованому приміщенні ремонтно-будівельних робіт, та акти приймання виконаних робіт, складені на виконання даних договорів, які досліджувались судом першої інстанції.
Матеріали справи свідчать про те, що висновки суду першої інстанції відповідають фактичним обставинам та наявним матеріалам справи, нормам матеріального і процесуального права, є законними та обґрунтованими.
В порушення ст. ст. 43, 99, 101, 104, 105 ГПК України, доводи апеляційного господарського суду, за якими він не погодився з висновками суду першої інстанції, є необґрунтованими. Скасовуючи рішення, апеляційний господарський суд висновків місцевого господарського суду належним чином не спростував та дійшов власних висновків, які суперечать обставинам справи та вимогам законодавства. Здійснена апеляційним господарським судом неналежна юридична оцінка обставин справи призвела до неналежного з'ясування дійсних прав і обов'язків сторін та неправильного застосування матеріального закону, що регулює спірні правовідносини. Як наслідок, постанова апеляційного господарського суду не відповідає положенням ст. 105 ГПК України та вимогам, які викладені в постанові Пленуму Верховного Суду України "Про судове рішення" від 29.12.1976 р. № 11.
Перевіривши у відповідності до ч. 2 ст. 1115 ГПК України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у рішенні місцевого господарського суду, колегія суддів дійшла висновків про те, що суд першої інстанції в порядку ст. ст. 43, 47, 43 ГПК України всебічно, повно і об'єктивно розглянув в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності; дослідив подані сторонами в обґрунтування своїх вимог і заперечень докази; належним чином проаналізував відносини сторін. На підставі встановлених фактичних обставин місцевим господарським судом з'ясовано дійсні права і обов'язки сторін, правильно застосовано матеріальний закон, що регулює спірні правовідносини, мотивовано задоволено позов частково.
У зв'язку із вищевикладеним колегія суддів вважає, що приймаючи оскаржувану постанову, апеляційний господарський суд надав невірну юридичну оцінку обставинам справи, порушив і неправильно застосував норми матеріального та процесуального права, в зв'язку з чим постанова суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню, а рішення місцевого господарського суду –залишенню в силі.
Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11110, 11111 ГПК України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ТОВ "Вінегрет" задовольнити.
Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 06.02.2008 р. у справі № 40/130 скасувати.
Рішення господарського суду Донецької області від 22.10.2007 р. у даній справі залишити без змін.
Головуючий, суддя Т. Козир
С у д д і Н. Мележик
О. Подоляк