Судове рішення #2291091
3/233/07

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          


 19 березня 2008 р.                                                                                    

№ 3/233/07  

Вищий  господарський  суд  України  в  складі  колегії  суддів:



Бернацької Ж.О. –головуючої (доповідач),


Разводової С.С.,


Подоляк О.А.,


розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства “Судмашпром” на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 06.11.2007 р. в справі № 3/233/07 господарського суду Миколаївської області за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Фондова компанія “Ініціатива” до відкритого акціонерного товариства “Судмашпром” про стягнення суми


за участю представників сторін:

від позивача: Осадчого О.М.,

від відповідача: Корольової С.Л., Козачука М.О., -


ВСТАНОВИВ:


У квітні 2007 року позивач - товариство з обмеженою відповідальністю “Фондова компанія “Ініціатива” звернувся до господарського суду з позовом до відповідача - відкритого акціонерного товариства “Судмашпром” про стягнення 1980000, 00 грн.,  посилаючись на те, що  відповідач не розрахувався за отриманий вексель, згідно договору купівлі-продажу цінних паперів № Т53-6/04, укладеного сторонами 23.03.2004 р.

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 26.06.2007 р. (суддя Смородінова О.Г.) в позові відмовлено.

Рішення мотивовано відсутністю правових підстав для задоволення позову.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 06.11.2007 р. (судді: Величко Т.А. –головуючий, Бойко Л.І., Жукова А.М.) рішення господарського суду Миколаївської області від 26.06.2007 р. скасовано; позов задоволено; стягнуто з відкритого акціонерного товариства "Судмашпром" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Фондова компанія "Ініціатива" 1980000, 00 грн. –основного боргу з підстав правомірності та обґрунтованості позовної вимоги, 29700, 00 грн. –державного мита (в тому числі за апеляційне провадження), 118, 00 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу;

Не погоджуючись з прийнятою постановою Одеського апеляційного господарського суду від 06.11.2007 р., відповідач - відкрите акціонерне товариство “Судмашпром” звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Одеського апеляційного господарського суду від 06.11.2007 р. та залишити в силі рішення господарського суду Миколаївської області від 26.06.2007 р.

Касаційна скарга обґрунтована порушенням і неправильним застосуванням судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.

Вислухавши представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судами обох інстанцій встановлено, що між товариством з обмеженою відповідальністю “Фондова компанія “Ініціатива” (продавець) та відкритим акціонерним товариством “Миколаївська малотоннажна верф” (покупець), правонаступником якого є відкрите акціонерне товариство “Судмашпром” 23.03.2004 р. укладено договір купівлі-продажу № Т53-6/04 простого векселю № 733255706056 відкритого акціонерного товариства “Львівський автобусний завод”, загальною номінальною вартістю 2000000, 00 грн. за ціною 1980000, 00 грн.

Відповідно до пункту 2.2 договору, сторонами встановлено, що розрахунки по договору проводяться протягом 30 банківських днів з моменту одержання цінних паперів покупцем від продавця шляхом переказу грошових коштів в сумі 1980000, 00 грн. на розрахунковий рахунок продавця.

           Договором також передбачена можливість оплати шляхом передачі у власність продавця інших цінних паперів.

Відповідно до пункту 2.3 договору, передача цінних паперів здійснюється протягом 10 банківських днів з моменту підписання договору. Факт передачі цінних паперів підтверджується актом прийому-передачі цінних паперів.

Згідно пунктів 2.4, 2.5 договору, покупець вважається таким, що виконав свої зобов’язання за договором, а цінні папери вважаються переданими з моменту підписання акту прийому-передачі цінних паперів. Покупець вважається таким, що виконав свої зобов'язання з моменту виконання у повному обсязі (пункт 2.2 договору).

23.03.2004 р. сторонами договору складено акт прийому-передачі цінних паперів, згідно якого продавець передав, а покупець прийняв простий вексель № 733255706056 відкритого акціонерного товариства "Львівський автобусний завод", загальною номінальною вартістю 2000000, 00 грн. за ціною 1980000, 00 грн.

Умовою договору строк оплати відповідача за вексель закінчився 23.04.2004 р.

19.04.2004 р. відкрите акціонерне товариство "Миколаївська малотоннажна верф" надіслало лист товариству з обмеженою відповідальністю „Фондова компанія „Ініціатива” з пропозицією в якості оплати по договору № Т53-6/04 від 23.04.2004 р. ( пункт 2.2 договору, який передбачає можливість оплати шляхом передачі у власність продавця інших цінних паперів) прийняти простий вексель № 3002051125 Державного підприємства "Омега Трейд", номінальною вартістю 2000000, 00 грн. та вартістю пакету цінних паперів 1980000, 00 грн. з датою складання векселю 28.02.2002 р. і датою погашення - 28.02.2005 р.

Позивач відповіді на вищевказаний лист не надав у зв'язку з неотриманням його.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що відповідач листом-пропозицією від 19.04.2004 р. мав намір врегулювати питання по виконанню боржником зобов'язання за договором; відповідач повинен був скористатися приписами статті 208 Цивільного кодексу України, яка зобов'язує юридичні особи вчиняти правочини між собою лише за допомогою письмової форми. Пропозиції стосовно підписання договору з передачі цінних паперів в оплату згідно договору № Т53-6/04 купівлі-продажу цінних паперів позивачу від відповідача не надходило.

Водночас, пункт 2.2 договору передбачає право, а не обов'язок боржника надати в оплату боргу цінні папери шляхом передачі їх у власність кредитора.

Таким чином,  суд апеляційної інстанції правильно дійшов висновку, що відповідач у випадку неотримання відповіді на лист-пропозицію мав би діяти згідно частини 3 статті 197 Господарського кодексу України, яка встановлює: у разі відсутності управненої сторони, ухилення її від прийняття виконання або іншого прострочення нею виконання зобов’язана сторона за грошовим зобов’язанням має право внести належні з неї гроші або передати за зобов’язанням цінні папери до депозиту нотаріальної контори, яка повідомляє про це управнену сторону. Внесення грошей (цінних паперів) до депозиту нотаріальної контори вважається виконанням зобов’язання.

Незважаючи на посилання боржника на той факт, що кредиторові  направлено лист про альтернативне виконання за договором купівлі-продажу цінних паперів між товариством з обмеженою відповідальністю „Фондова компанія „Ініціатива” та відкритим акціонерним товариством "Миколаївська малотоннажна верф", боржником не було виконано в повному обсязі належних дій для врегулювання своїх зобов'язань перед кредитором та зобов'язання вважається не виконаним, що суперечить статті 525 Цивільного кодексу України, згідно якої одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не  допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У даному випадку  також наявне порушення правил статті 526 Цивільного кодексу України, які встановлюють, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України,  інших актів цивільного законодавства,  а за відсутності таких умов та вимог -  відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

          Враховуючи викладене, апеляційна інстанція дійшла правильного висновку щодо задоволення позовної вимоги та скасування рішення суду першої інстанції.

За вказаних обставин, суд апеляційної інстанції дійшов вичерпного юридичного висновку щодо встановлених обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.  

Таким чином, постанова суду апеляційної інстанції є законною і обґрунтованою, а тому підстав для її скасування колегія суддів не вбачає.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України


ПОСТАНОВИВ:


Касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства “Судмашпром” залишити без задоволення.

Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 06.11.2007 р. в справі № 3/233/07 залишити без змін.


Головуючий, суддя:


Ж. Бернацька

Судді:


С. Разводова


О. Подоляк







Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація