ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

Справа № К-13965/06

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2006 року                                                                                                          м. Київ

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Бутенка В.І. - головуючий,

Амєліна С.Є. - суддя-доповідач,

Гуріна М.І.,

Лиски Т.О.,

Панченка О.І.

при секретарі Міненко І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Сумської області від 31 січня 2006 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Зарічному районі міста Суми про зобов'язання призначити пенсію,

в с т а н о в и л а :

В касаційній скарзі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, позивач ставить питання про скасування ухвали судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Сумської області від 31 січня 2006 року, якою залишено в силі постанову Зарічного районного суду міста Суми від 14 грудня 2005 року про відмову в задоволенні позову про зобов'язання призначити пенсію за віком на пільгових умовах. Просить постановити нове рішення про задоволення позову.

Учасники справи в судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що позивач, 1949 року народження, з 09 листопада 1978 року по 01 жовтня 1991 року працював майстром прорабської ділянки Сумського оптово-роздрібного комбінату по торгівлі овочами, картоплею і фруктами (в 1994 році реорганізовано у відкрите акціонерне товариство «Вітамін», яке ліквідовано у 2002 році).

У січні 2004 року звернувся до Управління Пенсійного фонду України в Зарічному районі міста Суми із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, в задоволенні якої було відмовлено у зв'язку з ненаданням документів, які підтверджують зайнятість позивача повний робочий день на роботі, яка віднесена до Списку №2 виробництв, цехів, професій і посад з важкими умовами праці, робота в яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах і в пільгових розмірах, затвердженого Постановою Ради Міністрів СРСР від 22 серпня 1956 року №1173 та до Списку №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 16 січня 2003 року №36.

Позивач вважав, що діями суб'єкта владних повноважень порушено його право на пенсію за віком на пільгових умовах.

Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального й процесуального права, правової оцінки обставин у справі колегія суддів приходить до висновку про те, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до частин 1 й 4 статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», яка регулює питання призначення пенсії за віком на пільгових умовах, право на такий вид пенсії мають, незалежно від місця останньої роботи, працівники, зайняті повний робочий день на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах. Порядок пенсійного забезпечення осіб, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених законодавством, що діяло раніше, визначається статтею 100 зазначеного Закону.

Статтею 100 Закону передбачено, що особам, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених раніше діючим законодавством, та мають на день введення в дію цього Закону повний стаж на зазначених роботах, що давав право на пенсію на пільгових умовах, пенсії в розмірах, передбачених цим Законом, призначаються відповідно до вимог за віком і стажем, встановлених раніше діючим законодавством.

Для призначення пенсії за віком на пільгових умовах, потрібні дані про те, що позивач був зайнятий повний робочий день на роботах із шкідливими і важкими умовами праці - за списком №2.

При прийнятті рішень з урахуванням вказаних норм права суди обґрунтовано виходили з того, що оскільки позивач не підтвердив документально свою зайнятість повний робочий день на виробництві, роботі, посаді, яка віднесена до списку №2, тому суб'єкт владних повноважень в межах наданої законодавством компетенції правомірно відмовив позивачу у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах.

Правова оцінка, яку суди дали обставинам справи, не суперечить вимогам законодавства.  

Оскаржені судові рішення ухвалені з додержанням норм процесуального та матеріального права, тому передбачених статтею 229 Кодексу адміністративного судочинства України підстав для їх скасування і ухвалення нового судового рішення не вбачається.

Керуючись статтями 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Зарічного районного суду міста Суми від 14 грудня 2005 року та ухвалу судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Сумської області від 31 січня 2006 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України за винятковими обставинами протягом одного місяця з дня відкриття обставин.