ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
30 серпня 2006 року у м. Києві колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
головуючого-судді: Кобилянського М.Г.
суддів: Гаманка О.І., Горбатюка С.А., Гуріна М.І.. Юрченка В.В.,
при секретарі : Проценко О.О.
розглянувши в попередньому судовому засіданні в порядку касаційного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Тернопільській області про перерахунок пенсії за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Тернопільського міськрайонного суду від 30 вересня 2005 року та ухвалу апеляційного суду Тернопільської області від 13 грудня 2005 року,
в с т а н о в и л а:
ОСОБА_1 звернувся з касаційною скаргою на рішення Тернопільського міськрайонного суду від 30 вересня 2005 року та ухвалу апеляційного суду Тернопільської області від 13 грудня 2005 року у справі за його позовом до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Тернопільській області про перерахунок пенсії.
Зазначає, що проходив службу в органах внутрішніх справ України, та був звільнений в запас з призначенням йому пенсії.
Вважає, що розрахунок пенсії є неправильним, оскільки проведений з порушенням вимог Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб», оскільки в грошове забезпечення не включені премія в розмірі 33,3% та інші передбачені надбавки.
Рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 30 вересня 2005 року в задоволені позову ОСОБА_1 було відмовлено.
Ухвалою апеляційного суду Тернопільської області від 13 грудня 2005 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 було відхилено, а рішення Тернопільського міськрайонного суду від 30 вересня 2005 року залишено без змін.
Судові рішення були мотивовані тим, що право на надбавки, які просив включити в перерахунок призначеної пенсії позивач, він не набув, оскільки прийнятими нормативними актами зазначені надбавки були введені вже після звільнення його зі служби в органах внутрішніх справ України.
Стосовно премії було визначено, що вона не є додатковим видом грошового забезпечення, а нормативні акти, які вводили її в дію, не передбачали включення останньої до грошової суми, з якої здійснюється нарахування пенсії.
Вказуючи на допущені, на його думку, судами неповне з'ясування обставин, які мають значення у справі, та порушення норм чинного матеріального законодавства, що призвело до неправильного вирішення даного спору, просить скасувати постановлені судами першої та апеляційної інстанцій рішення та постановити нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги.
Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Під час розгляду справи по суті судом першої інстанції встановлено, що в жовтні 1987 року позивач був звільнений в запас зі служби в органах внутрішніх справ України за віком з призначенням йому пенсії військовослужбовця. Пенсія позивачу була призначена з усіх видів грошового забезпечення, які він отримував під час служби, за винятком премії.
Відповідно до положень ст. 43 Закону України від 9 квітня 1992 року №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб» при обчисленні пенсій особам офіцерського складу , прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом враховуються відповідні оклади за посадою, військовим чи спеціальним званням, процентна надбавка за вислугу років, надбавки за вчене звання і вчену ступінь, кваліфікацію і умови служби в порядку і розмірах, що визначаються Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 6 Постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року №393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсії і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби і військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їх сімей” передбачено, що пенсії особам зазначеної категорії військовослужбовців обчислюються із суми грошового забезпечення, що виплачується їм на день звільнення з військової служби.
Постановою Кабінету Міністрів України від 6 квітня 1998 року № 452 «Про упорядкування додаткових видів грошового забезпечення військовослужбовців», якою затверджені додаткові види грошового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України, премія, що виплачується військовослужбовцям, не віднесена до додаткових видів грошового забезпечення.
Зазначене преміювання військовослужбовців було запроваджене на підставі Указу Президента України від 4 жовтня 1996 року № 923 «Про грошове забезпечення військовослужбовців» та здійснювалось на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 22 травня 2000 року № 829 «Про грошове забезпечення військовослужбовців». Проте наведеними нормативними актами не визначено, що ці премії віднесені до додаткових видів грошового забезпечення військовослужбовців і що вони підлягають врахуванню при визначенні суми грошового забезпечення, з якої обчислюється пенсія.
Оскільки премія в розмірі 33,3% не віднесена до додаткових видів грошового забезпечення, тому вона не могла бути врахована позивачу при нарахуванні пенсії.
Що стосується інших надбавок, про врахування яких просив позивач, то щомісячні надбавки військовослужбовцям, встановлені після звільнення позивача з органів внутрішніх справ, не є підвищенням грошового забезпечення, з якого позивачу нарахована пенсія, а новими видами грошового забезпечення, яких позивач під час його служби не отримував, а тому ці надбавки не могли бути враховані позивачу при перерахунку пенсії.
Крім цього, зазначеними указами не передбачено перерахунку пенсій військовослужбовцям у зв'язку із запровадженням цих надбавок.
Суд першої інстанції правильно встановив, а апеляційний суд обґрунтовано погодився з тим, що при звільненні з органів внутрішніх справ за віком позивачу ОСОБА_1 призначена пенсія у відповідності з вимогами чинного на той період законодавства.
Відмовляючи в задоволенні позову, суди першої та апеляційної інстанцій правильно виходили з того, що передбачених чинним законодавством підстав для проведення позивачу за період до 1 січня 2005 року перерахунку призначеної пенсії з урахуванням премії та інших надбавок немає.
За таких обставин судові рішення першої та апеляційної інстанцій ухвалені з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводами касаційної скарги висновки, викладені в судових рішеннях, не спростовуються, підстави для скасування постановлених по справі судових рішень відсутні.
Керуючись ст.ст. 220-1, 223, 224, 230,231 КАС України, колегія суддів,
у х в а л и л а:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Тернопільського міськрайонного суду від 30 вересня 2005 року та ухвалу апеляційного суду Тернопільської області від 13 грудня 2005 року без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.
Головуючий: Кобилянський М.Г.
Судді: Гаманко О.І.
Горбатюк С.А.
Гурін М.І.
Юрченко В.В.
З оригіналом звірено:
Суддя: Юрченко В.В.