ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м.Вінниця

10 травня 2012 р. Справа № 2н/0270/6/12

Вінницький окружний адміністративний суд в складі

Головуючого судді Віятик Наталії Володимирівни,

Суддів: Вергелеса Андрія Валерійовича

Комара Павла Анатолійовича

розглянувши в порядку письмового провадження матеріали справи

за заявою: Державної судової адміністрації України про перегляд постанови Вінницького окружного адміністративного суду від 15.06.2010 р. №2-а-2212/10/0270 за нововиявленими обставинами по справі

за позовом: ОСОБА_2

до: Державної судової адміністрації України, Міністерства фінансів України, Державної казначейської служби України, територіального управління Державної судової адміністрації України у Вінницькій області, Апеляційного суду Вінницької області

про: визнання дій протиправними, стягнення заборгованості по заробітній платі, щомісячному грошовому утриманню та компенсації за втрату частини заробітної плати відмовити, -

ВСТАНОВИВ :

У березні 2010 року позивач - ОСОБА_2 звернувся в суд із позовом до відповідачів - Державної судової адміністрації України, Територіального управління Державної судової адміністрації України у Вінницькій області, Міністерства фінансів України, Державної казначейської служби України, Апеляційного суду Вінницької області про визнання дій протиправними, стягнення заборгованості по заробітній платі, щомісячному грошовому утриманню та компенсації за втрату частини заробітної плати.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 15 червня 2010 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 грудня 2010 року вказаний позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Державної судової адміністрації України, щодо не нарахування та виплати заробітної плати судді Сопруну Володимиру Віталійовичу; визнано протиправною бездіяльність Міністерства фінансів України щодо не врахування при розробленні проектів Державного бюджету України на 2008-2009 роки вимог постанови Кабінету Міністрів України № 865 від 03.09.2005 р. "Про оплату праці суддів" та стягнуто з Міністерства фінансів України за рахунок Державного бюджету України шляхом списання коштів з Державного казначейства України на розрахункові рахунки Державної судової адміністрації України для виплати по заробітній платі за період з 01.05.2008 р. по 01.04.2010 р. включно, з урахуванням компенсації за втрату частини заробітної плати, в загальній сумі на користь ОСОБА_2 109 138 грн. (сто дев'ять тисяч сто тридцять вісім грн.)

Рішення судів першої та апеляційної інстанції мотивовані тим, що позивач з лютого 2002 року призначений на посаду судді.

03.09.2005 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 865 "Про оплату праці суддів", якою було затверджено схеми посадових окладів керівників та суддів Конституційного Суду України, Верховного Суду України, Вищих Спеціалізованих судів, апеляційних і місцевих судів згідно з додатку 1-6. Посадові оклади, передбачені цією Постановою встановлювались, виходячи із кількості розмірів мінімальної заробітної плати.

Постановою Кабінету Міністрів України від 31.12.2005 року № 1310 було доповнено постанову Кабінету Міністрів України № 865 від 03.09.2005 р. пунктом 4-1 такого змісту: "Установити, що розміри посадових окладів передбачених цією постановою, встановлюються виходячи з розміру мінімальної заробітної плати 332 грн. і в подальшому при підвищенні мінімальної заробітної плати їх перерахунок не проводиться."

Однак, постановою Печерського районного суду м. Києва від 19.03.2007 року, що набрала законної сили згідно ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 03.12.2007 р. у справі за позовом особи 1 до Держави Україна, Кабінету Міністрів України, Державного Казначейства України, Державної судової адміністрації України про визнання протиправною бездіяльності та окремих положень постанови Кабінету Міністрів України № 1310 від 31.12.2005 року визнано протиправною та скасовано п. 4-1 постанови Кабінету Міністрів України № 865 від 03.09.2005 року "Про оплату праці суддів". Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 29.10.2009 р. згадані судові рішення залишено без змін.

Тому суди першої та апеляційної інстанції дійшли висновку, що рішеннями вказаних вище судів відновлено в повному обсязі постанову Кабінету Міністрів України № 865 від 03.09.2005 року "Про оплату праці суддів" у співвідношенні посадових окладів до розміру мінімальної заробітної плати, яка набрала чинності з 01.01.2006 року. Тобто, розмір посадового окладу суддів повинен встановлюватись виходячи з розміру мінімальної заробітної плати помноженому на відповідний коефіцієнт (для судців - 8,5; для заступника голови суду - 9,5) та змінюватись відповідно зі зміною розміру заробітної плати.

При цьому, при визначенні розміру мінімальної заробітної плати, на думку суду, слід враховувати, що законами України про державні бюджети України на 2008-2009 роки встановлювались зміни до розмірів мінімальної заробітної плати. Тому, суди дійшли висновку, що заробітна плата позивачу протиправно нараховувалася не із урахуванням зміненої мінімальної заробітної плати, що й стало підставою для задоволення позову.

У березні 2012 року відповідачем - Державною судовою адміністрацією України подано до суду заяву про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Вінницького окружного адміністративного суду від 15 червня 2010 року у справі № 2-а-2212/10/0270.

Обґрунтовуючи доводи заяви, відповідач посилається на те, що підставою для ухвалення рішення суду першої інстанції від 15 червня 2010 року була постанова Печерського районного суду міста Києва від 19 березня 2007 року, якою визнано протиправним та скасовано пункт 4-1 Постанови Кабінету Міністрів України № 865 від 3 вересня 2005 року "Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів".

Разом із тим, постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.07.2011 року у адміністративній справі № 2а-7271/11/2670 було задоволено заяву ДСА України про перегляд судового рішення у зв'язку із нововиявленими обставинами та скасовано постанову Печерського районного суду міста Києва від 19.03.2007 року в частині визнання протиправним та скасування пункту 4-1 постанови Кабінету Міністрів України № 865 від 3 вересня 2005 року "Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів" і в задоволенні позовних вимог у цій частині відмовлено.

У зв'язку із цим, відповідач у заяві просить скасувати зазначену постанову суду та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позову повністю.

Особи, які беруть участь у справі не забезпечили участь уповноважених предстанвиків у судовому засіданні, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи. Тому, суд керуючись ч. 6 ст. 128 КАС України вбачає підстави для розгляду та вирішення вказаної справи у порядку письмового провадження та згідно ч. 1 ст. 41 КАС України без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Розглянувши матеріали справи, надавши оцінку наявним у ній доказам, суд приходить до висновку, що заяву про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Вінницького окружного адміністративного суду від 15 червня 2010 року слід задовольнити із наступних підстав.

При розгляді справи встановлено, що позивач Указом Президента України № 358/2004 від 23 березня 2004 року призначений на посаду судді Могилів-Подільського районного суду Вінницької області (а.с. 25) та відповідно до постанови Верховної Ради України від 18.09.2008 року №530-VI обрано на посаду Апеляційного суду Вінницької області (а.с. 27).

Нарахування та виплата заробітної плати в оспорюваний позивачем період проводилася із урахуванням того, що 03.09.2005 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 865 "Про оплату праці суддів", якою було затверджено схеми посадових окладів керівників та суддів Конституційного Суду України, Верховного Суду України, Вищих Спеціалізованих судів, апеляційних і місцевих судів згідно з додатку 1-6. Посадові оклади, передбачені цією Постановою встановлювались, виходячи із кількості розмірів мінімальної заробітної плати.

Постановою Кабінету Міністрів України від 31.12.2005 року № 1310 було доповнено постанову Кабінету Міністрів України № 865 від 03.09.2005 р. пунктом 4-1 такого змісту: "Установити, що розміри посадових окладів передбачених цією постановою, встановлюються виходячи з розміру мінімальної заробітної плати 332 грн. і в подальшому при підвищенні мінімальної заробітної плати їх перерахунок не проводиться."

Вінницький окружний адміністративний суд приймаючи постанову від 15 червня 2010 року, яку просить переглянути відповідач за нововиявленими обставинами, та визначаючись щодо наявності у позивача права на нарахування та виплату йому заробітної плати виходячи із розміру мінімальної заробітної плати іншого, аніж передбачений пунктом 4-1 постанови Кабінету Міністрів України № 865 від 03.09.2005 р., враховував, що постановою Печерського районного суду м. Києва від 19.03.2007 р., що набрала законної сили згідно ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 03.12.2007 р. у справі за позовом особи 1 до Держави Україна, Кабінету Міністрів України, Державного Казначейства України, Державної судової адміністрації України про визнання протиправною бездіяльності та окремих положень постанови Кабінету Міністрів України № 1310 від 31.12.2005 року визнано протиправною та скасовано п. 4-1 постанови Кабінету Міністрів України № 865 від 03.09.2005 року "Про оплату праці суддів". Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 29.10.2009 р. згадані судові рішення залишено без змін.

Саме скасування постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.07.2011 року у адміністративній справі № 2а-7271/11/2670 постанови Печерського районного суду міста Києва від 19.03.2007 року в частині визнання протиправним та скасування пункту 4-1 постанови Кабінету Міністрів України № 865 від 3 вересня 2005 року "Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів" на думку відповідача є ново виявленою обставиною, що свідчить про наявність підстав для прийняття постанови про відмову у задоволенні позовних вимог.

Надаючи оцінку доводам заяви про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Вінницького окружного адміністративного суду від 15 червня 2010 року суд бере до уваги, що в силу ч. 1 ст. 245 КАС України, постанова або ухвала суду, що набрала законної сили, може бути переглянута у зв'язку з нововиявленими обставинами.

Пунктом 4 ч. 2 ст. 245 КАС України передбачено, що підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є в тому числі скасування судового рішення, яке стало підставою для прийняття постанови чи постановлення ухвали, що належить переглянути.

Із матеріалів справи вбачається, що постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.07.2011 р. у адміністративній справі № 2а-7271/11/2670 було задоволено заяву ДСА України про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами та скасовано постанову Печерського районного суду міста Києва від 19.03.2007 р. в частині визнання протиправним та скасування пункту 4-1 постанови Кабінету Міністрів України від 03.03.2005 р. № 865 "Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів" і в задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 в цій частині відмовлене.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 01.03.2012 р. у задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_4 відмовлено повністю, а вказану постанову залишено без змін.

Тому, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.07.2011 р. слід вважати такою, що набрала законної сили 01.03.2012 року.

Враховуючи вказані обставини та керуючись п. 4 ч. 2 ст. 245 КАС України, суд приходить до висновку про те, що постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.07.2011 р. у адміністративній справі № 2а-7271/11/2670, якою скасовано постанову Печерського районного суду міста Києва від 19.03.2007 р. в частині визнання протиправним та скасування пункту 4-1 постанови Кабінету Міністрів України від 03.09.2005 р. № 865 "Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів" слід вважати нововиявленою обставиною, а факт скасування постанови Печерського районного суду міста Києва від 19.03.2007 р. свідчить про безпідставність позовних вимог.

Згідно ч. 1 ст. 253 КАС України, суд може скасувати постанову чи ухвалу у справі і прийняти нову постанову чи ухвалу або залишити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами без задоволення. При ухваленні нового судового рішення суд користується повноваженнями суду відповідної інстанції.

Відповідно до ч. 1 ст. 162 КАС України, при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.

Отже, враховуючи що заробітна плата позивачу в оспорюваний період виплачувалася на підставі та в порядку встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 03.09.2005 року № 865 "Про оплату праці суддів", із урахуванням доповнень внесених Постановою Кабінету Міністрів України від 31.12.2005 року № 1310, а чинність вказаної Постанови відновлено постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.07.2011 р. у адміністративній справі № 2а-7271/11/2670, суд приходить до висновку, що у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 слід відмовити.

Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Частиною 2 ст. 94 КАС України передбачено, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.

Беручи до уваги, що відповідачем витрат пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз не понесено, суд дійшов висновку про відсутність підстав для компенсації судових витрат.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, Вінницький окружний адміністративний суд, -

ПОСТАНОВИВ :

1. Заяву Державною судовою адміністрації України про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Вінницького окружного адміністративного суду від 15 червня 2010 року у справі № 2-а-2212/10/0270 задовольнити.

2. Постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 15 червня 2010 року у справі № 2-а-2212/10/0270 скасувати.

3. Прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову ОСОБА_2 до Державної судової адміністрації України, Територіального управління Державної судової адміністрації України у Вінницькій області, Міністерства фінансів України, головного управління Державного казначейства України, Апеляційного суду Вінницької області про визнання дій протиправними, стягнення заборгованості по заробітній платі, щомісячному грошовому утриманню та компенсації за втрату частини заробітної плати відмовити.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Головуючий суддя Віятик Наталія Володимирівна

Суддя: Вергелес Андрій валерійович

Суддя: Комар Павло Анатолійович