Судове рішення #22902363


ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ


м.Вінниця

23 квітня 2012 р. Справа № 2а/0270/1833/12

14:05 год.


Вінницький окружний адміністративний суд в складі

Головуючого судді Віятик Наталії Володимирівни,

за участю:

секретаря судового засідання: Павліченко Аліни Володимирівни

заявника : Коломієць І.М., Радзіковської І.Т.

відповідача : Бучацького С.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за поданням: Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби

до: товариства з обмеженою відповідальністю "Кросна"

про: стягнення коштів за податковим боргом, -


ВСТАНОВИВ :

20 квітня 2012 року до Вінницького окружного адміністративного суду надійшло подання Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби (далі - Вінницька ОДПІ, заявник) про стягнення коштів за податковим боргом з товариства з обмеженою відповідальністю "Кросна" (далі - ТОВ "Кросна").

Подання обгрунтовано тим, що за ТОВ "Кросна" рахується заборгованість перед бюджетом по орендній платі за землю, яка становить 328 534,91 грн., з яких основний платіж 318 991,62 грн., штрафна санкція 6 119,88 грн., пеня 2 663,30грн., відсотки за користування розстроченням податкового боргу 760,11 грн., який виник на підставі податкового повідомлення - рішення від 13.01.2012 р. за № 0000211503 та рішень №5 та 6 від 26.03.2012р. про скасування розстрочення (відстрочення) грошових зобовязань (податкового боргу), в звязку з несплатою розстроченої суми боргу з орендної плати за землю.

У судовому засіданні представники Вінницької ОДПІ заявлені вимоги підтримали у повному обсязі та просили суд задовольнити їх в повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні, посилаючись на необґрунтованість позовних вимог, проти задоволення адміністративного позову заперечував, при цьому визнав, що ним порушувалитсь умови погашення розстроченого грошового зобовязанння з орендної плати за землю з тих підстав, що відповідач звернувся до міської ради щодо розірвання договору оренди земельної ділянки. Таким чином, вважає, що до вирішення міською радою питання щодо розірвання/нерозірвання договору орненди земельної ділянки, сплата грошового зобовязання з орендної плати за землю є недоцільним.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить що наявні підстави для задоволення вимог в повному обсязі.

Судом встановлено, що ТОВ "Кросна" є платником податків та зборів передбачених Податковим кодексом України.

На час звернення Вінницької ОДПІ із вказаним поданням за ТОВ "Кросна" рахується заборгованість по сплаті узгодженої суми грошового зобовязання з орендної плати за землю у розмірі 328 534,91 грн. з яких 318 991,62 грн. - основний платіж, 6 119,88 грн. - штрафна санкція, 2 663,30 грн. - пеня, 760,11 - відсотки за користування кредитом.

Вказана заборгованість виникла з настуних підстав:

Вінницькою ОДПІ проведено камеральну перевірку своєчасності сплати податкових зобовязань по орендній платі за землю, результат якої оформлений актом № 1014/1503/30164526 від 30.11.2011 р. Перевіркою встановлено несплату узгодженого податкового зобовязання протягом граничних строків, чим порушено вимоги ст. 17 Закону України "Про плату за землю", та відповідальність за яке передбачене п. 126.1 ст. 126 Податкового кодексу України.

На підставі вищезазначеного акту перевірки, Вінницькою ОДПІ було винесено податкове повідомлення-рішення від 13.01.2012 р. за № 0000211503, згідно якого визначено суму грошового зобов'язання з орендної плати за землю у розмірі 6 119,88 грн., яке було надіслано платнику рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Проте у визначений законодавством термін сума грошового зобовязання не сплачена, податкове повідомлення - рішення не оскаржене. Зворотне відповідачем не доведено.

Крім того, на підставі заяви ТОВ "Кросна" Вінницькою ОДПІ надано розстрочення податкового боргу з орендної плати за землю під проценти, про що винесені рішення про розстрочення податкового боргу № 27 на загальну суму 25 208,33 грн. (з них: 22 099,38 грн. - основний платіж, 3 108,95 грн. - пеня) та № 26 на суму 296 892,24 грн. Згідно даних рішень розстрочення надається з 30 січня 2012 року по 10 грудня 2012 року рівними частками.

У зв'язку з тим, що платник податків у визначений не сплатив розстрочену суму податкового боргу, тобто порушив умови погашення розстроченого грошового зобов'язання з орендної плати за землю, Вінницькою ОДПІ 26.03.2012 року прийняті рішення № 5, № 6 про скасування розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу).

Згідно п.п. 14.1.39 статті 14 Податкового кодексу України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (п.п. 14.1.156 ст 14 ПКУ).

Податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (п.п. 14.1.175 ст. 14 ПКУ).

Умови розстрочення та відстрочення грошових зобовязань або податкового боргу платника податків визначені статтею 100 Податкового кодексу України.

Відповідно до п. 100.2 ст. 100 ПКУ платник податків має право звернутися до контролюючого органу із заявою про розстрочення та відстрочененя грошових зобовязань або податкового боргу. Платник податків, який звертається до контролюючого органу із заявою про розстрочення, відстрочення грошових зобовязань, вважається таким, що узгодив суму такого грошового зобовязання.

Розстроченням, відстроченням грошових зобов'язань або податкового боргу є перенесення строків сплати платником податків його грошових зобов'язань або податкового боргу під проценти, розмір яких дорівнює розміру пені, визначеному п. 129.4 ст. 129 ПК України. (п. 100.1 ст. 100 ПКУ)

Згідно п.100.13 ст. 100 ПК Україи порядок розстрочення та відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу платника податків встановлюється центральним органом державної податкової служби або спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи в межах їх повноважень.

Відповідно до статті 100 ПК України розроблено Порядок розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу) платників податків, який затверджено наказом Державної податкової адміністрації України 24.12.2010 № 1036 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 30 грудня 2010 р. за № 1431/18726 (надалі - Порядок).

Згідно пункту 4.5. Порядку рішення про скасування раніше прийнятого рішення про розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу) є підставою для дострокового розірвання договору.

Пунктами 4.6, 4.7, 48 Порядку передбачено, що з дня, наступного за днем розірвання договору, на розстрочені (відстрочені) суми, що залишились не сплаченими, нараховуються пеня та штраф у розмірах, передбачених Кодексом.

З дня дострокового розірвання договору платник податків зобов'язаний сплатити невнесену суму розстрочених (відстрочених) грошових зобов'язань (податкового боргу) та суму процентів, нарахованих за фактичний строк дії розстрочення (відстрочення).

Розстрочені (відстрочені) суми грошових зобов'язань (податкового боргу) та суми нарахованих процентів, що залишилися не сплаченими на день прийняття рішення про скасування розстрочення (відстрочення), стягуються у порядку, установленому законодавством для стягнення податкового боргу.

Згідно з положеннями підпункту 20.1.18 пункту 20.1 статті 20 Податкового Кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до п. 95.2 ст. 95 ПК України стягнення коштів та продаж майна платників податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Як встановлено судом заявником 02.02.2012 року винесено податкову вимогу № 98 на суму 7 746,89 грн., яка вручена представнику відповідача 20.02.2012 року.

Пунктом 59.1 ПК України передбачено, що порядок надіслання платникові податків податкової вимоги є тотожним порядку надіслання податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до пункту 58.3 ПК України податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) юридичній особі, якщо, зокрема, його передано посадовій особі такої юридичної особи під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.

Таким чином, наведена норма Кодексу передбачає два альтернативні способи інформування платника про наявність податкового повідомлення-рішення, а саме:

- безпосереднє вручення такого рішення під розписку;

- надіслання листом з повідомленням про вручення.

Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.

Податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

У разі, коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

За змістом частини першої статті 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України стягнення коштів за податковим боргом може здійснюватися в порядку звернення органу державної податкової служби до адміністративного суду з відповідним поданням.

Подання подається до суду першої інстанції протягом двадцяти чотирьох годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення до суду, за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом, у письмовій формі та повинно містити, зокрема, підстави звернення з поданням, обставини, що підтверджуються доказами, та вимоги заявника.

Як встановлено судом, податкова вимога №98 від 02.02.2012р. вручена особисто платнику податків 20.02.2012р., при цьому до суду Вінницька ОДПІ звернулася з поданням 20.04.2012 року, тобто у відповідності з вимогами п. 95.2 ст. 95 ПК України та ч. 1 ст. 183-3 КАС Украхни, а саме: не раніше ніж через 60 календарних днів з моменту надіслання такому платнику податкової вимоги та в межах 24 годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення до суду.

Заявником не надано суду відомостей та доказів того, що вищезазначені рішення про скасування розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу), податкове повідомлення-рішення та податкова вимога скасовані в адміністративному та судовому порядку.

У відповідності до норм статей 11, 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ст. 86 КАС України).

Враховуючи те, що зобов'язання зі сплати боргу на момент розгляду справи є узгодженими і непогашеними, на думку суду, подання щодо стягнення з ТОВ «Кросна» податкового боргу у розмірі 328 534,91 грн. підлягає задоволенню.

За наведених обставин, суд дійшов висновку, що вимоги стосовно стягнення податкового боргу обґрунтовані, підтверджуються матеріалами справи, не спростовані відповідачем, а відтак підлягають задоволенню.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись статтями 158, 167, 183-3, 255, 257 Кодексу адміністративного cудочинства України, Вінницький окружний адміністративний суд, -


ПОСТАНОВИВ :


1. Подання задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути кошти з товариства з обмеженою відповідальністю «Кросна» (вул. Київська, 16, м. Вінниця, код за ЄДРПОУ 30164526) з рахунків у банках, ообслуговуючих такого платника податків на суму податкового боргу з орендної плати за землю в розмірі 328 534 (триста двадцять вісім тисяч п'ятсот тридцять чотири) грн. 91 коп.

3. Постанова підлягає до негайного виконання

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.


Суддя Віятик Наталія Володимирівна




Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація