КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11.06.2008 № 32/161
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Григоровича О.М.
суддів: Гольцової Л.А.
Рябухи В.І.
за участю секретаря
судового засідання Терещенко Я.О.
представників сторін
- позивача: Кравчук Р.Б. (предст.),
- відповідача 1: Герасимов Р.О. (предст.),
- відповідача 2: Гаврилов Д.В. (предст.),
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства “ДА ЛАТ”
на рішення Господарського суду м. Києва від 11.04.2008
у справі № 32/161 (Хрипун О.О.)
за позовом Приватне підприємство “ДА ЛАТ”
до 1.Товариства з обмеженою відповідальністю "Медінвесттрейд",
2.Товариства з обмеженою відповідальністю "Танталіт"
про визнання недійсними договорів купівлі-продажу та зобов"язання вчинитидії,
ВСТАНОВИВ:
Приватне підприємство “ДА ЛАТ” (далі-позивач) звернулося до Господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Медінвесттрейд” (далі-відповідач 1), Товариства з обмеженою відповідальністю “Танталіт” (далі-відповідач 2) про визнання недійсним з моменту укладення:
- договору купівлі-продажу будинку за адресою: вул. Межигірська, 123а у с. Нові Петрівці Вишгородського району Київської області, укладеного між відповідачами 19.11.07 та зареєстрованого в Державному реєстрі правочинів за № 2502284;
- договору купівлі-продажу нерухомого майна комплексу відпочинку “Пуща-Водиця” урочища “Межигір’я” за адресою: вул. Івана Франка, 19, “Вишгородський” Масив, с. Нові Петрівці, Вишгородський район Київської області, укладеного між відповідачами 19.11.07 та зареєстрованого в Державному реєстрі правочинів за № 2502248;
- договору купівлі-продажу рухомого майна № 01-С, укладеного між відповідачами 16.11.07; зобов’язання відповідачів повернути майно та кошти отримані за зазначеними вище договорами купівлі-продажу; визнання позивача покупцем майна комплексу відпочинку “Пуща-Водиця” урочища “Межигір’я” за адресою: вул. Івана Франка, 19, “Вишгородський” Масив, с. Нові Петрівці, Вишгородський район Київської області, та будинку за адресою: вул. Межигірська, 123а у с. Нові Петрівці Вишгородського району Київської області, сукупною оціночною вартістю 91 млн. 918 тис. 866 грн. за договором купівлі-продажу, укладеним між позивачем та відповідачем 1 13.11.07.
Одночасно позивач просить зобов’язати відповідача 1:
- здійснити необхідні дії для нотаріального посвідчення та реєстрації у Державному реєстрі правочинів договору купівлі-продажу від 13.11.07;
- передати позивачеві майно комплексу відпочинку “Пуща-Водиця” урочища “Межигір’я” за адресою: вул. Івана Франка, 19, “Вишгородський” Масив у с. Нові Петрівці Вишгородського району Київської області, та будинок за адресою: вул. Межигірська, 123а у с. Нові Петрівці Вишгородського району Київської області, сукупною оціночною вартістю 91 млн. 918 тис. 866 грн.;
- прийняти від позивача оплату у сумі 98 млн. 900 тис. 100 грн. за договором купівлі-продажу від 13.11.07.
Рішенням Господарського суду м. Києва від 11.04.08 в позові відмовлено повністю.
Позивач, не погоджуючись з рішенням суду, подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати у зв’язку з невідповідністю висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, неправильним застосуванням норм матеріального права, та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги Приватного підприємства “ДА ЛАТ” задовольнити повністю.
Письмові відзиви на апеляційну скаргу відповідачами не були надані.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні докази, обговоривши доводи скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню з наступних підстав.
25.09.07 між відповідачем 1 та НАК “Надра України” укладено договір міни, відповідно до умов якого відповідач 1 передав НАК “Надра України” нежилі приміщення за номерами 3-5-7 по вул. Паркова дорога в м. Києві сукупною оціночною вартістю 93115419 грн., а НАК “Надра України” передала відповідачеві 1 будівлі, споруди та інше майно комплексу відпочинку “Пуща Водиця” у с. Нові Петрівці, Вишгородського району Київської області по вул. І.Франка, 19, та по вул. Межигірській, 123а, сукупною оціночною вартістю 91771620 грн.
Рішенням Господарського суду м. Києва від 22.10.07 у справі № 6/655, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 09.11.07, зазначений вище договір міни визнано дійсним, таким що відповідає чинному законодавству, та підтверджено право власності відповідача 1 на будівлі, споруди та інше майно комплексу відпочинку “Пуща Водиця” у с. Нові Петрівці, Вишгородського району Київської області по вул. І.Франка, 19, та по вул. Межигірській, 123а.
09.11.07 відповідач 1 звернувся до позивача листом № 128 з пропозицією придбати у нього нерухоме майно комплексу відпочинку “Пуща-Водиця” урочища “Межигір’я” по вул. І. Франка, 19, “Вишгородський” Масив, с. Нові Петрівці, Вишгородський район Київської області, та будинок по вул. Межигірська, 123а у с. Нові Петрівці Вишгородського району Київської області, сукупною оціночною вартістю 91 млн. 918 тис. 866 грн., сплативши відповідачу 1 ціну – 98 млн. 900 тис. 100 грн.
Позивач вважає, що він, направивши 13.11.07 відповідачеві 1 лист-відповідь про прийняття зазначеної вище пропозиції, вчинив необхідні дії для укладення договору купівлі-продажу, та стверджує про його укладення, посилаючись на положення ст. 640 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України).
Згідно зі ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Відповідач 1, направивши позивачеві лист від 09.11.07 з пропозицією придбати нерухоме майно, встановив термін, до якого позивач повинен був направити відповідь разом із пропозиціями щодо умов договору, а саме – не пізніше 12.11.07.
Відповідно до ч. 1 ст. 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.
Позивач направив відповідь на пропозицію відповідачеві 1 із запізненням (13.11.07). З огляду на зазначене, колегія суддів, погоджуючись з судом 1-ої інстанції, вважає, що в строк, визначений відповідачем 1, відповіді про прийняття пропозиції Товариством з обмеженою відповідальністю “Медінвесттрейд” не було отримано.
Договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації (ст. 657 ЦК України).
Частиною 3 ст. 640 ЦК України встановлено, що договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або державній реєстрації, є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення або державної реєстрації, а в разі необхідності і нотаріального посвідчення, і державної реєстрації – з моменту державної реєстрації.
Колегія суддів так само як і місцевий господарський суд не визнає договір купівлі-продажу від 13.11.07 дійсним, оскільки відповідач 1 на свою пропозицію відповіді від позивача у встановлений строк не отримав, сторонами не було досягнуто згоди з усіх істотних умов договору, нотаріального посвідчення і державної реєстрації договору також не було проведено.
З урахуванням викладеного вимоги про визнання позивача покупцем майна комплексу відпочинку “Пуща Водиця” урочища “Межигір’я”, яке розташовано за адресою: вул. І.Франка, 19, “Вишгородський” Масив у с. Нові Петрівці Вишгородського району Київської області та будинку за адресою: вул. Межигірська, 123а у с. Нові Петрівці Вишгородського району Київської області за договором купівлі-продажу від 13.11.07 є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.
Оскільки у визначені законодавством спосіб та формі договір купівлі-продажу від 13.11.07 між позивачем та відповідачем 1 не укладався, також не підлягають задоволенню вимоги позивача про зобов’язання відповідача 1 здійснити необхідні дії для нотаріального посвідчення та реєстрації у Державному реєстрі правочинів зазначеного договору купівлі-продажу від 13.11.07; зобов’язання відповідача 1 передати позивачу майно комплексу відпочинку “Пуща-Водиця” урочища “Межигір’я” та будинок і прийняти від позивача оплату у розмірі 98 млн. 900 тис. 100 грн. за договором купівлі-продажу від 13.11.07.
Наявними в матеріалах справи доказами підтверджується, що 19.11.07 між відповідачами у справі були укладені, нотаріально посвідчені та зареєстровані в Державному реєстрі правочинів за №№ 2502284, 2502248 договір купівлі-продажу нерухомого майна – будинку, розташованого за адресою: вул. Межигірська, 123а у с. Нові Петрівці Вишгородського району Київської області; договір купівлі-продажу нерухомого майна – майна комплексу відпочинку “Пуща-Водиця” урочища “Межигір’я” за адресою: вул. Івана Франка, 19, “Вишгородський” Масив, с. Нові Петрівці, Вишгородський район Київської області.
16.11.07 між відповідачами був укладений договір №1-ОС купівлі-продажу рухомого майна.
Відповідно до ч. 3 ст. 180 Господарського кодексу України при укладенні господарського договору сторони зобов’язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.
Виходячи зі змісту ст.ст. 209, 210 ЦК України правочин, який вчинений у письмовій формі, підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом.
Згідно зі ст. 657 ЦК України договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.
Частиною 1 ст. 215 ЦК України визначено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п’ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (ст. 204 ЦК України).
При укладенні 16.11.07 та 19.11.07 між відповідачами у справі договорів купівлі-продажу майна сторонами дотримано вимоги чинного законодавства України щодо форми, змісту та способу укладення договорів, право власності відповідача 1 на відчужуване майно підтверджене рішенням Господарського суду м. Києва від 22.10.07 у справі № 6/655, яке набрало законної сили, майнові претензії позивача на спірне майно місцевим судом правомірно визнано безпідставними. За таких обставин, позовні вимоги в частині визнання зазначених вище договорів купівлі-продажу майна, та зобов’язання відповідачів повернути майно та кошти, отримані за ними, є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Доводи позивача у скарзі щодо невідповідності висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, неправильного застосування місцевим судом норм матеріального права колегія суддів вважає безпідставними, та такими, що не підлягають задоволенню, оскільки вони відтворюють доводи, викладені останнім у позовній заяві. Ці обставини були досліджені та правильно оцінені судом 1-ої інстанції під час розгляду справи.
Заявлене позивачем у тексті апеляційної скарги клопотання про забезпечення позову шляхом заборони відповідачам у будь-який спосіб розпоряджатися майном і коштами отриманими за оспорюваними ПП “ДА ЛАТ” договорами купівлі-продажу майна, колегія суддів залишає без задоволення, оскільки воно не містить належного обґрунтування.
Керуючись ст.ст.99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Рішення Господарського суду м. Києва від 11.04.08 у справі № 32/161залишити без змін, а апеляційну скаргу Приватного підприємства “ДА ЛАТ” – без задоволення.
Головуючий суддя Григорович О.М.
Судді Гольцова Л.А.
Рябуха В.І.
13.06.08 (відправлено)