КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11.06.2008 № 6/225
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Євсікова О.О.
суддів: Вербицької О.В.
Гарник Л.Л.
при секретарі:
За участю представників:
від позивача -
від відповідача -
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватне підприємство "Центр народознавства "Козак Мамай"
на рішення Господарського суду м.Києва від 24.04.2008
у справі № 6/225 (Ковтун С.А.)
за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Нігма"
до Приватне підприємство "Центр народознавства "Козак Мамай"
третя особа відповідача
третя особа позивача
про стягнення 4217960,26 грн.
ВСТАНОВИВ:
До Господарського суду міста Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Нігма» з позовом до Приватного підприємства «Козак Мамай» про стягнення 4.217.960,26 грн. Зокрема, позивач просить стягнути за договором підряду № 01/17-П від 17.01.2005 основний борг в розмірі 1.463.743,20 грн., три проценти річних в розмірі 22.500,04 грн., інфляційні в сумі 140.188,20 грн., а також за договором будівельного підряду № 01/17-БП від 17.01.2005 основний борг в розмірі 2.469.975,60 грн., три проценти річних в розмірі 17.331,77 грн., інфляційні в сумі 104.221,45 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що позивачем було виконано підрядні та будівельні роботи за вказаними вище договорами, будь-яких застережень та зауважень від відповідача не надходило. У той же час відповідач ухиляється від оформлення прийняття виконаних робіт, не повертає відповідних актів, хоча фактично прийняв роботи та користується результатами останніх, не оплативши їх вартість.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на ст.ст. 218, 525, 526, 625, 837, 843, 882, 875 Цивільного кодексу України та ст. 173-175, 216 Господарського кодексу України.
Ухвалою Господарського суду міста Києва суду від 24.04.2008 порушено провадження у справі № 6/225, розгляд справи призначено на 29.05.2008.
При поданні позову позивачем також було заявлено клопотання про вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно відповідача.
Ухвалою Господарського суду міста Києва суду від 24.04.2008 у справі № 6/225 (далі – Ухвала суду) з метою забезпечення позову накладено арешт на майно Приватного підприємства «Центр народознавства «Козак Мамай» (03061, м. Київ, вул. Донця, 2, рахунок 26000301231676 у філії «Жовтневе відділення Промінвестбанку в м. Києві», МФО 322067, код 14279187), а саме:
об'єкт незавершеного будівництва «Куточок української природи, архітектури та побуту «Мамаєва Слобода», що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. М.Донця, 2:
Забезпечуючи позов, суд першої інстанції послався на значний розмір спірної заборгованості, тривалість невиконання договірних зобов'язань, можливість утруднення або унеможливлення виконання рішення суду у разі задоволення позову, відсутність у відповідача грошових коштів в достатньому розмірі.
Не погоджуючись із Ухвалою суду, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив Ухвалу суду скасувати.
Розгляд справи Господарським судом міста Києва 29.05.2008 не відбувся в зв’язку з поданням відповідачем 06.05.2008 апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду міста Києва про забезпечення позову від 24.04.2008 у справі № 6/225 та скеруванням справи до Київського апеляційного суду міста Києва.
Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що місцевим господарським судом невірно застосовано норми процесуального права, а саме скаржник стверджує, що всупереч ст. 66 ГПК України належне обґрунтування припущення щодо того, що майно та результати виконаних позивачем робіт можуть зникнути або зменшитись на момент виконання рішення суду в оскаржуваній ухвалі відсутнє; доводи позивача про можливе відчуження майна відповідачем є помилковими та недостовірними.
Тривалість невиконання зобов'язання, на яку посилаються позивач у своїй заяві та суд в оскаржуваній ухвалі, на думку відповідача, не може вважатися обґрунтованим припущенням щодо можливого зникнення, зменшення або погіршення майна відповідача, оскільки таких зобов'язань ПП «Центр народознавства «Козак Мамай» перед позивачем не існує.
Також відповідач вважає, що Господарським судом м. Києва при винесенні оскаржуваної ухвали було порушено принцип забезпечення збалансованості інтересів сторін, оскільки, не дослідивши матеріали справи та не ознайомившись із запереченнями відповідача, Господарський суд м. Києва наклав арешт на майно відповідача, що може призвести до зупинення господарської діяльності відповідача, а отже і до порушень прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу, як то контрагентів відповідача, працівників відповідача.
Відповідач також зазначає, що його майно, на яке судом накладено арешт в рамках забезпечення позову, не прийнято в експлуатацію, право власності на нього не зареєстровано, тому вказане нерухоме майно як об'єкт незавершеного будівництва не може підлягати арешту з метою забезпечення позову.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 03.06.2008 апеляційну скаргу відповідача було прийнято до провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні на 11.06.2008.
Представник позивача у судове засідання 11.06.2008 не з’явився, заперечень на апеляційну скаргу не подав, а тому справа розглядається на підставі наявних в ній матеріалів за правилами ст. 75 ГПК України.
Представник відповідача у судовому засіданні 11.06.2008 та в додаткових поясненнях у справі, поданих в судовому засіданні, заперечував проти доводів позивача, викладених в клопотанні про забезпечення позову та в Ухвалі суду, просив суд скасувати оскаржувану Ухвалу суду як таку, що прийнята без дотримання норм матеріального і процесуального права.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів встановила наступне.
Підставою звернення з даним позовом до суду є те, що відповідач умисно та злісно не виконує свої договірні зобов'язання, а саме: протягом більш як двох років ухиляється від оплати виконаних робіт, порушуючи тим самим охоронювані законом права та інтереси позивача.
Позивач стверджує, що виконував підрядні роботи своїми силами та зі своїх матеріалів. Частиною 2 статті 331 цього ЦК України передбачено, що до завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна).
Зокрема, позивач зазначив, що у 2005-2006 роках за договором підряду № 01/17-П від 17.01.2005 було відремонтовано наступні об'єкти куточку української природи, архітектури та побуту «Мамаєва слобода», що підтверджується актами виконаних робіт, доданими до позовної заяви:
1. По генеральному плану № 9 «Хата козацької старшини» на загальну суму -
66094,80 грн.;
2. ГП № 48 «Стайня» - 119986,8 грн.;
3. ГП № 13 «Клуня» - 111747,6 грн.;
4. ГП № 26 «Ворота»- 39183,6 грн.;
5. ГП № 52 «Оранда» - 227046 грн.;
6. ГП № 9 «Хата козацької старшини» - 447165,6 грн.;
7. ГП № 23 «Повітка для коней» - 73602 грн.;
8. ГП № 31 «Хата незаможних козаків (джур)» - 75188,4 грн.;
9. ГП № 47 «Управа» - 34730,4 грн.;
10. ГП № 52 «Оранда» - 30106,8 грн.;
11. ГП № 61 «Хата священика» - 54367,2 грн.;
12. ГП № 63 «Стайня» (а,н, д.май-06) Ф - 79569,6 грн.;
13. ГП № 64 «Посвірня» - 50587,2 грн.
Також у 2005-2006 роках згідно з договором № 01/17-БП від 17.01.2005 від 17.01.2005 було збудовано наступні об'єкти куточку української природи, архітектури та побуту «Мамаєва слобода», що підтверджується актами виконаних робіт, доданими до позовної заяви:
1. По генеральному плану № 11-Ф «Льох» на загальну суму - 26361,6 грн.;
2. ГП № 97-Ф «Каси, охорона» - 18585,6 грн.;
3. ГП № 60-1-Ф «Адміністративна споруда» - 16412,4 грн.;
4. ГП № 72 «Туалет» (2 шт.) - 160058,4 грн.;
5. ГП № 72 «Туалет» - 103543,2 грн.;
6. ГП № 8 «Кам'яні хрести» - 85635,6 грн.;
7. ГП № 8-1 «Хата коваля» - 26860,8 грн.;
8. ГП № 56 «Льох» - 796596 грн.;
9. ГП № 60-1 «Адмінспоруда» - 139586,4 грн.;
10. ГП № 70-1 «Водяний млин» - 21787,2 грн.;
11. ГП № 72 «Туалет» - 152362,8 грн.;
12. ГП № 97 «Каси, охорона» - 256840,8 грн.;
13. ГП № 98 «Площадка» - 166078,8 грн.;
14. ГП № 99 «Металева огорожа» - 121226,4 грн.;
15. Благоустрій території - 330879,6 грн.;
16. Зовнішні мережі водопроводу та каналізації - 189134,4 грн.;
17. Зовнішні мережі електроосвітлення - 114866,4 грн.
Як стверджує позивач з посиланням на наявні у справі первинні документи, відповідач протягом тривалого часу безпідставно та безоплатно користується результатами підрядних робіт, на територію об'єкту будівництва та ремонту (куточку української природи, архітектури та побуту «Мамаєва слобода» по вул. М. Донця, 2 в м. Києві) представників позивача не допускає, будівельні матеріали, що належать позивачеві і знаходяться на території об'єкту, не повертає.
Позивачеві також стало відомо, що достатніх коштів на банківському рахунку приватного підприємства «Центр народознавства «Козак Мамай» немає (лист філії Жовтневого відділення Промінвестбанку № 10-546 від 02.04.2008). Крім того, нещодавно відповідач звертався до комунального підприємства «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна» за довідками на споруди, які знаходяться на території об'єкту, що необхідні для здійснення правочинів щодо такого нерухомого майна.
Зважаючи на таку поведінку відповідача, у позивача є підстави зробити достатньо обґрунтоване припущення, що приватне підприємство «Центр народознавства «Козак Мамай» може здійснити умисні дії щодо результатів виконаних позивачем робіт по ремонту та будівництву об'єкта, які суттєво утруднять, а то й зроблять в подальшому неможливим виконання рішення суду у разі задоволення позову.
Враховуючи викладене, позивач просив накласти арешт на об'єкт незавершеного будівництва «Куточок української природи, архітектури та побуту «Мамаєва Слобода», що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. М. Донця, 2, зокрема на об'єкти ремонту та будівництва, зазначені в переліку, який додається.
Відповідно до ст. 66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
Згідно зі ст. 67 ГПК України позов забезпечується:
накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві;
забороною відповідачеві вчиняти певні дії;
забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;
зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Про забезпечення позову виноситься ухвала.
Ухвалу про забезпечення позову може бути оскаржено.
Відповідно до п. 2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 12.12.2006 N 01-8/2776 „Про деякі питання практики забезпечення позову” адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Суд першої інстанції дійшов цілком обґрунтованого висновку, що такий вид заходу забезпечення позову як накладення арешту на вищевказане майно відповідача підлягає застосуванню з метою заборони розпоряджатися цим майном, доки відповідач не поверне позивачу кошти, або в разі їх відсутності дане майно можна буде реалізувати на виконання рішення суду.
Об'єкт незавершеного будівництва знаходиться на земельній ділянці, що надана відповідачу в постійне користування згідно з Державним актом на право постійного користування землею серії КВ, виданого Київською міською радою народних депутатів 29.07.1993 за № 000001. Перелік окремих споруд, які знаходяться на території об'єкту, зазначено відповідачем в додатку до договору №01/17-П від 17.01.2005.
Таким чином, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що, враховуючи значний розмір заборгованості, тривалість невиконання договірних зобов'язань, можливість утруднення або унеможливлення виконання рішення суду у разі задоволення позову, відсутність у відповідача грошових коштів в достатньому розмірі, існує об’єктивна необхідність вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно відповідача.
Відповідно до п. 2 Роз’яснення Вищого господарського суду України від 23.08.1994 р. N 02-5/611 „Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову”, із останніми змінами і доповненнями, внесеними рекомендацією президії Вищого господарського суду України від 10 лютого 2004 року N 04-5/212, (далі – Роз’яснення) забезпечення позову як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи може застосовуватись як за основним, так і за зустрічним позовом на будь-якій стадії процесу, включаючи перегляд рішення, ухвали, постанови (в подальшому - рішення) в апеляційному або у касаційному порядку.
У пункті 1 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 12.12.2006 р. N 01-8/2776 „Про деякі питання практики забезпечення позову” зазначено, що відповідно до статті 66 ГПК України заходи до забезпечення позову можуть бути вжиті як за заявою учасника судового процесу (сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов), так і за ініціативою господарського суду.
У першому із зазначених випадків заявник повинен обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого:
розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;
забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;
наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;
імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;
запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Як встановлено колегією суддів, відповідач, що ним підтверджується в апеляційній скарзі, звертався до комунального підприємства «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна» за довідками на споруди, які знаходяться на території об'єкту, що необхідні для здійснення правочинів, в т.ч. щодо відчуження майна.
Згідно з листом філії Жовтневого відділення Промінвестбанку № 10-546 від 02.04.2008 достатніх коштів в розмірі суми позовних вимог на банківському рахунку Приватного підприємства «Центр народознавства «Козак Мамай» немає.
Колегія суддів враховує надані відповідачем у судовому засіданні 11.06.2008 пояснення щодо обсягу оборотів грошових коштів на банківському рахунку в Промінвестбанку в розмірі, який значно перевищує суму позовних вимог. Разом з тим колегія суддів бере до уваги, що це оборотні, а не депозитні кошти, і про такі обороти заявлено за період з 01.01.2008 по 01.0.2008, в той час як наведена вище довідка Промінвестбанку складена станом на 02.04.2008. Нові докази наявності у відповідача коштів на банківському рахунку (інших активів) можуть бути підставою для перегляду судом першої інстанції свого рішення про забезпечення позову, якщо він дійде висновку про те, що обставини, які зумовили необхідність у забезпеченні позову, відпали.
Апелянт також вважає, що тривалість невиконання зобов'язання, на яку посилаються позивач у своїй заяві та суд в оскаржуваній ухвалі, на думку відповідача, не може вважатися обґрунтованим припущенням щодо можливого зникнення, зменшення або погіршення майна відповідача, оскільки таких зобов'язань ПП «Центр народознавства «Козак Мамай» перед позивачем не існує.
Однак, колегія суддів відзначає, що наявність таких зобов'язань ПП «Центр народознавства «Козак Мамай» перед позивачем підлягає встановленню під час розгляду спору по сутті. З наявних же у справі документів вбачається, що вказані зобов’язання мають місце.
Відповідач також помилково стверджує про те, що об'єкт незавершеного будівництва не може підлягати арешту з метою забезпечення позову, оскільки подібних обмежень законодавством не встановлено.
Колегія суддів відхиляє посилання на те, що Господарським судом м. Києва при винесенні оскаржуваної ухвали було порушено принцип забезпечення збалансованості інтересів сторін, оскільки, не дослідивши матеріали справи та не ознайомившись із запереченнями відповідача, Господарський суд м. Києва наклав арешт на майно відповідача.
Як встановлено колегією суддів, суд першої інстанції, приймаючи оскаржувану ухвалу, виходив виключно з наявних в ній матеріалів. При цьому відповідно до 65 ст. ГПК України ознайомлення із запереченнями відповідача не є обов’язковим у даному випадку. Аналогічна думка викладена і у пункті 3 Роз’яснення, відповідно до якого умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Отже найдоцільніше вирішувати питання забезпечення позову на стадії попередньої підготовки справи до розгляду (ст. 65 ГПК).
З урахуванням усього вище викладеного, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що станом на 24.04.2008 існувала об’єктивна необхідність вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно відповідача.
Доводи, викладені відповідачем в апеляційній скарзі та додаткових письмових поясненнях, спростовуються доказами, наявними в матеріалах справи.
При цьому колегія суддів не приймає до уваги посилань відповідача на відсутність в матеріалах справи доказів на підтвердження укладання між сторонами спору договорів будівельного підряду та наявності заборгованості, оскільки дослідження і належна оцінка зазначених доказів (чи їх відсутності) повинні бути вчинені в сукупності судом першої інстанції при розгляді справи по суті спору, який ще не відбувся.
З наведених вище підстав не підлягає задоволенню заявлене в судовому засіданні 11.06.2008 клопотання відповідача про відкладення розгляду справи для надання ним додаткових доказів на підтвердження річних грошових оборотів підприємства, а також для витребування від позивача оригіналів договорів будівельного підряду та інших документів, що повинні складатися на їх виконання.
Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що Ухвалу Господарського суду міста Києва у справі № 6/225 від 24.04.2008 прийнято з повним та всебічним з’ясуванням обставин, які мають значення для прийняття рішення про забезпечення позову, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв’язку з чим апеляційна скарга відповідача, з викладених у ній підстав, задоволенню не підлягає.
Водночас колегія відзначає, що відповідач в подальшому не позбавлений права звернутися до суду першої інстанції з відповідним клопотанням, підтвердженим належними і допустимими доказами, про скасування заходів забезпечення позову в порядку ст. 68 ГПК України.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 33, 66-68, 75, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, –
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Приватного підприємства „Центр народознавства „Козак Мамай” залишити без задоволення, а Ухвалу Господарського суду міста Києва у справі № 6/225 від 24.04.2008 - без змін.
2. Матеріали справи № 6/225 повернути до Господарського суду міста Києва.
3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до касаційної інстанції у встановленому законом порядку.
Головуючий суддя Євсіков О.О.
Судді Вербицька О.В.
Гарник Л.Л.