КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 21.05.2008                                                                                           № 48/281

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:          Мартюк А.І.

 суддів:             

 при секретарі:            

 За участю представників:

 від позивача - Гіневська М.О. – дов. вих. №30/01-24 від 21.05.2008р.;

 від відповідача - 1) Андрієнко С.В. – дов. б/н від 08.10.2007р.;                                 2) Рябко Є.О. – дов. №21-05/01 від 21.05.2008р.;

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Колективного підприємства "Санаторій "Перемога"

 на рішення Господарського суду м.Києва від 12.03.2008

 у справі № 48/281  

 за позовом                               Федерації професійних спілок працівників кооперації та інших форм підприємництва України

 до                                                   Колективного підприємства "Санаторій "Перемога"

                                                  Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця"

             

                       

 про                                                  виконання зобов"язання

 

ВСТАНОВИВ:

 Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом про зобов’язання відповідачів виконати в повному обсязі мирову угоду від 20.05.2005р., затверджену Ухвалою Господарського суду Київської області у справі №65/4-05 від 20.05.2007р.   

Позовні вимоги мотивовані тим, що в порушення умов мирової угоди відповідачі не виконують належними чином взяті на себе договірні зобов’язання.

Відповідач-1 проти позову заперечував, зазначаючи про те, що свої зобов’язання за мировою угодою виконав в повному обсязі.

Відповідач-2 проти позову заперечував, посилаючись на те, що свої зобов’язання не може виконати у зв’язку з ненаданням позивачем необхідної для цього документації.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 12.03.2008р. у справі №48/281 позов було задоволено:

- зобов’язано Колективне підприємство санаторій „Перемога” (08296, Київська область, смт. Верзель, вул. Пролетарська, 36, р/р №2600813456002 в АКБ „Київська Русь” м. Київ, МФО 319092, код ЄДРПОУ 02647496) передати Федерації професійних спілок працівників кооперації та інших форм підприємництва України (01135, м. Київ, вул. В.Чорновола, 26/2, оф.56, р/р №26002200195901 в Подільській філії АКБ „Київ”, МФО 320401, код ЄДРПОУ 000111104) проектну та дозвільну документацію будівництва корпусу №2 Орендного підприємства „Санаторій  „Перемога” (Колективне підприємство санаторій „Перемога”), що знаходиться за адресою: 08296, Київська область, смт. Ворзель, вул. Пролетарська, 36;

- зобов’язано Закрите акціонерне товариство лікувально-оздоровчих закладів профспілок України „Укрпрофоздоровниця” (01033, м. Київ, вул.. Шота Руставелі, 39/41, код ЄДРПОУ 02583780, р/р №26004501022183 в Київській центральній філії АППБ „Аваль”, МФО 322904) погодити проект відведення земельної ділянки під будівництвом корпусу №2 Орендного підприємства „Санаторій  „Перемога” (Колективне підприємство санаторій „Перемога”), що знаходиться за адресою: 08296, Київська область, смт. Ворзель, вул. Пролетарська, 36;

- зобов’язано Колективне підприємство санаторій „Перемога” (08296, Київська область, смт. Верзель, вул. Пролетарська, 36, р/р №2600813456002 в АКБ „Київська Русь” м. Київ, МФО 319092, код ЄДРПОУ 02647496) та Закрите акціонерне товариство лікувально-оздоровчих закладів профспілок України „Укрпрофоздоровниця” (01033, м. Київ, вул.. Шота Руставелі, 39/41, код ЄДРПОУ 02583780, р/р №26004501022183 в Київській центральній філії АППБ „Аваль”, МФО 322904) укласти із Федерацією професійних спілок працівників кооперації та інших форм підприємництва України (01135, м. Київ, вул. В.Чорновола, 26/2, оф.56, р/р №26002200195901 в Подільській філії АКБ „Київ”, МФО 320401, код ЄДРПОУ 000111104) договір фінансування завершення будівництва корпусу №2 Орендного підприємства „Санаторій  „Перемога” (Колективне підприємство санаторій „Перемога”), що знаходиться за адресою: 08296, Київська область, смт. Ворзель, вул. Пролетарська, 36;

- стягнуто із Колективного підприємства санаторій „Перемога” (08296, Київська область, смт. Верзель, вул. Пролетарська, 36, р/р №2600813456002 в АКБ „Київська Русь” м. Київ, МФО 319092, код ЄДРПОУ 02647496) на користь Федерації професійних спілок працівників кооперації та інших форм підприємництва України (01135, м. Київ, вул. В.Чорновола, 26/2, оф.56, р/р №26002200195901 в Подільській філії АКБ „Київ”, МФО 320401, код ЄДРПОУ 000111104) витрати із сплати держмита у розмірі 42,50 грн. (сорок дві гривні 50 копійок) та 59,00 грн. (п’ятдесят дев’ять гривень 00 копійок) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу;

- стягнуто із Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України „Укрпрофоздоровниця” (01033, м. Київ, вул.. Шота Руставелі, 39/41, код ЄДРПОУ 02583780, р/р №26004501022183 в Київській центральній філії АППБ „Аваль”, МФО 322904) на користь Федерації професійних спілок працівників кооперації та інших форм підприємництва України (01135, м. Київ, вул. В.Чорновола, 26/2, оф.56, р/р №26002200195901 в Подільській філії АКБ „Київ”, МФО 320401, код ЄДРПОУ 000111104) витрати із сплати держмита у розмірі 42,50 грн. (сорок дві гривні 50 копійок) та 59,00 грн. (п’ятдесят дев’ять гривень 00 копійок) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Не погоджуючись із вказаним Рішенням суду, відповідач-1 звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати Рішення Господарського суду міста Києва від 12.03.2008р. у справі №48/281, прийнявши нове Рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.  

Вимоги та доводи апеляційної скарги відповідача-1 мотивовані тим, що судом першої інстанції було неповно з’ясовано обставини, які мають значення для справи, а також невірно застосовано норми матеріального і процесуального права, зокрема, ст. ст. 42, 47, 33, 65, 77, 79, 84 Господарського процесуального кодексу України, ст. 331 Цивільного кодексу України, що призвело до неправильного вирішення справи.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 21.04.2008р. апеляційну скаргу відповідача-1 було прийнято до провадження та призначено до розгляду у судовому засіданні на 21.05.2008р.

21.05.2008р. до Відділу документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від відповідача-2 надійшов відзив на апеляційну скаргу №04-12/11102 від 21.05.2008р.

Представник відповідача-1 у судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу з підстав, викладених в ній, просив суд її задовольнити та скасувати Рішення Господарського суду міста Києва від 12.03.2008р. у справі №48/281, прийнявши нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.  

Представник відповідача-2 у судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу з підстав, викладених у письмовому відзиві на апеляційну скаргу, просив суд її задовольнити та скасувати Рішення Господарського суду міста Києва від 12.03.2008р. у справі №48/281, прийнявши нове про відмову в позові.

Представник позивача в усних поясненнях, наданих в судовому засіданні, заперечував проти доводів відповідача-1, викладених в апеляційній скарзі, просив суд відмовити в її задоволенні та залишити без змін оскаржуване Рішення Господарського суду міста Києва від 12.03.2008р. у справі №48/281 як таке, що прийняте з повним та всебічним з’ясуванням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.

Ухвалою Господарського суду Київської області у справі №65/4-05 від 20.05.2007р. було затверджено мирову угоду від 20.05.2005р., укладену між Федерацією професійних спілок працівників кооперації та інших форм підприємництва України, Колективним підприємством „Санаторій „Перемога” та Закритим акціонерним товариством „Укрпрофоздоровниця”.          

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначені Законом України „Про виконавче провадження” (із змінами та доповненнями).

Відповідно до ст. 1 вказаного Закону, виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Примусове виконання рішень в Україні покладається на Державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України (ст. 2 Закону України „Про виконавче провадження”).

Згідно зі ст. 3 Закону України „Про виконавче провадження” примусове виконання рішень державною виконавчою службою здійснюється на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.

Відповідно до цього Закону державною виконавчою службою, зокрема, підлягають виконанню такі виконавчі документи, як виконавчі листи, що видаються судами, та накази господарських судів, у тому числі на підставі рішень третейського суду, а також ухвали, постанови судів у цивільних, господарських, адміністративних та кримінальних справах у випадках, передбачених законом.

В ст. 11 Закону України „Про виконавче провадження” визначено, що сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа, на користь чи в інтересах якої видано виконавчий документ. Боржником є фізична або юридична особа, яка зобов'язана за рішенням вчинити певні дії (передати майно, виконати інші обов'язки, передбачені рішенням) або утриматися від їх вчинення.

Згідно з положеннями ст. 18 Закону України „Про виконавче провадження” державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа:

1) за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення, зазначеного в статті 3 цього Закону;

2) за заявою прокурора у випадках представництва інтересів громадянина або держави в суді;

3) в інших передбачених законом випадках.

В п.1 ч.1 ст. 21 Закону України „Про виконавче провадження” встановлено, що такі  виконавчі документи, як  виконавчі листи та інші судові документи, можуть бути пред'явлені до виконання протягом трьох років.

Відповідно до п.1 ч.2 ст. 21 Закону України „Про виконавче провадження”, строки, зазначені у частині першій цієї статті, для виконання рішень господарських судів встановлюються з наступного дня після набрання рішенням законної сили.

По інших виконавчих документах строк пред'явлення їх до виконання встановлюється з наступного дня після їх видачі, якщо інше не встановлено законом.

          Таким чином, виходячи з системного аналізу норм діючого законодавства, випливає, що за загальним правилом на примусове виконання рішення господарського суду видається наказ. Проте, наказ про примусове виконання мирової угоди не може бути видано, оскільки провадження зі справи припинено. У разі якщо одна із сторін ухиляється від виконання мирової угоди, ухвала господарського суду про затвердження мирової угоди є виконавчим документом в розумінні п.2 ч.2 ст. 3 Закону України „Про виконавче провадження” і підлягає виконанню державною виконавчою службою. Отже, за названих обставин, позовна заява про спонукання до виконання мирової угоди не підлягає розгляду в господарських судах.  

             Аналогічна позиція викладена в Рекомендаціях президії Вищого господарського суду України від 25.04.2008р. №04-5/141 «Про внесення змін і доповнень до деяких роз’яснень президії Вищого арбітражного суду України і президії Вищого господарського суду України».

Окрім того, апеляційний суд вважає за необхідне звернути увагу на наступні  обставини.

Частиною 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

У відповідності до ч.2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України,  обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Позивачем, як стягувачем (зацікавленою особою), на користь якого повинні були вчинити певні дії за мировою угодою, не були надані суду належні та допустимі докази на підтвердження факту звернення до відповідного Відділу державної виконавчої служби щодо виконання ухвали господарського суду про затвердження мирової угоди у разі ухилення інших сторін від її виконання в добровільному порядку або доказів відмови державним виконавцем в порушенні виконавчого провадження за вказаною ухвалою господарського суду у зв’язку з її невідповідністю вимогам Закону України «Про виконавче провадження», оскільки лише відсутність в ухвалі суду про затвердження мирової угоди даних, наявність яких у виконавчому документі є обов’язковою згідно з положеннями Закону України «Про виконавче провадження», є передумовою для визнання ухвали суду такою, що не має статусу виконавчого документу і, відповідно, дає правові підстави для звернення до суду з позовом про спонукання до виконання мирової угоди.  

Окрім того, як уже зазначалось вище, виходячи з норм ст. 21 Закону України «Про виконавче провадження», такі виконавчі документи, як виконавчі листи та інші судові документи, можуть бути пред'явлені до виконання протягом трьох років.

Проте, з матеріалів справи вбачається, що на момент звернення з позовом до суду, трирічний строк пред’явлення позивачем виконавчого документу (ухвали) до виконання не сплинув.  

Враховуючи вищенаведені обставини в їх сукупності, апеляційний суд дійшов висновку про те, що позивач не надав суду належних та допустимих доказів на підтвердження обставин, викладених в позовній заяві, тоді як відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Окрім того, відповідно до положень господарського процесуального судочинства обов’язок доведення факту порушення або оспорювання прав і охоронюваних законом інтересів покладено саме на позивача.

Перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, апеляційним судом було встановлено, що судом першої інстанції при прийнятті Рішення від 12.03.2008р. у справі №48/281 було неповно з’ясовано обставини, які мають значення для справи, а також невірно застосовано норми матеріального права, зокрема, місцевим господарським судом не було з’ясовано питання щодо наявності у позивача достатніх правових підстав для звернення з відповідним позовом до суду.

Відповідно до ст. 104 Господарського процесуального кодексу України, підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є:

1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи;

4) порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.  

За результатами розгляду апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що апеляційна скарга Колективного підприємства „Санаторій „Перемога” підлягає частковому задоволенню, Рішення Господарського суду міста Києва від 12.03.2008р. у справі №48/281 має бути скасовано, а провадження у справі припинено на підставі п.1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, у зв’язку з відсутністю предмету спору.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати по сплаті державного мита за подання позову у розмірі 85,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118,00 грн. покладаються на позивача.

У зв’язку із частковим задоволенням апеляційної скарги відповідача-2, витрати по сплаті державного мита за її подання у розмірі 21,25 грн. також покладаються позивача.

Керуючись ст. ст. 42, 43, 22, 32-34, 43, 49, 77, 80, 86, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України,  Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

 1. Апеляційну скаргу Колективного підприємства „Санаторій „Перемога”задовольнити частково.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 12.03.2008р. у справі №48/281 скасувати.

3. Провадження у справі №48/281 припинити.

4. В задоволенні решти вимог апеляційної скарги Колективного підприємства „Санаторій „Перемога”  відмовити.

5. Стягнути з Федерації професійних спілок працівників кооперації та інших форм підприємництва України (01135, м. Київ, вул. В.Чорновола, 26/2, оф.56, р/р №26002200195901 в Подільській філії АКБ „Київ”, МФО 320401, код ЄДРПОУ 000111104) на користь Колективного підприємства „Санаторій „Перемога”  (08296, Київська область, смт. Верзель, вул. Пролетарська, 36, р/р №2600813456002 в АКБ „Київська Русь” м. Київ, МФО 319092, код ЄДРПОУ 02647496) 21,25 грн. (двадцять одну гривню 25 копійок) витрат по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги.

6. Доручити Господарському суду міста Києва видати наказ.

7. Матеріали справи №48/281 повернути до Господарського суду міста Києва.

8. Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена  до касаційного суду у встановленому законом порядку.

 Головуючий суддя                                                                      

 Судді                                                                                          

 27.05.08 (відправлено)