30.01.2012

Справа № 2/0808/177/2012

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 січня 2012 року м. Запоріжжя

Жовтневий районний суд у складі: головуючого судді Мінасова В.В., при секретарі Терновської О.К., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист прав споживачів, відшкодування матеріальної та моральної шкоди

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача, в якому зазначає, що 21.06.2009 року він договорився з ОСОБА_2 про купівлю автомобіля Опель Астра за 31500 грн., які перерахував йому. Але ОСОБА_2 автомобіль не надав, а в подальшому надав його сину ОСОБА_4 автомобіль Мітцубісі Лансер за дорученням. Позивач користувався автомобілем місяць, після чого його забрав відповідач для зняття з обліку і не повернув. За автомобіль позивач сплатив позивачу 87012,5 грн., які просить стягнути з нього та 1500 грн. моральної шкоди, а також розірвати договір купівлі-продажу автомобіля.

В судове засідання представник позивача не з'явився, звернувся до суду з заявою про розгляд справи за його відсутністю. На позові наполягає.

Відповідач в судове засідання повторно не з'явився.

Згідно з ч.4 ст. 169 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Відповідачу за зареєстрованим місцем проживання відповідачів судом були послані повістки, які повернулися суду через неявку адресата за отриманням. Тобто суд, відповідно до вищенаведених вимог законодавства, надіслав повістку відповідачу. Тому суд вважає, що відповідача було повідомлено належним чином про час та місце слухання справи.

Суд, вивчивши матеріали справи, вважає що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав:

Судом встановлено, що згідно з довіреністю, виданою 16 липня 2009 року в м.Рівне ОСОБА_5 довірив користуватися автомобілем Мітцубісі Лансер ОСОБА_4

З квитанції № 3 від 25.06.20009 року вбачається, що ОСОБА_1 сплатив ОСОБА_2 23500 грн. за договором № 7524002 від 30.03.2009 року.

З квитанції № 3 від 01.07.20009 року вбачається, що ОСОБА_1 сплатив ОСОБА_2 7000 грн. за договором № 7524002 від 30.03.2009 року.

З квитанції № 11 від 16.07.20009 року вбачається, що ОСОБА_1 сплатив ОСОБА_2 48000 грн. за договором № 7524002 від 30.03.2009 року.

Позивачем також додано до позову копію заяви на переказ 8000 грн. від ОСОБА_1 ОСОБА_2 12.06.2009 року.

Відповідно до ст.. 10,11 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Статтею 60 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Позивач вказує, що о купівлі автомобіля домовився з ОСОБА_2 21 червня 2009 року і за автомобіль сплатив йому 87012,5 грн. Але, ОСОБА_1 перераховував 8000 грн. ОСОБА_2 ще 12.06.2009 року, як це зазначено в заяві на переказ. З доданих ним квитанції вбачається, що ОСОБА_1 сплачував ОСОБА_2 кошти за договором № 7524002 від 30.03.2009 року.

Цей договір позивачем не доданий. Доручення від ОСОБА_5 укладення договору також не підтверджує.

Тобто, позивачем жодним чином не доведено, що ним з ОСОБА_2 укладено договір купівлі-продажу автомобіля.

Тому суд не вбачає підстав для розірвання договору, стягнення матеріальної та моральної шкоди і у задоволенні позову слід відмовити в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 208, 212-215, 224-226 ЦПК України, ст..610, 651 ЦК України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист прав споживачів, відшкодування матеріальної та моральної шкоди відмовити.

Заочне рішення може бути оскаржене позивачем в Апеляційний суд Запорізької області на протязі десяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя В.В. Мінасов