ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.06.2008                                                                                   Справа № 05-01/184/6-12а/10  

  Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий:  Герасименко І.М.(доповідач),

суддів: Пруднікова В.В.,  Ясир Л.О.

секретар судового засідання : Корх Д.В.,

за участю :

представник боржника: Ширяєва Л.Г.

представники кредиторів:

ініціюючий кредиторДПІ у Криворізькому районі:  Ткаченко Д.М.;

кредитор Трест "Донбастрансбуд":  Панкратов В.С.; Яковлєв А.В.;

кредитор ЗАТ " Криворіжаглобуд":  Чапала Ю.О.; Дрофенко І.Ю.; Золотих Н.Ф.;

голова комітету кредиторів:  Зубко І.М.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу державного підприємства Дирекції Криворізького гірничо-збагачувального комбінату окислених руд, м. Долинська Кіровоградської області

на ухвалу господарського суду Кіровоградської області від  25.04.08р.   про визнання недійсної мирової угоди;

у справі № 05-01/184/6-12а/10

за заявою кредитора Державної податкової інспекції у Криворізькому районі Дніпропетровської області, Кривий Ріг Дніпропетровської області  

до боржника державного підприємства Дирекції Криворізького гірничо-збагачувального комбінату окислених руд, м. Долинська Кіровоградської області

про  банкрутство

В С Т А Н О В И В:

03.06.1998р. до арбітражного суду Дніпропетровської області звернулась  Державна податкова інспекція у Криворізькому районі Дніпропетровської області, Кривий Ріг Дніпропетровської області  з заявою про визнання боржника банкрутом до Дирекції будованого Криворізького гірничо-збагачувального комбінату окислених руд, м. Долинська Кіровоградської області. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що боржник не сплатив недоїмку перед бюджетом. Провадження у справі про банкрутство боржника було порушено судом 04.06.1998р. (а.с. 1 том 1). Оголошення про  порушення справи №05-01/184-6-12а/10 про банкрутство дирекції Криворізького гірничо-збагачувального комбінату окислених руд, м. Долинська, було опубліковано в газеті “Урядовий кур’єр”, №112 від 22.06.2000р.

Ухвалою від 29.09.2004 року господарський суд Кіровоградської області затвердив мирову угоду, укладену 04.06.2004 року між боржником дирекцією будованого Криворізького гірничо-збагачувального комбінату окислених руд та його комітетом кредиторів. Цією мировою угодою було передбачено відстрочку сплати заборгованості боржника в сумі 7 959 971 грн. 95 коп. перед визнаними судом кредиторами, на 6 місяців з дня підписання мирової угоди, тобто до 04.12.2004 року. Також, відповідно до змісту мирової угоди, боржник, Мінпромполітики, Фонд державного майна України, повинні внести в договір купівлі-продажу, інший договір, відповідно до якого відбувається відчуження української частки у майні “КГЗКОР” пункт відповідно до якого, покупець (інвестор) зобов’язаний здійснити розрахунок с кредиторами по справі №05-01/184/6-12а/10.

Наказом Міністерства промислової політики України від 12.12.2005 року № 469 „Про зміну найменування підприємства” Дирекцію будованого Криворізького гірничо-збагачувального комбінату окислених руд перейменовано на Дирекцію Криворізького гірничо-збагачувального комбінату окислених руд, яку внесено до Єдиного державного реєстру  під назвою - державне підприємство „Дирекція Криворізького гірничо-збагачувального комбінату окислених руд”, що є правонаступником Дирекції будованого Криворізького гірничо-збагачувального комбінату окислених руд.  

У зв’язку з невиконанням боржником умов мирової угоди щодо сплати заборгованості, кредитори подали до суду заяви про розірвання мирової угоди, укладеної 04.06.2004 року та поновлення провадження по справі.

Кредитори –ЗАТ “Криворіжаглобуд”,Трест”Донбастрансбуд” та голова комітету креиторів-ЗубкоІ.М.подали зачви про розірвання мирової угоди,в зв”язку з її невиконанням та поновлення провадження у справі про банкрутство.В подальшому ЗАТ”Криворижаглобуд”змінив свої вимоги та просить визнати мирову угоду недійсною,в зв”язку з тим,що вона не відповідає вимогам закону,не містить істотних умов та не була спрямована на реальне настання правових наслідків.

Ухвалою господарського суду Кіровоградської області від 25.04.2008 р. визнано недійсною мирову угоду, укладену 04.06.2004 року між боржником та кредиторами та затверджену ухвалою суду від 29.09.2004 року у справі № 05-01/284/6-12а/10. Поновлено провадження у справі № 05-01/284/6-12а/10 про банкрутство державного підприємства Дирекції  Криворізького гірничо-збагачувального комбінату окислених руд. Введено мораторій на задоволення вимог кредиторів державного підприємства Дирекції  Криворізького гірничо-збагачувального комбінату окислених руд відповідно до ч.ч. 4–6 ст. 12 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”. Поновлено повноваження арбітражного керуючого Заболотного Г.В. в якості розпорядника майна боржника з 25.04.2008 року. В задоволенні заяв кредиторів про розірвання мирової угоди у справі № 05-01/284/6-12а/10, укладеної 04.06.2004 року та затвердженої ухвалою господарського суду Кіровоградської області від 29.06.2004 року, відмовлено.

Не погодившись з ухвалою господарського суду Кіровоградської області від 25.04.2008 р., боржник подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду повністю. Посилається на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

В судовому засіданні Дніпропетровського апеляційного господарського суду  представники кредиторів заперечують проти апеляційної скарги, просять ухвалу суду залишити без змін; представник боржника  просить скасувати ухвалу суду повністю.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, дослідивши матеріали справи та аналізуючи докази по справі, в їх сукупності, Дніпропетровський апеляційний господарський суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Ухвалою від 29.09.2004 року господарський суд Кіровоградської області затвердив мирову угоду, укладену 04.06.2004 року між боржником дирекцією будованого Криворізького гірничо-збагачувального комбінату окислених руд та його комітетом кредиторів. Цією мировою угодою було передбачено відстрочку сплати заборгованості боржника в сумі 7 959 971 грн. 95 коп. перед визнаними судом кредиторами, на 6 місяців з дня підписання мирової угоди, тобто до 04.12.2004 року. Також, відповідно до змісту мирової угоди, боржник, Мінпромполітики, Фонд державного майна України, повинні внести в договір купівлі-продажу, інший договір, відповідно до якого відбувається відчуження української частки у майні “КГЗКОР” пункт відповідно до якого, покупець (інвестор) зобов’язаний здійснити розрахунок с кредиторами по справі №05-01/184/6-12а/10.

Згідно умов мирової угоди передбачено відстрочку сплати заборгованості боржника в сумі 7 959 971 грн. 95 коп. перед визнаними судом кредиторами на 6 місяців з дня підписання мирової угоди, тобто до 04.12.2004 року, при наступних умовах:

- боржник, Мінпромполітики, Фонд державного майна України вносить в договір купівлі-продажу, інший договір, відповідно до якого відбувається відчуження української частини у майні боржника пункт наступного змісту: “Покупець (інвестор) зобов'язаний здійснити розрахунок з кредиторами боржника по справі № 05-01/284/6-12а/10 в сумі 7 959 971 грн. 95 коп. шляхом перерахування коштів на розрахункові рахунки кредиторів впродовж місяця з дня переходу до нього права власності на об'єкт”. (п. 2.1.)

Крім того, вказано, що зобов'язання боржника перед кредиторами повинні виконуватись в повному обсязі покупцем (інвестором) об'єкта незавершеного будівництва у вказаний в п. 2.1. терміни.

Відповідно до ч. 1 ст. 35 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” мировою угодою у справі  про  банкрутство  є домовленість  між  боржником  і кредиторами стосовно відстрочки та (або)  розстрочки,  а також прощення (списання) кредиторами боргів боржника,  яка  оформляється  угодою  сторін,тобто за своєю правовою природою є правочином, у розумінні глави 16 Цивільного кодексу України.

Оспорювана мирова угода була укладена 04.06.2004р. та затверджена судом 29.09.2004р.,тобто до правовідносин сторін повинен застосовуватись Цивільний кодекс України,що набрав чинності 01.01.2004р.

Згідно ч. 4 ст. 37 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” до істотних умов мирової угоди відносяться положення про розміри, порядок і строки виконання зобов’язань боржника; відстрочку чи розстрочку або прощення (списання) боргів чи їх частини. Крім цього, мирова угода може містити умови про: виконання зобов'язань боржника третіми особами; обмін   вимог   кредиторів   на   активи  боржника  або  його корпоративні  права; задоволення вимог   кредиторів   іншими   способами,   що  не суперечать закону. Таким чином, відповідно до змісту мирової угоди, зобов’язання по погашенню заборгованості перед кредиторами поставлені в залежність від дій третіх осіб –Мінпромполітики, Фонду державного майна України, інвестора.

При цьому вказані особи не є стороною у справі про банкрутство №05-01/184-6-12а/10, докази того, що вони надавали своє погодження даної мирової угоди, відсутні.

Таким чином, мировою угодою було передбачено спосіб задоволення вимог кредиторів за рахунок дій третіх осіб, волевиявлення яких на вказані дії відсутнє.

Згідно з  ч.4 ст.202 Цивільного кодексу України ,дво-чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

В даному випадку,зі змісту мирової угоди ,як правочину,витікає,що вона стосується прав і обов”язків не тільки сторін мирової угоди,але й інших осіб,але з матеріалів справи вбачається,що ці особи не погодили між собою вказані дії,тобто оспорювана мирова угода взагалі не відповідає змісту та умовам багатосторонньої угоди,тому повинна визнаватись недійсною відповідно до ст.203 ЦК України.

Статтєю 215 Цивільного кодексу України визначено підставу недійсності правочину, якою є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Згідно зі ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ч. 1 ст. 39 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” за заявою будь-кого із конкурсних кредиторів мирова угода може бути визнана господарським судом недійсною, якщо існують підстави для визнання угоди недійсною, передбачені цивільним законодавством України.

Дослідивши докази по справі,в їх сукупності,колегія суддів дійшла до висновку,що мирова угода по справі повинна визнаватись недійсноюз вищезазначених підстав.

Необхідно звернути увагу також на те,що за період з 29.09.2004 року по дня винесення ухвали, умови мирової угоди, укладеної 04.06.2004 року між кредиторами та боржником не виконані. Часткове виконання зобов'язань перед кредиторами здійснено не в результаті виконання умов мирової угоди, а в результаті  наявності інших джерел фінансування боржника.

Пунктом 2.1. мирової угоди передбачено, що боржник та треті особи сприяють  внесенню в договір купівлі-продажу, інший договір, відповідно до якого відбувається відчуження української частини в майні незавершеного будівництвом Криворізького гірничо-збагачувального комбінату окислених руд, пункт, який передбачає процедуру розрахунку інвестора з кредиторами боржника.

Фонд державного майна України та Міністерство промислової політики України, не здійснили будь-яких дій, направлених на її виконання.

На момент укладення спірної угоди інвестора, який повинен був розрахуватися з кредиторами не було визначено ні Фондом державного майна України ні Міністерством промислової політики України, а також не передбачалось укладання договору купівлі-продажу або іншого договору про відчуження української частини в майні боржника. Тобто, за вказаних умов передбачені в оспорюваній мировій угоді заходи не були направлені на розрахунок з кредиторами.Відповідно до тексту мирової угоди вона була укладена без визначення конкретної особи, яка з боку боржника, може (буде) нести відповідальність за наявними зобов'язаннями перед кредиторами. Наслідком відсутності відповідальної особи, за умовами мирової угоди, стало підставою неможливості виконання умов такої мирової угоди протягом  чотирьох років. Відповідно до п. 4 мирової угоди дана мирова угода вважається недійсною у випадку невиконання зобов'язань, передбачених мировою угодою.

Відповідно до статті 216 ЦК України недійсний правочин не створює  юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю, то дана мирова угода не була би підписана сторонами та затверджена судом без включення до неї положень, які стосуються відповідальності сторін у разі невиконання зобов'язань за мировою угодою.

Згідно ч.  2 ст. 39 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” визнання мирової угоди недійсною є підставою для поновлення провадження у справі про банкрутство.

Таким чином, ухвала суду обґрунтована, законна і не підлягає зміні чи скасуванню, а апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст.99, 101, 103, 105  Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд,

                                П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу державного підприємства Дирекції Криворізького гірничо-збагачувального комбінату окислених руд, м. Долинська Кіровоградської області –залишити без задоволення.              

Ухвалу господарського суду Кіровоградської області від 25.04.08р. у справі                   № 05-01/184/6-12а/10 – залишити без змін.

Головуючий                                                                                           І.М. Герасименко

Судді                                                                                                       В.В. Прудніков

                                                                                                                 Л.О. Ясир