ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11.06.2008 Справа № 20/57-08
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді Сизько І.А. (доповідач),
суддів: Тищик І.В., Чоха Л.В.
при секретарі судового засідання: Врона С.В.
за участю представників сторін:
від позивача: Чорнило Л.О. представник, довіреність №46 від 29.11.07;
від відповідача: Довгий Г.І. представник, довіреність №364 від 07.12.07;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу державного підприємства “Державний резервний насіннєвий фонд України”, м.Київ, на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 15.04.08р. у справі №20/57-08
за позовом державного підприємства “Державний резервний насіннєвий фонд України”, м.Київ,
до державного підприємства “Навчально-дослідне господарство “Самарський” Дніпропетровського державного аграрного університету, с.Олександрівка Дніпропетровського району Дніпропетровської області,
про стягнення 338850,00грн.
ВСТАНОВИВ:
У лютому 2008р. державне підприємство “Державний резервний насіннєвий фонд України” звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до державного підприємства “Навчально-дослідне господарство “Самарський” Дніпропетровського державного аграрного університету” про стягнення суми заборгованості у розмірі 225900,00грн., штрафу за порушення умов договору сортозаміни у розмірі 112950,00грн. та судових витрат.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 15.04.08р. (суддя Пархоменко Н.В.) по справі №20/57-08 в позові відмовлено.
Рішення суду мотивоване тим, що Позивач відмову від отримання насіння направив Відповідачу тільки під час розгляду справи господарським судом; вимог про відшкодування збитків Позивач не заявив; за умовами договору предметом договору є насіння, яке знаходиться на зберіганні у Відповідача, а Позивач заявив вимоги про стягнення заборгованості у сумі 225900,00грн.; докази того що Позивач з’являвся для приймання насіння і йому було відмовлено в передачі насіння відсутні.
Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду, Позивач звернувся до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області та постановити нове, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Скаржник посилається на те, що актом від 18 квітня 2008р. з підписами начальника Дніпропетровської районної державної насіннєвої інспекції, директора та економіста Дніпропетровського представництва ДП “Держрезервнасінфонд”, головного бухгалтера Відповідача та відповідними печатками підтверджено відсутність елітного насіння озимої пшениці сорту “Співанка” врожаю 2007р. в господарстві Відповідача.
Відповідач заперечення на апеляційну скаргу не надав. Представник Відповідача в судовому засіданні просить рішення суду залишити без змін, оскільки Позивач за отриманням пшениці, яка з серпня 2007р. знаходилась на зберіганні, не звертався і будь-яких розпоряджень щодо передачі зерна іншим особам не надавав; за договором зерно передається за місцем знаходження товару; акт від 18.04.2008р. складено після винесення господарським судом рішення по справі.
Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню на підставі наступного.
07.11.2006р. Державне підприємство “Навчально-дослідне господарство “Самарський ”Дніпропетровського державного аграрного університету” та Державне підприємство “Державний резервний насіннєвий Фонд України” уклали договір сортозаміни № 168.
Відповідно до п.1 договору між сторонами здійснюється обмін наступною продукцією: елітне насіння урожаю 2007р. озимої пшениці сорту Співанка у кількості 232т. по ціні 1446,3грн. за тонну з урахуванням ПДВ (надалі Товар-1), власником якого є Відповідач, на насіння ячменю першої репродукції по ціні 1335грн. за тонну з урахуванням ПДВ, сортів: Галактик у кількості 32,463т., Оболонь у кількості 36,806т., Південний у кількості 12,860т. та озимої пшениці першої репродукції сорту Ніконія у кількості 150,6т. по ціні 1500грн. за тонну з урахуванням ПДВ (надалі - Товар-2) власником якого є Позивач.
Відповідно до видаткових накладних №РН-0530 та №РН-0531 від 07.11.2006р., довіреності серії ЯЛЧ №755423 від 06.11.2006р. на отримання товару Прокоф’євим П.Г., Акту передачі насіння від 07.11.2006року, Позивач виконав повністю свої зобов’язання по договору, передавши насіння ячменю першої репродукції та озимої пшениці першої репродукції на загальну суму 335542грн.21 коп.
23.02.2007р. Державне підприємство “Навчально-дослідне господарство “Самарський” Дніпропетровського державного аграрного університету” повернуло позивачу: ячмінь першої репродукції сорту Галатея у кількості 32,463т., ячмінь першої репродукції сорту Оболонь у кількості 36,806т., ячмінь першої репродукції сорту Південний у кількості 12,860т. на загальну суму 109642,21грн.
До 15.08.2007р. (строк обумовлений пунктом 3.2. договору) елітне насіння озимої пшениці урожаю 2007р. сорту “Співанка” Відповідачем Позивачу у кількості 156,191т. не передано.
Саме вартість непереданого насіння у сумі 225900,00грн. Позивач по справі просить стягнути з Відповідача.
Відповідно до пункту 3.1 договору місце знаходження товару-1 ДП Навчально-дослідне господарство “Самарський” Дніпропетровська область, Дніпропетровський район, с.Олександрівка, Передання (здача-приймання) Товару-1 на Товар-2 здійснюється за місцезнаходженням Товару-1 та Товару-2 і оформляється накладними.
Згідно довідки №107 від 07.04.2008р. в ДП НДГ “Самарський” на зберіганні знаходиться 156,191т. озимої пшениці сорту “Співанка”(еліта) (а.с.47).
Стаття 293 Господарського кодексу України встановлює, що за договором міни (бартеру) кожна із сторін зобов’язується передати другій стороні у власність, повне господарське відання чи оперативне управління певний товар в обмін на інший товар. Сторона договору вважається продавцем того товару , який вона передає в обмін, і покупцем товару, який вона одержує взамін. До договору міни (бартеру) застосовуються правила, що регулюють договори купівлі-продажу, поставки, контрактації, елементи яких містяться в договорі міни (бартеру), якщо це не суперечить законодавству і відповідає суті відносин сторін (ч.1, ч.2, ч.5 статті 293 ГК України).
Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов’язання в наслідок односторонньої відмови від зобов’язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміни умов зобов’язання; 3) сплати неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.
Згідно статті 665 Цивільного кодексу України у разі відмови продавця передати товар покупець має право відмовитись від договору купівлі-продажу.
За умовами договору сортозаміни №168 від 07.11.2006р. предметом договору є насіння, яке знаходиться на зберіганні у Відповідача і яке Відповідач повинен передати Позивачу.
Умовами пункт 3.1 договору передбачені дії обох сторін, а саме, Передання (здача-приймання) товару за місцем його знаходження.
Пунктом 5.3. договору сортозаміни №168 від 07.11.2006р. за несвоєчасну передачу насіння винна сторона сплачує штраф у розмірі 50% від вартості непереданого насіння.
Згідно ст.526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Докази звернення до відповідача з вимогою про отримання насіння в матеріалах справи відсутні. Докази того, що Позивач з’являвся для приймання насіння і йому було відмовлено в передачі насіння в матеріалах справи також відсутні.
11.04.2008р. (під час розгляду справи судом першої інстанції) Позивач направив відповідачу відмову від отримання насіння з вимогою оплати вартості непереданого насіння (а.с.42).
Згідно ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Позивачем по справі не доведено наявність відповідно до вимог ч.1 ст.16 Цивільного кодексу України станом на час звернення з позовними вимогами порушеного майнового права.
На підставі аналізу статті 293 Господарського кодексу України, статей 611, 665 Цивільного кодексу України, матеріалів справи, господарський суд першої інстанції дійшов цілком вірного висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.
Стосовно посилання скаржника на акт від 18.04.2008р. про відсутність елітного насіння озимої пшениці сорту “Співанка” врожаю 2007р. в господарстві Відповідача слід зазначити, що станом на час звернення до суду з позовом та станом на час винесення рішення господарським судом будь-які документи, що свідчили б про відсутність пшениці в господарстві Відповідача, про звернення Позивача з вимогою передати йому насіння пшениці, про прибуття Позивача в господарство Відповідача для отримання насіння, тощо були відсутні.
Треба також зауважити, що відповідно до частини першої статті 101 ГПК України апеляційний суд переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами. Додаткові докази приймаються апеляційним судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.
Таким чином, апеляційна скарга не ґрунтується на вимогах чинного законодавства, рішення суду першої інстанції є законним і обґрунтованим, підстави для його скасування відсутні.
Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Державного підприємства “Державний резервний насіннєвий фонд України”, м.Київ, залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 15.04.2008р. у справі №20/57-08 залишити без змін.
Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку.
Головуючий суддя
| І.А. Сизько |
Суддя | І.В. Тищик |
Суддя | Л.В. Чоха |