ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 230-31-34

У Х В А Л А

№  38/124

03.06.08

За позовом

Федерації професійних спілок України

До	Національного форуму профспілок України –Відповідач 1; Державного підприємства редакція газети «Урядовий кур’єр»- Відповідач 2; Редакції газети «Дзеркало тижня»- Відповідач 3

Третя особа

Якібчук Мирослав Ілліч

Про	зобов’язання вчинити дії та стягнення 10000 грн. моральної шкоди

Суддя Власов Ю.Л.

Представники:

Від позивача

Оніщенко О.В., Покасова Н.О.

Від відповідачів

Відповідач 1- Лебеда Н.М., Пінтов В.В.; Відповідач 2 –Бобрик В.І.; Відповідач 3 –не з’явились

Від третьої особи

не з’явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

          Позивач звернувся до суду з позовною заявою до Відповідача про: 1) зобов’язання спростувати інформацію про Позивача, опубліковану в газеті «Урядовий кур’єр»№240 від 21.12.2007р. у вигляді інтерв’ю з головою Національного форуму профспілок України Якібчуком Мирославом Іллічем під заголовком «Виграють люди праці, а також держава»шляхом розміщення спростування в найближчому після набуття рішення законної сили номері газети «Урядовий кур’єр»та в цій же темі під заголовком «Спростування» тим самим шрифтом в редакції, що повністю відтворює резолютивну частину рішення суду; 2) зобов’язання спростувати недостовірну інформацію про Позивача, опубліковану в газеті «Дзеркало тижня»№50 (679) від 29.12.2007-11.01.2008 у вигляді статті, автором якої є голова Національного форуму профспілок України Якібчук Мирослав Ілліч під назвою «Угода про спільну ефективність»шляхом розміщення спростування в найближчому після набуття рішенням законної сили номері газети «Дзеркало тижня»та в цій же темі під заголовком «Спростування»тим самим шрифтом в редакції, що повністю відтворює резолютивну частину рішення суду; 3) зобов’язання спростувати недостовірну інформацію про Позивача, що розміщена на сайті Інтернет-видання «Дзеркало тижня»(Інтернет адреса: www.dt.ua) шляхом розміщення спростування на цьому ж веб-сайті, в цій же темі під заголовком «Спростування»тим самим шрифтом в редакції, що повністю відтворює резолютивну частину рішення суду; 4) стягнення з Відповідача 10000 грн. моральної шкоди за поширення неправдивої інформації його головою, що погіршила ділову репутацію Позивача.                

Ухвалою від 08.04.08р. провадження у справі було порушено, позовна заява прийнята до розгляду, розгляд справи був призначений на 22.05.08р.

Ухвалою від 22.05.08р. розгляд справи був відкладений на 03.06.08р., у зв’язку з неподанням Позивачем всіх витребуваних документів та необхідністю витребування нових доказів по справі. Цією ж ухвалою до участі у справі було залучено інших відповідачів та третю особу.   

20.05.08р. суд отримав клопотання Відповідача 2 про припинення провадження у справі  на підставі п.1 ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України, оскільки вказаний спір не підлягає розгляду в господарських судах України з тих підстав, що спір між двома профспілковими організаціями у сфері захисту трудових інтересів працівників не має господарського характеру.

22.05.08р. Відповідач 1 подав відзив, в якому також просить суд припинити провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України, оскільки вказаний спір не підлягає розгляду в господарських судах України. Дане клопотання Відповідач 2 обгрунтовує тим, що Якібчук Мирослав Ілліч давав спірне інтерв’ю та розміщував спірну статтю діючи від власного ім’я як громадянин та спеціаліст з питання профспілкового руху, а не як представник Відповідача 2. Тому, відповідачем у вказаній справі поряд з Відповідачами 2 і 3 має бути фізична особа Якібчук Мирослав Ілліч, як автор спірної статті та особа, яка давала спірне інтерв’ю, що виключає дану справу з кола справ, підвідомчих господарським судам.       

Позивач проти задоволення вказаних клопотань заперечив мотивуючи тим, що з текстів оприлюднених інтерв’ю та статті чітко вбачається, що Якібчук Мирослав Ілліч надавав інтерв’ю та публікував статтю саме як керівник та представник Відповідача 1, а не як окрема особа.

У судове засідання 03.06.08р. представник Відповідача 3 не з’явився, доказів, витребуваних судом, не подав. У судове засідання 03.06.08р. представник Третьої особи не з’явився.  

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення присутніх представників сторін, господарський суд дійшов висновку про наступне.  

Згідно з ст.1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи, громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи у в установленому порядку набули статусу суб’єкта підприємницької діяльності можуть звертатись до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав та інтересів.

З наведеної норми права вбачається, що позовна заява буде тоді підвідомча господарському суду коли суб’єктний склад сторін відповідає ст.1 Господарського процесуального кодексу України, а правовідносини у яких виник спір носять господарський характер.

Як вбачається з матеріалів справи, Позивач звернувся до суду з позовною заявою про  зобов’язання спростувати недостовірну інформацію про Позивача та стягнення моральної шкоди за поширення неправдивої інформації. При цьому, Відповідачами за вказаним позовом Позивач визначив Відповідача 1 представником якого є Якібчук Мирослав Ілліч, який був автором недостовірної інформації та Відповідачів 2 та 3, які поширили недостовірну інформацію.

Відповідно до роз'яснень, викладених у п.6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 28 вересня 1990 р. N7 "Про застосування судами законодавства, що регулює захист честі, гідності і ділової репутації громадян та організацій", відповідачем у справі про захист честі і гідності може бути фізична або юридична особа, яка поширила відомості, що порочать позивача. Якщо позов пред'явлено про спростування відомостей, опублікованих в пресі або поширених іншими засобами масової інформації (по радіо, телебаченню), як відповідачі притягаються автор та відповідний орган масової інформації (редакція, агентство, інший орган, що здійснив випуск інформації).

Згідно з п.16 інформаційного листа Вищого господарського суду України №01-8/184 від 28.03.07р., спори, що виникають між суб'єктами інформаційних відносин, підвідомчі господарським судам, якщо обома їх сторонами є особи, визначені у статті 1 Господарського процесуального кодексу України. Судам слід враховувати, що згідно з приписом абзацу другого частини четвертої статті 277 Цивільного кодексу України поширювачем інформації, яку подає посадова чи службова особа при виконанні своїх посадових (службових) обов'язків, вважається юридична особа, в якій вона працює.

З наведених норм права та правоположень вбачається, що відповідачем у справах про спростування недостовірної інформації обов’язково повинен бути автор недостовірної інформації. При цьому, таким автором може бути або фізична особа, яка надала недостовірну інформацію, або юридична особа, посадова чи службова особа якої надала недостовірну інформацію при виконанні своїх посадових (службових) обов'язків.

Як вбачається з матеріалів, справи 21.12.07р. у газеті «Урядовий кур’єр»№240 було опубліковане інтерв’ю з головою Національного форуму профспілок України Якібчуком Мирославом Іллічем під заголовком «Виграють люди праці, а також держава», в якій Якібчук Мирослав Ілліч надав інформацію про діяльність Позивача.

Як вбачається з матеріалів справи, 29.12.2007-11.01.2008 у газеті «Дзеркало тижня»№50 (679) була опублікована стаття голова Національного форуму профспілок України Якібчука Мирослава Ілліча під назвою «Угода про спільну ефективність», в якій Якібчук Мирослав Ілліч надав інформацію про діяльність Позивача.

Як вбачається з матеріалів справи, 29.05.08р. відбулось засідання президії Відповідача 1 на якому була прийнята заява, що викладене Якібчуком М.І. в інтерв’ю газетам «Урядовий кур’єр»та «Дзеркало тижня»є його особистою позицією та носить приватний характер. Відповідач 1 в своїй діяльності керується принципами невтручання у внутрішні справи установ, організацій та об’єднань. За наявності конкретних фактів Відповідач 1 дає оцінки та висловлює офіційну позицію шляхом обговорення та прийняття відповідних рішень президією, радою або з’їздом Відповідача 1. За таких обставин президія Відповідача 1 заявляє, що викладені в позовній заяві претензії до Відповідача 1 є безпідставними, оскільки Якібчук М.І. даючи інтерв’ю засобам масової інформації, діяв як приватна особа.

Як вбачається з матеріалів справи, 30.05.08р. відбулось засідання ради Відповідача 1 на якому була прийнята заява, що викладене Якібчуком М.І. в інтерв’ю газетам «Урядовий кур’єр»та «Дзеркало тижня»є його особистою позицією та носить приватний характер. Відповідач 1 в своїй діяльності керується принципами невтручання у внутрішні справи установ, організацій та об’єднань. За наявності конкретних фактів Відповідач 1 дає оцінки та висловлює офіційну позицію шляхом обговорення та прийняття відповідних рішень президією, радою або з’їздом Відповідача 1. За таких обставин президія Відповідача 1 заявляє, що викладені в позовній заяві претензії до Відповідача 1 є безпідставними, оскільки Якібчук М.І. даючи інтерв’ю засобам масової інформації, діяв як приватна особа.

Як вбачається з матеріалів справи, 03.06.08р. Якібчук М.І. подав до суду нотаріально засвідчені письмові пояснення від 30.05.08р. в яких він вказав, що до нього звернувся журналіст газети «Урядовий кур’єр», який запропонував йому як компетентній людині у галузі профспілкового руху дати інтерв’ю з питань соціального захисту трудящих. Якібчук М.І. погодився дати інтерв’ю та висловити свою особисту думку щодо укладання Генеральної угоди. Дане інтерв’ю ніяким чином не пов’язане з службовою діяльністю Якібчука М.І. на посаді голови Відповідача 1 та не є офіційною позицією Відповідача 1. Крім того, журналіст не звертався до Відповідача 1 щодо надання інтерв’ю, а звернувся до Якібчука М.І. особисто. Інтерв’ю давалося Якібчуком М.І. в приватному порядку, без відома керівних колегіальних органів Відповідача 1. Після виходу даного інтерв’ю до Якібчука М.І. звернувся журналіст газети «Дзеркало тижня», який теж запропонував дати інтерв’ю з даних питань. Розмова з цим журналістом також носила приватний характер і ніякого натяку на представництво Якібчуком М.І. Відповідача 1, його колегіальної думки або офіційної позиції не було і не може бути. Послання в газетах на посаду Якібчука М.І. подане виданнями без його відання, для того, щоб показати читачам, що людина, яка дає інтерв’ю обізнана з дійсним станом справ в профспілковому житті країни. За цих обставин Якібчук М.І. просить суд провадження у справі припинити.

Як вбачається з матеріалів справи 03.06.08р. представник Відповідача 2 подав до суду пояснення, в яких вказав, що журналіст Відповідача 2 звернувся до Якібчука М.І. за інтерв’ю як до особи, яка має відповідну інформацію, а не як до посадової особи Відповідача 1. При цьому, журналісти Відповідача 2 до Відповідача 1 з цього приводу не звертались.

З наведених документів вбачається, що Якібчук М.І. давав інтерв’ю в газеті «Урядовий кур’єр»та розміщував статтю у газеті «Дзеркало тижня»як окрема фізична особа, висловлюючи свою особисту приватну позицію, а не як представник Відповідача 1, виконуючи свої посадові обов'язків голови Відповідача 1.

При цьому, посилання у вказаних газетах на посаду Якібчука М.І., як голову Відповідача 1 та посилання Якібчука М.І. на те, що Відповідач 1 докладе максимум зусиль само по собі ще не свідчить про надання Якібчуком М.І. спірного інтерв’ю та статті, як представником Відповідача 1, та спростовується наведеними вище доказами.

Отже, автором вказаних спірних інтерв’ю та статті є Якібчук Мирослав Ілліч, який вчиняв ці дії, як приватна особа, діючи від власного ім’я, при цьому не представляючи Відповідача 1 та не виконуючи посадові обов’язки голови Відповідача 1, тому належним відповідачем у даній справі повинна бути фізична особа Якібчук Мирослав Ілліч, а не Відповідач 1.

За вказаних обставин, суб’єктний склад сторін даного спору не відповідає ст.1 Господарського процесуального кодексу України, тому даний спір не підлягає вирішенню в господарських судах України, а провадження у справі підлягає припиненню на підставі п.1 ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст.3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Сферу господарських відносин становлять господарсько-виробничі, організаційно-господарські та внутрішньогосподарські відносини. Господарсько-виробничими є майнові та інші відносини, що виникають між суб'єктами господарювання при безпосередньому здійсненні господарської діяльності. Під організаційно-господарськими відносинами у цьому Кодексі розуміються відносини, що складаються між суб'єктами господарювання та суб'єктами організаційно-господарських повноважень у процесі управління господарською діяльністю. Внутрішньогосподарськими є відносини, що складаються між структурними підрозділами суб'єкта господарювання, та відносини суб'єкта господарювання з його структурними підрозділами.

Як вбачається з матеріалів справи між сторонами виник спір у відносинах сфері поширення недостовірної інформації про діяльність Позивача у сфері захисту прав трудящих з питань оплати праці, зайнятості, соціального захисту тощо. Відносини Позивача у сфері захисту прав трудящих з питань оплати праці, зайнятості, соціального захисту, про які була поширена спірна інформацію, не мають господарського характеру, а за своєю правовою природою пов’язані з трудовими відносинами та їх захистом.

За вказаних обставин суд вважає, що правовідносини у яких виник даний спір не носять господарського характеру, тому даний спір не підлягає вирішенню в господарських судах України, а провадження у справі підлягає припиненню на підставі п.1 ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.47, 80, 86 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва –

УХВАЛИВ:

1. Припинити провадження у справі №38/124.

2. Повернути Федерації професійних спілок України (01012, м. Київ, майдан Незалежності, 2; код 00014479) з державного бюджету державне мито в сумі 755 (сімсот п’ятдесят п’ять) грн. 00 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп., перераховані платіжними дорученнями: №288 від 30.01.08р., №287 від 30.01.08р., №289 від 30.01.08р., №504 від 04.02.08р., №294 від 30.01.08р., оригінали яких залучені до матеріалів справи.     

Суддя                                                                       Ю.Л.Власов

          Повний текст ухвали підписаний 13.06.2008р.