ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.06.2008                                                                                   Справа № 4/55  

 

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді:  Лотоцької Л.О.

суддів:    Бахмат Р.М. ( доповідач), Євстигнеєва О.С.

при секретарі  Ролдугіної Н.В.

за участю представників сторін, які були присутні у судовому засіданні 29.05.08 р.:

від позивача:  Семенова В.В. (дов. № 1  від 14.01.08 р.);

від відповідача:  Поташенко А.В. (дов. № 51  від 06.02.08р.)

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Національна Компанія Холоду” м.Кіровоград на рішення господарського суду Кіровоградської обл.  від 04.04.2008 р. у справі № 4/55

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Національна Компанія Холоду” м.Кіровоград

до  Приватного підприємства “Колега” Кіровоградська обл., м.Олександрія

про  стягнення 65 021 грн. 18 коп.

                                                  

В С Т А Н О В И В :

Рішенням господарського суду Кіровоградської обл. від 04.04.2008 р. у справі № 4/55 (суддя Хилько Ю.І.) частково задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Національна Компанія Холоду” м.Кіровоград до Приватного підприємства “Колега” Кіровоградська обл., м.Олександрія про  стягнення 24 679 грн. 40 коп. заборгованості за поставлений  товар, 3 991 грн. 25 коп. штрафні санкції у розмірі 5 % від суми боргу, 190 грн. 24 коп. річних, 1 014 грн. 68 коп. пені.                                                  З відповідача на користь позивача стягнуто 24 679 грн. 40 коп. заборгованості за отриманий товар, 246 грн. 79 коп. державного мита та 44 грн.79 коп. витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В решті позовних вимог відмовлено.

Позивач не погодився з вказаним рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просив змінити рішення господарського суду від 04.04.2008 р. по даній справі в частині відмови у стягненні штрафних санкцій і пені, а також у частині визнання неукладеним договору № 84 від 01.03.2007 р.  і просить стягнути з боржника штрафні санкції і пеню в розмірі  2 245 грн. 81 коп.

Скаржник вважає, що оскаржуване рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що суд вийшов за межи розгляду заявлених у справі позовних вимог при розгляді справи і неправомірно визнав договір неукладеним.

У відзиві на апеляційну скаргу приватне підприємство “Колега” просить залишити апеляційну скаргу  без задоволення, а рішення, яке оскаржується, без змін, так як не погоджується з доводами, викладеними в апеляційній скарзі, оскільки вважає, що договір № 84 не може вважатися укладеним, так як сторонами не досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Договором № 84 не погоджено строк дії договору, дата укладання договору невідома, а тому, на думку відповідача, договір № 84 не може вважатися укладеним, оскільки сторонами не досягнуто згоди щодо усіх істотних умов, при цьому відповідач посилається на примірник договору № 84, який знаходиться у нього, і, відповідно до п.7.8 договору, він має однакову юридичну силу з примірником договору, який знаходиться у позивача. У примірнику договору, що знаходиться у відповідача, не вказана дата його укладання та строк дії договору.

В судовому засіданні оголошувалася перерва з 29.05.08 р. до 10.06.2008 р. до 15 год.10 хвилн.

          Заслухавши суддю-доповідача та пояснення представників сторін, розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги, доводи, викладені у відзиві на апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково  з наступних підстав.

Між ТОВ “Національна Компанія Холоду” (продавець) та приватним підприємством “Колега” (покупець) укладено договір поставки від 01.03.2007 р. № 84.

Згідно з пунктом 1.1 договору продавець по видатковим накладним від 21.12.2007 р. № НК-008078; 008123; від 25.12.2007 р. № 008170; № 008171 поставив покупцю товар найменування, кількість, ціна з ПДВ вказана у накладних.

Всього поставлено товару відповідачу на загальну суму 86 031 грн.

Пунктом 3.1 договору встановлено, що покупець повинен сплатити продавцю за отриманий товар на протязі десяти банківських діб з дня отримання товару, незалежно від кількості нереалізованого товару. Термін оплати товару зазначений у вищевказаних накладних.

Як вбачається з матеріалів справи і не спростовується покупцем, вартість товару сплачувалася не у строки, зазначені в накладних і передбачених договором.

Відповідно до статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно ч. 2 ст. 108 Господарського кодексу України господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов.

При укладанні господарського договору сторони зобов’язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Строк дії договору визначено у пункті 7.1 договору. У вказаному пункті договору сторони встановили, що діючий договір вступає в силу з моменту його підписання і діє до 31.12.2007 р.

Позивач в судове засідання надав 2 примірника оригіналу договору № 84 від 01.03.2007 р., які підписані сторонами за договором і скріплені печатками, в яких стоїть дата договору і строк дії договору, а тому суд першої інстанції помилково визнав договір неукладеним.

У пункті 7.8 договору зазначено, що даний договір складений у двох примірниках, які мають однакову юридичну силу, а тому суд першої інстанції помилково зробив висновок, що з пункту 7.1  договору неможливо визначити час, з якого договір вступає в силу і що позивачем не подано безспірних доказів про погодження з відповідачем дати підписання договору саме з 01.03.2007 р.

Зважаючи на викладене, господарський суд безпідставно визнав договір № 84 неукладеним і неправомірно вважав, що поставка товару була прозведена поза межами договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов’язаний оплатити товар після його отримання.

Станом на 04.04.2008 р. заборгованість відповідача перед позивачем складала 24679 грн. 40 коп., проти чого відповідач не заперечував, а тому господарський суд правомірно стягнув  вказану суму з відповідача.

Стаття 526 ЦК України передбачає, що зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до вимог ч.2 ст. 625 ЦК України боржник на вимогу кредитора за прострочення виконання грошового зобов’язання зобов’язаний сплатити  три проценти річних від простроченої суми, а тому  позивач правомірно вимагав стягнення  з відповідача три проценти річних за період  з 08.01.08 р. по 04.02.2008 р.  в сумі 190 грн. 24 коп.

Пунктом 5.2 договору № 84 від 01.03.2007 р. сторонами передбачено за прострочку оплати пеня у розмірі подвійної ставки НБУ, діючий на період прострочки, за кожен день від простроченої суми, а тому господарський суд безпідставно відмовив у стягненні трьох процентів річних і пені у сумі 1 014 грн. 68 коп.

На підставі п.5.2  договору позивач вимагає стягнення з відповідача одноразову сплату у розмірі 5 % від несплаченої суми, а саме  3 991 грн. 25 коп., які не підлягають задоволенню, оскільки за несвоєчасну оплату позивач вже нарахував пеню, а за одне і те саме порушення не можна стягувати двічі штрафні санкції.

В апеляційній скарзі скаржник збільшив період з 04.02.08 р. до 04.04.08 р. і розмір стягнення пені до 2 245 грн. 81 коп.

Як вже зазначалося вище, пеня підлягає стягненню за період з 08.01.08 р. по 08.02.08 р. в сумі 1 014 грн. 68 коп. ГПК України не передбачено в апеляційному провадженні збільшувати розмір позовних вимог.

Згідно ч.4 ст. 22 ГПК України позивач вправі, до прийняття рішення по справі, змінити  підстави або предмет позову, збільшити  розмір позовних вимог.

Відповідно до ч. 3 ст. 101 ГПК України в апеляційній  інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду  в суді першої інстанції, а тому колегія суддів  не вбачає правових підстав для задоволення вимог скаржника що до стягнення пені в сумі 2 245 грн. 81 коп.

Зважаючи на викладене, керуючись ст.ст.103-105 ГПК України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу  Товариства з обмеженою відповідальністю “Національна Компанія Холоду” м.Кіровоград задовольнити частково.

Рішення господарського суду Кіровоградської  обл. від 04.04.2008 р. у справі № 4/55 змінити, виклавши резолютивну частину в наступній редакції:

Стягнути з приватного підприємства “Колега” м. Олександрія на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Національна Компанія Холоду”  м.Кіровоград 24 679 грн. 40 коп. заборгованість за отриманий товар, 1 014 грн. 68 коп. пені, 190 грн. 24 коп. 3 % річних, 259 грн. витрати по сплаті державного мита, 118 грн. витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 130 грн. витрати по сплаті державного мита, сплаченого при поданні апеляційної скарги.

В решті позову відмовити.

Зобов’язати господарський суд Кіровоградської обл. видати наказ, згідно до вимог статей 116, 177 ГПК України.

Головуючий                                                                                 Л.О.Лотоцька

Судді:                                                                                                 Р.М.Бахмат

                                                                                                    

О.С. Євстигнєєв

З оригіналом згідно:

Пом. судді                                       І.Г.Логвиненко

10.06.2008 р.