Справа № 2/2218/1968/12

Копія

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 травня 2012 року м. Хмельницький

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Апеляційного суду Хмельницької області

в складі: головуючого -судді Костенка А.М.

суддів: Фанди В.П., Ніколової Б.Ю.,

при секретарі: Гриньовій А.М.

за участю: представника банку Москалюк С.А.

розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою представника публічного акціонерного товариства «ПриватБанк»на рішення Хмельницького міськрайонного суду від 05 березня 2012 року

у справі за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.

Заслухавши доповідача, представника банку, перевіривши матеріали справи, ознайомившись з доводами апеляційної скарги, колегія суддів,

в с т а н о в и л а:

У вересні 2011 року ПАТ КБ «ПриватБанк»звернувся в суд із позовом про стягнення з відповідача заборгованості, зазначаючи, що 21.09.2007 року між сторонами був укладений договір у виді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку, за яким відповідач отримав кредит на суму 10 000,00 грн., під 24 % річних, з кінцевим терміном його повергнення, що відповідає терміну дії картки. Однак взяті на себе зобов'язання по сплаті грошових коштів відповідач не виконує, в зв'язку із чим позивач був змушений звернутися з позовом.

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду від 05 березня 2012 року позов задоволений частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк»10000 грн. заборгованості за кредитом, 15937 грн. 65 коп. -заборгованості по процентах за користування кредитом, 512 грн. 51 коп. -заборгованості по комісії за користування кредитом, а всього 26450 грн. 16 коп.. Відмовлено у стягненні суми штрафів.

В апеляційній скарзі представник ПАТ КБ «ПриватБанк»частково з рішенням суду не погоджується, просить його змінити в частині відмови у стягненні штрафу та ухвалити нове рішення яким задовольнити позовні вимоги щодо стягнення штрафу. Посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права. В обґрунтування незаконності рішення суду вказав, що судом помилково застосовано позовну давність до правовідносин, що склалися між сторонами, так як закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення. Адже договір про збільшення позовної давності був укладений між сторонами у письмовій формі.

На апеляційному перегляді рішення суду першої інстанції представник ПАТ КБ «ПриватБанк » підтримав вимоги апеляційної скарги, вважає, що її слід задовольнити.

______________________________________________________________________

Головуючий у першій інстанції -Продан Б.Г. Справа № 22ц/2290/1050/12

Доповідач - Фанда В.П. Категорія 27

ОСОБА_2 на перегляд справи не з'явився, повідомлений належним чином про день, час і місце слухання справи, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення від 05.05.12 року.

Апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Частиною 1 статті 309 цього Кодексу визначено, що підставами для скасування, зміни рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права, а також розгляд і вирішення справи неповноважним судом; участь в ухваленні рішення судді, якому було заявлено відвід на підставі обставин, що викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою; ухвалення чи підписання постанови не тим суддею, який розглядав справу.

Суд першої інстанції не в повній мірі з'ясував обставини, якими обґрунтовувались позовні вимоги, неправильно застосував норми матеріального права, тому рішення в частині апеляційної скарги підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення.

Судом першої інстанції правильно встановлено, що між сторонами укладено договір кредиту у виді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку, за яким відповідач отримав кредит на суму 10 000,00 грн., під 24 % річних, з кінцевим терміном його повергнення, що відповідає терміну дії картки. У зв'язку з невиконання зобов'язань за цим договором , суд обґрунтовано стягнув з відповідача суму боргу з відсотками. У цій частині рішення суду не оскаржується.

Разом з цим, приймаючи рішення про відмову у задоволенні вимог про стягнення суми штрафу (фіксована суму та відсоткова), суд першої інстанції дійшов неправильного висновку про необхідність відмови у задоволенні позовних вимог за пропуском строку позовної давності.

Відповідно до вимог договору, п.8.6, при порушенні клієнтом строків внесення платежів по будь-якому із грошових зобов'язань, передбачених цим договором більше ніж на 120 днів, клієнт зобов'язаний сплатити банку штраф в розмірі 500 грн. + 5% від суми позову.

Згідно до ч.2 ст.258 ЦК України позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

З розрахунку заборгованості вбачається, що відповідачем у рахунок погашення отриманих кредитних коштів 28.09.10 року було внесено 200 грн. (а.с.47), а позивачем здано на пошту позовну заяву 04.07.11 року, що підтверджується відповідним штемпелем на конверті. Таким чином, позивачем подано до суду позовні вимоги про стягнення суми штрафу (фіксована суму та відсоткова) в межах річного строку позовної давності.

Крім цього, сторони при укладанні договору домовились, що розмір відсоткової частини штрафу визначається банком від суми позову.

Вказані обставини були перешкодою для задоволення заяви відповідача про застосування строку позовної давності та прийняття рішення про відмову у задоволенні цієї частини позовних вимог.

Відповідно до п.9.12 договору, він діє протягом 12 місяців з часу його підписання. У разі, якщо протягом цього строку одна із сторін не повідомить другу сторону про припинення договору, він автоматично пролонгується на такий же строк. Відповідач не надав суду доказів письмового повідомлення банку про необхідність припинення строку дії договору до вказаної дати. З врахуванням цього помилковим є посилання відповідача на припинення строку дії даного договору 21.09.08 року, оскільки таке суперечить умовам договору

При вирішенні спору суд першої інстанції вказані обставини не врахував, таке неправильне застосування норм матеріального права є обов'язковою підставою для скасування рішення суду у цій частині та ухвалення нового рішення про задоволення вимог.

Керуючись ст.ст. 218, 307, 309, 316, 319 ЦПК України, колегія суддів

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу представника публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк»задовольнити.

Рішення Хмельницького міськрайонного суду від 05 березня 2012 року -скасувати у частині відмови у задоволенні позовних вимог.

Позов публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк»до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк»штраф 500 грн. (фіксована частка) та 1117,03 грн. (відсоткова ставка).

У решті рішення суду залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, проте може бути оскаржене шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів після набрання ним законної сили до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий (підпис): Судді (підписи):

З оригіналом згідно: суддя апеляційного суду В.П. Фанда