ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 липня 2006 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
Головуючого: судді Харченка В.В.
Суддів: Маринчак Н.Є.
Гордійчук М.П.
Леонтович К.Г.
Кравченко О.О.
при секретарі: Деревенському І.І..
за участю представників : Центральної енергетичної митниці Борисової Т.М. та Манжелія В.В., товариства з обмеженою відповідальністю «Оіл-транзит» Моргаєнка К.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві справу за касаційною скаргою Центральної енергетичної митниці на рішення господарського суду м. Києва від 11 травня 2005 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 29 червня 2005 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Оіл-транзит» до Центральної енергетичної митниці про визнання незаконною відмови від митного оформлення, скасування карток та талонів відмови, спонукання здійснити митне оформлення., -
в с т а н о в и л а :
У березні 2005 року товариство з обмеженою відповідальністю «Оіл-транзит» звернулося до суду з позовом до Центральної енергетичної митниці про визнання відмови від митного оформлення незаконною, скасування карток та талонів відмови, спонукання здійснити митне оформлення.
18 квітня 2005 року позивач змінив предмет позову в частині виключення вимоги про спонукання відповідача належним чином здійснити митне оформлення та заміни вимоги про скасування карток і талонів відмови вимогою про визнання зазначених карток і талонів недійсними.
Рішенням господарського суду м. Києва від 11 травня 2005 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 29 червня 2005 року позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Оіл-транзит» задоволено повністю.
В касаційній скарзі Центральна енергетична митниця просить ухвалені судові рішення скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на неповне з»ясування усіх обставин справи та порушення судами норм матеріального права.
Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до статті 197 Митного кодексу України товари, що походять з інших країн, можуть вивозитися за межі митної території України у режимі реекспорту, якщо, крім іншого, митному органу подано дозвіл уповноваженого Кабінетом Міністрів України органу чи органу, визначеного міжнародним договором України, укладеним в установленому законом порядку, на реекспорт товарів.
На виконання зазначеної статті Митного кодексу України Кабінетом Міністрів України 6 серпня 2003 року видано Постанову за № 1211 «Деякі питання реекспорту товарів», згідно якої Міністерство економіки та з питань європейської інтеграції України наділялося повноваженнями видавати дозволи на реекспорт товарів, переліки яких оприлюднюються цим міністерством.
Наказом Міністерством економіки та з питань європейської інтеграції України від 10.02.2004 року за № 52 затверджені Положення про порядок оформлення та видачі Міністерством економіки та з питань європейської інтеграції України дозволів на реекспорт товарів іноземного походження та товарів українського походження, Форма дозволу на реекспорт товарів іноземного походження, Форма дозволу на реекспорт товарів українського походження,
Однак, як це випливає із преамбули зазначеного наказу, він був виданий на виконання зазначеної урядової Постанови, то такі документи мають стосуватися виключно реекспорту товарів, переліки яких оприлюднюються Міністерством економіки та з питань європейської інтеграції України.
Оскільки такі переліки, які б містили нафту, у митному оформленні якої було відмовлено, відсутні, форми, затверджені Наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 10.02.2004 року за № 52, не поширюються на дозволи на реекспорт цієї нафти.
Пунктом 2.1. Порядку застосування митного режиму реекспорту до товарів, що переміщуються через митний кордон України, затвердженим Наказом Державної митної служби України від 07.10.2003 року за № 661, визначено, що митному органу подається дозвіл на реекспорт товарів, що входять до переліків, визначених відповідно до п. 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 06.08.2003 року № 1211.
Проте, враховуючи положення підпункту другого п. 10 Постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2003 р. N 1958 про необхідність подання дозволу на реекспорт нафти, а також і те, що саме Міністерство економіки та з питань європейської інтеграції України наділене повноваженнями видавати такі дозволи, зазначеним міністерством, в межах його компетенції і враховуючи, що положення Наказу від 10.02.2004 року за № 52 не поширюється на реекспорт нафти, був виданий дозвіл у формі, відмінній від форми, затвердженої наведеним наказом.
Оскільки відповідно до умов контракту № 1401 /03, нафта мала поставлятися після здійснення позивачем митних процедур, фактичне передання цієї нафти, а потім - оформлення такого передання актом, могли мати місце лише після митного оформлення. Пунктом 12 Порядку митного контролю та митного оформлення нафти, що переміщується через митний кордон України трубопровідним транспортом, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2003 року № 1958 «Про митний контроль та митне оформлення природного газу, нафти, нафтопродуктів, етилену і аміаку, що переміщуються через митний кордон України трубопровідним транспортом» визначено, що якщо з незалежних від декларанта причин акти приймання-передачі на партію нафти не можуть бути подані одночасно з вантажною митною декларацією, керівник митного органу дозволяє декларанту за його зверненням подати їх після реєстрації цієї декларації у встановлений митним органом строк, але не пізніше 15 числа місяця, що настає за звітним.
Товариство з обмеженою відповідальністю « Оіл Транзит» надавалися відповідні звернення до Центральної енергетичної митниці відповідно 28.01.2005 року та 03.02.2005 року. Позитивні резолюції уповноважених посадових осіб Центральної енергетичної митниці містяться від 28.01.2005 року - на погодженні Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції від 28.01.2005 року за № 49-42/162, від 04.02.2005 року - на письмовому зверненні позивача до тимчасово виконуючого обов'язки начальника Центральної енергетичної митниці М.Чумака від 03.02.2005 року.
Колегія також вважає обґрунтованим доводи позивача про те, що зазначення ціни нафти і додатку № 1 від 19.01.2005 року до контракту № 1401/03 від 14.01.2005 р. та рахунку - фактурі № 1 від 18.01.2005 року не мають відношення до комплектності документів, доданих до вантажної митної декларації і тому не можуть розглядатися як причини відмови у митному оформленні, визначені у талонах відмови №№ № 30/2-1, № 30/2-2, №30/2-3.
Згідно підпункту 2.3 розділу 2 та підпункту 3.1. розділу 3 Порядку здійснення митного контролю й митного оформлення товарів та інших предметів із застосуванням вантажної митної декларації, затвердженого Наказом Державної митної служби України від 14.10.2002 року за № 561, до повноважень митного органу, віднесено перевірку повноти комплекту документів і перевірка наявності документів, зазначених в реєстрі.
Згідно розділу другого «Митне оформлення товарів у митному режимі реекспорту» Порядку застосування митного режиму реекспорту до товарів, що переміщуються через митний кордон України, затвердженого Наказом Державної митної служби України від 07.10.2003 року за № 661, митне оформлення товарів, переміщення яких здійснюється в митному режимі реекспорту, полягає в контролі дотримання певних умов, встановленні незмінності стану товару, що реекспортується, визначенні відповідності ідентифікації товару, що реекспортується, вимогам чинного законодавства України.
Зазначені норми не визначать повноважень митного органу визнавати документи, видані уповноваженим органом державної влади такими, що не відповідають чинному законодавству.
У відзиві Відповідача на позовну заяву від 22.03.2005 року за № 22/1-1226 та доповненні від 05.04.2005 року за № 32/1-1485 до зазначеного відзиву, скарзі від 20.05.2005 року (вих. № 145/24) та доповненнях від 27.05.2005 р. (за № 147/24) до скарги наведені наступні докази та доводи для обґрунтування відмови у митному оформленні з причини невірно обраного митного режиму.
Відповідач вважає, що ввезення Позивачем нафти, у митному оформленні якої було відмовлено, здійснювалося на виконання Угоди між Урядом України та Урядом Російської Федерації про вільну торгівлю від 24.06.1993 року та І Постанови Кабінету Міністрів України «Про реалізацію Угоди між Урядом І України та Урядом Російської Федерації про вільну торгівлю» від 05.01.1998 р. І за № 13 і, відповідно до п. 1 наведеної Угоди, така нафта підлягала використанню на митній території України.
Згідно статті 1 Угоди між Урядом України та Урядом Російської Федерації про вільну торгівлю від 24.06.1993 року вилучення з торгового режиму здійснюється згідно із узгодженим переліком товарів і оформлюється окремими документами, що є невід'ємною, а згідно статті 4 Угоди перелік товарів, реекспорт яких заборонений, визначається Договірними Сторонами Угоди.
Центральна енергетична митниця не надала колегії документів, укладених відповідно до ст.ст. 1, 4 Угоди між Урядом України та Урядом Російської Федерації про вільну торгівлю від 24.06.1993 року.
Видання карток і талонів відмови у пропуску на митну територію України чи митному оформленні товарів та інших предметів здійснюється відповідно до Порядку заповнення і використання Картки відмови у пропуску на митну територію України чи митному оформленні товарів та інших предметів, затвердженого Наказом Державної митної служби України від 24.04.1999 року за № 239. Відповідно до р. 7 Порядку оскарження дій митного органу до суду (арбітражного суду) здійснюється саме на підставі оформленого митним органом талона відмови. Згідно п. 1 зазначеного Порядку відривний талон відмови у пропуску на митну територію України заповнюється разом з карткою відмови у пропуску на митну територію України чи митному оформленні товарів та інших предметів у випадку відмови від митного оформлення товарів. Після чого, за відсутності підстав для видання, заповнення і використання картки відмови відсутні і підстави для видання, заповнення і використання талону відмови у митному оформленні товарів та інших предметів.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що суди першої та апеляційної інстанцій вірно встановили фактичні обставини справи, ретельно дослідили наявні докази, дали їм належну оцінку та прийняли законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.
Оскільки судові рішення відповідають вимогам матеріального та процесуального права, то вони не можуть бути скасовані чи змінені з підстав, що наведені в касаційній скарзі.
Керуючись ст.ст. 220, 221, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
у х в а л и л а:
Касаційну скаргу Центральної енергетичної митниці залишити без задоволення, а рішення господарського суду м. Києва від 11 травня 2005 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 29 червня 2006 року - без змін.
Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді: