Справа № 2 - 3134/11 р.

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

10.05.2012 року Ленінський районний суд м. Миколаєва у складі:

головуючого - судді Спінчевської Н.А.,

при секретарі - Ковальовій С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк»до ОСОБА_1 про звернення стягнення,

В С Т А Н О В И В:

В серпні 2011 р. ПАТ КБ «ПриватБанк»звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про звернення стягнення.

Позивач вказує на те, що 22 травня 2007 року між ПАТ КБ «ПриватБанк»та ОСОБА_1 укладено кредитний договір, згідно якого банк надав ОСОБА_1 кредит в сумі 24010,00 дол. США зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 12 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 21 травня 2027 року.

З метою забезпечення виконання ОСОБА_1 своїх зобов'язань за кредитним договором між банком та відповідачкою було укладено іпотечний договір від 22 травня 2007 року, предметом іпотеки є квартира АДРЕСА_1. Вартість предмету іпотеки - 123725 грн. 00 коп.

Відповідачка зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконує, у зв'язку з чим станом на 1 липня 2011 року існує заборгованість перед банком в сумі 32519,64 дол. США

Посилаючись на викладене, а також на положення ст.ст. 526,527,530,1050, 1054 ЦК України, позивач просив звернути стягнення на квартиру АДРЕСА_1, шляхом продажу з укладенням від імені відповідачки договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, а також наданням ПАТ БК «ПриватБанк»всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу, а також виселити відповідачку та інших осіб, які зареєстровані і проживають у зазначеній квартирі зі зняттям з реєстраційного обліку у Відділі у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб УМВС України м. Миколаїв, стягнути з відповідачки судові витрати.

Сторони в судове засідання не з'явилися. Про час і місце розгляду справи повідомлені судом належним чином.

Представник позивача в судовому засіданні 6 березня 2012 року позовні вимоги підтримала, просила позов задовольнити.

Відповідачка в судовому засіданні 21 лютого 2012 року позов визнала, пояснивши суду, що вона дійсно брала кредит для купівлі квартири, має борг, у реструктуризації якого банк їй відмовив, заборгованість за кредитним договором вона не сплачує.

Вивчивши матеріали справи та оцінивши зібрані по справі докази у їх сукупності, враховуючи пояснення представника позивача та відповідачки, суд дійшов наступного.

З матеріалів справи вбачається, що 22 травня 2007 року між ПАТ КБ «ПриватБанк»та ОСОБА_1 укладено кредитний договір, згідно якого банк надав ОСОБА_1 кредит в сумі 24010,00 дол. США зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 12 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 21 травня 2027 року.

Відповідно до п.п. 2.2.2, 2.2.3, 2.2.4 кредитного договору позичальник зобов'язався сплатити відсотки за користування кредитом, винагороду за надання фінансового інструменту, погасити кредит в порядку, сумах і строки, передбачені договором.

Згідно п. 4.1 кредитного договору при порушенні позичальником будь-якого зобов'язання, передбаченого п.п. п.п. 2.2.2, 2.2.3 даного договору, банк має право нарахувати, а позичальник зобов'язався сплатити банку пеню в розмірі 0,15 % від суми простроченого платежу.

Крім того, умовами кредитного договору (п.5.4) передбачено, що при порушенні позичальником строків платежів по будь-якому з грошових зобов'язань, передбачених кредитним договором більш ніж на 30 днів, у зв'язку з чим банк змушений буде звернутися до суду, позичальник зобов'язаний сплатити банку штраф у розмірі 250 грн. + 5 % від суми позову.

З метою забезпечення виконання ОСОБА_1 своїх зобов'язань за кредитним договором між банком та відповідачкою було укладено іпотечний договір від 22 травня 2007 року, предметом іпотеки є квартира АДРЕСА_1, яка на праві власності належить ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу. Вартість предмету іпотеки - 123725 грн. 00 коп.

Відповідно до п. 16.1 іпотечного договору іпотекодержатель має право вищого пріоритету на задоволення забезпечених іпотекою вимог за рахунок предмету іпотеки.

Відповідачка зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконує, у зв'язку з чим станом на 1 липня 2012 року існує заборгованість перед банком.

Згідно наявного у справі розрахунку відповідачці нарахована заборгованість в сумі 32519,64 дол. США, що еквівалентно 259182 грн. 02 коп., яка складається із: заборгованості за кредитом -19606,45 дол. США, заборгованості по процентам за користування кредитом -6346,19 дол. США, заборгованості по комісії за користування кредитом -941,76 дол. США, пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором -4046,87 дол. США, а також штрафи -31,37 дол. США (фіксована частина), 1547,06 дол. США (процентна складова).

В той же час, як слідує з наданого розрахунку, відповідачці нараховано неустойку неодноразово.

Так позивач просить стягнути з відповідача штраф двох видів та пеню за ті ж самі порушення умов кредитно-заставного договору, що фактично вказує на подвійну відповідальність відповідача за одне й теж порушення, що суперечить загальним засадам цивільного законодавства та положенням ст.. 61 Конституції України.

У зв'язку з чим, суд не вбачає підстав для нарахування та звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення штрафу.

Згідно вимог ст. 526 ЦК України зобов'язання мають виконуватись належним чином відповідно до Закону та умов договору.

Відповідно до ст..589 ЦК України, ст..ст. 19,20 Закону України «Про заставу», ст..12 Закону України «Про іпотеку»у випадку невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право стягнення на предмет застави, за рахунок предмету застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свої вимоги, включаючи оплату відсотків, неустойки, відшкодування збитків, які були спричинені порушенням зобов'язань, а також затрат, понесених у зв'язку з пред'явленням вимоги.

Згідно п.2 ч.1 ст.26 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень»одним із способів, який може визначити суд, є продаж обтяжувачем предмета забезпечувального обтяження шляхом укладення договору купівлі-продажу з іншою особою-покупцем або на публічних торгах.

В той же час п. 27 іпотечного договору визначено, що продаж предмету іпотеки будь-якій особі та будь-яким способом на підставі договору купівлі-продажу визначений сторонами як позасудовий спосіб реалізації прав банку.

Кім того, такий спосіб реалізації заставленого майна є неприйнятним, оскільки тим самим фактично буде видане доручення банку від імені заставодавця на реалізацію майна, що не входить до повноважень суду, та не враховує інтереси заставодавця.

Таким чином, з урахуванням викладеного, способом реалізації заставленого майна слід визначити прилюдні торги, зазначивши оцінку заставленого майна у відповідності до п. 33.4 іпотечного договору - 123725 грн. 00 коп.

За таких обставин суд вважає, що позов Банку на підставі ст.ст. 526, 536, 549, 553-559, 589, 610, 611,651, 1050, 1054 ЦК України, ст..12 Закону України «Про іпотеку», ст..ст. 19,20 Закону України «Про заставу» підлягає частковому задоволенню.

В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № NKN0G104040025 від 22 травня 2007 року в сумі 30941,27 дол. США , що еквівалентно 246601 грн. 92 коп., яка складається із: заборгованості за кредитом -19606,45 дол. США, заборгованості по процентам за користування кредитом -6346,19 дол. США, заборгованості по комісії за користування кредитом -941,76 дол. США, пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором -4046,87 дол. США, слід звернути стягнення на квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 30,0 кв.м., яка належить ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу 22 травня 2007 року за реєстром № 2861, зареєстрованого в Державному реєстрі правочинів за реєстровим № 2101811, та передана в іпотеку на підставі іпотечного договору від 22 травня 2007 року, укладеного між ПАТ КБ «ПриватБанк»та ОСОБА_1, шляхом реалізації зазначеної квартири на прилюдних торгах з початковою ціною квартири 123725 грн. 00 коп.

Що стосується інших позовних вимог банку про надання банку всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу, то суд відмовляє у їх задоволенні, оскільки такий спосіб захисту прав банку у спірних правовідносинах не передбачений законами, що регулюють спірні правовідносини.

Крім того, частиною 1 ст. 40 Закону України «Про іпотеку»зазначено, що звернення стягнення на передану в іпотеку квартину є підставою для виселення всіх мешканців. Виселення проводиться в порядку, встановленому законом.

Згідно ч.2, ч.3 ст. 40 Закону України «Про іпотеку»встановлено певний порядок дій банку: після прийняття рішення про звернення стягнення на передану в іпотеку квартиру всі мешканці зобов'язані на письмову вимогу іпотекодержателя або нового власника добровільно звільнити квартиру протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги. Якщо мешканці не звільнять квартиру у встановлений строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду. Аналогічний порядок щодо виселення при зверненні стягнення передбачений ч.3 ст.109 ЖК України.

За такого, суд не вбачає підстав для задоволення вимог банку щодо виселення відповідачки та інших осіб, які зареєстровані і проживають у зазначеній квартирі зі зняттям з реєстраційного обліку у Відділі у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб УМВС України м. Миколаїв.

Відповідно зі ст.88 ЦПК України з відповідачки на користь позивача підлягають стягненню сплачені при подачі позову судові витрати.

Керуючись ст.ст.14, 15, 209, 212-215 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк»до ОСОБА_1 про звернення стягнення задовольнити частково.

В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № NKN0G104040025 від 22 травня 2007 року в сумі 30941,27 дол. США , що еквівалентно 246601 грн. 92 коп., яка складається із: заборгованості за кредитом -19606,45 дол. США, заборгованості по процентам за користування кредитом -6346,19 дол. США, заборгованості по комісії за користування кредитом -941,76 дол. США, пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором -4046,87 дол. США, звернути стягнення на квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 30,0 кв.м., яка належить ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу 22 травня 2007 року за реєстром № 2861, зареєстрованого в Державному реєстрі правочинів за реєстровим № 2101811, та передана в іпотеку на підставі іпотечного договору від 22 травня 2007 року, укладеного між ПАТ КБ «ПриватБанк»та ОСОБА_1, шляхом шляхом реалізації зазначеної квартири на прилюдних торгах з початковою ціною квартири 123725 грн. 00 коп.

В іншій частині в позові відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» 1700 грн. 00 коп. судового збору та 120 грн. інформаційно-технічних витрат.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Миколаївської області через Ленінський районний суд м. Миколаєва шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом десяти днів з дня його проголошення .

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя : підпис

Рішення набрало законної сили «___»_________ 2012 р. Оригінал рішення зберігається в архіві Ленінського районного суду м. Миколаєва в цивільній справі № 2- 3134 2011 р.

Згідно з оригіналом:

Суддя:

Секретар: