ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 вересня 2006 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
Головуючого: судді Харченка В.В.
Суддів: Берднік І.С.
Леонтович К.Г.
Кравченко О.О.
Матолича С.В.
при секретарі: Кулеша А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві справу за касаційною скаргою управління Пенсійного фонду України у Великобагачанському районі Полтавської області на рішення господарського суду Полтавської області від 02 серпня 2005 року та постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 23 вересня 2005 року у справі за позовом управління Пенсійного фонду України у Великобагачанському районі Полтавської області до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у Великобагачанському та Решетилівському районах Полтавської області про спонукання прийняти до заліку для відшкодування витрат та відшкодування 4 416,15 грн. боргу, -
в с т а н о в и л а :
У травні 2005 року управління Пенсійного фонду України у Великобагачанському районі Полтавської області звернулося в суд з позовом до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у Великобагачанському та Решетилівському районах Полтавської області про спонукання прийняти до заліку для відшкодування витрат та відшкодування 4 416,15 грн. боргу.
Рішенням господарського суду Полтавської області від 02 серпня 2005 року, залишеним без змін постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 23 вересня 2005 року, в позові відмовлено.
В касаційній скарзі управління Пенсійного фонду України у Великобагачанському районі Полтавської області просить ухвалені судові рішення скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову у повному обсязі, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України, пояснення осіб, що беруть участь у справі, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з копії акту про нещасний випадок на виробництві від 31.08.1960 року, ОСОБА_1. отримав травму на виробництві 31.08.1960 року, при виконанні ним своїх трудових обов'язків в радгоспі Треглубово Чуковського району Новгородської області Російської Федерації.
За період з 01.04.2001 року по 30.04.2005 року включно, ОСОБА_1. виплачено пенсію по інвалідності внаслідок трудового каліцтва в сумі 4416,15 грн..
Згідно з підпунктами „г" та „д" пункту 1 статті 21 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», який набрав чинності з 01.04.2001 року, на Фонд соціального страхуванні від нещасного випадку покладено обов'язок з виплати пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання пенсій у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.
Пунктом 2 статті 7 Закону України «Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» (1105-14) передбачено, що Фонд соціального страхування від нещасного випадку сплачує страхові виплати та надає соціальні послуги працівникам (членам їх сімей), які потерпіли на виробництві до 1 квітня 2001 року, з того часу, коли відповідні підприємства передали в установленому порядку Фонду соціального страхування в нещасного випадку документи, що підтверджують право цих працівників (членів сімей) на такі страхові виплати та соціальні послуги, або коли таке право встановлено в судовому порядку. Потерпілі, документи яких не передані до Фонду соціального страхування від нещасного випадку, продовжують отримувати належні виплати та соціальні послуги від свого роботодавця, Пенсійного фонду та Фонду соціального страхування України. При цьому кошти, виплачені потерпілому страхувальником, зараховуються Фондом соціального страхування від нещасно випадку в рахунок його страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійне захворювання, а між страховиками з інших видів страхування і Фондом соціальне страхування від нещасного випадку в подальшому відбуваються відповідні розрахунки.
Механізм відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків Пенсійному фонду витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, визначено Порядком відшкодування витрат, який затверджено постановою правління Пенсійного фонду, правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків від 04.03.2003 р. 5-4/4 (20376-03) і зареєстровано в Міністерстві юстиції України 16.05.2003 року за № 376/7697.
В основу цього механізму покладено щомісячне проведення органами Пенсійного фонду з відділеннями виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків в районах та містах обласного значення звірок витрат відповідні виплати до 10 числа, наступного за звітним (пункт 5 Порядку (2037 6). Акти цих звірок подаються головним управлінням Пенсійного фонду та управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, які узагальнюють і узгоджують довідку про відшкодування відповідних витрат та до 20 числа, наступного за звітним, подають її Пенсійному фонду та Фонду страхування від нещасних випадків (пункт 6 Порядку). Зазначена довідка є підставою для перерахування Фондом соціального страхування від нещасних випадків відповідних коштів Пенсійному фонду до 25 числа місяця, наступного за звітним (пункт 7 Порядку).
Таким чином, у зазначеному Порядку передбачено здійснення відповідних розрахунків на централізованому рівні, тобто між Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України і Пенсійним фондом України.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що суди першої та апеляційної інстанцій вірно встановили фактичні обставини справи, ретельно дослідили наявні докази, дали їм належну оцінку та прийняли законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.
Оскільки судові рішення відповідають вимогам матеріального та процесуального права, то вони не можуть бути скасовані чи змінені з підстав, наведених в касаційній скарзі.
Керуючись ст.ст. 220, 221, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
у х в а л и л а:
Касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України у Великобагачанському районі Полтавської області залишити без задоволення, а рішення господарського суду Полтавської області від 02 серпня 2005 року та постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 23 вересня 2005 року - без змін.
Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді: