ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

          _________________________________________________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"10" червня 2008 р.

Справа № 19/2244

За позовом  Закритого акціонерного товариства "Старокостянтинівський хлібзавод" м. Старокостянтинів   

до Центральної районної лікарні м. Старокостянтинів

про стягнення 4929,79 грн. основного боргу; 1052,27 грн. пені, 655,29 грн. інфляційних нарахувань, 5000 грн. витрат, понесених на юридичне обслуговування

                   Суддя    

Представники:

позивача: Богуцький К.Е. –за довіреністю № 100  від 09.06.08р.

відповідача: Віхерко Н.О. –за довіреністю № 230/1 від 01.02.08р.

З перервою в судовому засіданні.

Суть спору:

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримує, та наполягає на їх задоволенні, посилаючись на те, що вони підтверджені поданими доказами.

Представник відповідача в судовому засіданні визнає пред’явлену до стягнення суму основного боргу 4929,79 грн., однак вимоги позивача про стягнення пені в сумі 1052,27 грн. вважає безпідставними, посилаючись на те, що позивач пропустив строки позовної давності для стягнення неустойки; позовні вимоги в частині стягнення 655,29 грн. інфляційних не визнає, зазначаючи, що при укладенні договору на поставку хлібобулочних виробів між адміністрацією лікарні та позивачем була усна домовленість про стягнення боргу через господарський суд по закінченню дії договору в зв’язку з відсутністю фінансування лікарні на оплату поставки вказаної продукції. Позивач пред'явив позов тільки через 16 місяців, що стало підставою для нарахування інфляції.

Також відповідач вважає, що позивач безпідставно в позовній заяві просить стягнути з лікарні 5000 грн. витрат на юридичне обслуговування, просить відмовити в задоволенні позовної вимоги в цій частині, оскільки з позовної заяви слідує, що юридичне обслуговування позивача по даній справі здійснювалося МПВКП "ШАРМ", тобто відсутня інформація про надання адвокатських послуг.

В судовому засіданні 02.06.08р. представник відповідача подав заяву про застосування строку позовної давності до позовних вимог про стягнення пені у сумі 1052,27 грн.

Розглядом матеріалів справи встановлено наступне:

Між сторонами укладений договір поставки продукції від 03.01.06р., згідно умов якого позивач зобов’язується відвантажити, а відповідач прийняти та своєчасно оплатити товар, згідно накладних по діючих цінах позивача та забезпечити щодекадну оплату отриманого товару (п. 1.1, п. 2.2 договору).

Відповідно до п. 4.1 договору розрахунки за отриману продукцію проводяться по факту отримання продукції на протязі 30 діб.

Відповідно до п. 5.2 договору у разі неперерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок позивача у термін дії даного договору, відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі 0,5 % від суми договору за кожний день прострочки.

На виконання зобов'язань, визначених договором, позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 4929,79 грн. згідно накладних, наявних в матеріалах справи.

Відповідач за отриманий товар розрахунок не провів, згідно підписаного сторонами акту звірки взаєморозрахунків станом на 01.01.07р. заборгованість відповідача перед позивачем за поставлений товар, становить 4929,79 грн., яку позивач просить стягнути на свою користь. Відповідач визнав позов в цій частині вимог.

Позивач відповідно до п. 5.2 договору просить суд стягнути з відповідача 1052,27 грн. пені нарахованої за період з 01.01.07р. по 01.04.08р.

Відповідно до ст. 625 ЦК України позивач за період з січня 2007 року по лютий 2008 року нарахував відповідачу 655,29 грн. інфляційних нарахувань.

Відповідачем не надано суду доказів проведення розрахунку з позивачем.

Аналізуючи надані докази, оцінюючи їх у сукупності, судом приймається до уваги наступне.

Відповідно до ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов’язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до п.п. 1, 2 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.  До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Враховуючи викладене, суд прийшов до висновку що позов в частині стягнення основного боргу у сумі 4929,79 грн. є обґрунтованим, підтвердженим належними у справі доказами та підлягає задоволенню.

Відповідно до п. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 2 ст. 258 Цивільного кодексу України до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) позовна давність застосовується в один рік.

Відповідно до ч. 3 ст. 267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Згідно наданого позивачем розрахунку суми пені, пеня нарахована за період з 01.01.07р. по 01.04.08р.

Згідно ч. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом 5.2 договору не визначений строк нарахування пені, а встановлений порядок нарахування пені –за кожний день прострочення.

За таких обставин, правомірними є вимоги позивача щодо стягнення пені, нарахованої за перших шість місяців з часу прострочення виконання грошового зобов'язання та пред'явленої до стягнення протягом року, а саме за період з 01.04.07р. по 01.08.07р. у сумі 271,75 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, а тому правомірними є вимоги позивача про стягнення 655,29 грн. інфляційних нарахувань за період з січня 2007 року по лютий 2008 року.

У позовній заяві позивач просить суд стягнути з відповідача 5000 грн. витрат, понесених на надання юридичних послуг.

Однак, позивач, в порушення ст.ст. 33, 34 ГПК України, не вказав правові підстави заявленої вимоги, не обґрунтував належними та допустимими доказами, наявність складових цивільного правопорушення, що надало б можливість стягнути з відповідача заподіяні збитки.

А тому, у стягненні 5000 грн. витрат, понесених на юридичне обслуговування необхідно відмовити.

Враховуючи часткове задоволення позовних вимог, враховуючи неправомірні дії відповідача, що зумовили звернення позивача до суду та понесені позивачем витрати задля захисту порушених прав, суд вважає за необхідне, у відповідності до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покласти на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 44, 49, 82-84, ст. 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

 Позов Закритого акціонерного товариства "Старокостянтинівський хлібзавод" м. Старокостянтинів до Старокостянтинівської центральної районної лікарні м. Старокостянтинів про стягнення 4929,79 грн. основного боргу; 1052,27 грн. пені, 655,29 грн. інфляційних нарахувань, 5000 грн. витрат, понесених на юридичне обслуговування задовольнити частково.

Стягнути з Старокостянтинівської центральної районної лікарні м. Старокостянтинів, вул. Пушкіна, 47 (код 02004479) на користь Закритого акціонерного товариства "Старокостянтинівський хлібзавод" м. Старокостянтинів, вул. М.Стельмаха, 2 (код 00380439) 4929,79 грн. (чотири тисячі дев’ятсот двадцять дев’ять грн. 79 коп.) основного боргу, 655,29 грн. (шістсот п’ятдесят п’ять грн. 29 коп.) інфляційних нарахувань та 271,75 грн. (двісті сімдесят одна грн. 75 коп.) пені, 51,33 грн. (п’ятдесят одна грн. 33 коп.) державного мита, 59,39 грн. (п’ятдесят дев’ять грн. 39 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.  

В решті позову відмовити.

          Суддя