К/С № К-7878/06-К-9283-06
ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27.09.2006 р. м. Київ
Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:
головуючого судді Пилипчук Н.Г.
суддів Конюшка К.В.
Ланченко Л.В.
Нечитайла О.М.
Степашка О.І.
при секретарі: Ільченко О.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скарги
Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 та Білгород - Дністровської об'єднаної державної податкової інспекції
на рішення Господарського суду Одеської області від 21.03.2005 р.
та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 22.06.2005 р.
у справі № 3/232-04-8915
за позовом Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1
до Білгород-Дністровської об'єднаної державної податкової інспекції
про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення та стягнення 6124,25 грн., -
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Господарського суду Одеської області від 21.03.2005 р. позовні вимоги задоволені частково. Податкове повідомлення-рішення Білгород-Дністровської ОДПІ від 28.07.2004 р. № НОМЕР_1 визнано недійсним в частині визначення податковим зобов'язанням застосованих фінансових санкцій у вигляді штрафу в сумі 4424,25 грн. В іншій частині позову відмовлено. Зустрічний позов Білгород-Дністровської ОДПІ задоволено. Стягнуто з СПД - фізичної особи ОСОБА_1. до бюджету заборгованість перед бюджетом в сумі 6124,25 грн. Стягнуто з Білгород-Дністровської ОДПІ на користь СПД - фізичної особи ОСОБА_1. витрати по сплаті державного мита в сумі 85 грн. та витрати на ІТЗ судового процесу в сумі 118 грн. Стягнуто з СПД-фізичної особи ОСОБА_1. до державного бюджету України витрати по сплаті державного мита у сумі 102 грн.; до ДП "Судовий інформаційний центр" витрати на ІТЗ судового процесу в сумі 188 грн.
Рішення мотивовано тим, що податковою інспекцією правомірно застосовані до позивача фінансові санкції, передбачені ст. 22 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" № 1776-ІІІ від 06.07.1995 р. (із змінами та доповненнями) (далі у тексті Закон "Про РРО"), за порушення п. 13 ст. 3 вказаного закону. Однак, податкове повідомлення рішення № НОМЕР_1 про застосування зазначених штрафних санкцій підлягає визнанню недійсним в частині визначення штрафних санкцій податковим зобов'язанням, оскільки останні застосовані не за порушення податкового законодавства. Також податкова інспекція правильно застосувала до позивача фінансову санкцію, встановлену ст. 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" від 19.12.1995 р. № 481/95 (із змінами та доповненнями) за порушення ст. 6 Декрету Кабінету Міністрів України "Про акцизний збір" від 26.12.1992 р. (із змінами та доповненнями). Задоволення зустрічного позову мотивовано тим, що на час розгляду справи позивачем не сплачені фінансові санкції, які вважаються бюджетною заборгованістю, і підлягають стягненню.
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 22.06.2005 р. рішення Господарського суду Одеської області від 21.03.2005 р. змінено, викладено пункти 6, 7 резолютивної частини в такій редакції:
"6. Стягнуто з Білгород-Дністровської ОДПІ на користь СПД-фізичної особи ОСОБА_1 витрати по сплаті державного мита в сумі 42,50 грн. та витрати на ІТЗ судового процесу в сумі 59,00 грн.
7. Стягнуто з СПД-фізичної особи ОСОБА_1 в доход держбюджету України держмито в сумі 61,24 грн.".
В іншій частині рішення залишено без змін. Стягнуто з СПД-фізичної особи ОСОБА_1 на користь державного бюджету України недоплачене держмито в сумі 9,37 грн. за перегляд рішення в апеляційному порядку.
Білгород-Дністровська ОДПІ подала касаційну скаргу, якою просить скасувати судові рішення у справі та прийняти нове рішення, яким визнати правомірним податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 в частині визначення податковим зобов'язанням застосовані фінансові санкції у вигляді штрафу в сумі 4424,25 грн. Вважає, що проведена перевірка є перевіркою, пов'язаною зі сплатою податків, тому податкова інспекція мала законні підстави для прийняття саме податкового повідомлення-рішення.
СПД-фізична особа ОСОБА_1. подала касаційну скаргу, якою просить скасувати судові рішення у справі та постановити нове рішення, яким визнати недійсним податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 28.07.2004 р. на суму 4424,25 грн. та рішення про застосування штрафних санкцій на загальну суму 6124,25 грн. У задоволенні зустрічного позову про стягнення суми фінансових санкцій відмовити. Вважає, що штрафні санкції застосовані незаконно, оскільки податкове повідомлення прийнято стосовно особи, яка не скоювала податкового порушення.
Сторони, належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, своїх представників в судове засідання не направили, про причини неявки суд касаційної інстанції не повідомили. Враховуючи викладене та виходячи із вимог ч. 4 ст. 221 Кодексу адміністративного судочинства України, справа розглядається без участі представників сторін.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши доводи касаційних скарг, матеріали справи, судові рішення, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційні скарги не підлягають задоволенню.
Судами першої та апеляційної інстанції було встановлено таке.
В результаті проведення перевірки щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу належної позивачу крамниці (акт від 17.07.2004 р. № НОМЕР_2) податковою інспекцією було встановлено порушення позивачем п. 13 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (невідповідність готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі грошових коштів в денному звіті. Сума невідповідності становить 884,85 грн.) та ст. 6 Декрету Кабінету Міністрів України "Про акцизний збір" (відсутність на місці торгівлі тютюновими виробами, на які встановлені ставки акцизного збору у відсотках до обороту, відсутні засвідчені виробником або імпортером копії чинних декларацій на максимальні роздрібні ціни та тютюнові вироби. В реалізації знаходилось 10 найменувань тютюнових виробів на суму 589,45 грн.).
На підставі ст. 22 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" до позивача застосовано штрафну санкцію в сумі 4425,25 грн., про що прийнято податкове повідомлення-рішення від 28.07.2004 р. № НОМЕР_1.
На підставі ст. 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" - застосовані фінансові санкції в розмірі 1700,00 грн., про що прийнято рішення від НОМЕР_3.
Судами попередніх інстанції достовірно було встановлено, що наведені вище порушення вказаного законодавства мали місце, а отже, податковою інспекцією правомірно до позивача застосовані штрафні санкції.
Доводи позивача, викладені в касаційні скарзі, стосовно належності вилучених коштів СПД-фізичній особі ОСОБА_2., також ретельно досліджувалися судами попередніх інстанцій, які обґрунтовано їх відхилили виходячи з того, що у свідоцтві № НОМЕР_4 від 09.06.2004 р. відсутні відомості про те, що остання здійснює торгову діяльність у належній позивачу крамниці "ІНФОРМАЦІЯ_1", розташованій за адресою: АДРЕСА_1. Згідно з договором оренди від 07.06.2004 р. СПД-фізична особа ОСОБА_2 взяла в оренду у ОСОБА_3. частину приміщення за вказаною адресою, тоді як перевірка здійснювалася у приміщенні, належному ОСОБА_1.
З тих же підстав, суд касаційної інстанції не може взяти до уваги посилання позивача, зазначені у касаційній скарзі.
Встановивши наявність факту зафіксованого податковою інспекцією порушення позивачем правил торгівлі, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про відсутність у податкової інспекції підстав для визначення штрафних санкцій за порушення правил торгівлі, саме як податкового зобов'язання, виходячи із приписів Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 р. № 2181-ІІІ. Недотримання вимог Закону "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" не є порушеннями правил оподаткування, визначених податковим законодавством.
За таких обставин, висновки судів першої та апеляційної інстанції щодо визнання недійсним податкового повідомлення рішення в частині визначення суми штрафних санкцій сумою податкового зобов'язання узгоджуються з обставинами у справі та відповідають нормам матеріального права.
Керуючись ст. ст. 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції, -
У Х В А Л И В:
Касаційні скарги Білгород-Дністровської об'єднаної державної податкової інспекції та Суб'єкта підприємницької діяльності - ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Одеської області від 21.03.2005 р. та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 22.06.2005 р. - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом одного місяця з дня відкриття обставин, які можуть бути підставою для провадження за винятковими обставинами.
головуючий суддя Н.Г. Пилипчук
судді К.В. Конюшко
Л.В. Ланченко
О.М. Нечитайло
О.І. Степашко
Ухвалу складено у повному обсязі 02.10.2006 р.