Справа № 1806/4173/12
Провадження № 1/1806/300/12
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23.05.2012 року м.Суми
Ковпаківській районний суд м. Суми в складі:
головуючого-судді Корольової Г.Ю.,
при секретарі Кириченко В.О.,
за участю прокурора Коротких Ж.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Суми кримінальну справу по обвинуваченню
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця АДРЕСА_1 українця, громадянина України, з спеціально-середньою освітою, не працюючого, не одруженого, судимого:
1) 21. 05.1996 року Ковпаківським районним судом м. Суми за ст. 229-6 ч. 2, 229-1 ч.2, 44, 42, 46-1 КК України (1960 р.) до 2 років 6 місяців з відстрочкою виконання вироку на 2 роки;
2) 24.10.1996 року Сумським районним судом Сумської області за ст. 229-6 ч.2, 43 КК України (1960 р.) до 2 років позбавлення волі;
3) 10.08.1999 року Ковпаківським районним судом м. Суми за 196-1 ч.1 КК України (1960 р.) до 1 року 6 місяців виправних робіт з відрахуванням 15% у прибуток держави,
4) 07.06.2000 р. Ковпаківським районним судом м. Суми за ст. 140 ч.2, ст. 140 ч. 3, ст. 145 ч.1, 42,43 КК України до 3 років позбавлення волі;
5) 22.01.2007 р. Ковпаківським районним судом м. Суми за ст. 186 ч. 2 КК України до 4-х років позбавлення волі;
6) 07.10.2008 р. Зарічним районним судом м. Суми за ст. 185 ч.2, ст.. 185 ч. 3, 70, 70 ч. 4 КК України до 4-х років 2 місяців позбавлення волі,
в скоєнні злочинів, передбачених ст. 395, 185 ч. 2, 186 ч. 2 КК України,
встановив:
1. ОСОБА_2, будучи засудженим 22.01.2005 року Ковпаківським районним судом м. Суми за ч. 2 ст. 186 КК України до 4 років позбавлення волі та 07.10.2008 року Зарічним районним судом м. Суми за ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ст.70, ч. 4 ст. 70 КК України до 4 років двох місяців позбавлення волі і на підставі ч. 4 ст. 70 КК України за вироком Ковпаківського районного суду м. Суми від 22 січня 2007 року і остаточно призначено чотири роки два місяця позбавлення волі із зарахуванням в строк відбуття покарання з 05 грудня 2005 року. 04 лютого 2010 року Ленінським районним судом Кіровоградської області ОСОБА_2 встановлений адміністративний нагляд строком 12 місяців та встановлені обмеження: заборона залишати своє мешкання за місцем проживання після 21 години і до 05 годин наступного дня без отримання письмового дозволу керівництва органу внутрішніх справ; заборона виїзду за межі пункту проживання без письмового дозволу керівництва внутрішніх справ; заборонити відвідувати кафе, бари, ресторани та магазини, де відбувається реалізація спиртних напоїв на розлив, а також вокзалів та аеропортів без отримання на те відповідного дозволу органів внутрішніх справ; з*являтися на реєстрацію до органу внутрішніх справ 4 рази на місяць.
ОСОБА_2, будучи ознайомлений з даними обмеженнями та попереджений про кримінальну відповідальність за порушення правил адміністративного нагляду, з 18 грудня 2010 року перестав з*являтись на реєстраційні відмітки та самовільно, без поважних причин і повідомлення працівників ОВС, що здійснюють нагляд, залишив місце проживання.
Факт скоєння злочину з вищевказаних обставин підтверджується наступними доказами:
Так, сам підсудний ОСОБА_2, допитаний у судовому засіданні пояснив, що дійсно після звільнення з місць позбавлення волі, він прийшов на реєстрацію до органів внутрішніх справ за місцем мешкання, де було повідомлено про встановлений адміністративний нагляд та ознайомлений з порядком та обмеженнями, попереджений про кримінальну відповідальність про за порушення порядку, але з кінця 2010 року перестав ходити на відмітки та змінив місце проживання, про що органи внутрішніх справ не повідомив. Розумів, що порушує адміністративний нагляд.
Крім повного визнання підсудним своєї вини, його винність підтверджується і зібраними матеріалами справи, дослідженими у судовому засіданні:
- Постановою Ленінського районного суду м. Кіровограда від 04.02.2010 року про встановлення адміністративного нагляду відносно ОСОБА_2 строком на 12 місяців ( а.с. 191);
- Копією вироку від 22.01.2007 року (а.с. 180-182);
- Довідкою про звільнення засудженого ОСОБА_2 з місць позбавлення волі (а.с.190);
- Рапортами працівників міліції про відсутність за місцем мешкання ОСОБА_2 (а.с 103, 104
Аналізуючи зібрані докази у сукупності, суд вважає, що вина підсудного знайшла своє підтвердження у судовому засіданні й його дії слід кваліфікувати за ст. 395 КК України як порушення адміністративного нагляду.
2. В середині жовтня 2011 року в м. Суми ОСОБА_2, знаходячись в магазині «Медеа» по вул.Набережна річки Стрілки, 10, повторно, таємно, шляхом вільного доступу, користуючись тим, що його дії є непомітними для оточуючих викрав жіночий пуховик з вішалки вартістю 1450 грн. та поклав до свого пакету та залишив приміщення магазину, завдавши матеріальної шкоди ОСОБА_3 на вказану суму.
Факт скоєння підсудним цього злочину підтверджується такими доказами.
Сам, підсудний, допитаний у судовому засіданні підтвердив, що він дійсно в середині жовтня 2011 року в магазині «Медеа», таємно викрав жіночий пуховик, яки поклав до свого пакету та виніс з магазину, яку у подальшому продав за 450 грн.
Вказані пояснення підсудного підтверджуються і іншими доказами:
Висновком товарознавчої експертизи за № 303 від 16.02.2012 року, згідно якої вартість викраденого майна ПП ОСОБА_3 на час вчинення злочину становила 1450 грн. (а.с. 89-91);
Свідоцтвом про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (а.с. 97);
Протоколом явки з повинною ОСОБА_2 (а.с.121).
Злочинні дії ОСОБА_2 за цим епізодом суд кваліфікує за ч. 2 ст. 185 КК України як крадіжку, вчинена повторно.
3. Крім того, 07 листопада 2011 року близько 16 год. 35 хв. в м. Суми ОСОБА_2, знаходячись в магазині «Кенгуру» по вул. Лисенка, 10, що належить ПП «ОСОБА_4.», в торговому залі магазину, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, повторно, таємно, шляхом вільного доступу, викрав дитячу куртку з вішалки та поклав до свого пакету, але при виході з магазину був помітним продавцем ОСОБА_5, яка побачила дитячу куртку у його пакеті та намагаючись його зупинити та наздогнати, ОСОБА_2 не реагуючи на її вимоги, розуміючи, що його дії стали відкритими, утримуючи викрадене майно у себе та маючи змогу розпорядитися ним за власний розсуд. Своїми відкритим викраденням ОСОБА_2 заподіяв шкоди потерпілому на загальну суму 263 грн. 34 коп.
Допитаний у судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 за цим епізодом вину свою визнав частково, вказуючи, що його дії були направлені на таємне викрадення дитячої куртки та пояснив, що він дійсно, 07 листопада 2011 року, знаходячись в магазині «Кенгуру» вирішив викрасти дитячу куртку і непомітно для всіх зняв з вішалки та поклав до пакету, але коли виходив з магазину, то продавець побачила куртку і почала затримувати, але не реагуючи на її зауваження повернути куртку, вибіг з магазину та залишив куртку себе, яку в подальшому продав за 120 грн.
Незважаючи на те, що підсудний ОСОБА_2 не визнає факту відкритого заволодіння чужого майна, даний факт підтверджується іншими доказами:
Свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснила, що 07 листопада 2011 року вона надавала допомогу доньки з приводу продажу дитячого товару в магазині «Кунгуру» і до неї дійсно завітали двоє відвідувачів чоловік та жінка, які дивилися одяг, але в цей час обслуговувала жінку з дитиною, яка і повідомила, що чоловік взяв куртку дитячу та поклав до себе в пакет. Вона побачила, як він почав виходити, а з вішалки зникла куртка і з пакету щось виглядало. Під час відкриття дверей чоловіком, щоб вийти з магазину, вона його наздогнала і пропонувала віддати куртку, але він вирвався з її рук і побіг з магазину.
Під час досудового слідства в заяві з явкою з повинною і первісних показаннях ОСОБА_2 вказує, що його помітила продавець у магазині «Кунгуру» та почала його затримувати, але він втік, в якості підозрюваного стверджував про те, що при виході з магазину «Кенгуру» його продавщиця тримала за куртку і казала: «Віддай куртку», їй відповів, що нічого не має і вирвався з її рук та вибіг, в якості обвинуваченого ОСОБА_2 підтвердив дані покази і не заперечував проти визнання своєї вини у скоєні крадіжки, яка почалася як таємне викрадення, а закінчилася як відкрита. Дані пояснення підсудного суд вважає за необхідне покласти в основу вироку, оскільки вони були послідовні та підтверджуються вищевказаним свідком та іншими доказами:
Свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні пояснила, що 07 листопада 2011 року близько 16 години вона зустріла знайомого ОСОБА_2 і разом з ним зайшли до магазину «Кенгуру», де їй потрібно було купити кофточку племіннице. Відразу пішла до вітрини з кофточками, а де був ОСОБА_2 вона не бачила, а почула як продавець кричала:»Стій, повернись» і побачила, як ОСОБА_2 виходить з магазину і в руках тримає пакет, але що було в пакеті вона не бачила. Коли виходила з магазину, продавець затримала її, повідомила, що ОСОБА_2 викрав куртку і пропонувала зателефонувати ОСОБА_2, але він не брав трубки і тоді викликали працівників міліції і вона повідомила про особу ОСОБА_2
Протоколом огляду місця події від 07.11.2011 року - магазину «Кенгуру», з якого вбачається відсутність на вішалки дитячої куртки (а.с. 24-27);
Висновком товарознавчої експертизи за № 304 від 16.02.2012 р. про вартість викраденої дитячої куртки, яка складає 263,34 грн.(а.с. 32-34);
Свідоцтвом про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця «ОСОБА_4» (а.с. 42);
Явкою з повинною (а.с. 115).
Незважаючи на те, що підсудний не визнає факту відкритого викрадення чужого майна, суд не може погодитися з даною вимогою, оскільки його дії почалися як таємне викрадення чужого майна, а закінчилися у присутності сторонніх осіб - покупців та продавця, яка намагалися зупинити ОСОБА_2, але останній усвідомлюючи відкритість своїх дій, не відмовився від їх завершення, відсутні об'єктивні обставини, які б підтверджували, що винна особа впевнена в тому, що він діє непомітно для інших осіб, оскільки у приміщення магазину перебували як продавець, так і інші сторонні особи, які мали можливість бачити викрадення дитячого одягу і за даним епізодом злочинні дії суд кваліфікує за ч. 2 ст. 186 КК України як грабіж, вчинений повторно.
4. Продовжуючи свої злочинні дії, в другій половині грудня 2011 року в м. Суми ОСОБА_2, знаходячись в магазині «Ясень» на пр. Курський, 103, усвідомлюючи свій протиправний характер, передбачаючи можливість настання суспільно-небезпечних наслідків у вигляді спричинення матеріальних збитків та бажаючи настання таких наслідків, повторно, таємно, шляхом вільного доступу, користуючись тим, що його дії є непомітними для оточуючих викрав жіночий пуховик з вішалки, яка знаходилась у торговому залі магазину, поклав до свого пакету та залишив приміщення магазину. В результаті крадіжки потерпілій ОСОБА_7 заподіяно матеріальної шкоди на загальну сум 700 грн.
По даному факту скоєння злочину ОСОБА_2 в судовому засіданні, також визнав свою вину і підтвердив, що він дійсно в середині грудня 2011 року викрав в магазині «Ясень» жіночу куртку бузкового кольору, таємно і шляхом вільного доступу, яку продав незнайомій жінці.
Згідно висновку товарознавчої експертизи за № 344 від 27.02.2012 року вартість жіночого пуховика складає 700 грн.(а.с. 61);
Свідоцтвом про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця ОСОБА_7 (а.с. 71).
Протоколом явки з повинною підсудним ОСОБА_2 (а.с. 118)
При відтворенні обстановки та обставин події ОСОБА_2 детально показав яким чином викрадав жіночий пуховик (а.с. 151-160).
Дані злочинні дії в судовому засіданні доведені повністю і суд кваліфікує за ч. 2 ст. 185 КК України як крадіжку, вчинена повторно.
Вирішуючи питання про призначення підсудному виду й міри покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчинених ним злочину, особу винного та обставини, що пом"якшують та обтяжують відповідальність.
До обставин, які пом"якшують покарання ОСОБА_2 суд відносить те, що він щиро розкаявся, активно сприяв розкриттю злочину, але враховуючи рецидив злочину та призначене покарання необхідне для його виправлення та попередження нових злочинів у вигляді позбавлення волі.
Цивільний позов, заявлений потерпілою ОСОБА_4 у відшкодування матеріальних збитків на суму 210 грн., підлягає задоволенню, виходячи з доведеності провини підсудного та його згоди на стягнення з нього на користь позивачки у відшкодування шкоди.
Цивільний позов потерпілої ОСОБА_7 у відшкодування збитків на суму 1130 грн., які спричиненні підсудним крадіжкою жіночої куртки, підлягає частковому задоволенню, враховуючи висновок товарознавчої експертизи, яка підтвердила вартість куртки на суму 700 грн., яка і підлягає стягненню на користь потерпілого. В іншій частині позову - відмовити.
Від потерпілого ОСОБА_3 в матеріалах справи є цивільний позов про стягнення з підсудного на відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 1450 грн., але у судовому засіданні потерпілими зменшив позовні вимоги і прохає стягнути у розмірі 1200 грн., проти даної суми не заперечує і сам підсудний, а тому у суду є підстави для задоволення позовних вимог у об'ємі, вказаному потерпілим і стягненню підлягає у відшкодування збитків від злочину у розмірі 1200 грн. на користь ОСОБА_3
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 323-324 КПК України, суд -
ЗАСУДИВ:
ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні злочинів, передбачених ст. 395 , ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 186 КК України та призначити йому покарання:
За ст. 395 КК України - у вигляді шести місяців арешту;
За ч. 2 ст. 185 КК України - у виді трьох років позбавлення волі;
За ч. 2 ст. 186 КК України - у виді чотирьох років позбавлення волі.
На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів остаточно призначити ОСОБА_2 покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у вигляді чотирьох років позбавлення волі.
Запобіжний захід залишити попередній - тримання під вартою.
Строк відбуття покарання рахувати з 31 січня 2012 року.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 у відшкодування збитків від злочину у сумі 210 грн.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_7 у відшкодування матеріальної шкоди у сумі 700 грн., в іншій частині позову - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь потерпілій ОСОБА_3 матеріальну шкоду розміром 1200 грн.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь НДЕКЦ України в Сумській області за проведення експертиз - 514 грн. 08 коп., які перерахувати на банківські реквізити виконавця: НДЕКЦ при УМВС України в Сумській області, розрахунковий рахунок 31256272210011, банк ГУДКУ в Сумській області МФО 837013, код ЄДРПОУ 25574892, свідоцтво платника податку 25756800, ІПН 255748918191, код класифікації доходів бюджету 25010100
На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Сумської області протягом 15 діб з дня його проголошення через Ковпаківський районний суд м. Суми, а засудженим - в цей же строк з дня отримання копії вироку.
Суддя Г.Ю. Корольова