Справа № 2-188/11

Категорія 33

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"13" грудня 2011 р. Ленінський районний суд міста Севастополя у складі:

головуючого судді - Кукурекіна К.В.,

при секретарі - Коротка В.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Севастополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до приватного підприємства «Сіті-Транс», закритого акціонерного товариства страхової компанії «Саламандра-Україна», третя особа - ОСОБА_2, про відшкодування шкоди здоров'ю і стягнення морального збитку,

встановив:

Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з зазначеним позовом, просить стягнути з відповідача ПП «Сіті-Транс» компенсацію моральної шкоди в сумі 25 000,00грн., з відповідача ЗАТ СК «Саламандра-Україна» завдану шкоду здоров'ю та суму, яка встановлена експертизою, для проведення пластичної операції. Вимоги обґрунтовані тим, що в результаті дорожньо-транспортної події, що сталася з вини відповідача вона отримала тілесні пошкодження, для усунення яких рекомендована пластика правого верхнього віка та дермабразія області міжбрів'я. Вартість лікування необхідно визначити за допомогою експертизи. Отже, враховуючи той факт, що норми ст.1195 Цивільного кодексу України встановлюють обов'язок відшкодування шкоди, відповідачі як моральну так й матеріальну шкоду не виплатили на користь позивача, тому вона змушена звернутися до суду за захистом свого порушеного права та стягнення з відповідачів завданої шкоди у судовому порядку.

В судовому засіданні представник позивача наполягав на позовних вимогах та просить їх задовольнити в повному обсязі.

Відповідач - ЗАТ „СК „Саламандра-Україна" та третя особа у судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, заяв чи клопотань суду не надавали.

Суд, заслухавши доводи представника позивача, представника приватного підприємства «Сіті-Транс» дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 31.12.2006р. в 16-15 години на автодорозі «Об'їзна м. Інкерман» зі сторони автодороги Сімферополь - Севастополь в напрямку Ялтинського кільця сталася дорожньо-транспортна пригода, в результаті якої позивачка одержала тілесні ушкодження у вигляді струсу головного мозку, забитої рани обличчя, порізу нижньої третини трійчастого нерва зліва.

Ухвалою від 06.12.2010 року у справі призначена судова медична експертиза, на вирішення якої поставлені наступні питання: чи є на обличчі позивачки ушкодження, для усунення яких необхідне хірургічне втручання (пластична операція); якщо такі є то встановити рекомендації по їх усуненню і визначити вартість проведення необхідної їй операції (підготовчих і реабілітаційних процедур); чи є пошкодження обличчя позивача згладимо або незгладимі.

Згідно висновку експерта №1596 від 02.08.2011 року у громадянки ОСОБА_3 є два кожних рубця на обличчі - на переніссі і середині лоба (один) і вздовж краю верхньої повіки правого ока (один). Вказані рубці можуть бути піддані пластичної операції з метою зменшення їх помітності, згладжування. Рубці незгладимі без хірургічного втручання. Визначення вартості вказаної операції знаходиться поза компетенцією судово-медичного експерту.

Згідно з ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Статтею 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно преамбули Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» цей Закон регулює відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (далі - обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності) і спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України.

Відповідно до ст.ст. 6, 9 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором. Обов'язковий ліміт відповідальності страховика за шкоду, заподіяну життю та здоров'ю потерпілих, становить 51000 гривень на одного потерпілого. Зазначене страхове відшкодування виплачуються по кожному страховому випадку, що настав протягом періоду дії відповідного договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності в межах ліміту відповідальності страховика, з урахуванням умов, зазначених у пункті 19.1 статті 19 цього Закону.

Статті 23, 24 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначають, що шкодою, заподіяною життю та здоров'ю потерпілого у результаті дорожньо-транспортної пригоди, є шкода (в тому числі моральна шкода), пов'язана з лікуванням потерпілого; з тимчасовою втратою працездатності потерпілим; із стійкою втратою працездатності потерпілим; із смертю потерпілого. У зв'язку з лікуванням потерпілого відшкодовуються обґрунтовані витрати, які пов'язані з доставкою, розміщенням, утриманням, діагностикою, лікуванням та реабілітацією потерпілого у відповідному закладі охорони здоров'я, медичним піклуванням, лікуванням у домашніх умовах та купівлею лікарських препаратів. Порядок та умови отримання страхового відшкодування потерпілим чи іншою особою, яка має право на отримання відшкодування, встановлені ст.35 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», а саме протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду потерпілий подає страховику заяву про страхове відшкодування, в якої в тому числі зазначається зміст майнової вимоги заявника щодо відшкодування заподіяної шкоди та відомості (за наявності), що її підтверджують.

Судом встановлено, що 31.12.2006р. в 16-15 години на автодорозі «Об'їзна м. Інкерман» зі сторони автодороги Сімферополь - Севастополь в напрямку Ялтинського кільця сталася дорожньо-транспортна пригода, в результаті якої позивачка одержала тілесні ушкодження. В наслідок дорожньо-транспортної пригоди у громадянки ОСОБА_3 виникло два кожних рубця на обличчі - на переніссі і середині лоба (один) і вздовж краю верхньої повіки правого ока (один). Вказані рубці можуть бути піддані пластичної операції з метою зменшення їх помітності, згладжування. Рубці незгладимі без хірургічного втручання. Однак, розмір позовних вимог щодо відшкодування матеріальної шкоди, в тому числі розрахунок вартості проведення необхідної операції (підготовчих і реабілітаційних процедур) позивачем не визначений. Не надано позивачем також доказів понесення фактичних витрат на лікування.

Відповідно до ст. ст. 10, 60 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 57 ЦПК України). Згідно ч. 1 ст. 64 ЦПК України, письмовими доказами є будь-які документи, акти, довідки, листування службового або особистого характеру або витяги з них, що містять відомості про обставини, які мають значення для справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 58 ЦПК України).

Враховуючи наведене, оскільки позивачем не заявлено суму завданої шкоди її здоров'ю та не надано доказів визначення розміру зазначеної шкоди, тому суд дійшов до висновку про відсутність підстав для задоволення позову в частині позовних вимог до відповідача ЗАТ СК «Саламандра-Україна».

Вирішуючи питання про стягнення моральної шкоди, суд виходить з вимог ст. 1167 Цивільного кодексу України, відповідно до яких моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірним діями, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Відповідно до п. 3 Постанови Пленуму ВСУ № 4 від 31.03.95р. під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних та фізичних страждань, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Відповідно до п. 9 зазначеної постанови розмір відшкодування моральної шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових витрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховується стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках.

Визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди, суд враховує характер та глибину страждань позивача, приймає до уваги доводи позивача про заподіяння їй моральної шкоди, внаслідок ушкодження її обличчя, що явно негативно відобразилося на моральному стані позивача, викликавши в нього необхідність звертатися до лікарів, спеціалістів в області права з питань захисту своїх прав, на що витрачати значний час та кошті, що безспірно потягло зміну звичайного укладу життя позивача.

У зв'язку з вищевикладеним суд вважає за необхідне, вимоги позивача щодо відшкодування моральної шкоди задовольнити частково, стягнувши з відповідача ПП «Сіті-Транс» на користь позивача суму у розмірі 5 000грн., вважаючи, що відшкодування шкоди в такому розмірі відповідає суті позовних вимог, характеру діяння відповідача та характеру та глибини моральних страждань позивача.

За таких обставин, суд керуючись принципами змагальності сторін та диспозитивності цивільного судочинства, на підставі доданих суду доказів, вважає, що позов підлягає задоволенню частково.

На підставі ст. 88 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню на користь позивача понесені ним судові витрати у сумі 179,50 грн.

На підставі ст. ст. 1166, 1167, 1187 ЦК України, керуючись ст.ст. 10,11,60,88,209,212-215,218,223 ЦПК України, -

вирішив:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з приватного підприємства «Сіті-Транс» на користь ОСОБА_1 суму моральної шкоди в розмірі 5 000,00 грн., судові витрати у загальному розмірі 179,50 грн., а всього 5 179,50 грн.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду м. Севастополя через суд першої інстанції шляхом подачі у 10-ти денний строк з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя - підпис

З оригіналом згідно.

Суддя Ленінського районного

суду м. Севастополя К.В.Кукурекін