Справа № 2-175/12

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 квітня 2012 року м.Христинівка

Христинівський районний суд Черкаської області в складі судді: Вітер Л.А., при секретарі Прудніковій О.Ю., за участю адвокатів ОСОБА_1, ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до СВК «Шельпахівське»про стягнення орендної плати за користування земельною ділянкою, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулася до суду з позовом до СВК «Шельпахівське»і прохає стягнути з них на свою користь орендну плату за користування у 2011 році земельною ділянкою в розмірі 3% від її вартості -56 931 грн. 20 коп., що становить 1707, 94 грн. в грошовій формі, а також стягнути із відповідачки на її користь судові витрати в розмірі - 214,60 грн. та витрати, пов'язані з оплатою правової допомоги адвоката, в розмірі 500 гривень.

Позивачка вказує, що вона являється власником земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 5,06 га, розташованої на території Шельпахівської сільської ради.

10 вересня 2006 року між нею та сільськогосподарським виробничим кооперативом «Шельпахівське» в особі голови кооперативу ОСОБА_4 укладено договір оренди зазначеної вище земельної ділянки.

В порушення вимог договору відповідач сплатити орендну плату за використання землі у 2011 році відмовляється, а тому позивачка була змушена звернутись до суду за захистом своїх прав.

Також позивачка на підставі ст.ст. 79, 88 ЦПК України, просить стягнути з відповідача судові витрати та витрати на правову допомогу.

В обґрунтування своїх вимог щодо розміру орендної плати позивачка посилається на те, що відповідно до пункту 9 Типового договору оренди землі, укладеного 10 вересня 2006 року між СВК «Шельпахівське» та позивачкою, орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі згідно діючого законодавства зерном, грішми, послугами та інше. На 2006 рік сторонами визначено плату у розмірі 681 грн. Розмір орендної плати на наступні роки сторонами в договорі чітко не визначено, натомість зроблено посилання на те, що вона повинна бути не менше встановленої законодавчо.

Указом Президента України №92/2002 від 02.02.02 року "Про додаткові заходи щодо соціального захисту селян -власників земельних ділянок та земельних часток (паїв)" в редакції 2008 року запроваджено плату за оренду земельних ділянок сільськогосподарського призначення, земельних часток (паїв) у розмірі не менше 3% визначеної відповідно до законодавства вартості земельної ділянки, земельної частки (паю).

Укази Президента є частиною національного законодавства, являються нормативно-правовими актами, що регулюють певні суспільні відносини. Нарівні із законами та іншими підзаконними нормативно-правовими актами Укази Президента України являються джерелом права та є обов'язковими до виконання.

З огляду на те, що законодавчим актом мінімальний розмір орендної плати не запроваджено, то, в даному випадку, підлягають застосуванню положення Указу Президента України №92/2002 від 02.02.02 року "Про додаткові заходи щодо соціального захисту селян -власників земельних ділянок та земельних часток (паїв)".

Таким чином вона вважає, що розмір орендної плати за використання земельної ділянки у 2011 році відповідачем, повинен складати не менше 3 % від її вартості, що в даному випадку становить 1707,94 грн.

Відповідач в установлений законом строк подав до суду заперечення на вищевказаний позов, згідно якого позов не визнає та вважає його безпідставним посилаючись на те, що 10. 09.2006 року між позивачем та СВК «Шельпахівське» було укладено договір оренди землі, згідно п. 9 Договору -орендна плата вноситься орендарем в розмірі 1,5 % проіндексованої вартості землі (681 грн. на 2006 рік) зерном, грішми, послугами.

Протягом дії договору оренди позивачка не зверталася до відповідача із заявами про зміну умов Договору. СВК «Шельпахівське»здійснювало виплату орендної плати позивачці згідно умов договору та по мірі можливості, так протягом 2006-2010 р.р. було виплачено орендну плату за весь період користування земельною ділянкою.

Крім того, вимогу про стягнення з відповідача витрат пов'язаних з оплатою послуг адвоката в сумі 500 гривень, також вважають безпідставною, посилаючись на ст.84 ЦПК України в якій вказано, що витрати, пов'язані з оплатою правової допомоги адвоката, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав повністю, представник відповідача позовні вимоги не визнав.

Вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає до часткового задоволення, поскільки судом встановлено, що позивачка являється власником земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 5,06 га, розташованої на території Шельпахівської сільської ради.

10 вересня 2006 року між нею та сільськогосподарським виробничим кооперативом «Шельпахівське» в особі голови кооперативу ОСОБА_4 укладено договір оренди зазначеної вище земельної ділянки.

Згідно пункту 1 договору оренди орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Договір укладено строком на 5 років.

Пунктом 9 договору встановлено, що орендна плата вноситься орендарем у розмірі 1,5 % від проіндексованої вартості згідно діючого законодавства зерном, грішми, послугами та інше. При цьому орендна плата вноситься після збору урожаю, але не пізніше 01 грудня поточного року.

В порушення вимог договору відповідач сплатити орендну плату за використання землі у 2011 році відмовляється, що є порушенням ст. ст. 526, 629 ЦК України, згідно якої зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цивільного законодавства. Договір є обов'язковим до виконання, а тому грошові кошти за договірним зобов'язанням мають бути стягнені в судовому порядку.

Таким чином вимога позивачки щодо стягнення з відповідача суми заборгованості по орендній платі є правомірною.

Проте, суд вважає, що розрахунок орендної плати повинен бути проведений виходячи із розміру орендної плати, яку сторони визначили в момент укладення договору, а саме, 1,5% від нормативної оцінки з таких підстав.

Згідно ст.ст. 13, 15, 23 Закону України «Про оренду землі»договір оренди землі - це договір, відповідно до якого орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства. Орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату є істотною умовою договору оренди землі. Орендна плата за земельні ділянки, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, переглядається за згодою сторін.

Статтею 1 Указу Президента України «Про додаткові заходи щодо соціального захисту селян власників земельних ділянок та земельних часток (паїв)»від 02.02.2002 № 92 в редакції від 19.08.2008 року, визнано одним із пріоритетних завдань пореформеного розвитку аграрного сектора економіки забезпечення підвищення рівня соціального захисту сільського населення, зокрема, шляхом запровадження плати за оренду земельних ділянок сільськогосподарського призначення, земельних часток (паїв) у розмірі не менше 3 відсотка визначеної відповідно до законодавства вартості земельної ділянки, земельної частки (паю) та поступового збільшення цієї плати залежно від результатів господарської діяльності та фінансово-економічного стану орендаря.

Згідно зі статтею 30 Закону України «Про оренду землі»зміна умов договору оренди землі, а також розмір орендної плати здійснюється за взаємною згодою сторін.

У судовому засіданні встановлено, і це не заперечувалось представником позивача, що відповідач за попередні 2006-2010 р.р. відповідно до умов договору оренди землі від 10.09.2006 року сплачував орендну плату в розмірі 1.5 % від проіндексованої вартості землі, додаткового договору про збільшення розміру орендної плати до 3 % ( трьох ) від номінальної вартості земельної ділянки між сторонами не було укладено, а тому суд приходить до висновку, що вимоги позивачки щодо стягнення орендної плати за 2011 рік за оренду належної їй земельної ділянки з розрахунку 3 відсотків від її нормативної вартості безпідставні, оскільки не передбачені умовами діючого на той час договору оренди землі, а також тому, що сторонами будь-яких змін до договору щодо збільшення розміру орендної плати не вносились.

Згідно зі ст. 23 Закону України від 03 липня 1992 року № 2535 «Про плату за землю»грошова оцінка земельної ділянки проводиться Державним комітетом України по земельних ресурсах за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України.

Грошова оцінка земельної ділянки щороку за станом на 01 січня уточнюється на коефіцієнт індексації, порядок проведення якої затверджується Кабінетом Міністрів України.

Згідно витягу з технічної документації, виданого відділом Держкомзему у Христинівському районі, вартість земельної ділянки, площею 5,06 га, що розташована на території Шельпахівської сільської ради Христинівського району, складає 56 931 грн. 20 коп.

Таким чином, із відповідача на користь позивачки за користування земельною ділянкою у 2011 році підлягає стягненню орендна плата в розмірі 1,5% від її вартості -56 931 грн. 20 коп., що становить 853,97 грн.

Відповідно до ч.1 ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Ст. 79 ч. 1, 3 п.2 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат пов'язаних з розглядом справи. До витрат пов'язаних з розглядом судової справи також належать витрати на правову допомогу.

Відповідно до ст. 84 ЦПК України витрати, пов'язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги. Граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється законом.

Стосовно витрат на оплату правової допомоги, суд виходить з положень Закону України від 20.12.2011 року (набрав чинності з січня 2012 року) „ Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах, згідно ст. 1 якого розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних справах, в яких така компенсація виплачується стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, іншою стороною, а в адміністративних справах суб'єктом владних повноважень, не може перевищувати 40 відсотків встановленої законом мінімальної заробітної плати у місячному розмірі за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні.

З розрахунку, який надав представник позивача вбачається, що вартість його послуг не перевищує 40 відсотків встановленої законом мінімальної заробітної плати у місячному розмірі за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, а тому з відповідача необхідно стягнути на користь позивача судові витрати пропорційно до задоволеної частини позовних вимог, а саме, судовий збір в розмірі 214,60 грн. та витрати, пов'язані з оплатою правової допомоги адвоката, в розмірі 250 гривень.

Керуючись ст.ст.10, 58-60, 79,88, 130, 212, 226 ЦПК України, ст.ст. 526, 626, 629, 792ЦК України, та на підставі ст.ст. 15, 21, 22, 35 ЗУ «Про оренду землі», суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_3 до СВК «Шельпахівське»про стягнення орендної плати за користування земельною ділянкою задовольнити частково.

Стягнути з СВК «Шельпахівське»на користь ОСОБА_3 орендну плату за користування у 2011 році земельною ділянкою в розмірі 1,5% від її вартості -56 931 грн. 20 коп., що становить 853,97 грн. в грошовій формі.

Стягнути із відповідача на користь ОСОБА_3 судові витрати в розмірі 464,60 грн.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Черкаської області через Христинівський районний суд Черкаської області шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги з подачею її копії до апеляційного суду.

Суддя Л. А. Вітер