ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 червня 2008 р. | № 18/283 |
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: |
головуючого, судді | Плюшко І.А., |
суддів | Разводової С.С. (доповідач по справі), Самусенко С.С., |
розглянувши касаційну скаргу ДП Міністерства оборони України "Українська авіаційна транспортна компанія" |
на | постанову Київського апеляційного господарського суду від 05.02.08р. |
у справі | № 18/283 |
за позовом | ДП Міністерства оборони України "Українська авіаційна транспортна компанія" |
до | ЗАТ "Авіакомпанія "Горлиця", ТОВ "ЛАП" |
треті особи | без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: - Фонд державного майна України, - Акціонерне страхове товариство "Бусін" |
про | визнання недійсним договору |
та третьої особи | з самостійними вимогами на предмет спору: - Акціонерне страхове товариство "Бусін" |
до | ЗАТ "Авіакомпанія "Горлиця", ТОВ "ЛАП" |
про | визнання недійсними договорів купівлі-продажу акцій №№ 29/1, 23/1, 32/1 від 07.05.2007 року; договору № 54/11-01 купівлі-продажу простих іменних акцій Закритого акціонерного товариства „Авіакомпанія „Горлиця” від 20.11.2001 року; відновлення становища, яке існувало до укладення договорів шляхом зобов’язання Товариства з обмеженою відповідальністю „ЛАП” повернути 16 641 923 простих іменних акцій Закритого акціонерного товариства „Авіакомпанія „Горлиця”, отриманих за вказаними договорами, Закритому акціонерному товариству „Авіакомпанія „Горлиця” та зобов’язати Закрите акціонерне товариство „Авіакомпанія „Горлиця” повернути Товариству з обмеженою відповідальністю „ЛАП” отримане за акції майно і грошові кошти згідно договорів. |
За участю представників сторін
від позивача Маковій В.В. дов. від 26.03.08р. № 39,
від відповідача Воронін С.В. витяг з прот. № 9 від 09.04.08р., Мирончук І.В. дов. від 01.06.08р.,
від третьої особи Погорілко Н.М. дов. від 12.05.08р. № 337
В С Т А Н О В И В:
Державне підприємство Міністерства оборони України „Українська авіаційна транспортна компанія” у травні 2007 року звернулося до господарського суду міста Києва з позовом про визнання на підставі ст. 48 ЦК УРСР недійсним договору купівлі-продажу простих іменних акцій №54/11-01 від 20.11.2001 року.
В клопотанні № 2338 від 08.06.2007 року про зміну позовних вимог позивач просив суд на підставі ст. 215 ЦК України визнати недійсним правочин, укладений між ЗАТ Авіакомпанія "Горлиця"(відповідач 1) та товариством з обмеженою відповідальністю "ЛАП"(відповідач 2) щодо оплати нерозміщених акцій ЗАТ „Авіакомпанія „Горлиця” у кількості 15 927 971 шт.
Позивач в уточненні від 24.09.2007 року за № 3846 про зміну позовних вимог згідно з ст.ст.22, 58 ГПК України просив суд на підставі ст.48 ЦК УРСР та ст. 215 ЦК України визнати недійсними: договір №54/11-01 від 20.11.2001 року, укладений між відповідачами 1,2; правочини, укладені між відповідачами 1,2 щодо оплати нерозміщених акцій ЗАТ „Авіакомпанія „Горлиця” у кількості 15 927 971 шт.; договір купівлі-продажу №29/1 від 07.05.2007 року про передачу відповідачу 2 у власність 4 884 139 акцій, що становить 18,5% загального пакета невикуплених акцій; договір купівлі-продажу акцій 23/1ст від 07.05.2007 року про передачу відповідачу 2 у власність 6 194 693 акції, що становить 23, 464% загального пакета невикуплених акцій; договір купівлі-продажу №32/1ст від 07.05.2007 року про передачу відповідачу 2 у власність 4 884 139 акцій, що становить 18,5% загального пакета невикуплених акцій.
Акціонерне страхове товариство „Бусін” в листопаді 2007 року звернулося до місцевого господарського суду з позовною заявою про визнання недійсними: договорів купівлі-продажу акцій №№№ 29/1, 23/1, 32/1 від 07.05.2007 року; договору № 54/11-01 купівлі-продажу простих іменних акцій Закритого акціонерного товариства „Авіакомпанія „Горлиця” від 20.11.2001 року, також просило відновити становище, яке існувало до укладення договорів шляхом зобов’язання Товариства з обмеженою відповідальністю „ЛАП” повернути 16 641 923 простих іменних акцій Закритого акціонерного товариства „Авіакомпанія „Горлиця”, отриманих за вказаними договорами, Закритому акціонерному товариству „Авіакомпанія „Горлиця” та зобов’язати Закрите акціонерне товариство „Авіакомпанія „Горлиця” повернути Товариству з обмеженою відповідальністю „ЛАП” отримане за акції майно і грошові кошти згідно договорів.
Ухвалою господарського суду м. Києва від 16.11.2007 року прийнята на підставі ст.26 ГПК України позовна заява Акціонерного страхового товариства „Бусін” до Закритого акціонерного товариства „Авіакомпанія „Горлиця” та Товариства з обмеженою відповідальністю „ЛАП” про визнання недійсними договорів для спільного розгляду.
Рішенням господарського суду міста Києва від 07.12.2007 року у справі № 18/283 (суддя Мандриченко О.В.) в задоволенні позовних вимог Державного підприємства Міністерства оборони України „Українська авіаційна транспортна компанія” відмовлено повністю, позовні вимоги Акціонерного страхового товариства „Бусін” задоволені в повному обсязі, а саме: визнано недійсним договір № 54/11-01 купівлі-продажу простих іменних акцій Закритого акціонерного товариства „Авіакомпанія „Горлиця” від 20.11.2001 р.; визнано недійсним договір купівлі-продажу акцій №29/1 від 07.05.2007 року; визнано недійсним договір купівлі-продажу акцій №23/1 від 07.05.2007 року; визнано недійсним договір купівлі-продажу акцій №32/1 від 07.05.2007 року; зобов’язано Товариство з обмеженою відповідальністю „ЛАП” повернути Закритому акціонерному товариству „Авіакомпанія „Горлиця” 16 676 923 штук простих іменних акцій, отриманих за договорами купівлі-продажу: №54/11-01 від 20.11.2001 р., №29/1 від 07.05.2007 р., №23/1 від 07.05.2007 р., №32/1 від 07.05.2007 р.; зобов’язано Закрите акціонерне товариство „Авіакомпанія „Горлиця” повернути Товариству з обмеженою відповідальністю „ЛАП” отримане за акції майно і кошти згідно з договорами купівлі-продажу: №54/11-01 від 20.11.2001 р., №29/1 від 07.05.2007 р., №23/1 від 07.05.2007 р., №32/1 від 07.05.2007 р.; стягнуто з Закритого акціонерного товариства „Авіакомпанія „Горлиця” на користь Акціонерного страхового товариства „Бусін” 42,50 грн. витрат по сплаті держмита та 59 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю „ЛАП” на користь Акціонерного страхового товариства „Бусін” 42,50 грн. витрат по сплаті держмита та 59 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 05.02.2008 року у справі № 18/283 (судді: Коротун О.М., Калатай Н.Ф., Коротун О.М.) рішення господарського суду м. Києва від 17.12.2007 року про задоволення позовних вимог Акціонерного страхового товариства „Бусін” до Закритого акціонерного товариства „Авіакомпанія „Горлиця” та Товариства з обмеженою відповідальністю „ЛАП” про визнання недійсним договору купівлі-продажу акцій №54/11-01 від 20.11.2001 року та недійсними договорів купівлі-продажу акцій №23/1ст від 07.05.2007 року, №29/1ст від 07.05.2007 року та 32/1ст від 07.05.2007 року скасовано, прийнято в цій частині нове рішення, яким відмовлено Акціонерному страховому товариству „Бусін” в задоволенні позовних вимог до Закритого акціонерного товариства „Авіакомпанія „Горлиця” та Товариства з обмеженою відповідальністю „ЛАП” про визнання недійсним договору купівлі-продажу акцій № 54/11-01 від 20.11.2001 року та недійсними договорів купівлі-продажу акцій № 23/1ст від 07.05.2007 року, №29/1ст від 07.05.2007 року та 32/1ст від 07.05.2007 року повністю. В іншій частині рішення залишено без змін.
Не погоджуючись із постановою суду попередньої інстанції Державне підприємство Міністерства оборони України „Українська авіаційна транспортна компанія” звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати Київського апеляційного господарського суду від 05.02.2008 року, а рішення господарського суду міста Києва від 07.12.2007 року у справі № 18/283 залишити без змін, посилаючись на порушення та невірне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права, зокрема ст. ст. 13, 33, 36, 41, 46 Закону України «Про господарські товариства»
Заслухавши доповідь судді доповідача, розглянувши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судом попередньої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, постановою Кабінету Міністрів України № 96 від 29 січня 1999 року була створена авіакомпанія „Горлиця”. Організаційно-правова форма –закрите акціонерне товариство.
Фонд державного майна України за рахунок майна підприємств державного сектора зобов’язався здійснити свій внесок в формування статутного капіталу новоствореної авіакомпанії в розмірі 22 009 118 грн., що становить 83,36% від розміру статутного капіталу.
Суди попередніх інстанцій встановили, що окрім Фонду державного майна України в склад засновників входили підприємства недержавного сектора економіки, а саме:
Акціонерне товариство закритого типу „Торговий дім Україна –Узбекистан”, запланований розмір внеску 383 000 грн., що становить 1,45% статутного капіталу;
Акціонерне страхове товариство „Бусін”, запланований розмір внеску 1 713 500 грн., або 6,49% статутного капіталу;
Відкрите акціонерне товариство Українська страхова компанія „Гарант Авто”, запланований розмір внеску 1 529 134 грн., або 5,79% статутного капіталу;
Фірма „Одеса Агротек” у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю, запланований розмір внеску –766 000 грн., або 2,9%.
Засновники публічно проголосили про формування статутного капіталу ЗАТ „Авіакомпанія „Горлиця” в розмірі 26 400 752 грн., емітувавши 26 400 752 простих іменних акцій. Номінальна вартість однієї акції –одна гривня.
Крім того, суди встановили, що відповідно до матеріалів справи 26 квітня 1999 року Авіакомпанія „Горлиця” була зареєстрована Дарницькою районною державною адміністрацією міста Києва. Засновники ЗАТ „Авіакомпанія „Горлиця” при підписанні та затвердженні установчих документів відповідно до положень ст. 33 Закону України «Про господарські товариства»зобов’язалися протягом року, з дня її державної реєстрації, в повному обсязі здійснити задекларовані ними майнові внески в формування статутного капіталу. При несплаті протягом трьох місяців після встановленого строку платежу товариство має право реалізувати ці акції в порядку, встановленому Статутом товариства.
Статтею 33 Закону України „Про господарські товариства” встановлено, що акціонер у строки, встановлені установчими зборами, але не пізніше року після реєстрації акціонерного товариства, зобов'язаний оплатити повну вартість акцій.
Суди встановили, що засновники ЗАТ „Авіакомпанія „Горлиця” сформували статутний капітал в розмірі 38,31% від публічно проголошеного, що становить 10 113 656 грн., тобто ними було викуплено 10 113 656 простих іменних акцій акціонерного товариства.
Внески засновників/акціонерів здійснені в такому обсязі:
Фонд державного майна України –9 423 466 грн., що становить 35,694% володіння акцій в статутному капіталі товариства;
Акціонерне страхове товариство „Бусін” –133 500 грн., що становить 0,600% володіння акцій в статутному капіталі товариства;
Відкрите акціонерне товариство Українська страхова компанія „Гарант Авто” –566 690, що становить 2,109% володіння акцій в статутному капіталі товариства.
Акціонерне товариство закритого типу „Торговий дім Україна –Узбекистан” та Фірма „Одеса Агротек” у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю власних майнових внесків в формування статутного капіталу ЗАТ „Авіакомпанія „Горлиця” не здійснювали.
За таких обстави суд попередньої інстанції дійшов підставного висновку, що ніхто із акціонерів не виконав взятих на себе засновницьких зобов’язань ні на день державної реєстрації Закритого акціонерного товариства „Авіакомпанія „Горлиця”, ні після закінчення строків, передбачених ст. 33 Закону України „Про Господарські товариства”.
Суд апеляційної інстанції зазначив, що жодний із учасників Закритого акціонерного товариства „Авіакомпанія „Горлиця” після закінчення строків, передбачених ст. 33 Закону України „Про господарські товариства” не проявив бажання придбати нерозміщений пакет акцій в повному обсязі 61,69%, або його частину. В листопаді 2001 року акціонери, які представляють недержавний сектор економіки, а саме: АСТ „Бусін”, ВАТ УСК „Гарант Авто”, АТ ЗТ „Торговий дім Україна-Узбекистан»та Фірма „Одеса Агротек” письмово відмовилися від подальшого викупу зарезервованих за останніми, але не викуплених ними пакетів акцій. Акціонери недержавного сектора економіки запропонували товариству акції, на які вони мали право, але не викупили у встановлені законом та установчими документами строки, реалізувати їх іншим особам в порядку ст. 33 Закону України „Про господарські товариства”.
20 листопада 2001 року між ЗАТ Авіакомпанія "Горлиця"(відповідач 1) та товариством з обмеженою відповідальністю "ЛАП"(відповідач 2) була укладена угода №54/11-01 купівлі-продажу нерозміщеного пакета акцій в розмірі 713 952 штук, за їх номінальною вартістю. Як вбачається з матеріалів справи, за цим договором мав місце факт купівлі-продажу нерозміщеного пакета акцій в кількості 334 125 штук, що становить 1,266% володіння статутним капіталом закритого акціонерного товариства.
Щодо угод, вчинених до набрання чинності Цивільним кодексом України від 16.01.2003 № 435-IV, підстави і наслідки їх недійсності визначаються статтями 47-58 ЦК Української РСР від 18.07.1963 року, якщо угода не підпадає під дію інших законів, які встановлюються спеціальні підстави та наслідки недійсності угод.
Отже, суд попередньої інстанції вірно дійшов висновку про те, що до даних правовідносин слід застосувати положення Цивільного кодексу Української РСР.
Згідно статті 48 ЦК УРСР недійсною є та угода, що не відповідає вимогам закону. Під цим слід розуміти насамперед відповідальність змісту угод вимогам закону, додержання встановленої форми угоди, правоздатність сторін за угодою.
Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛАП"(відповідач 2) повністю викупило нерозміщений пакет акцій першої емісії ЗАТ „Авіакомпанія „Горлиця” в кількості 15 962 97 шт. за їх номінальною вартістю. З цією метою 7 травня 2007 року ЗАТ Авіакомпанія "Горлиця"(відповідач 1) та товариство з обмеженою відповідальністю "ЛАП"(відповідач 2) підписали три договори №№23/1ст, 29/1ст та 32/1ст купівлі-продажу нерозміщеного пакета акцій. За договором №23/1ст ТОВ „ЛАП” придбав пакет акцій в розмірі 6 194 693 шт., що становить 23, 332 %. За договором №29/1ст - 4 884 139 шт., що становить 18, 5% та за договором №32/1ст теж було придбано 4 884 139 шт., що теж становить 18, 5%. Таким чином було придбано пакет, що визначає володіння 60,33% статутного капіталу ЗАТ „Авіакомпанія „Горлиця”.
Колегія суддів погоджується з висновком суду попередньої інстанції, що таке розміщення є правомірним і не суперечить законодавству України, яке регулює створення та діяльність акціонерних товариств, оскільки в даному випадку в установчих документах ЗАТ „Авіакомпанія „Горлиця” не передбачений механізм такого розміщення, отже не існує інших будь-яких обмежень з цього приводу.
Відповідно до ст. 41 Закону України „Про господарські товариства” збори акціонерів вважаються правомочними, коли в їх роботі приймають участь акціонери, що в сукупності володіють більше ніж 60 відсотками голосів.
Саме через несформованість статутного капіталу і відсутність кворуму на зборах акціонерів ЗАТ „Авіакомпанія „Горлиця” учасники товариства позбавлені можливості прийняти будь-яке правомірне рішення в межах встановленої для них компетенції.
Апеляційна інстанція правомірно не прийняла до уваги твердження АСТ „Бусін” –третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору, що укладені ЗАТ Авіакомпанія "Горлиця"(відповідач 1) та товариством з обмеженою відповідальністю "ЛАП"(відповідач 2) договори порушили його право та публічний інтерес на предмет спору з огляду на таке.
Підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статус суб'єкта підприємницької діяльності відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України мають право звертатися до господарського суду захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів. Згідно п. 2.2 рекомендації президії Вищого господарського суду України від 28.12.2007 № 04-5/14 „Про практику застосування законодавства у розгляді справ. що виникають з корпоративних відносин, господарським судам у вирішенні спорів, що виникають з корпоративних відносин, слід з'ясовувати чи були порушені корпоративні права позивача внаслідок недотримання товариством норм законодавства або вимог установчих документів.
Апеляційний суд вірно дійшов висновку про те, що матеріалами справи підтверджується, що фактична частка АСТ „Бусін” після укладення між відповідачами договорів купівлі-продажу нерозміщеного пакета акцій не зменшилась, а його право управління ЗАТ „Авіакомпанія „Горлиця” чи отримання дивідендів за результатами її роботи, на які страхове товариство має право, не обмежено.
За таких обставин, суд попередньої інстанції підставно вказав, що внаслідок укладення між ЗАТ Авіакомпанія "Горлиця"(відповідач 1) та товариством з обмеженою відповідальністю "ЛАП"(відповідач 2) договорів купівлі-продажу нерозміщеного пакета акцій не були порушені права та інтереси АСТ „Бусін” –третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору.
Крім того апеляційна інстанція, приймаючи оскаржувану постанову правильно зазначила, що місцевим господарським судом було невірно застосовано ч. 3 ст. 81 Господарського кодексу України, оскільки договори купівлі-продажу акцій укладалися не між акціонерами закритого акціонерного товариства. Ці угоди укладені між держателем та акціонером в порядку ч. 3 ст. 33 Закону України „Про господарські товариства” після того, як учасник, внаслідок власної бездіяльності, після порушення публічно проголошеного зобов’язання, в силу вимог законодавства, що регулює порядок створення та діяльності товариства, втратив власне право переваги на викуп таких акцій.
Щодо твердження позивача та третіх осіб, що в даному випадку ЗАТ Авіакомпанія "Горлиця"(відповідач 1) та товариством з обмеженою відповідальністю "ЛАП"(відповідач 2) порушені приписи ст. 28 Закону України „Про господарські товариства”, відповідно до якої акції купуються на підставі договору з засновниками акціонерного товариства, то суд попередньої інстанції підставно зазначив, що дані твердження є безпідставним, а висновок господарського суду першої інстанції в цій частині є помилковим, оскільки договір купівлі-продажу акцій між засновниками акціонерного товариства та третіми особами, що виявили бажання придбати пакет акцій новоствореного товариства, має місце лише на етапі його створення, до державної реєстрації такого товариства, що випливає із змісту цієї ж норми матеріального права.
Апеляційна інстанція вірно дійшла до висновку про те, що з матеріалів справи не вбачається, що укладаючи договори, які є предметом спору, сторони намагалися обтяжити, або іншим способом нанести шкоду майновим правам та інтересам акціонерного товариства, чи поставити товариство в таке положення, коли воно набуде для себе боргових зобов’язань, які нанесуть йому незворотньої матеріальної шкоди.
Згідно п. 2.18 рекомендацій президії Вищого господарського суду України від 28.12.207 № 04-5/14 „Про практику застосування законодавства у розгляді справ, що виникають з корпоративних відносин” розглядаючи справи про визнання недійсними правочинів, вчинених керівником товариства з перевищенням повноважень, господарським судам необхідно виходити з положень частини третьої статті 92 ЦК України, якою передбачено, що у відносинах з третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження.
Посилання на ст. 41 Закону України «Про господарські товариства»є передчасними, оскільки через відсутність кворуму у вищому органі управління жодне із рішень Загальних зборів не матиме юридичною сили, і саме через це у ЗАТ „Авіакомпанія „Горлиця” належним чином не сформовані вищі органи контролю та управління товариством. Крім того, в даному випадку, затвердження такого виду договорів (укладених на суму що перевищує вказану в статуті товариства) не передбачено Статутом ЗАТ „Авіакомпанія „Горлиця”.
На підставі викладеного судова колегія погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що частині задоволеного позову третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору рішення суду є помилковим, ухваленим з порушенням норм матеріального права та підлягає скасуванню.
Крім того місцевий господарський суд неправильно застосував ст. 28 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок», оскільки даний Закон набрав чинності з 23 березня 2006 року і, відповідно до п. 6 прикінцевих положень, не може застосовуватися до емісій, рішення про реєстрацію якої відбулося до набрання ним чинності.
Як зазначив, суд попередньої інстанції суд першої інстанції законно та обґрунтовано відмовив в задоволенні позовних вимог Державному підприємству Міністерства оборони України „Українська авіаційна транспортна компанія”, і тому в цій частині рішення суду залишено без змін.
Як було вказано вище внаслідок укладення між ЗАТ Авіакомпанія "Горлиця"(відповідач 1) та товариством з обмеженою відповідальністю "ЛАП"(відповідач 2) договорів купівлі-продажу нерозміщеного пакета акцій не були порушені вимоги чинного законодавства, права та інтереси АСТ „Бусін” –третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору тому в цій частині рішення по суті спору апеляційна інстанції правомірно вважає безпідставним та таким, що підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в позові третій особі з самостійними вимогами на предмет спору.
Беручи до уваги межі перегляду справи в суді касаційної інстанції та повноваження останнього, колегія суддів вважає, що оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції, відповідає нормам матеріального і процесуального права та підстав для її зміни або скасування не має.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст.1115, 1117 , 1119 - 11111, Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -
П О С Т А Н О В И В:
1. Касаційну скаргу ДП Міністерства оборони України "Українська авіаційна транспортна компанія" залишити без задоволення.
2. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 05.02.08р. по справі № 18/283 залишити без змін.
Головуючий, суддя І.А. Плюшко
Судді С.С. Разводова
С.С. Самусенко