ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 червня 2008 р. | № 4/159 |
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: |
головуючого, судді | Плюшко І.А., |
суддів | Разводової С.С. (доповідач по справі), Самусенко С.С., |
розглянувши касаційну скаргу Шевченківської районної у м. Києві державної адміністрації |
на | рішення господарського суду м. Києва від 19.11.07р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 11.02.08р. |
у справі | № 4/159 |
за позовом | Головного управління житлового забезпечення Київської міської державної адміністрації |
до | Шевченківської районної у м. Києві державної адміністрації |
третя особа | ТОВ "ВВ Інвест" |
про | стягнення 755538,00 грн. |
За участю представників сторін
від позивача Лисенко В.В. дов. від 15.04.08р. № 044/95-5270/2,
від відповідача Залєська Г.Л. дов. від 05.10.07р. № 01/16-7529,
від третьої особи Ложечкін Ю.О. дов. від 03.01.08р. № 1
ВСТАНОВИВ:
Головне управління житлового забезпечення Київської міської адміністрації звернулося до господарського суду м. Києва з позовною заявою до Шевченківської районної у м. Києві державної адміністрації про стягнення 755 538 грн. боргу.
Рішенням господарського суду м. Києва від 19.11.2007 року у справі № 4/159 (суддя Борисенко І.І.) позовні вимоги задоволено повністю.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 11.02.2008 року у справі № 4/159 (судді: Григорович О.М., Гольцова Л.А., Рябуха В.І.) рішення місцевого господарського суду залишено без змін, з тих же підстав.
Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій Шевченківська районна у м. Києві державна адміністрація звернулася до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду м. Києва від 19.11.2007 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 11.02.2008 року у справі № 4/159 та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення та невірне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, зокрема ст. ст. 11, 526, 529, 1212, 1214 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України.
Заслухавши доповідь судді доповідача, розглянувши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, 13.04.2005 року між Шевченківською районною у м. Києві державною адміністрацією, Комунальним підприємством по утриманню житлового господарства Шевченківського району м. Києва та ТОВ "ВВ Інвест"(третя особа) було укладено інвестиційний договір № 08/05 "Про реконструкцію житлових будинків № 7-А, 9-Б по вул. Старовокзальній в м. Києві".
ТОВ "ВВ Інвест" зобов’язано відповідно до протоколу від 15.09.2004 року № 11/09 районної комісії по залученню інвестицій на будівництво і реконструкцію об’єктів і споруд сплатити відповідачу:
- різницю між інвестиційною вартістю вбудованих нежитлових приміщень та їх балансової вартості житлового будинку № 7-а по вул. Старовокзальній –711 158 грн. та вартість службової площі –50 018 грн.;
- різницю між інвестиційною вартістю вбудованих нежитлових приміщень та їх балансової вартості житлового будинку № 9-Б по вул. Старовокзальній –194 362 грн.
Суди попередніх інстанцій встановили, що відповідно до протоколу від 11.11.2004 року № 78 засідання міської конкурсної комісії з питань залучення інвесторів до реконструкції або реставрації об’єктів і споруд відповідача зобов’язано перерахувати помилково одержану від ТОВ "ВВ Інвест" суму 955 538 грн. Головному управління житлового забезпечення.
Відповідно до п. 1.2 Положення про порядок залучення інвесторів до реконструкції або реєстрації житлових або нежитлових будинків в м. Києві, Положення є обов'язковим для виконання всіма суб'єктами інвестиційної діяльності( незалежно від форм власності й підпорядкування), пов'язаної з реконструкцією або реставрацією об'єктів житлового і нежитлового фондів м. Києва.
Суд апеляційної інстанції зазначив, що у протоколі № 78 від 11.11.2004 року вказано, що відповідно до вимог Положення третя особа повинна була сплатити інвестиційну вартість частин будинків № 7-А та № 9-Б на вул. Старовокзальній. Загальна інвестиційна вартість частин двох будинків становить 1 631 369 грн.
Господарські суди встановили, що відповідно до п. 4.53 Положення інвестор повинен був сплачувати інвестиційну вартість балансоутримувачу - Шевченківській районній у м. Києві державній адміністрації –залишкову балансову вартість частин будинків. Всього по двох будинках –151 379 грн. Головному управлінню житлового забезпечення –різницю між інвестиційною вартістю об’єкта реконструкції та сплатами балансоутримувачу, що направляється Головним управлінням житлового забезпечення на будівництво житла для відселення мешканців з будинку реконструкції або реставрації і за послуги по відселенню мешканців. Всього по двох будинках – 1 479 990 грн.
Шевченківською районною у м.Києві державною адміністрацією було отримано від інвестора:
- по будинку № 7-А на вул. Старовокзальній 886 395 грн. замість 125 219грн. Різниця становить 761 176 грн.;
- по будинку № 9-Б на вул. Старовокзальній 220 522 грн. замість 26 160 грн. Різниця складає 194 362 грн.
Статтею 1212 Цивільного кодексу України встановлено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Суд попередньої інстанції встановив, що згідно платіжних доручень №№ 57, 58, 59 від 12.10.2004 року третя особа перерахувала відповідачу замість позивача 955 538 грн. Відповідач 09.03.2006 року перерахував позивачу 200 000 грн. з 955 538 грн.
Згідно пропозиції від 12.10.2006 року № 01/22-5469 відповідач зобов’язувався перерахувати залишок коштів поетапно до вересня 2007 року. При цьому до цього часу відповідачем не перераховано позивачу залишок в сумі 755 538 грн.
Беручи до уваги межі перегляду справи в суді касаційної інстанції та повноваження останнього, колегія суддів вважає, що оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції, якою залишено без змін рішення суду першої інстанції, відповідає нормам матеріального і процесуального права та підстав для її зміни або скасування не має.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст.1115, 1117 , 1119 - 11111, Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -
П О С Т А Н О В И В:
1. Касаційну скаргу Шевченківської районної у м. Києві державної адміністрації залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду м. Києва від 19.11.07р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 11.02.08р. по справі № 4/159 залишити без змін.
Головуючий, суддя І.А. Плюшко
Судді С.С. Разводова
С.С. Самусенко