ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"29" лютого 2012 р. Справа № 2a-1600/11/0970
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого-судді Шумея М.В.
суддів: Боброва Ю.О.,
Микитюка Р.В.,
секретаря Третяк В.Р.
за участю: прокурора Челій-Пушкар О.І.,
представників позивача Кобця С.Ф., Болецького О.Я., Костюка В.Б.,
представників відповідача Тимів С.П., Фединяка Р.В., Мирович І.С., Кіб"юка В.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Карпатнафтохім" до Івано-Франківської митниці про визнання нечинним податкового повідомлення форми "Р" №33 від 27.04.2011 року,-
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю (надалі - ТзОВ) "Карпатнафтохім" звернулося до суду з адміністративним позовом до Івано-Франківської митниці про визнання нечинним податкового повідомлення форми "Р" №33 від 27.04.2011 року.
Позовні вимоги мотивовані тим, що оскаржуване податкове повідомлення прийняте відповідачем на підставі необґрунтованих висновків про порушення позивачем вимог статті 236 Митного кодексу України та наказу Державної митної служби України за №609 від 13.09.2003 року.
Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали, суду пояснили, що метано-воднева суміш утворюється на проміжних технологічних етапах піролізу вуглеводневої сировини. Технологічний процес на установці є замкнутим циклом, що не вимагає додаткових енергетичних витрат, і забезпечує всі стадії технологічного процесу власними енергоресурсами, які утворюються в процесі переробки первинної сировини. При цьому вивести за межі установки метано-водневу суміш, яка утворюється на проміжних етапах піролізу технічно неможливо. Зазначена суміш виділяється з пірогазу на стадії глибокого охолодження, використовується як хладоагент в теплообмінниках зворотних потоків, за рахунок чого утворюється пірогаз. При цьому, суміш нагрівається до температури 400оС і спалюється для забезпечення протікання процесу високотемпературного крекінгу вуглеводневої сировини, який проходить при температурі 8 500оС, в печах піролізу. Крім того метанова фракція використовується для підтримки необхідного тиску у всіх технологічних системах, а водень використовується в процесі гідрування фракцій С3, С4-С5, С6-С8 і в процесі гідродеалкірування бензол-толуольної фракції. Представники позивача вважають, що метано-воднева фракція не є супутнім продуктом переробки, а тому і не підлягає декларуванню у відповідний митний режим. Тому, податкове повідомлення форми "Р" №33 від 27.04.2011 року слід скасувати як протиправне та безпідставне. Просили позов задовольнити в повному обсязі.
Представники відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнали, суду пояснили, що в результаті переробки товарів, розміщених у митний режим переробки, згідно з наданими Івано-Франківською митницею дозволами ТзОВ «Карпатнафтохім» за період з 19.08.10 по 28.02.11, виходячи із наявних у контракті норм виходу готової продукції, було вироблено 48 698,79 тон етилену та відповідно 32 189.90 тон метано-водневої суміші, яка використовується підприємством в якості палива. Обсяги отриманої метано-водневої суміші після закінчення відведених термінів переробки ТзОВ «Карпатнафтохім» Івано-Франківській митниці не пред'являються, в жодний режим не заявляються. У заяві від 30.07.10 р. №21/2-65 та від 01.11.10 р. №60/1-56 ТзОВ «Карпатнафтохім» дало зобов'язання заявити до закінчення терміну переробки (дев'яносто днів з моменту завершення митного оформлення товарів, що ввозяться для переробки) товарну продукцію, супутні продукти переробки, залишки переробки, що будуть отримані в результат переробки товарів. Однак, позивач у встановлений термін не задекларував метано-водневу суміш (супутній продукт переробки) у відповідний митний режим, тим самим ним було порушено ст.236 МК України. Внаслідок цього позивач допустив несплату митних платежів на суму 18 402 553,80 грн. З огляду на зазначене представники відповідача вважають позовні вимоги необґрунтованими, в задоволенні позову просили відмовити.
Прокурор просила відмовити в задоволенні позову, мотивуючи свою позицію тим, що у відповідності до Порядку застосування митних режимів переробки на митній території України та переробки за межами митної території України, затвердженого Наказом Державної митної служби України від 13 вересня 2003 р. № 609 метано-воднева фракція являється супутнім продуктом переробки, який згідно статті 236 МК України до закінчення терміну переробки підлягає декларуванню митному органу в режимі імпорту зі справлянням усіх належних податків і зборів.
Розглянувши позовну заяву, заслухавши пояснення представників сторін, прокурора, експертів, показання свідка, дослідивши в сукупності зібрані докази, колегія суддів вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають до задоволення виходячи з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що за результатами невиїзної документальної перевірки по дотриманню вимог законодавства України з питань митної справи ТзОВ «Карпатнафтохім» (Івано-Франківська область м.Калуш, вул.Промислова,4, код ЄДРПОУ 33129683) під час здійснення митного оформлення товарів, ввезених для переробки на митній території України за період з 19.08.2010 р. по 28.02.2011 р. в частині виходу супутнього продукту переробки - метено-водневої суміші, що утворюється в результаті переробки складено акт за №Н0001/11/206000000/0033129683 від 29.03.2011 року.
В акті перевірки митним органом зроблені висновки про те, що ТзОВ «Карпатнафтохім» до закінчення терміну переробки не задекларувало супутній продукт переробки - метано-водневу суміш у відповідному митому режимі, внаслідок чого допустило несплату належних митних платежів на суму 18 402 553,80 грн.
На підставі даного акту перевірки відповідачем винесено оскаржуване податкове повідомлення форми «Р» за №33 від 27.04.2011 року, яким ТзОВ «Карпатнафтохім» визначено суму податкового зобов'язання за основним платежем 18 402 553,80 грн. за штрафними санкціями 4 600 638,45 грн.
Щодо висновків митного органу про необхідність декларування супутнього продукту переробки - метано-водневої суміші слід зазначити наступне.
25.06.2010 року ТзОВ «Карпатнафтохім» (надалі - Виконавець) укладений контракт на переробку давальницької сировини за №А201000372 з фірмою «LITASCO SA», 1205, Швейцарія, Женева, 9, рю дю Консей-Женераль (надалі - Замовник).
За умовами контракту Замовник зобов'язується щомісяця постачати Виконавцю дизельне паливо, прямогонний бензин, бутан нормальний й іншу вуглеводневу сировину, а також добавки, реагенти, каталізатори і інші матеріали для переробки в готову продукцію, напівфабрикати та відходи.
Згідно додатків до контракту №12-Q-21-Q, №06-S, №07-S, №08-S від 25.06.2010 року та №01-D/07 від 08.07.2010 року до готової продукції належать: етилен, вінілхлорид мономер, пропілен, фракція бутилен-бутадієн, бензол, смола важка піролізу, рідкі продукти піролізу (фракція С9), поліетилени різних марок (HXF 4810H, HXB 5115H та HXB 5210Н).
Переробка сировини Виконавцем проводилась у відповідності із вимогами встановленими контрактом та дозволів, а саме щодо: технології переробки -згідно п.2.4 Контракту - по технологічній схемі наведеній у додатку до контракту №02-Р від 25.06.2010 року. Технологічна схема складена згідно вимог «Технологічного регламенту цеху піролізу, компримування і поділу пірогазу виробництва етилену і поліетилену ТР 33129683.116:2100», затвердженого генеральним директором ТзОВ «Карпатнафтохім» (надалі -Регламент).
Згідно Регламенту в результаті проведення піролізу вуглеводневої сировини, в тому числі і піролізу Сировини на установці ЭП-250, утворюються етилен, пропілен, фракція С6-С8(бензол), фракції С4, С5, С9, тяжка смола піролізу.
У відповідності із розділом ІІІ Регламенту, на проміжних технологічних етапах піролізу вуглеводневої сировини утворюється біля 200 різних речовин циклічних вуглеводнів, в тому числі і метано-воднева суміш.
Як уже зазначалось судом, за результатами проведеної перевірки відповідачем зроблений висновок про те, що позивач у ході переробки давальницької сировини, одержаної по контракту на переробку давальницької сировини №А201000372 від 25.06.2010 року одержав метано-водневу суміш, як супутній продукт переробки давальницької сировини і, всупереч вимогам чинного законодавства та умовам контракту, використав її в якості палива для ведення процесу переробки, а тому у відповідності до статті 236 МК України він зобов'язаний був провести митне оформлення суміші і, відповідно, сплатити до бюджету митні платежі.
Однак, з такою позицією відповідача суд не погоджується з огляду на наступне.
Згідно норм статті 236 МК України, якщо умовами переробки на митній території України товарів, що походять з інших країн, передбачено проведення розрахунків частиною продуктів їх переробки, такі продукти мають бути оформлені як ввезені на митну територію України в режимі імпорту зі справлянням усіх належних податків і зборів та застосуванням відповідних заходів нетарифного регулювання відповідно до законодавства.
За умовами контракту (пункт 5.2) оплата послуг Виконавця по переробці сировини піролізу проводиться грошовими коштами, а саме, «Оплата послуг по переробці сировини піролізу проводиться в доларах США».
Пунктом 5.3 контракту передбачено, що за згодою сторін оплата послуг виконавця може бути здійснена в іншій формі, у тому числі сировиною або продукцією, що оформляється відповідним доповненням до контракту.
Проте, як було встановлено судом, будь яких доповнень до контракту щодо проведення оплати послуг ТзОВ «Карпатнафтохім» по переробці сировини піролізу сировиною чи продукцією сторони не укладали і зазначені послуги замовник оплачував виключно грошовими коштами. При цьому, можливість проведення розрахунків шляхом передачі позивачу супутніх продуктів переробки не була передбачена контрактом, оскільки супутні продукти переробки не належать ні до сировини ні до продукції.
Що стосується віднесення відповідачем метано-водневої суміші до супутніх продуктів переробки, які в свою чергу входять до складу продуктів переробки, слід зазначити наступне.
Згідно підпункту 17 пункту 1.3 Порядку застосування митних режимів переробки на митній території України та переробки за межами митної території України, затвердженого наказом Державної митної служби України від 13 вересня 2003 року №609 супутні продукти переробки - продукти переробки, що за своїми властивостями придатні для подальшого використання, але утворення яких у процесі переробки не є предметом зовнішньоекономічного договору.
Як випливає із змісту п.п.14 п.1.3 Порядку супутні продукти переробки поряд з товарною продукцією відходами переробки, залишками переробки входять до складу продуктів переробки, якими є товари, що утворюються внаслідок переробки товарів, розміщених у режимі переробки.
Аналіз зазначених норм свідчить, що супутні продукти переробки, товарна продукція, відходи переробки та залишки переробки є продуктами, які одержані на завершенні процесу переробки давальницької сировини.
З метою з'ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань згідно ухвали Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 20.06.2011 року по даній справі була призначена експертиза матеріалів, речовин та виробів щодо операцій по переробці давальницької сировини одержаної ТОВ "Карпатнафтохім" по контракту на переробку давальницької сировини № А2010000372 від 25.06.2010 року із фірмою «LITASCO SA»", проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз із залученням фахівців Державного Українського науково-дослідного інституту нафтопереробної промисловості «МАСМА».
Для вирішення питань, постановлених на експертизу, 30.09.2011 року співробітник ІБОНХ НАН України ОСОБА_9 та завідувач лабораторії УкрНДІНП «МАСМА» ОСОБА_10. виїжджали у місто Калуш в ТзОВ «Карпатнафтохім» для детального огляду установки та вивчення технологічної схеми по виробництву олефінів (етилену та пропілену) із вуглеводневої сировини.
Після детального вивчення технологічної установки фірми «Лінде» експертами Сич О.А., Стельмахович С.І., ОСОБА_10., ОСОБА_9 були зроблені наступні висновки.
1.Технологічний процес виготовлення етилену та пропілену на підставі Контракту №А2010000372 від 25.06.2010 року на нафтохімічному комплексі TOB «Карпатнафтохім» є повністю замкнутим циклом виробництва.
2. Виділення метано-водневої суміші (МВФ) в процесі виробництва ети лену шляхом піролізу вуглеводної сировини згідно Контракту №А2010000372 від 25.06.2010 року здійснюється глибоким охолодженням при температурі мі нус 140°С та є невід'ємною технологічною фазою (відрізком) технологічного процесу виробництва. В подальшому метано-воднева суміш використовується в технологічній установці як холодоагент в теплообмінних апаратах, як техноло гічне паливо в печах піролізу, для стабілізації необхідних тисків у всіх техноло гічних системах установки та для гідрування і гідродеалкілування вуглеводнів.
3.Використання метано-водневої фракції на технологічній установці TOB «Карпатнафтохім», згідно технології виробництва етилену шляхом піролізу ву глеводної сировини згідно Контракту №А2010000372 від 25.06.2010 року для інших цілей, крім виробництва етилену чи пропілену, є неможливим. Будь-яке інше її застосування призведе до розбалансування технологічних стадій процесу піролізу та зупинки установки.
4.Технологічний процес етиленового виробництва шляхом піролізу вуг леводневої сировини згідно Контракту №А2010000372 від 25.06.2010 року пе редбачає використання внутрішньої енергії такої сировини.
5.Метано-водневу фракцію не можливо кваліфікувати як супутній про дукт переробки давальницької вуглеводневої сировини згідно Контракту №А2010000372 від 25.06.2010 року, оскільки вона використовується на вироб ництві як технологічне паливо для власних потреб у зв'язку із значною енерго ємністю піролізних печей .
6.В процесі виробництва етилену, поліетилену на технологічній установ ці фірми "Лінде" в TOB «Карпатнафтохім» виділення метано-водневої суміші (фракції) для використання в інших цілях неможливе без істотної зміни техно логічної схеми і обладнання.
Викликані та допитані в судовому засіданні експерт вищого класу ОСОБА_9 (освіта вища, кваліфікація судового експерта за спеціальністю «8.4 Дослідження нафтопродуктів та паливно-мастильних матеріалів, стаж експертної роботи з 1981 року, кваліфікаційне свідоцтво НОМЕР_2) та завідувач лабораторії процесів нафтопереробки і нафтохімії УкрНДІНП «МАСМА» ОСОБА_10 роз'яснили висновок експертизи, зазначивши наступне.
Усі сучасні виробництва етилену і пропилену незалежно від викорис товуваної сировини є замкнутими виробництвами, у яких основна частина енерговитрат забезпечується за рахунок одержання енергетичної пари шляхом ви користання фізичної теплоти пірогазу і за рахунок теплоти згоряння метан-водневої фракції (МВФ). Істотне значення має зниження витрати сировини шляхом рециклу на піроліз етану, пропану, фракції С4 і С5 після гідрування. Усі ці хімічні речовини не є побічними продуктами, тому що витрачаються на самій етиленовій установці. Тільки такий замкнутий цикл виробництва забезпечує високі економічні показники і конкурентноздатність етиленової установки. Технологія виробництва нижчих олефінів (етилену і пропілену) досить докла дно і висококваліфіковано представлена в експертному висновку ВАТ "ВНИ-ПИнефть", що є головним інститутом СНД по нафтохімічній промисловості, який займається виробництвом етилену вже багато десятиліть.
Виділення метано-водневої фракції (надалі - МВФ) з пірогазу є невід'ємною й обов'язковою фазою низькотемпературного поділу пірогазу. МВФ не є напівпродуктом і не залишає меж етиленової установки, а використовується в ній для процесів гідрування, спалювання в трубчастих печах та інших цілей.
Відповідно до технології фірми «Linde», утворювана при піролізі усіх видів сировини МВФ виділяється в процесі низькотемпературного поділу піро газу, що є обов'язковим процесом. МВФ застосовується тільки на самій етиле новій установці і ніде більш і тому не є товарним продуктом.
Як було показано, внутрішня енергія сировини використовується з до сить високим ступенем. При охолодженні пірогазу з 820-850° С до температури 360-600 0 С у залежності від виду сировини одержується пара високого тиску, для використання в паровій турбіні, яка є приводом компресорів пірогазу, МВФ і холодильних циклів, служить паливом для печей піролізу, що забезпечують термічний піроліз сировини. Крім того, теплота пірогазу використовується для підігріву і випару сировини та одержання пари для розчинення. В даний час конкурентноздатними можуть бути тільки етиленові установки з високим сту пенем використання енергії сировини.
МВФ цілком використовується на етиленовій установці, за її межі не виходить і, отже, не є побічним продуктом.
В усіх етиленових установках, у тому числі і за технологією Linde, у секції газорозділення обов'язково виділяється метано-воднева фракція (МВФ).
Кількість і склад МВФ змінні і залежать від виду сировини і параметрів проце су переробки. За діючою технологією кількість і склад МВФ не вимірюється, уся вона після процесів гідрування використовується як паливо для печей піролізу. Установка Linde не передбачає відбір МВФ для інших цілей крім внутрішнього використання. МВФ не може служити паливом в пристроях для спалювання природного і вуглеводневих газів. За складом МВФ містить об'ємних часток: 60-70 % метану і 25-35 % водню, інше CO, С02, H2S. Внаслідок великого вмісту Н2 швидкість поширення полум'я і горіння висока, і тому потребують застосування тільки спеціальних пальників, які і встановлені в печах піролізу. Крім того, теплотворна здатність МВФ значно нижча, ніж у природного газу і складає 31 000-32 500 кдж/м3, у порівнянні з 33 600-34 000 кдж/м3 для природного газу. Без істотної зміни технологічної схеми і устаткування використання МВФ для інших цілей неможливо і економічно недоцільно.
Кількість та хімічний склад метано-водневої фракції може змінюватися в залежності від виду сировини та технологічних параметрів процесу піролізу. Метано-воднева фракція процесу піролізу за хімічним складом відрізняється від добутого природного газу, не виводиться за межі технологічної установки, не переробляється, а подається на спалювання в печі піролізу через спеціально обладнанні форсунки для ефективного забезпечення високотемпературного крекінгу вуглеводневої сировини з метою отримання етилену або пропілену.
Метано-водневу фракцію не можливо кваліфікувати як супутній продукт переробки вуглеводневої сировини, оскільки вона використовується на виробництві як технологічне паливо для власних потреб у зв'язку із значною енергоємністю піролізних печей. Тому, метано-водневу фракцію слід кваліфікувати як виробничі втрати на технологічне паливо.
Установка з виробництва нижчих олефінів за технологією фірми "Лінде" (Німеччина) в м. Калуш передбачає піроліз вуглеводневої сировини (дизельне паливо, прямогоний бензин, інші вуглеводні). Основним видом вуглеводневої сировини на цій установці є дизельне паливо. Високотемпературний крекінг (піроліз) всіх видів сировини здійснюється в спеціально обладнаних трубчатих печах за температури 810°-860° С та тривалості реакції 0,4-0,7 сек. Охолоджений та очищений від кислих газів (H2S, CO, С02 тощо) пірогаз при низьких температурах розділяється у ректифікаційних колонах та каталітично гідродеалкілується в реакторах. До складу установки входить 9 печей, одна з яких може використовувати в якості сировини зворотні етані та пропан.
Цільовими продуктами термічного піролізу є етилен та пропілен. Побічними товарними продуктами слугують бензол, піроконденсат (фракція C6-Cs), фракція С9, важка смола піролізу та фракція С4-С5. В результаті піролізу отримуються вуглеводні від С4 до С9, олефіни (етилен та пропілен), смоли піролізу та метан-воднева фракція (СН4 + Н2). Згідно технологічної схеми (Т 1, с. 36) одержана метан-воднева фракція використовується в замкненому технологічному процесі, зокрема як паливо в печах піролізу та для отримання водню для гідрування. Відповідно до технологічної схеми, іншого призначення метан-воднева фракція не має, а її видалення з технологічного процесу не передбачено. За технологічною схемою всі інші складові процесу піролізу, а саме фракція С2-С4 спрямовується на рецикл як сировина, а метан-воднева фракція (СН4 + Н2) використовуються як технологічне паливо. Технологія виробництва нижчих алкенів принципово однакова у всьому світі і економічно обґрунтована. Поряд із збільшенням продуктивності установок різко зменшуються енерговитрати внаслідок використання тепла, одержаного спалюванням в печах деяких газових фракцій піролізу, зокрема метан-водневої фракції (СН4 + Н2). Без істотної зміни технологічної схеми і устаткування використання метан-водневої фракції для інших цілей неможливо і економічно недоцільно. При роботі печей піролізу в якості палива використовуватися тільки метано-воднева фракція (СН4 + Н2), іншого палива для печей піролізу технологічною схемою не передбачено.
Таким чином, утворювана в процесі переробки сировини піролізом, метан-воднева фракція (МВФ) не є товаром, тому що вона цілком використовується в технологічному процесі. Вона не виходить не тільки за межі виробничого об'єднання, але навіть за межі етиленової установки, тобто метан-воднева фракція в технологічній установці фірми "Лінде" (Німеччина) в TOB "Карпатнафтохім" як окремий продукт не виробляється.
Що стосується використання природного газу в процесі піролізу, експерти роз'яснили, що його використання дійсно допустиме, однак тільки на стадії запуску установки.
З огляду на зазначене колегія суддів вважає висновок експертизи та роз'яснення даного висновку в повній мірі обґрунтованими та науково підтвердженими.
Колегією суддів не приймається до уваги лист Калуського відділення Івано-Франківської торгово-промислової палати від 06.02.2012 року, у якому міститься посилання на «Опис технологічної схеми виробництва олефінів», де розрахована кількість метано-водневої суміш 661 кг на 1 тонну етилену під час проведення технологічного процесів піролізу вуглеводневої сировини та одержання бензолу, так як з даного приводу експертами було роз'яснено суду, що розрахувати кількість метано-водневої суміші неможливо, а зазначена цифра є теоретичною так як норми виходу Суміші змінюються і залежать від багатьох факторів, в тому числі і від якісного складу кожної партії окремого виду сировини піролізу, температури зовнішнього природного середовища тощо.
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_13 жодним чином не обґрунтувала змісту направленого нею листа Калуського відділення ІФ ТПП від 06.02.2012 року.
При цьому, суд звертає увагу на те, що експерти, які проводили експертизу та роз'яснювали висновок експертизи мають необхідні знання в галузі хімії, біоорганічної хімії, нафтохімії та нафтопереробки, в той час як директор Калуського відділення ІФ ТПП за освітою радіотехнік та економіст. Крім того при проведенні дослідження експертами використовувались: 1.Матеріали адміністративної справи; 2.ДСТУ 3868-99.Паливо дизельне. Технічні умови; 3. Інтернет ресурси, а лист Калуського відділення ІФ ТПП від 06.02.2012 року не містить посилань на жодні з джерел.
За таких обставин, колегія суддів, встановивши фактичні обставини справи, проаналізувавши сукупність зібраних доказів, в тому числі взявши за основу висновок експертизи, приходить до переконання, що метано-воднева суміш, яка утворюється на проміжних етапах технологічного процесу переробки давальницької сировини не являться супутнім продуктом переробки, а тому висновки митного органу щодо митного оформлення метано-водневої суміші і, відповідно, сплати до бюджету митних платежів є необґрунтованими та безпідставними.
В той же час, згідно частини 2 статті 11 КАС України для повного захисту прав, свобод та інтересів позивача, колегія суддів вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог, шляхом визнання протиправним та скасування податкового повідомлення форми «Р» за №33 від 27.04.2011 року.
Згідно статті 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
На підтвердження понесених ТзОВ «Карпатнафтохім» витрат в матеріалах справи міститься платіжне доручення №2190 від 05.05.2011 року про сплату судового збору в сумі 3,40 грн., який підлягає поверненню з Державного бюджету України на користь позивача.
На підставі вищенаведеного та керуючись ст.ст.11, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-
ПОСТАНОВИЛА:
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення Івано-Франківької митниці форми "Р" за №33 від 27.04.2011 року.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Карпатнафтохім" (ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 33129683, вул.Промислова, 4, м.Калуш Івано-Франківської області, 77306) судовий збір в сумі 3 (три) гривні 40 коп.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.
Постанова набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України .
Головуючий суддя: Шумей М.В.
Судді: Бобров Ю.О.
Микитюк Р.В.
Постанова складена в повному обсязі 05.03.2012.