ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

12 квітня 2012 року 10:09 № 2а-2266/12/2670

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Шарпакова В.В., при секретарі судового засідання Висоцькій Ю.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Побужський феронікелевий комбінат"

до Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків Державної податкової служби

про скасування повідомлення - рішення № 0000904010 від 30.09.2011

На підставі частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 12 квітня 2012 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Побужський феронікелевий комбінат" (далі по тексту - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва до Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків (далі по тексту - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 березня 2012 року відкрито провадження в адміністративній справі № 2а-2266/12/2670 та призначено справу до розгляду у попередньому судовому засіданні на 20 березня 2012 року.

У попередньому судовому засіданні 20 березня 2012 року представником позивача підтримано позовні вимоги, надано на виконання вимог ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва про відкриття провадження необхідні документи.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 березня 2012 року закінчено підготовче провадження та призначено справу № 2а-2266/12/2670 до розгляду у судовому засіданні на 10 квітня 2012 року, яке відкладалось на 12 квітня 2012 року, у зв'язку з необхідністю отримання додаткових доказів по справі.

У судовому засіданні 12 квітня 2012 року виникло питання про заміну неналежного відповідача Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків на належного Спеціалізовану державну податкову інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків Державної податкової служби.

У судовому засіданні 12 квітня 2012 року представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити їх в повному обсязі. В обґрунтування адміністративного позову зазначив, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Побужський феронікелевий комбінат" при обчисленні суми збору за спеціальне використання водних ресурсів не справляє збір за кількість води, використаної для задоволення санітарно-гігієнічних потреб населення, у тому числі підприємств керуючись нормами пунктом 16 Порядку справляння збору за спеціальне використання водних ресурсів та пункту 4.8 Інструкції про порядок обчислення і справляння збору за спеціальне використання водних ресурсів. Для обліку очищеної води використовується лічильник за № ЕР 735929 показники якого фіксуються в Журналі "Обліку використаної питної води" (показники лічильників фільтрувальної станції ТОВ «ПФК»). З огляду на те, що на кожному вузлі-відводу для санітарно-гігієнічних потреб на комбінаті лічильники не встановлено, підприємство, застосовуючи абзац 2 пункту 4.6 статті 4 Інструкції про порядок обчислення справляння збору за спеціальне використання водних ресурсів, обчислювало обсяг використаної для санітарно-гігієнічних потреб води розрахунковим методом, користуючись Правилами користування системами комунального водоспоживання та водовідведення в містах та селах України № 65, затвердженого 01 липня 1994 року. Результати таких рахунків наведено в довідках (розрахунках) по використанню води на санітарно-гігієнічні та питні потреби за кожний місяць. З початком проведення перевірки вищезазначені довідки разом з податковими розрахунками збору за спеціальне використання Товариство з обмеженою відповідальністю "Побужський феронікелевий комбінат" не надало документи, які підтверджують можливість підприємством самостійно визначати обсяг використаної води не відповідає дійсності.

Представник відповідача у судовому засіданні 12 квітня 2012 року адміністративний позов не визнав, з посиланням на безпідставність позовних вимог просив суд відмовити у їх задоволенні. Доводи відповідача, викладені в письмовому запереченні проти позову, співпадають з висновками акта Спеціалізованої державної податкової адміністрації у м. Києві по роботі з великими платниками податків від 06 вересня 2011 року № 728/40-10/31076956 про результати планової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Побужський феронікелевий комбінат" з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01 липня 2009 року по 31 березня 2011 року валютного законодавства за період з 01 липня 2009 року по 31 березня 2011 року.

Розглянувши адміністративний позов та додані до нього матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Побужський феронікелевий комбінат" (ідентифікаційний код 31076956) зареєстроване як юридична особа Голованівською районною державною адміністрацією Кіровоградської області за адресою: 01011, місто Київ, вул. Панаса Мирного, 16/13,3 та перебуває на обліку в Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків Державної податкової служби.

На підставі направлень № 358, 359, 360, 361, 362, 363, 364 від 25 червня 2011 року та наказів про проведення документальної планової виїзної перевірки від 14 червеня 2011 року № 429 та від 08 серпня 2011 року № 579 Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків проведено перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Побужський феронікелевий комбінат", за результатами якої складено акт від 06 вересня 2011 року № 728/40-10/31076956 про результати планової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Побужський феронікелевий комбінат" з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01 липня 2009 року по 31 березня 2011 року валютного законодавства за період з 01 липня 2009 року по 31 березня 2011 року, копія якого міститься в матеріалах справи.

В ході перевірки встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Побужський феронікелевий комбінат" має два джерела забору води (стара і нова лінія) з р. Південний Буг, яку підприємство використовує на виробничі, санітарно-гігієнічні потреби, пожежну безпеку. Частину води Товариство з обмеженою відповідальністю "Побужський феронікелевий комбінат" відпускає Комунальне підприємство "Аква-Сервіс-07". В свою чергу Комунальне підприємство "Аква-Сервіс-07" відпускає воду населенню.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Побужський феронікелевий комбінат" має на балансі готель, розташований за адресою: Кіровоградська обл., Голованівський район, смт Побузьке, Першотравнева. 31. Постачальником води для готелю є Комунальне підприємство "Аква-Сервіс-07" на підставі договорів від 01 липня 2005 року № 485/05 на подачу води з комунального водопроводу та приймання стічних вод для комунальної каналізації та від 01 липня 2005 року № 483/05 про надання комунальних послуг.

Як зазначено в акті перевірки, за період з 01 липня 2009 року по 31 березня 2011 року Товариством з обмеженою відповідальністю "Побужський феронікелевий комбінат" в порушення підпункту 2.5 розділу 4 Інструкції про порядок обчислення і справляння збору за спеціальне використання водних ресурсів та збору за користування водами для потреб гідроенергетики і водного транспорту, затвердженої спільним наказом Міністерства фінансів України, ДПА України, Міністерства економіки України, Міністерство охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 01 жовтня 1999 року № 231/539/1 18/219, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 19 жовтня 1999 року за № 711/4004) не нараховано та не сплачено збір за спеціальне водокористування по готелю. Зведені дані щодо обсягів відпущеної води Товаристовм з обмеженою відповідальністю "Аква-Сервіс-07" для потреб готелю Товариства з обмеженою відповідальністю "Побужський феронікелевий комбінат" встановлено на підставі актів відпущених об'ємів води. Загальна сума заниження збору становить 100529,82 грн., в т.ч. по періодам (розрахунок донарахованого збору додається до акта перевірки): за III квартал 2009 року - 11488,30 грн.; за IV квартал 2009 року - 15924,37 грн.; за 1 квартал 2010 року - 16881.61 грн.; за період 04.04.10-29.04.10-5347,54 грн.; за період 30.04.10-30.06.10- 12172,51 грн.; за III квартал 2010 року - 20685,55 грн.; за IV квартал 2010 року - 18029,94 грн.

Податковим повідомленням - рішенням Спеціалізованої державної податкової адміністрації у м. Києві по роботі з великими платниками податків від 30 вересня 2011 року № 0000904010 позивачу донорахвали збір за спеціальне використання води у розмірі 125663,00 грн., з яких 100 530,00 грн. за основним платежем, 25 133,00 грн. - за штрафними санкціями.

За результатами адміністративного оскарження податкове повідомлення-рішення від 30 вересня 2011 року № 0000904010 залишено без змін, а скарги позивача від 10 жовтня 2011 року та 29 грудня 2011 року - без задоволення (копії рішення Державної податкової адміністрації у місті Києві від 16 грудня 2011 року № 12099/10/25-214 та рішення Державної податкової служби України від 26 січня 2012 року № 1711/6/10-2215 містяться в матеріалах справи).

Представник позивача не погоджується із такими висновками відповідача та вважає таким, що податкове повідомлення - рішення від 30 вересня 2011 року № 0000904010 підлягає скасуванню.

Ознайомившись із матеріалами справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши встановлені обставини справи, Окружний адміністративний суд міста Києва не погоджується із доводами позовної заяви з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 16 серпня 1999 року № 1494 «Про затвердження Порядку справляння збору за спеціальне використання водних ресурсів та збору за користування водами для потреб гідроенергетики і водного транспорту»(із змінами та доповненнями, далі за текстом - Постанова № 1494) платниками збору за спеціальне використання водних ресурсів та збору за користування водами для потреб гідроенергетики і водного транспорту є підприємства, установи та організації незалежно від форми власності, а також громадяни - суб'єкти підприємницької діяльності, що використовують водні ресурси і а користуються водами для потреб гідроенергетики і водного транспорту.

Згідно з пунктом 5 Постанови № 1494 об'єктом обчислення збору за спеціальне використання водних ресурсів є фактичний обсяг води, який використовують водокористувачі, з урахуванням обсягу втрат води в їх системах водопостачання.

Пунктом 13 Постанови № 1494 передбачено, що обсяг використаної води визначається водокористувачами самостійно на підставі даних первинного обліку за показниками вимірювальних приладів. У разі відсутності вимірювальних приладів, як виняток, обсяг використаної води визначається за технологічними даними (тривалість роботи агрегатів, обсяг виробленої продукції чи надання послуг, витрати електроенергії, пропускна спроможність водопровідних труб за одиницю часу тощо).

Згідно із пунктом 14 Постанови № 1494 збір за спеціальне використання водних ресурсів та збір за користування водами для потреб гідроенергетики і водного транспорту обчислюється платниками самостійно. Розрахунки збору, базовий податковий (звітний) період для якого дорівнює календарному кварталу, подаються платниками органам державної податкової служби протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу, за місцем податкової реєстрації. Збір сплачується водокористувачами протягом 10 календарних днів, наступних за останнім днем граничного терміну подання розрахунку збору за місцем податкової реєстрації.

Пунктом 4.2 Інструкції про порядок обчислення і справляння збору за спеціальне використання водних ресурсів та збору за користування водами для потреб гідроенергетики і водного транспорту (затверджено спільним наказом Міністерства фінансів України, ДПА України, Міністерства економіки України, Мінекобезпеки України від 01 жовтня 1999 року № 231/539/118/219, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 19 жовтня 1999 року за № 711/4004, далі за текстом - Інструкція № 231/539/118/219) передбачено, що водокористувачі, які використовують у встановленому законодавством порядку воду, отриману від інших водокористувачів, справляють збір до відповідних бюджетів за обсяги фактично використаної води з урахуванням обсягу втрат води в їх системах водопостачання.

Відповідно до пункту 4.5 Інструкції № 231/539/118/219 при використанні водокористувачами води одночасно для власних потреб і для потреб об'єктів соціально-культурного призначення, житлово-комунального господарства (за винятком обсягу води, переданої населенню), підсобного сільського і рибного господарства або інших допоміжних служб збори до бюджетів вносять за всю фактично використану воду з урахуванням обсягу втрат води в їх системах водопостачання.

Згідно з пунктом 6.2 Інструкції № 231/539/118/219 збір за спеціальне використання водних ресурсів обчислюється, виходячи з обсягів фактично використаної води (підземної, поверхневої, отриманої води, в установленому законодавством порядку, від інших водокористувачів) з урахуванням обсягу втрат води в їх системах водопостачання, установлених лімітів, нормативів збору та коефіцієнтів.

Відповідно до додатку № 2 Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України»від 03 червня 2008 року № 309-VI норматив збору становить 15,22 коп., куб. м.

Статтею 10 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік»від 26 грудня 2008 року №835-VI встановлено, що у 2009 році до нормативів, затверджених у додатках N 1 та N 2 до Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (Відомості Верховної Ради України, 2008 p., N 27 - 28. от. 253), що належать до абсолютних, застосовується коефіцієнт 1.439. Про застосування зазначеного коефіцієнту при обчисленні збору у 2009 році також повідомлено листом ДПА України від 26 січня 2009 року №1339/7/15-0817.

Згідно з листом Державної податкової адмністрації України від 07 травня 2010 року № 9040/7/15-0817 з 30 квітня 2010 року при обчисленні збору застосовуються коефіцієнти 1,439 і 1,143.

Контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках (підпункт 54.3.2 пункт 54.3 стаття 54 Податкового кодексу України).

Згідно із статтею 123 Податкового кодексу України у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

У позовній заяві представник позивача зазначає, що при обчисленні збору підприємство керувалося пунктом 16 Постанови № 1494, пунктом 4.8 Інструкції № 231, тому, оскільки підприємство використовувало воду для санітарно-гігієнічних потреб, нарахування збору не відповідає нормам чинного законодавства, тому з урахуванням статті 30 Водного кодексу України, готель не є первинним або вторинним водокористувачем.

Згідно із статтею 42 Водного кодексу України водокористувачами в Україні можуть бути підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземні юридичні і фізичні особи та особи без громадянства. Водокористувачі можуть бути первинними і вторинними. Первинні водокористувачі - це ті, що мають власні водозабірні споруди і відповідне обладнання для забору води. Вторинні водокористувачі (абоненти) - це ті, що не мають власних водозабірних споруд і отримують воду з водозабірних споруд первинних водокористувачів та скидають стічні води в їх системи на умовах, що встановлюються між ними.

Відповідно до абзацу 10 статті 30 Водного кодексу України платниками збору за спеціальне використання водних ресурсів є підприємства, установи та організації незалежно від форми власності, їх філії, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також громадяни-підприємці, які використовують воду, отриману шляхом забору води (первинні водокористувачі) та/або з водозабірних споруд первинних водокористувачів (вторинні водокористувачі), та користуються водами для потреб гідроенергетики, водного транспорту і рибництва.

Відповідно до статті 1 Водного кодексу України використання води - процес вилучення води для використання у виробництві з метою отримання продукції та для господарсько-питних потреб населення, а також без її вилучення для потреб гідроенергетики, рибництва, водного, повітряного транспорту та інших потреб.

Згідно з пунктом 16 Постанови № 1494, пункту 4.8 Інструкції № 231 збір за використання водних ресурсів не справляється: за воду, що використовується для задоволення питних і санітарно-гігієнічних потреб населення; за воду, що використовується для протипожежних потреб; за воду, що використовується для потреб зовнішнього благоустрою територій міст та інших населених пунктів; за воду, що використовується у шахтах для пилозаглушення; за морську воду, крім води з лиманів; за воду, що забирається науково-дослідними установами для наукових досліджень у галузі рисосіяння та для виробництва елітного насіння рису; за воду, втрачену в магістральних і міжгосподарських каналах зрошувальних систем; за підземну воду, що вилучається з надр для усунення шкідливої дії вод (забруднення, підтоплення, засолення, заболочення, зсув тощо); за воду, що забирається підприємствами і організаціями для забезпечення випуску молоді цінних промислових видів риб та інших водних живих ресурсів у природні водойми і водосховища.

Відповідно до пункту 15 Постанови № 1494 водокористувачі, які використовують у встановленому законодавством порядку воду, отриману від інших водокористувачів, справляють збір до відповідних бюджетів за обсяги фактично використаної води з урахуванням обсягу втрат води віх системах водопостачання відповідно до встановлених нормативів.

Згідно з абзацом 2 пункту 6.2 Інструкції № 231/539/118/219 за обсяги води, переданої водокористувачем-постачальником іншим водокористувачам без укладення з останніми договору про поставку води, збір обчислюється і сплачується таким водокористувачем-постачадьником.

Як зазначено в акті перевірки, готель отримує прибуток від надання послуг відвідувачам, а не забезпечує виключно задоволення питних і санітарно-гігієнічних потреб населення. Постачання води здійснюється на підставі договорів, укладених з Комунальним підприємством "Аква-Сервіс-07".

Таким чином аргументи позивача про неправомірність оскаржуваного рішення є необґрунтованими та безпідставними.

Крім цього, посилання представника позивача на наявність Журналу обліку витрат питної води, який не було пред'явлено контролюючому органу під час проведення перевірки, суд не бере до уваги, оскільки в даному випадку таку форму ведення обліку води не передбачено пунктом 4.6 Інструкції № 231 та пункту 13 Порядку № 1494.

При цьому, слід зазначити, що з Журналу обліку витрат питної води не можливо достовірно встановити кількість води витраченої на всі види потреб відповідно.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає, відповідачем доведено правомірність та обґрунтованість прийняття спірного податкового повідомлення-рішення з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Побужський феронікелевий комбінат" не підялгає задоволенню.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Побужський феронікелевий комбінат" відмовити.

Постанова набирає законної сили в строки та порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.В. Шарпакова