ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

_____________________________________________________________________________________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" травня 2012 р.Справа № 5016/3420/2011(7/157)

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Гладишевої Т.Я.

суддів Лавренюк О.Т., Савицького Я.Ф.

при секретарі судового засідання Будному В.О.

за участю представників сторін в судовому засіданні від 17.05.2012 року:

від позивача: голова правління - Кавецька У.А., постанова правління Веселинівського РСТ;

від відповідача: не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фізичної особи -підприємця ОСОБА_2

на рішення господарського суду Миколаївської області від 05.12.2011 року

по справі № 5016/3420/2011(7/157)

за позовом: Веселинівського районного споживчого товариства

до відповідача: Фізичної особи -підприємця ОСОБА_2

про стягнення 40933,20 грн.

В судовому засіданні 17 травня 2012 року згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2011 року Веселинівське районне споживче товариство (далі -позивач, Веселинівське РСТ) звернулось до господарського суду Миколаївської області з позовом до фізичної особи -підприємця ОСОБА_2 (далі - відповідач, ФОП ОСОБА_2.) про стягнення неустойки (з врахуванням уточнень) в сумі 40933,20 грн., розрахованої відповідно до ст. 785 Цивільного кодексу України з підстави припинення договору оренди об'єкту нерухомості № 1, укладеного 01.02.2010 року між Веселинівським районним споживчим товариством та ФОП ОСОБА_2 та неповернення відповідачем об'єкту оренди.

Позовні вимоги обґрунтовані положеннями ст. ст. 16, 252, 610, 762, 785 Цивільного кодексу України та ст. ст. 173, 174, 193, 216, 217, 230, 232 Господарського кодексу України.

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 05.12.2011 року по справі № 5016/3420/2011(7/157) (суддя Семенчук Н.О.) позов задоволено. Стягнуто з фізичної особи -підприємця ОСОБА_2 на користь Веселинівського районного споживчого товариства 40933,20 грн. заборгованості, 409,33 грн. витрат по сплаті державного мита та 236,00 грн. витрат на ІТЗ судового процесу.

Рішення суду мотивовано тим, що позивачем доведено документальними доказами порушення ФОП ОСОБА_2 умов пункту 8.4 договору оренди об'єкту нерухомості № 1 від 01.02.2010 року щодо повернення орендованого майна - приміщення ресторану „Колос", загальною площею 239,8 кв.м, розташованого в смт. Веселинове Миколаївської області, після закінчення строку дії вказаного договору, у зв'язку з чим наявні законні підстави для нарахування відповідачу неустойки відповідно до ст. 785 Цивільного кодексу України.

Не погодившись з рішенням суду, ФОП ОСОБА_2 звернулась до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати як таке, що прийняте з порушенням норм процесуального права з прийняттям нового рішення про відмову в задоволенні позову.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, скаржник вказав, що місцевим господарським судом в порушення вимог ст. 79 Господарського процесуального кодексу України проігнорована обставина неможливості розгляду справи № 5016/3420/2011(7/157) до вирішення пов'язаної з нею іншої справи № 5016/3612/2011(7/176) за позовом ФОП ОСОБА_2 до виконавчого комітету Веселинівської селищної ради та Веселинівського РСТ про визнання нечинним рішення № 42 від 13.03.2006 року та визнання недійсним свідоцтва про право власності. Також, скаржник зазначає, що судом в порушення норм процесуального права прийнято рішення за відсутністю представника відповідача, який не брав участі в процесі з поважних причин.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 16.01.2012 року по справі № 5016/3420/2011(7/157) відновлено ФОП ОСОБА_2 пропущений процесуальний строк подання апеляційної скарги, апеляційну скаргу ФОП ОСОБА_2 прийнято до провадження з призначенням розгляду справи.

Ухвалою суду апеляційної інстанції від 07.02.2012 року зупинено провадження у справі № 5016/3420/2011(7/175) до вирішення пов'язаної з нею справи № 5016/7/2011(16/1).

Постановою Вищого господарського суду України від 12.04.2012 року скасовано ухвалу Одеського апеляційного господарського суду від 07.02.2012 року. Справу № 5016/3420/2011(7/157) передано до Одеського апеляційного господарського суду для розгляду по суті.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 26.04.2012 року поновлено провадження у справі № 5016/3420/2011(7/157) відповідно до постанови Вищого господарського суду України від 12.04.2012 року.

Представник відповідача, будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду апеляційної скарги, в засідання суду апеляційної інстанції не з'явився, надіславши письмове клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату з підстави хвороби.

Колегією суддів клопотання відхиляється, приймаючи до уваги наступне.

Відповідно до ст. 28 Господарського процесуального кодексу України представляти інтереси відповідача може як особисто відповідач, так і його представник, повноваження якого підтверджуються довіреністю.

Відтак, неможливість приймати участь в судовому засіданні представника відповідача ОСОБА_3 не є поважною причиною для відкладення розгляду апеляційної скарги, оскільки відповідач не позбавлена права приймати участь особисто або уповноважити іншого представника на представництво її інтересів.

Перевіривши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, надавши оцінку всім обставинам справи, заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла до наступних висновків.

Місцевим господарським судом правильно встановлено та підтверджено в процесі апеляційного розгляду справи, що 01.02.2010 року між Веселинівським районним споживчим товариством (орендодавець) та Приватним підприємцем ОСОБА_2 (орендар) укладено договір оренди об'єкту нерухомості № 1, відповідно до якого орендодавець передав, а орендар прийняв у тимчасове платне та зворотне користування будівлю ресторану „Колос", загальною площею 239,8 кв.м, розташовану за адресою: смт. Веселинове, вул. Київська, 1.

Відповідно до п. 3.4 договору при передачі об'єкта, що орендується, складається акт приймання -передачі.

Термін оренди -з 01.02.2010 року по 01.08.2010 року (п. 4.1 договору).

Розмір щомісячної орендної плати складає 2000,00 грн. з можливим переглядом в сторону збільшення з 01.05.2010 року за згодою сторін (п. 5.1 договору).

Згідно з пунктом 8.1 договору оренди повернення орендодавцю об'єкта, що орендується, здійснюється двосторонньою комісією. Об'єкт повинен бути переданий орендарем та прийнятий орендодавцем протягом 3-х днів з моменту початку роботи двосторонньої комісії (пункт 8.4 договору).

Відповідно до п. 8.6 договору об'єкт, що орендується, вважається фактично переданим орендодавцю з моменту підписання акту приймання -передачі.

З матеріалів справи вбачається, що згідно з актом приймання -передачі від 01.02.2010 року орендодавець передав, а орендар прийняв у тимчасове володіння та платне, зворотне користування будівлю ресторану „Колос", загальною площею 239,8 кв.м, розташовану за адресою: смт. Веселинове, вул. Київська, 1.

Додатковою угодою від 31.07.2010 року до договору оренди № 1 від 01.02.2010 року викладено в новій редакції пункт 4.1 договору та визначено, що строк дії договору до 01.09.2010 року.

30.08.2010 року сторони уклали додаткову угоду до договору оренди № 1 від 01.02.2010 року, якою визначили, що термін оренди складає один місяць -з 01.09.2010 року по 01.10.2010 року.

Заявою від 21.10.2010 року відповідач повідомила орендодавця про своє бажання подовжувати строк дії договору оренди на 11 місяців, на що отримала відповідь позивача від 27.10.2010 року про небажання останнього здавати приміщення ресторану „Колос" в оренду з пропозицією звільнити приміщення від речей.

Як вказує позивач у позовній заяві, після закінчення строку договору оренди № 1 від 01.02.2010 року відповідач об'єкт оренди не передала, звільнити приміщення відмовилась, що зумовило звернення Веселинівського РСТ з позовом про стягнення неустойки відповідно до ст. 785 Цивільного кодексу України.

Згідно ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно ч. 4 ст. 284 Господарського кодексу України строк договору оренди визначається за погодженням сторін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення строку дії договору він вважається продовженим на такий самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Частиною 1 ст. 763 Цивільного кодексу України встановлено, що договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Згідно ч. 2 ст. 291 Господарського кодексу України договір оренди припиняється, зокрема, у разі закінчення строку, на який його було укладено.

Відповідно до ст. 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Колегія суддів відмічає, що матеріали справи не містять доказів наявності у відповідача законних підстав для користування об'єктом оренди -будівлею ресторану „Колос", загальною площею 239,8 кв.м, розташованою за адресою: смт. Веселинове, вул. Київська, 1, після закінчення строку договору оренди нерухомого майна № 1 від 01.02.2010 року - з 02.10.2010 року.

Також, в матеріалах справи відсутні докази повернення відповідачем об'єкту оренди орендодавцю, що свідчить про невиконання СПД -фізичною особою ОСОБА_2 свого обов'язку щодо повернення речі, а відтак, позивач має законне право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення, яка, за правильним розрахунком позивача, складає 40933,20 грн.

Суд апеляційної інстанції зауважує, що доводи апеляційної скарги не спростовують вищенаведеного, а твердження скаржника щодо порушення судом першої інстанції норми процесуального права -незадоволення клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи не заслуговує на увагу, оскільки відкладення розгляду справи є правом суду виходячи з наявності відповідних обставин.

Крім того, зауваження скаржника на ігнорування судом першої інстанції обставин щодо неможливості розгляду справи № 5016/3420/2011(7/157) до вирішення іншої пов'язаної справи № 5016/3612/2011(7/176) є хибною правовою позицією, оскільки з врахуванням предмету спору по справі № 5016/3612/2011(7/176) справи не є пов'язаними між собою.

Приймаючи до уваги вищевикладене, підстави для зміни або скасування оскаржуваного рішення відсутні.

Керуючись ст. ст. 99, 101 -103, 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Рішення господарського суду Миколаївської області від 05.12.2011 року по справі № 5016/3420/2011(7/157) залишити без змін, апеляційну скаргу -без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий суддя: Т.Я. Гладишева

Суддя: Я.Ф. Савицький

Суддя: О.Т. Лавренюк