Справа № 1304/2-3014/11 Головуючий у 1 інстанції: Стрельбицький В. В.

Провадження № 22-ц/1390/3159/12 Доповідач в 2-й інстанції: Кіт І. Н.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 травня 2012 року

колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючого: Кота І.Н..

суддів: Каблака П.І., Курій Н.М.

при секретарі: Панчуку І.С.

розглянула у відкритому судовому засіданні у місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою квартирно-експлуатаційного відділу м.Львова Міністерства оборони України на рішення Галицького районного суду м.Львова від 19 грудня 2011р.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги , колегія суддів, -

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Галицького районного суду м.Львова від 19 грудня 2011р. задоволено позов ОСОБА_2 до квартирно-експлуатаційного відділу м.Львова Міністерства оборони України за участю третіх осіб : ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання дій відповідача незаконними та зобов»язання відповідача до вчинення ним дій щодо службового житла.

Визнано незаконною відмову відповідача щодо внесення ним клопотання до Солонківської сільської ради Пустомитівського району Львівської області про виключення квартири АДРЕСА_1 з числа службових. Зобов»язано квартирно-експлуатаційний відділ м.Львова Міністерства оборони України подати до Солонківської сільської ради клопотання про виключення зазначеної квартири з числа службових.

Рішення суду оскаржив відповідач. В апеляційній скарзі покликається на його незаконність і необґрунтованість. Зокрема зазначає, що судом не враховано вимог п.2.2 затвердженої наказом МО України № 577 від 06.10.07р. Інструкції про організацію забезпечення і надання військовослужбовцям ЗС України та членам їх сімей житлових приміщень, оскільки 31.01.11р. Міністр оборони України вже прийняв відповідне рішення із зазначеного питання й таке ніким не оскаржувалось, надалі залишається чинним і обов»язковим до виконання усіма органами управління Збройних Сил. Разом з тим, ця обставина не була належно врахована районним судом, що й призвело до ухвалення ним незаконного рішення..

Просять рішення районного суду скасувати й ухвалити у справі нове рішення про відмову в задоволенні безпідставно пред»явленого позову в повному його обсязі.

Перевіривши у межах доводів апеляційної скарги та пред»явлених позовних вимог законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги виходячи із наступного.

Відповідно до положень ст.ст.3,11,15,60 ЦПК України кожна особа, має право в порядку встановленому цим Кодексом звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав , свобод чи інтересів. Розгляд цивільних справ здійснюється не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб які беруть участь у справі. При цьому кожна із сторін зобов»язана довести ті обставини, на які вона покликається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Захист прав у порядку цивільного судочинства - це передбачені законом способи охорони цивільних, житлових, земельних , сімейних чи трудових прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення. Тому власник порушеного права може скористатися не будь- яким, а лише конкретно визначеним законом способом захисту свого права. Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів передбачений ст.16 ЦК України, а також визначається спеціальними законами , які регулюють конкретні правовідносини.

В даному випадку, главою 3 ЖК України , якою визначається порядок користування службовими жилими приміщеннями та роз»ясненнями, що містяться у п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 12.04..1985р., з наступними змінами і доповненнями «Про деякі питання , що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України «, не передбачено можливості зобов»зання органів МО України з питань управління житлом до вчинення певних дій, у якості визначених чинним цивільним законодавством способів захисту порушених житлових прав громадян.

Оскільки позивачем не подано жодних доказів про те, що станом на час звернення його з позовом він вже набув право на одержання постійного житла в порядку черговості й таке житло він готовий передати в розпорядження іншого черговика військовослужбовця, замість наявної у його правомірному користуванні службової квартири, суд першої інстанції не мав правових підстав для задоволення позову.

Як вбачається із матеріалів справи, зокрема виданого 01.02.08р. ордера ( а.с.5 ) спірна квартира та будинок № 9-а по вул. Повітряній знаходиться у с.Липники на території Солонківської сільської ради Пустомитівського району Львівської області, яка повинна приймати рішення про її виключення з числа службових, однак суд першої інстанції питання про повернення позовної заяви з підстав визначених п.4 ч.3 ст.121 ЦПК України не вирішив й ухвалив рішення у спорі який йому не підсудній.

Відтак , прийняте з очевидними порушеннями норм матеріального та процесуального закону судове рішення , що не ґрунтується на повно встановлених і належно перевірених обставинах справи про дійсні права і обов»язки сторін та інших осіб щодо предмета спору, в силу вимог ч.1 ст.309 ЦПК України залишатися в законній силі не може й підлягає безумовному скасуванню з ухваленням судом апеляційної інстанції нового рішення про відмову в позові за його безпідставністю і недоведеністю.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів,- В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу квартирно-експлуатаційного відділу м.Львова Міністерства оборони України задоволити.

Рішення Галицького районного суду м.Львова від 19 грудня 2011 року скасувати з ухваленням судом апеляційної інстанції нового рішення про відмову в задоволенні позову ОСОБА_2.

Стягнути з квартирно-експлуатаційного відділу МО України в Держбюджет Личаківського району м.Львова на р/р 31218206780006 в ГУДКУ у Львівській області 53 грн. 65 коп. судового збору не сплаченого ним за подання апеляційної скарги.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення, та може бути оскаржене протягом 20-ти днів з часу набрання законної сили, шляхом подання на нього касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий

Судді :