Судове рішення #22862179

24.05.2012

№ провадження 33/490/360/12 Головуючий у 1 й інстанції - Овчаренко Н.Г.

Категорія: Головуючий у 2-й інстанції - Сенченко І.М.


ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ


07 травня 2012 року суддя апеляційного суду Дніпропетровської області Сенченко І.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпропетровську, за участю представника правопорушника ОСОБА_2 - ОСОБА_3, прокурора Кузьменка С.С., представника митниці -начальника відділу дізнання та провадження у справах про порушення митних правил Козія І.М., апеляційну скаргу правопорушника ОСОБА_2 на постанову Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 29 лютого 2012 року у справі про адміністративне правопорушення, якою


ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, директора ПП «Хімсінтез», проживаючого у АДРЕСА_1,


визнано винним в порушенні митних правил, передбачених ст. 352 Митного кодексу України, з накладенням адміністративного стягнення у виді конфіскації товару, вартістю 90 555 гривень, -


встановив:


Постановою Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 29 лютого 2012 року ОСОБА_2, визнано винним в порушенні митних правил, передбачених ст. 352 Митного кодексу України і накладено на нього адміністративне стягнення у виді конфіскації товару, вартістю 90 555 гривень.

Постановою суду першої інстанції встановлено, що 21 грудня 2001 року на підставі контракту від 10 жовтня 2000 року № 1, укладеного ПП «Хімсінтез».Дніпропетровськ, вул. Артельна, 9, 44 код ЄДРПОУ 31076187) в особі директора ОСОБА_2 та австралійською фірмою «Challenger Trading PTY LTD»(27, Lancaster road, Dover Heights NSW 2030, Australia) згідно з товаросупровідними документами: інвойсом від 21 листопада 2001 року № 15810, CMR від 22 грудня 2001 року № 633/3, АД №11000/1/313077 у Дніпровській регіональній митниці в режимі «імпорт»була оформлена вантажна митна декларація типу «ІМ 40» від 24 грудня 2001 року № 11000/1/313563, на товар - пластикові частини для меблів вагою 7159 кг вартістю 6038, 60 грн.. 09 січня 2003 року було отримано лист Державної митної служби України №11/4 -13 -13337 з інформацією про те, що дійсна вартість імпортованих в Україну меблів складає 90 555 грн.. 18 лютого 2003 року у Дніпровській регіональній митниці відносно ОСОБА_2 директора ПП «Хімсінтез» було складено протокол про порушення митних правил № 0123/11000/03 за ознаками правопорушення, передбаченого ст. 115 МК України. Приймаючи до уваги те, що товари у великих розмірах були

Справа № 33/490/360/12 Головуючий у першій інстанції: Овчаренко Н.Г.

Категорія: ст. 352 МК України Головуючий у другій інстанції: Сенченко І.М.




незаконно переміщені на територію України, 20 лютого 2003 року начальником Дніпровської регіональної митниці, за фактом контрабанди меблів на адресу ПП «Хімсінтез»було порушено кримінальну справу, якій надалі присвоєний № 227. Згідно Закону України від 27 листопада 2003 року № 1344 - IV з 01 січня 2004 року набрав чинності новий МК України, відповідно до якого вказане вище правопорушення має ознаки, передбачені ст. 352 МК України. У зв'язку з набрання чинності Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо гуманізації відповідальності за правопорушення у сфері господарської діяльності»від 15 листопада 2011 року № 4025 - VI, відповідно до якого ст. 201 КК України викладена у новій редакції, що виключає кримінальну відповідальність за переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю у великих розмірах, 31 січня 2012 року кримінальна справа № 227 закрита старшим слідчим в ОВС СВ УСБУ у Дніпропетровській області, а матеріали з вказаної кримінальної справи листом від 31 січня 2012 року № 55/8 - 741 направлені у Дніпропетровську митницю для вирішення питання щодо притягнення винної особи до адміністративної відповідальності, передбаченої згідно зазначеного вище закону ч. 1 ст. 352 МК України. Враховуючи вищевказане, посадова особа ПП «Хімсінтез»ОСОБА_2 вчинив дії, спрямовані на переміщення запчастин до меблів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю шляхом подання митному органу України як підстави для переміщення товарів документів, що містять неправдиві дані стосовно вартості товару, тобто за ознаками порушення митних правил, передбаченого ч. 1 ст. 352 МК України.

Не погоджуючись з вищевказаною постановою, ОСОБА_2 13 квітня 2012 року подав апеляційну скаргу, тобто після закінчення встановленого ч. 2 ст. 294 КУпАП десятиденного строку на оскарження постанови суду. В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати постанову суду першої інстанції та закрити провадження у справі. Крім того, ОСОБА_2 заявив клопотання про поновлення пропущеного строку для оскарження постанови суду.

У клопотанні про поновлення строку апелянт посилається на те, що строк на апеляційне оскарження постанови ним був пропущений з поважної причини, а саме, у зв'язку з тим, що справу було розглянуто без його участі, його не було повідомлено про час і місце її розгляду належним чином, матеріали справи не містять доказів такого повідомлення і судом при підготовці справи до розгляду не вирішено зазначеного питання, а про розгляд даної справи і винесення постанови йому стало відомо лише 04 квітня 2012 року в момент отримання копії зазначеної постанови, що підтверджується матеріалами справи.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги ОСОБА_2 посилається на те, що постанова районного суду є незаконною, необґрунтованою, винесеною з порушеннями норм матеріального та процесуального права, а викладені в постанові висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи. Апелянт зазначає, що на час вчинення правопорушення діяв Митний кодекс України від 12 грудня 1991 року, тому до вчиненого 14 жовтня 2001 року порушення митних правил судом слід було застосувати положення статті 115 Митного кодексу України від 12 грудня 1991 року, а не норми статті 352 Митного кодексу України від 11 липня 2002 року, що свідчить про неправильну кваліфікацію судом вчиненого правопорушення. Разом з тим, вказує апелянт, що у поданні заступника начальника Дніпропетровської митниці по справі про порушення митних правил № 0123/11000/03 вказано, що 21 грудня 2001 року на підставі контракту укладеного між ПП «Хімсинтез»і фірмою «Challenger Trading pty ltd» згідно з товаросупровідними документами у Дніпровській регіональній митниці в режимі імпорту оформлена вантажна митна декларація на товар вагою 7159 кг і вартістю 6038, 60 грн.. 09 січня 2003 року отримано лист Державної митної служби України від 30 грудня 2002 року № 11/4-13-13337 з інформацією про те, що дійсна вартість товару складає 90 555 грн.. Однак, у зазначеному листі Державної митної служби України не зазначено вартості товару, а лише вказано, що від митниці м. Брешія Митної агенції Італії отримана інформація щодо фальсифікованих даних, що містяться в шести інвойсах, які надаються Дніпропетровській регіональній митниці для здійснення перевірки. Апелянт звертає увагу суду, що вартість товару в сумі 90555, 00 грн. зазначена лише у доповідній записці провідного інспектора оперативного відділу БК та ПМП і протоколі про порушення митних правил від 18 лютого 2003 року, але в даних документах відсутнє обґрунтування зазначеної вартості товару. Крім того, апелянт вказує, що кримінальну справу порушено по факту контрабанди, а не відносно конкретної особи, а у постанові про закриття кримінальної справи зазначено, що у ході її розслідування проведені всі можливі слідчі дії й оперативно-розшукові заходи щодо встановлення винних осіб, які позитивних результатів не дали. На думку, ОСОБА_2 зазначене в цілому свідчить про необ'єктивність і неповноту розгляду судом першої інстанції справи.

В судовому засіданні апеляційного суду представник ОСОБА_2 -ОСОБА_3, підтримала в повному обсязі заявлене клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду та подану апеляційну скаргу, підтвердила викладені в них доводи та просила їх задовольнити.

Представник Дніпропетровської митниці -Козій І.М., а також, прокурор Кузьменко С.С., просили апеляційний суд залишити постанову суду першої інстанції без змін, оскільки на їх переконання оскаржувана постанова є законною та обґрунтованою, а вимоги апеляційної скарги, безпідставними.

Суд апеляційної інстанції, вислухавши учасників судового розгляду, вивчивши матеріали справи, дослідивши доводи апеляційної скарги та заявленого клопотання про поновлення пропущеного строку, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, а також причини пропуску строку на оскарження постанови суду, дійшов висновку, що клопотання про поновлення строку на оскарження постанови суду та апеляційна скарга підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно ст. 268 КУпАП, ст. 390 МК України, справа про адміністративне правопорушення, в тому числі про порушення митних правил, розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце та час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Дані вимоги закону при розгляді справи судом першої інстанції не дотримані, оскільки в матеріалах справи відсутні будь-які докази як направлення ОСОБА_2, так і отримання ним судового виклику.

Разом з тим, районний суд справу розглянув у відсутність ОСОБА_2, чим порушив його права, передбачені ст. 268 КУпАП, ст. 390 МК України. При цьому, в матеріалах справи відсутні і докази направлення апелянту копії постанови суду в трьохденний строк, передбачений ст. 285 КУпАП.

Враховуючи викладене, апеляційний суд вважає необхідним задовольнити клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження постанови суду і розглянути подану апеляційну скаргу по суті.

Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.

Аналіз матеріалів справи свідчить, що в порушення зазначених вимог закону, районним судом належним чином не були з'ясовані обставини, щодо інкримінованого ОСОБА_2 порушення митних правил, передбаченого ст. 352 МК України, оскільки висновки суду, викладені в постанові, не відповідають фактичним обставинам справи.

Так, дослідженням матеріалів справи встановлено, що товар, подання неправдивих даних стосовно якого при декларуванні ставиться в вину ОСОБА_2, був ввезений на митну територію України в зоні діяльності Чорноморської митниці 21 грудня 2001 року.

На даний товар, у Дніпровській регіональній митниці в режимі «імпорт»була оформлена вантажна митна декларація типу «ІМ 40»від 24 грудня 2001 року № 11000/1/313563.

09 січня 2003 року надійшов лист Державної митної служби України № 11/4 -13 -13337 від 30 грудня 2002 року, в якому зазначено, що Державною митною службою України від митниці м. Брешія Митної агенції Італії отримана інформація щодо фальсифікованих даних, що містяться в 6 інвойсах.

18 лютого 2003 року відносно ОСОБА_2 було складено протокол про порушення митних правил за ст. 115 МК України.

20 лютого 2003 року начальником Дніпровської регіональної митниці було винесено постанову про порушення кримінальної справи № 11000/03/03 по факту переміщення вантажу через митний кордон України з приховуванням від митного контролю за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 201 КК України.

31 січня 2012 року старшим слідчим в ОВС слідчого відділу УСБУ у Дніпропетровській області винесено постанову про закриття кримінальної справи.

З вищевказаної постанови про закриття кримінальної справи вбачається, що в ході розслідування кримінальної справи проведені всі можливі слідчі дії й оперативно-розшукові заходи щодо встановлення осіб, причетних до вчинення контрабанди запчастин до меблів, які позитивних результатів не дали. У справі допитані всі особи, які могли показати що-небудь з даного приводу.

Таким чином, органом досудового слідства не встановлено осіб, які вчинили порушення митних правил України, що викладені в протоколі про порушення митних правил, складеному відносно ОСОБА_2.

Відповідно ч. 2 ст. 9 КУпАП, адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.

З матеріалів справи видно, що після винесення постанови про закриття кримінальної справи від 31 січня 2012 року, митним органом, протокол про порушення митних правил -не складався, а складений протокол про порушення митних правил № 0123/11000/03 від 18 лютого 2003 року, відносно ОСОБА_2, не має законної сили.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, суд першої інстанції, визнаючи ОСОБА_2 винним, послався на лист Державної митної служби України № 11/4 -13 -13337, та зазначив, що дійсна вартість імпортованих в Україну меблів складає 90 555 гривень.

Так, з доповідної записки видно, що провідним інспектором оперативного відділу БК та ПМП за інформацією ДМСУ та Митної Агенції Італії від 30 грудня 2002 року № 11/4 -13 -13337 - виявлено фальсифікацію інвойсу № 15810 від 21 листопада 2001 року та по цьому факту ним було складено протокол № 0123/11000/03 від 18 лютого 2003 року за ознаками правопорушення, передбаченого ст. 115 МК України на загальну вартість 39 931 гривень (а. с. 4).

Проте, з вищенаведеного протоколу видно, що загальна вартість ввезеного товару складає 90 555 грн. (а. с. 3).

Разом з тим, аналізом матеріалів справи про порушення митних правил встановлено, що вищевказаний лист Державної митної служби України № 11/4 - 13 -13337 та додатки до нього взагалі не містять інформації щодо загальної вартості товару в сумі 39 931 гривень або ж 90 555 гривень, а сам по собі лист не є доказом по справі про порушення митних правил.

Суд апеляційної інстанції, враховуючи вищенаведене приходить до висновку про безпідставність прийнятого рішення судом першої інстанції щодо доведеності вини ОСОБА_2 у порушенні митних правил.

В свою чергу, апеляційний суд звертає увагу на грубе порушення ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, щодо розумних строків провадження, оскільки при встановленні істини по справі, яке тривало більше 10 років, було порушено право громадянина ОСОБА_2, оскільки допущене зволікання негативно позначилося на його правах, які підлягають захисту.

Сукупність приведених вище фактичних обставин свідчить про те, що як митний орган, так і орган досудового слідства на протязі 11 років не прийняли передбачених законом заходів для встановлення як обставин справи, так і особи винної у вчиненні порушення митних правил.

Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що постанова районного суду є незаконною та необґрунтованою, внаслідок чого постанова підлягає скасуванню, а провадження в справі закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 352 МК України.

На підставі викладеного та керуючись п. 1 ст. 247, ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст. 394 Митного кодексу України, -


постановив:


клопотання ОСОБА_2 про поновлення строку на апеляційне оскарження -задовольнити.

Поновити ОСОБА_2 пропущений строк на оскарження постанови Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 29 лютого 2012 року відносно ОСОБА_2.

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 -задовольнити.

Постанову Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 29 лютого 2012 року відносно ОСОБА_2 скасувати, а провадження в даній справі закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 352 МК України.

Постанова набирає законної сили негайно, остаточна і оскарженню не підлягає.




Суддя

апеляційного суду

Дніпропетровської області І.М. Сенченко



Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація