Судове рішення #22858150



ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД


ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ


16 травня 2012 р. Справа № 46361/11/9104


Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді Шавеля Р.М.,

суддів Ліщинського А.М. та Запотічного І.І.,


розглянувши в порядку письмового провадження у м.Львові апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Рогатинському районі Івано-Франківської обл. на постанову Рогатинського районного суду Івано-Франківської обл. від 10.02.2011р. в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Рогатинському районі Івано-Франківської обл. про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання нарахувати і виплатити підвищення до пенсії, -


В С Т А Н О В И Л А:


26.01.2011р. ОСОБА_1 (надалі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом, у якому просив визнати неправомірними дії пенсійного органу; зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Рогатинському районі Івано-Франківської обл. (надалі - відповідач, пенсійний орган) нарахувати та виплатити йому підвищення до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за період з 01.01.2007р. та надалі нараховувати і виплачувати підвищення до пенсії відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».


Постановою Рогатинського районного суду Івано-Франківської обл. від 10.02.2011р. позов задоволено частково, визнано неправомірними дії пенсійного органу; зобов'язано відповідача здійснити перерахунок і виплатити позивачу підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком як дитині війни, починаючи з 26.07.2010р. на підставі положень ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з врахуванням ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та виплачених сум; в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.


Не погодившись із постановою суду, її оскаржив відповідач, який покликаючись на порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить постанову суду першої інстанції скасувати та відмовити у задоволенні заявленого позову.

Вимоги за апеляційною скаргою обґрунтовує тим, що Законом України «Про соціальний захист дітей війни» не передбачено, які органи повинні виплачувати підвищення до пенсії, за рахунок яких коштів і джерел, в якому порядку та яким чином обчислювати вказаний розмір. Також наведеним Законом передбачено проведення фінансування з Державного бюджету України, а не з коштів Пенсійного фонду України.

Крім того, встановлений ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком застосовується виключно для визначення розміру пенсій, призначених відповідно до зазначеного Закону, і не може застосовуватися для обчислення надбавок або підвищень інших пенсій.


На підставі ст.197 КАС України розгляд наведеної справи проводиться в порядку письмового провадження, оскільки справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів.


Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що подана скарга підлягає до часткового задоволення з наступних мотивів.


Безспірно встановлено, що позивач відноситься до категорії громадян, яким встановлено статус дитини війни, відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» (у редакції, що була чинною на час виникнення спірних правовідносин) останній має право на отримання підвищення виплачуваної йому пенсії за віком.


В частині дотримання строку звернення до суду колегія суддів приходить до висновку про те, що позивачем пропущено шестимісячний строк звернення до суду, передбачений ст.99 КАС України, останнім не наведено поважних причин його пропуску, також обґрунтовані підстави для поновлення вказаного строку не наведені судом першої інстанції у судовому рішенні.

Враховуючи вищевикладене та приймаючи до уваги приписи ст.100 КАС України, колегія суддів приходить до висновку про те, що позовні вимоги про визнання дій протиправними, зобов'язання пенсійного органу нарахувати та виплатити підвищення до пенсії підлягають задоволенню починаючи з 26.07.2010р., з урахуванням проведених виплат за вказаний період.


Стосовно підставності та обгрунтованості заявлених вимог колегія суддів враховує, що відповідно до ст.70 Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік» надано право КМ України у 2010 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами.

Оскільки названа норма передбачає встановлення в абсолютних сумах розмірів лише тих виплат, вихідним критерієм розрахунку яких є розмір мінімальної заробітної плати, розмір соціальних виплат згідно із Законом України «Про соціальний захист дітей війни» залежить від розміру мінімальної пенсії за віком, тому її дія не поширюється на спірні відносини.

За таких умов виплата спірного підвищення за вищевказаний період повинна здійснюватися в розмірах, передбачених ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».


Окрім того, вирішуючи питання про зобов'язання нарахувати та виплатити відповідні періодичні платежі дітям війни, суд, у разі відсутності спору про право особи на отримання підвищення до пенсії або встановлення такого права в судовому порядку, не має підстав обмежувати орган, відповідальний за здійснення їх нарахування і виплати, певним часовим проміжком, якщо не відбулося змін у законодавстві (згідно п. 12 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України №8 від 19.12.2011р.).


У зв'язку з тим, що функції з призначення, нарахування та виплати пенсій позивачу здійснює Пенсійний фонд України в особі відповідача, а також виходячи з вимог п.15 Положення про Пенсійний фонду України, затв. постановою КМ України № 1261 від 24.10.2007р., відповідний обов'язок слід покласти на відповідача у справі.


В частині доводів апелянта колегія суддів враховує, що питання фінансування відповідних видатків з державного бюджету не виступає предметом даного спору; проблеми надання бюджетних коштів пенсійному органу для виконання покладених на нього обов'язків у справах цієї категорії виходять за межі заявлених вимог; також суд першої інстанції не ухвалював рішення про проведення виплат з власних джерел фінансування пенсійного органу, а тому покликання останнього на можливість нецільового використання коштів Пенсійного фонду України є безпідставними.

Покликання апелянта про неправильне застосування судом вимог ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» колегія суддів до уваги не приймає, оскільки розмір мінімальної пенсії за віком визначається за правилами лише цього Закону, чинним законодавством інший мінімальний розмір пенсії за віком не визначений, тому слід застосовувати цей розмір.


За наведених обставин колегія суддів приходить до висновку про те, що заявлений позов підлягає до часткового задоволення, із залишенням частини позовних вимог без розгляду.


З огляду на вищевикладене, доводи апеляційної скарги є суттєвими і складають підстави для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, через що постанова суду підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення з вищевикладених мотивів.


Керуючись ст.ст.99, 100, 160, 183-2, 195-197, п.п.3, 4 ч.1 ст.198, п.4 ч.1 ст.202, ч.1 ст.203, ч.2 ст.205, ст.ст.207, 254 КАС України, колегія суддів, -


П О С Т А Н О В И Л А:


Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Рогатинському районі Івано-Франківської обл. задоволити частково.

Постанову Рогатинського районного суду Івано-Франківської обл. від 10.02.2011р. скасувати та прийняти нову постанову, якою позов ОСОБА_1 задоволити частково.

Визнати бездіяльність управління Пенсійного фонду України в Рогатинському районі Івано-Франківської обл. щодо нездійснення нарахування та виплати на користь ОСОБА_1 підвищення до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» починаючи з 26.07.2010р., із урахуванням вимог ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», - протиправною.

Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Рогатинському районі Івано-Франківської обл. провести нарахування і виплату на користь ОСОБА_1 підвищення до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» починаючи з 26.07.2010р., із урахуванням вимог ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та проведених виплат за вказаний період.


Позовні вимоги про зобов'язання пенсійного органу нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 недоплачене, як дитині війни, підвищення до пенсії за період з 01.01.2007р. до 25.07.2010р. включно, - залишити без розгляду.


Постанова апеляційного суду є остаточною та оскарженню не підлягає.



Головуючий суддя: Р.М. Шавель



Судді: А.М. Ліщинський



І.І. Запотічний





































Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація