ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2012 р. Справа № 53578/11

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді: Улицького В.З.

суддів: Гулида Р.М., Каралюса В.М.

розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Козівському районі Тернопільської області на постанову Козівського районного суду Тернопільської області від 10.01.2011 року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Козівському районі Тернопільської області про визнання дій протиправними та зобов'язання здійснити нарахування та виплату підвищення до пенсії як дитині війни,-

встановила:

У грудні 2010 року позивач звернувся в суд з позовом до відповідача про визнання дій протиправними та зобов'язання здійснити нарахування та виплату підвищення до пенсії як дитині війни.

Позивач свої позовні вимоги мотивував тим, що відповідно до статті 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» він є дитиною війни. Згідно з статтею 6 цього закону йому повинна виплачуватись щомісячна соціальна допомога у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, однак така йому виплачувалась не в повному розмірі.

Оскаржуваною постановою адміністративний позов задоволено частково. Зобов'язано відповідача нарахувати та виплатити позивачу підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по 10.01.2011 року здійснювати нарахування та виплату щомісячного підвищення до пенсії, як дитині війни згідно вимог ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Постанову суду оскаржив відповідач. Вважає, що постанова прийнята з неповним з'ясуванням обставин справи та з порушенням норм матеріального і процесуального права та підлягає скасуванню з підстав викладених в апеляційній скарзі. Просить скасувати постанову та прийняти нову, якою відмовити позивачу в задоволенні позову повністю.

Апелянт як на обґрунтування апеляційних вимог посилається на те, що судом порушено норми ст. ст. 16, 19 Конституції України, ч. 3 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Також посилається на те, що законодавством України не визначено поняття «мінімальна пенсія за віком» як розрахункової величини для підвищення пенсії згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», а стаття 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року №1058 передбачає, що мінімальний розмір пенсії за віком за наявності достатнього страхового стажу встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. Проте в частині 3 статті 28 цього Закону встановлено, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлюється на рівні прожиткового мінімуму застосовується виключно для визначення розмірів пенсії, призначених згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Разом з тим, апелянт звертає увагу суду на те, що позивач звернувся до суду з пропуском строків передбачених ст. 99 КАС України, а суд першої інстанції в порушення припису ст. 100 КАС України не залишив позов без розгляду.

Враховуючи те, що особи які беруть участь в справі в судове засідання не прибули, хоча належним чином були повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів вважає доцільним розглядати справу відповідно до ст. 197 КАС України в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу апелянта слід задоволити частково з наступних підстав.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що позивач є дитиною війни, оскільки згідно статтею 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» визначено, що дитиною війни є особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років.

Згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, яка виплачується замість пенсії, підвищується на 30 % мінімальної пенсії за віком.

Колегія суддів не може погодитись з висновком суду першої інстанції, щодо задоволення позовних вимог за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по 28.06.2010 року виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно з ч. 1 ст.100 КАС України - адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважним, про що постановляється ухвала.

Відповідно до вище наведеного та враховуючи те, що позивач звернувся до суду з пропуском строків звернення до адміністративного суду та не звертався із заявою про їх поновлення, колегія суддів приходить до переконання про необхідність залишення позовних вимог в частині пропуску шестимісячного строку - без розгляду, а саме по 28.06.2010 року включно.

Щодо позовних вимог за період з 29.06.2010 року по 29.12.2010 року то такі підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Змінами внесеними підпунктом 2 пункту 41 розділу II Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 р. N 107-VI, обмежувалась дія статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Однак Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. N 10-рп/2008, положення Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», яким обмежувалась дія ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» визнані неконституційними та втратили чинність з моменту визнання їх такими.

Після Рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. N 10-рп/2008 дія ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» не обмежувалась.

Відповідно до цього в 2010 році ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» діяла в редакції згідно якої, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Як вбачається із матеріалів справи підвищення до пенсії позивачу як особі, якій надано статус дитини війни, здійснювалось у розмірі встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року №530.

Виходячи загальні засади пріоритету законів над підзаконними нормативними актами, колегія суддів приходить до висновку, що при нарахуванні та виплаті підвищення до пенсії позивачу як дитині війни здійснювалась відповідачем із порушенням спеціального законодавства.

Колегія суддів не може взяти до уваги посилання апелянта на те, що положення частини третьої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", згідно з якою, мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, виходячи з наступного.

Частиною третьою статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" установлено, що мінімальний розмір пенсії за віком, установлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом.

Відповідно до частини першої статті 2 Закону України "Про прожитковий мінімум" прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком.

За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими частиною першою статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.

Відсутність іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії та права на підвищення пенсії виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, як це встановлено статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".

Отже, вихідним критерієм обчислення розміру підвищення до пенсії, виплат допомоги дітям війни відповідно до Закону України "Про соціальний захист дітей війни" є розмір мінімальної пенсії за віком, визначений відповідно до ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Враховуючи викладене, колегія судів приходить до висновку, що задоволенню підлягають позовні вимоги за період з 29.06.2010 року по 29.12.2010 року включно.

З огляду на те, що судом першої інстанції рішення прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, оскаржувана постанова підлягає скасуванню, а позов частковому задоволенню.

Керуючись ст. ст. 1832, 195, 197, 198, 199, 202, 204, 205, 207, 254 КАС України, колегія суддів -

постановила:

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Козівському районі Тернопільської області задоволити частково.

Постанову Козівського районного суду Тернопільської області від 10.01.2011 року у справі №2а-167/11/1908 скасувати та прийняти нову, якою позов задоволити частково.

Визнати неправомірними дії управління Пенсійного фонду України в Козівському районі Тернопільської області щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, передбаченого ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 29.06.2010 року по 29.12.2010 року включно з врахуванням ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Козівському районі Тернопільської області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, передбаченого ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 29.06.2010 року по 29.12.2010 року включно з врахуванням ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та виплачених сум.

Позовні вимоги в частині за період по 28.06.2010 року включно - залишити без розгляду.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі.

Постанова остаточна та оскарженню не підлягає.

Головуючий: В.Улицький

Судді: Р.Гулид

В.Каралюс