Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 травня 2012 року м. Рівне

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Рівненської області в складі :

Головуючого судді : Гордійчук С.О.

суддів : Василевича В.С., Григоренка М.П.

секретар судового засідання : Приходько Л.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Рівному апеляційні скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на рішення Демидівського районного суду від 26 березня 2012 року в справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю ''Кредекс Фінанс''до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Заслухавши доповідача, пояснення осіб, що з'явились в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги колегія суддів,-

в с т а н о в и л а :

Рішенням Демидівського районного суду від 26 березня 2012 року позов товариства з обмеженою відповідальністю ''Кредекс Фінанс''до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором №3-08 від 15 січня 2008 року задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_5 солідарно на користь товариства з обмеженою відповідальністю ''Кредекс Фінанс''заборгованість за кредитним договором у розмірі 304 108 грн. 77 коп., 1253 грн. 24 коп. судового збору та 88 грн. 46 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В решті позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю ''Кредекс Фінанс''до ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовлено.

В задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю ''Кредекс Фінанс''до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовлено.

В поданій на рішення апеляційній скарзі ОСОБА_2 вказує на його незаконність, оскільки суд не врахував, що кредитний договір між ним та ПАТ ''Кредобанк''є діючим, не розірваний, термін повернення основної суми кредиту по договору настане тільки в 2012 році, тому позивач звернувся до суду передчасно.

Крім того, прострочення зобов'язання сталося не з його вини, а внаслідок раптової хвороби, яка позбавила можливості отримувати будь-які доходи, в зв'язку з чим, відповідно до ст. 617 ЦК України він звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання.

_________________________________________________________________________

Провадження № 22-ц1790/841/2012 Головуючий суддя 1 інстанції: Лободзінський А.С.

Суддя-доповідач : Гордійчук С.О.

Просить рішення скасувати і ухвалити нове рішення яким в позові до нього відмовити.

В поданій на рішення апеляційній скарзі ОСОБА_1 також вказує на його незаконність, оскільки суд не врахував, що він договір поруки не підписував, а тому укладений між ним, ОСОБА_2 та ВАТ ''Кредобанк''договір поруки від 15.01.2008 року є нікчемним в силу прямої вказівки ч.2 ст. 547 ЦК України.

Той факт, що вказаний договір поруки ним не укладався був підтверджений ОСОБА_2 Крім того, його представником ОСОБА_7 в судовому засіданні 14.11.2011 року заявлялось клопотання про призначення почеркознавчої експертизи, проте судом воно не розглянуте, внаслідок чого, ОСОБА_1 був позбавлений можливості довести факт не підписання договору поруки. Суд першої інстанції зробив висновок що підпис належить ОСОБА_1 без огляду оригіналу договору поруки, без проведення судової почеркознавчої експертизи, без участі позивача, не взявши до уваги пози ОСОБА_2 та ОСОБА_3, які стверджували, що ОСОБА_1 не був присутній при підписанні договорів поруки.

Також, суд не врахував, що всупереч ст. 1082 ЦК України ОСОБА_1 про відступлення права грошової вимоги не повідомлялося.

Просить рішення скасувати, призначити експертизу і прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог до нього.

В запереченні на апеляційну скаргу ТОВ ''Кредекс Фінанс''вказує, що рішення законне і обґрунтоване, і просить залишити його без зміни.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають задоволенню частково з таких підстав.

Відповідно до ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

В частині відмови в решті позовних вимог рішення суду першої інстанції не оскаржене, а тому, у відповідності до ч. 1 ст. 303 ЦПК України та роз'яснень п. 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 12 від 24 жовтня 2008 року "Про судову практику розгляду цивільних справ в апеляційному порядку" апеляційним судом не перевіряється.

Задовольняючи частково позов та стягуючи з ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_5 солідарно заборгованість за кредитним договором №3-08 від 15 січня 2008 року суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_2 порушив взяті на себе зобов'язання за кредитним договором № 3-08.

І, оскільки ОСОБА_2 своїх зобов'язань перед банком відповідно до умов договору не виконав, то він та поручителі, несуть обов'язок погашення заборгованості по кредиту в повному обсязі зі сплатою відсотків користування кредитом та комісії і відповідають перед новим кредитором як солідарні боржники.

Проте колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції і вважає, що оскаржуване рішення в частині задоволення позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю ''Кредекс Фінанс''підлягає скасуванню, у зв'язку із неправильним застосуванням норм матеріального права, з ухваленням у справі нового рішення з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 15 січня 2008 року між ВАТ ''Кредобанк'', в подальшому перейменоване на ПАТ ''Кредобанк'', та ОСОБА_2 укладено кредитний договір № 3-08, відповідно до умов якого банк надав ОСОБА_2 кредит у сумі 230 000 грн. на строк до 14.01.2015р. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 16,95% річних, а позичальник взяв на себе зобов'язання повернути кредит щомісячними рівними частинами в розмірі та у строки, передбачені умовами договору.

На забезпечення виконання ОСОБА_2 свого зобов'язання за кредитним договором ВАТ ''Кредобанк''15 січня 2008 року уклав із ОСОБА_5, ОСОБА_4 та ОСОБА_1, із кожним окремо, договори поруки (а.с. 15,16,17).

Проте, всупереч умовам договору та вимогам закону ОСОБА_2 зобов'язання по поверненню кредиту перед банком відповідно до п.п. 3.2., 4.1 договору не здійснював, внаслідок чого утворилась прострочена заборгованість по сплаті тіла кредиту, відсотків за користування ним в сумі 304 108,77 грн.

Згідно п.9.4 кредитного договору права вимоги за цим договором можуть бути передані у заставу або від ступлені.

06 жовтня 2010 року між ВАТ ''Кредобанк'' та ТОВ ''Кредекс Фінанс''був укладений Договір відступлення права вимоги. Згідно умов договору, а саме параграфу 1 п.2 станом на 1 жовтня 2010 року по відношенню до кожного з боржників новому кредитору - ТОВ ''Кредекс Фінанс''належить право вимоги грошової заборгованості, що виникло з різних договорів, визначених конкретно у додатку №1 до договору.

До портфелю заборгованості входить також заборгованість ОСОБА_2, яка на момент передачі становить 304 108,77 гривень.

Зобов'язання, згідно статті 526 ЦК України, має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 541 ЦК України солідарний обов'язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов'язання.

У разі солідарного обов'язку боржників кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників, так і від будь-кого з них окремо (ч. 1 ст. 543 ЦК України).

Правові наслідки порушення зобов'язання, забезпеченого порукою, передбачені ст. 554 ЦК України.

Згідно зі ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Тобто зі змісту вказаної норми вбачається можливим встановлення поруки щодо виконання одного й того ж зобов'язання одночасно з боку декількох осіб.

Однак така порука виникає лише на підставі її спільного надання у формі укладення одного договору декількома поручителями (ч. 3 ст. 554 ЦК України). Лише у випадку укладення одного договору декількома поручителями (спільна порука) поручителі відповідають перед кредитором солідарно з боржником та солідарно між собою.

Законом не заборонено укладення й кількох договорів поруки на виконання того самого зобов'язання, але в цьому випадку ч. 3 ст. 554 ЦК України застосована бути не може. Поручителі не несуть у такому разі солідарної відповідальності між собою, оскільки не можна вважати поруку їхньою спільною.

За таких обставин, кредитор має право пред'явити вимогу до кожного з поручителів на підставі відповідного договору, але поручитель, що виконав зобов'язання, не може висунути вимогу до іншого поручителя на предмет розподілу відповідальності перед кредитором.

Отже, стягуючи з позичальника і трьох поручителів в солідарному порядку суму заборгованості за кредитним договором, суд першої інстанції не звернув уваги на те, що в даному випадку ч. 3 ст. 554 ЦК України застосована бути не може і поручителі не несуть солідарної відповідальності між собою, так як відсутня їх спільна порука, оскільки укладено три окремі договори поруки.

Відповідно до норм законодавства у такому випадку кредитор має право пред'явити вимогу до кожного з поручителів на підставі окремого договору, а кожен з поручителів відповідає перед кредитором разом з позичальником як солідарні боржники.

Виходячи з того, що ОСОБА_2 не виконав взятих на себе зобов'язань по кредиту, а ОСОБА_5, ОСОБА_4 та ОСОБА_1, окремо один від одного, взяли на себе солідарне зобов'язання з позичальником відповідати по зобов'язанням останнього, уклавши з ВАТ ''Кредобанк'' кожен окремо договір поруки, то відповідальність їх настає в порядку ч.1 ст.554 ЦК України.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 про те, що кредитний договір між ним та ПАТ ''Кредобанк''є діючим, не розірваний, термін повернення основної суми кредиту по договору настане тільки в 2012 році, тому позивач звернувся до суду передчасно не заслуговують на увагу.

Так, відповідно до вимог 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави (Позика), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Проте з матеріалів справи вбачається, та не заперечується ОСОБА_2, що ним були порушені зобов'язання, передбачені кредитним договором.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно ч. 2 ст. 1050 ЦК України та умовам договору, п. 4.9., якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику (кредит) частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець (кредитодавець) має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Наведене спростовує доводи апеляційної скарги про те, що оскільки строк дії договору не сплив і він не розірваний, суд першої інстанції передчасно вирішив питання про стягнення суми заборгованості за кредитом.

Також не містять підстав для скасування оскаржуваного рішення суду доводи апеляційної скарги про те, що судом при ухваленні рішення не враховано, що причиною порушення відповідачем зобов'язань за договором стала тяжка хвороба ОСОБА_2, яка позбавила можливості отримувати будь-які доходи, оскільки відповідно до ст. 617 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили, і відповідно до змісту ч. 2 цієї ж статті, відсутність грошей у боржника не звільняє його від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов'язання незалежно від того, що стало причиною відсутності у боржника необхідної суми грошей (об'єктивні обставини чи суб'єктивна недбалість боржника).

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про те, що він договір поруки не підписував не заслуговують на увагу, оскільки, як вірно було вказано судом першої інстанції, жодних доказів на підтвердження вказаної обставини ним не наведено і судом не здобуто.

Що стосується клопотання ОСОБА_1 про призначення по справі судової почеркознавчої експертизи, то воно не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 131 ЦПК України сторони зобов'язані подати свої докази суду до або під час попереднього судового засідання у справі, а якщо попереднє судове засідання у справі не проводиться, - до початку розгляду справи по суті. Докази, подані з порушенням цих вимог не приймаються, якщо сторона не доведе, що докази подано несвоєчасно з поважних причин.

Згідно ст.133 ЦПК України особи, які беруть участь у справі і вважають, що подання потрібних доказів є неможливим або у них є складнощі в поданні цих доказів, мають право заявити клопотання про забезпечення цих доказів. Способами забезпечення судом доказів є допит свідків, призначення експертизи, витребування та ( або) огляд доказів, та інше.

В судовому засіданні суду першої інстанції позивач та його представник не заявляли клопотань про призначення експертизи. Позивач не довів суду, що не заявляв таке клопотання з поважних причин, тому суд апеляційної інстанції не може забезпечити докази з порушенням вимог вищевказаних норм процесуального закону.

Посилання апеляційної скарги ОСОБА_1 на те, що в судовому засіданні 14.11.2011 року його представником заявлялось клопотання про призначення почеркознавчої експертизи, є безпідставним, оскільки як слідує з журналу судового засідання від 14.11.2011 року та технічного запису представником ОСОБА_1 ОСОБА_7 лише було зазначено, що в майбутньому, в присутності представника позивача буде заявлено таке клопотання. В наступних судових засіданнях таке клопотання заявлено не було, а тому відповідно до ч.1. ст. 143 ЦПК України в суду першої інстанції були відсутні підстави для призначення експертизи.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про те, що всупереч ст. 1082 ЦК України ОСОБА_1 про відступлення права грошової вимоги не повідомлялося не заслуговують на увагу, оскільки договір відступлення права вимоги не є договором факторингу, а тому до нього слід застосовувати правові норми передбачені ст.ст. 512-519 ЦК України. І, відповідно до зазначених статей ні первісний кредитор, і новий не зобов'язані повідомляти поручителя про відступлення права грошової вимоги.

Інші доводи апеляційних скарг висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 307, 309, 316 ЦПК України, ст. 554 ЦК України, колегія суддів

в и р і ш и л а :

Апеляційні скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Демидівського районного суду від 26 березня 2012 року в частині солідарного стягнення заборгованості за кредитним договором скасувати.

Позов товариства з обмеженою відповідальністю ''Кредекс Фінанс''до ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_5, з кожного окремо, в солідарному порядку із ОСОБА_2 на користь товариства з обмеженою відповідальністю ''Кредекс Фінанс''заборгованість по кредитному договору № 3-08 від 15 січня 2008 року у розмірі 304 108 (триста чотири тисячі сто вісім) гривень 77 копійок, а також судові витрати, в розмірі 1253 (одну тисячу двісті п'ятдесят три) гривні 24 копійки судового збору та 88 (вісімдесят вісім) гривень 46 копійок витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

В решті рішення залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним чинності.

Головуючий :

Судді :