УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа № 22-а/0690/50/11

Категорія 10.3.3.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 лютого 2011 року Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючої - судді Зарицької Г.В.

суддів: Кашапової Л.М., Павицької Т.М.

при секретарі Ганько Ю.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Корольовської районної ради м. Житомира про визнання дій неправомірними та стягнення коштів, передбачених Законом України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" за апеляційною скаргою управління праці та соціального захисту населення Корольовської районної ради м. Житомира на постанову Овруцького районного суду Житомирської області від 14 вересня 2009 року,-

встановила:

У серпні 2009 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому, посилаючись на неправомірність дій відповідача щодо нарахування коштів, передбачених ст. 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у меншому розмірі, ніж визначено Законом, просив стягнути з відповідача на його користь доплату, як громадянину, який працює на території радіоактивного забруднення в розмірі 15905 грн. 55 коп. за період з 01.05.2008 року по 31.07.2009 року.

Постановою Овруцького районного суду Житомирської області від 14 вересня 2009 року позов задоволено частково.

Визнано дії управління праці та соціального захисту населення Корольовської районної ради м. Житомира щодо виплати коштів, передбачених Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у меншому розмірі, ніж визначено Законом - неправомірними.

Стягнуто з відповідача на користь ОСОБА_1 12215 грн. 86 коп. заборгованості по доплаті, як громадянину, який працює на території радіоактивного забруднення за період з 01.05.2008 року по 30.04.2009 року.

В апеляційній скарзі управління праці та соціального захисту населення Корольовської районної ради м. Житомира, посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права, просить постанову скасувати та постановити нову про відмову в задоволенні позову.

Розглянувши справу в межах, визначених ст. 195 КАС України, колегія суддів вважає, що скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 являється потерпілим від Чорнобильської катастрофи категорія 2, проживає та працює в м. Овручі Житомирської області, яке відповідно до Переліку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №106 від 23 липня 1991 року та розпорядженням Кабінету Міністрів України №17 від 12 січня 1993 року, відноситься до зони гарантованого добровільного відселення (а.с.4-6). Позивач отримує виплати згідно зі ст. 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", але у меншому розмірі, ніж визначено Законом (а.с. 4-5).

Відповідно до ст. 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.91р. громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, виплачується доплата в таких розмірах:

- у зоні безумовного (обов'язкового) відселення - три мінімальні заробітні плати;

- у зоні гарантованого добровільного відселення - дві мінімальні заробітні плати;

- у зоні посиленого радіоекологічного контролю - одна мінімальна заробітна плата.

Дія вказаної норми була зупинена Законом України "Про державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", який набрав чинності з 01.01.2008 року.

У відповідності до статті 22 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року №10-рп/2008 визнано неконституційними положення щодо зупинення дії ст. 39 вищевказаного Закону.

Згідно з ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що при визначенні розміру виплат застосуванню підлягає саме ст. 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а не постанова Кабінету Міністрів України від 26 липня 1996 року за № 836, яка істотно звужує обсяг встановлених законом прав.

Доводи апелянта щодо правомірності його дій у зв'язку з відсутністю джерел фінансування на вказані виплати та необхідність їх встановлення бюджетним законодавством, є безпідставними, оскільки реалізація встановленого законом права не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.

При цьому, колегія суддів бере до уваги практику Європейського суду з прав людини, зокрема, справа "Кечко проти України", "Бурдов проти Росії", №59498/00, пар. 35, ЕСНR. 2002-Ш (mutatis mutandis), справа YVONNE Vаn Duуn V. Ноmе Оffісе (Саsе 41/74 vаn Duуn V. Ноmе Оffісе ); справа про принцип юридичної визначеності.

Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про часткове задоволення позову в межах строку, встановленого ст.99 КАС України.

Постанова суду ухвалена з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстав для її скасування немає.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 200, 206, 211, 212 КАС України, колегія суддів

ухвалила:

Апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Корольовської районної ради м. Житомира - відхилити.

Постанову Овруцького районного суду Житомирської області від 14 вересня 2009 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили.

Головуюча Судді: