Справа № 8-29/11 Провадження № 22-ц/0290/1516/2012Головуючий в суді першої інстанції:Борисюк І.Е.
Категорія: 57 Доповідач: Сопрун В. В.
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21.05.2012 м. Вінниця
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Вінницької області в складі :
Головуючого : Cопруна В.В.,
суддів : Матківської М.В., Іванюка М.В.,
при секретарі: Cніжко О.А.
за участю: ОСОБА_2 та його адвоката ОСОБА_3, представника колективного підприємства «Управління механізації будівництва»- Арустамян Анаїти Едуардівни, -
розглянувши у відкритому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_6 до колективного товариства «Управління механізації будівництва»про поновлення на роботі, скасування наказів, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, заборгованості по заробітній платі та моральної шкоди
за апеляційною скаргою ОСОБА_2 та його адвоката ОСОБА_3 на ухвалу Ленінського районного суду м. Вінниці від 19 квітня 2012 року, -
в с т а н о в и л а :
Рішенням Ленінського районного суду м. Вінниці від 02 жовтня 2006 року стягнено з КП «Управління механізації будівництва»на користь ОСОБА_2 та ОСОБА_5 заборгованість по заробітній платі. В задоволенні позову ОСОБА_2, ОСОБА_5 до КП «Управління механізації будівництва»про поновлення на роботі, скасування наказів, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, моральної шкоди було відмовлено (т.1 а.с.113-116).
Рішенням апеляційного суду Вінницької області від 26 грудня 2006 року рішення Ленінського районного суду м. Вінниці від 02 жовтня 2006 року в частині позовних вимог ОСОБА_2 та ОСОБА_5 залишено без змін (т. 1 а. с. 158-166).
Ухвалою Верховного Суду України від 27 червня 2007 року рішення Ленінського районного суду м. Вінниці від 02.10.2006 року та ухвалу апеляційного суду Вінницької області від 26.12.2006 року залишено без змін.
24.02.2009 року ОСОБА_2 та ОСОБА_5 звернулись до суду із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Ленінського районного суду м. Вінниці від 02 жовтня 2006 року.
Ухвалою Ленінського районного суду м. Вінниці від 19 квітня 2012 року провадження у справі в частині вимог ОСОБА_5 про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами - закрито, а в задоволені заяви ОСОБА_2 про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами - відмовлено.
Не погодившись з даною ухвалою, ОСОБА_2 та його адвокат ОСОБА_3 подали апеляційну скаргу, в якій просять її скасувати та постановити нову ухвалу про задоволення заяви або передати справу до суду першої інстанції для її розгляду. При цьому вказують, що суд першої інстанції порушив норми матеріального та процесуального права.
Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, заслухавши пояснення осіб, які з'явилися в судове засідання, дослідивши матеріали заяви про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами, прийшла до висновку про залишення ухвали першої інстанції без змін.
Відмовляючи в задоволені заяви ОСОБА_2 про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами, суд першої інстанції керувався тим, що обставини, на які посилається ОСОБА_2, не є нововиявленими, адже наказ № 24-к від 03.05.2006 року жодним чином не свідчить про відсутність у ОСОБА_7 повноважень голови правління КП «Управління механізації будівництва», а свідчить про те, що дана особа продовжила обіймати посаду голови правління на постійній основі, при цьому суд посилався на п. 1 ч. 2 ст. 361 ЦПК України.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції.
Згідно із ст. 361 ЦПК України рішення або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, а також судовий наказ можуть бути переглянуті у зв'язку з нововиявленими обставинами.
Підставами для перегляду рішення, ухвали суду чи судового наказу у зв'язку з нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.
Відповідно до ст. 362 ЦПК України заяви про перегляд у зв'язку з нововиявленими обставинами можуть бути подані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, протягом трьох місяців ( стара редакція) з дня встановлення обставини, що є підставою для перегляду.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що ОСОБА_2 міг знати про обставини, які він вважає нововиявленими ще з 24.03.2008 року. Адже ОСОБА_2 на усне його звернення, отримав відповідь Територіальної державної інспекції праці у Вінницькій області № П-11-01-09/201 від 22.02.2007 року, яка здійснила перевірку порушення трудового законодавства керівництвом КП «Управління механізації будівництва»за дорученням прокуратури Замостянського району м. Вінниці за зверненням ОСОБА_2, ОСОБА_5 та ОСОБА_3, ще 24.03.2008 року (т. 1 а.с.354). Доказом того, що ОСОБА_2 отримав дану відповідь із вищезазначеною інформацією є повідомлення прокуратури Замостянського району м. Вінниці № 35с/09 від 28.01.2009 року, на яке посилається сам заявник (т. 1 а.с.197).
Ухвалення судом рішення без урахування обставин, які суд не міг врахувати через їх відсутність, не є недоліком роботи суду, особливо з огляду на принцип диспозитивності, встановлений ст. 11 ЦПК, відповідно до якого суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, і не може з власної ініціативи здійснювати пошук та збирати докази.
У свою чергу, особи, які беруть участь у справі позовного провадження, для підтвердження своїх вимог або заперечень зобов'язані подати усі наявні у них докази або повідомити про них суд (відповідно до ч. 3 ст. 10, ч. 2 ст. 27, статей 60, 131 ЦПК).
Відповідно до п. 7 Постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування цивільного законодавства при перегляді судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами»від 30 березня 2012 року № 4 питання про те, які обставини можна вважати істотними, є оціночним, і вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням того, чи ці обставини могли спростувати факти, покладені в основу судового рішення, та вплинути на висновки суду під час його ухвалення таким чином, що якби вказана обставина була відома особам, які беруть участь у справі, то зміст судового рішення був би іншим.
Нововиявленою може бути визнана лише та обставина, яка існувала в об'єктивній дійсності на момент ухвалення рішення.
Слід звернути увагу на те, що процесуальні недоліки розгляду справи (неналежне дослідження обставин справи; неналежне сприяння всебічному і повному з'ясуванню обставин справи тощо) не можуть вважатися нововиявленими обставинами. Такі обставини можуть бути підставою для перегляду судового рішення в апеляційному чи касаційному порядку.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що визнати нововиявленими такі обставини, на які апелянт посилається у своїй заяві та апеляційній скарзі, а саме, те що накази від 03.04.2006 року, від 05.04.2006 року та від 11.04.2006 року винесені і підписані не уповноваженою особою - ОСОБА_7 як головою правління, який на той час працював в ТОВ «БМУ-3», а головою правління КП «Управління механізації будівництва»у вказаний період був ОСОБА_8 неможливо виходячи з наступного.
Рішенням апеляційного суду Вінницької області від 26.12.2006 року було встановлено, що ОСОБА_2 з 1970 року працював машиністом компресора. Відповідно до наказу № 19-к від 11.04.2006 року ОСОБА_2 було звільнено з роботи за прогул без поважних причин на підставі п. 4 ст. 40 КЗпП України. Наказ про звільнення було підписано головою правління ОСОБА_7 (т. 1 а.с.5, 158-160)
Рішенням Замостянського районного суду м. Вінниці від 22.06.2005 року по справі № 2-576-2005, яке набуло законної сили згідно ухвали Верховного Суду України від 25.05.2006 року, було встановлено, що з 19.09.2004 року посаду голови правління КП «Управління механізації будівництва»обіймає ОСОБА_7, а також те, що рішення загальних звітно-виборних зборів засновників КП «Управління механізації будівництва»від 19.09.2004 року про обрання головою правління ОСОБА_7 є дійсним. Даним рішенням суду було зобов'язано ОСОБА_8 передати голові правління КП «Управління механізації будівництва»ОСОБА_7 печатку, штамп та документацію КП «Управління механізації будівництва»(т. 1 а.с.213-220, 391-392), враховуючи положення ч. З ст. 61 ЦПК України, дані обставини не підлягають доказуванню.
Тобто, з 19.09.2004 року посаду голови правління КП «Управління механізації будівництва»обіймав ОСОБА_7 А з 26.01.2006 року по 03.05.2006 року ОСОБА_7 працював за сумісництвом на посаді голови правління КП «Управління механізації будівництва»(т.1 а.с.207).
Згідно з Постановою Кабінету Міністрів України «Про роботу за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій»від 3 квітня 1993 р. N 245 робітники, спеціалісти і службовці державних підприємств, установ і організацій мають право працювати за сумісництвом, тобто виконувати, крім своєї основної, іншу роботу на умовах трудового договору. На умовах сумісництва працівники можуть працювати на тому ж або іншому підприємстві, в установі, організації або у громадянина у вільний від основної роботи час.
Для роботи за сумісництвом згоди адміністрації за місцем основної роботи не потрібно.
Обмеження на сумісництво можуть запроваджуватися керівниками державних підприємств, установ і організацій разом з профспілковими комітетами лише щодо працівників окремих професій та посад, зайнятих на важких роботах і на роботах із шкідливими або небезпечними умовами праці, додаткова робота яких може призвести до наслідків, що негативно позначаться на стані їхнього здоров'я та безпеці виробництва. Обмеження також поширюються на осіб, які не досягли 18 років, та вагітних жінок.
Із вищевикладеного слідує, що на момент звільнення заявника з роботи - 11.04.2006 року уповноваженою особою КП «Управління механізації будівництва», в тому числі щодо звільнення працівника з роботи, був голова правління, посаду якого обіймав ОСОБА_7
Враховуючи вищевикладене, наведені в апеляційній скарзі обставини не є нововиявленими, а тому колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що дані обставини є лише правовою оцінкою ОСОБА_2.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 312 ЦПК України апеляційний суд, розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.
Керуючись ст.ст. 292, 297, 312 - 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів палати з цивільних справ апеляційного суду Вінницької області, -
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 та його адвоката ОСОБА_3 - відхилити.
Ухвалу Ленінського районного суду м. Вінниці від 19 квітня 2012 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.
Головуючий: підпис В.В. Сопрун
Судді : підписи М.В. Матківська
М.В. Іванюк
З оригіналом вірно: