Судове рішення 290/106/2012 від 25.05.2012

Судове рішення #22853897

Справа № 290/106/2012

Провадження №11/0290/472/2012 Категорія: 43

Головуючий у суді 1-ї інстанції Семко Г.В.

Доповідач : Мішеніна

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 травня 2012 року

Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Вінницької області у складі:

Головуючого-судді: Мішеніної С.В.

суддів: Зайцева В.А., Спринчука В.В.

за участю прокурора: Миколайчука Д.Г.

адвоката ОСОБА_2,

законного представника неповнолітнього засудженого ОСОБА_3- ОСОБА_4,

засуджених ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7

розглянула 16.05.2012 року у відкритому судовому засіданні у м. Вінниці кримінальну справу за апеляцією прокурора зі змінами, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції ОСОБА_8, представника неповнолітнього засудженого ОСОБА_3- ОСОБА_4, потерпілої ОСОБА_9, захисника засудженого ОСОБА_3- адвоката ОСОБА_2, засудженого ОСОБА_5 на вирок Томашпільського районного суду Вінницької області від 01.03.2012 року, яким

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1,

уродженця с. Гнаткова Томашпільського району Вінницької області, українця, громадянина

України, освіта середня, не навчається, неодруженого, непрацючого, проживаючого по АДРЕСА_1, в силу ст. 89 КК

України несудимого,

засуджено за вчинення злочинів, передбачених ч. 2 ст.185, ч. 2 ст. 187, ч. 3 ст. 15 ч. 2 ст. 289, ч. 2 ст. 289, ч. 1 ст. 304 КК України та призначено покарання:

- за ч. 2 ст. 185 КК України у вигляді двох років позбавлення волі;

- за ч. 2 ст. 187 КК України у вигляді семи років шести місяців позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна;

- за ч. 2 ст. 289 КК України у вигляді шести років позбавлення волі без конфіскації всього належного йому майна;

- за ч. 3 ст. 15 ч. 2 ст. 289 КК України у вигляді п'яти років позбавлення волі без конфіскації всього належного йому майна;

- за ч. 1 ст. 304 КК України у вигляді чотирьох років позбавлення волі.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання призначених покарань остаточно визначено покарання у вигляді восьми років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна.

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_4,

уродженця с. Кислицького Томашпільського району Вінницької області,

українця, громадянина України, освіта середня, одруженого,

має на утриманні двоє малолітніх дітей, працюючого у Вапнярській філії

ТОВ «ІНТЕР ФУД», проживаючого: АДРЕСА_2 раніше несудимого,

засуджено за вчинення злочинів, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 15 ч. 2 ст. 289, ч. 2 ст. 289 КК України та призначено покарання:

- за ч. 2 ст. 185 КК України у вигляді двох років позбавлення волі;

- за ч. 2 ст. 289 КК України з застосуванням ч. 1 ст. 69 КК України у вигляді

чотирьох років позбавлення;

- за ч. 3 ст. 15 ч. 2 ст. 289 КК України у вигляді п'яти років позбавлення волі.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим остаточно визначено покарання у вигляді п'яти років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком два роки.

Згідно п. п. 2, 3 ч. 1 ст. 76 КК України покладено на ОСОБА_6 обов 'язки:

- не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-

виконавчої інспекції;

- повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання.

ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_7,

уродженця с. Петрашівки Тульчинського району Вінницької області,

українця, громадянина України, освіта середня, неодруженого, не працю-

ючого, проживаючого: АДРЕСА_3, раніше несудимого,

засуджено за вчинення злочинів, передбачених ч.3 ст. 15 ч. 2 ст. 289, ч. 2 ст. 289 КК України та призначено покарання:

- за ч. 2 ст. 289 КК України з застосуванням ч. 1 ст. 69 КК України у вигляді

чотирьох років позбавлення волі;

- за ч. 3 ст. 15 ч. 2 ст. 289 КК України у вигляді п'яти років позбавлення волі.

Згідно п. п. 2, 3 ч. 1 ст. 76 КК України покладено на ОСОБА_7 обов 'язки:

- не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-

виконавчої інспекції;

- повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання.

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_10,

уродженця с. Кислицького Томашпільського району Вінницької

області, українця, громадянина України, освіта середня,

неодруженого, працюючого водієм виробничого підрозділу

«Кислицьке» СТОВ «Кряж і К», проживаючого: АДРЕСА_4,

раніше несудимого,

засуджено за вчинення злочинів, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 187, ч. 2 ст. 289, ч. 3 ст. 15 ч. 2 ст. 289 КК України та призначено покарання:

- за ч. 2 ст. 185 КК України у вигляді двох років позбавлення волі;

- за ч. 2 ст. 187 КК України з застосуванням ч. 1 ст. 69 КК України у вигляді чотирьох років позбавлення волі;

- за ч. 2 ст. 289 КК України у вигляді п'яти років одного місяця позбавлення волі;

- за ч. 3 ст. 15 ч. 2 ст. 289 КК України у вигляді п'яти років позбавлення волі.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим остаточно визначено покарання у вигляді п'яти років одного місяця позбавлення волі.

ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_13,

уродженця с. Сліди Могилів-Подільського району Вінницької обла-

сті, українця, громадянина України, освіта неповна середня, не-

одруженого, не працюючого, проживаючого АДРЕСА_5,

раніше несудимого,

засуджено за вчинення злочину, передбаченого ст. 198 КК України та призначено

покарання у вигляді одного місяця арешту.

Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_9 2000 грн. заподіяної злочином моральної шкоди.

Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_10 1000 гри. заподіяної злочином моральної шкоди.

Стягнуто з ОСОБА_6 та ОСОБА_7 солідарно на користь ОСОБА_10 заподіяної злочином моральної шкоди в розмірі 1000 гри.

В іншій частині позов ОСОБА_10 залишено без розгляду для вирішення в порядку цивільного судочинства.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_5 та ОСОБА_6 на користь НДЕКЦ при УМВС України у Вінницькій області 300,48 грн. судових витрат за проведення одорологічної експертизи.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_3 на користь Вінницького відділення Київського НДІСЕ Міністерства юстиції України 1147,20 грн. судових витрат за проведення товарознавчої експертизи.

Долю речових доказів вирішено.

Як убачається з вироку ОСОБА_5, ОСОБА_3, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_11 визнані винними та засуджені за наступне.

22 січня 2009 року близько 20.00 години ОСОБА_5, ОСОБА_3 за попередньою змовою між собою, перебуваючи на вул. Леніна у смт. Вапнярці Томашпільського району, поблизу колишньої Вапнярської міжрайбази, з метою заволодіння чужим майном вчинили розбійний напад на потерпілу ОСОБА_9, якій ОСОБА_5 наніс заздалегідь приготовленою для цього металевою трубою удар в голову, від якого потерпіла впала на землю, втративши свідомість, чим спричинили їй тілесні ушкодження у вигляді крововиливу волосяної частини голови, синця голови і шиї, які згідно висновку судово-медичної експертизи № 81 від 1 червня 2010 року по ступеню тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень, що потягли короткочасний розлад здоров'я, однак не заволоділи майном потерпілої з незалежних причин, оскільки та почала кликати на допомогу, злякавшись чого ОСОБА_5 та ОСОБА_3 втекли з місця пригоди.

Крім того ОСОБА_5, достовірно знаючи про те, що ОСОБА_3 є неповнолітнім, з метою втягнення його в злочинну діяльність, шляхом переконання схилив його до вчинення 22 січня 2009 року розбійного нападу та цього ж дня близько 20.00 години реалізували злочинний намір, вчинивши за попередньою змовою, перебуваючи на вул. Леніна у смт. Вапнярці Томашпільського району, поблизу колишньої Вапнярської міжрайбази розбійний напад на потерпілу ОСОБА_9

На початку лютого 2009 року ОСОБА_5, достовірно знаючи про те, що ОСОБА_6 неповнолітній, шляхом умовлянь втягнув того у зайняття злочинною діяльністю.

ОСОБА_5 за попередньою змовою з неповнолітнім ОСОБА_6 в період з 21.30 години 13 лютого 2009 року по 07.15 годину 14 лютого 2009 року, маючи умисел на заволодіння чужим майном з корисливих спонукань, таємно, шляхом вільного доступу незаконно заволоділи автомобілем «Мазда 626» сірого кольору, державний номер НОМЕР_1, що належить ОСОБА_13, вартістю сім тисяч гривень, завдавши потерпілому матеріальної шкоди на вказану суму.

Продовжуючи свою злочинну діяльність ОСОБА_5 за попередньою змовою з ОСОБА_6 в період часу з 23.30 години 14 лютого 2009 року по 07.20 годину 15 лютого 2009 року з двору будинку № 12 -А, що по провулку Ясному у м. Вінниці, маючи умисел на заволодіння чужим майном, з корисливих мотивів, таємно, шляхом вільного доступу, заволоділи автомобілем «ВАЗ-21063», бежевого кольору, державний номер НОМЕР_2, що належить ОСОБА_14, вартістю дев'ять тисяч гривень, завдавши матеріальної шкоди на вказану суму.

Продовжуючи свою злочинну діяльність в період часу з 21.00 години 16 березня 2009року по 06.55 годину 17 березня 2009 року ОСОБА_5 за попередньою змовою з неповнолітнім ОСОБА_7 та неповнолітнім ОСОБА_6, маючи умисел на заволодіння чужим майном, з корисливих мотивів, таємно, шляхом вільного доступу заволоділи автомобілем «АЗЛК 2140», зеленого кольору, державний номер НОМЕР_3, який знаходився біля воріт будинку АДРЕСА_6, що належить ОСОБА_10, вартістю шість тисяч гривень, завдавши матеріальної шкоди на вказану суму.

19 лютого 2009 року близько 01.00 години ОСОБА_5 за попередньою змовою з ОСОБА_6 та ОСОБА_3, із корисливих спонукань, з метою заволодіння чужим майном, таємно викрали з автомобіля «ВАЗ-2101», державний номер НОМЕР_7, що належить ОСОБА_15, чотири колеса із титанового сплаву «Р-13» із гумовими покришками «ВС-20», вартість яких згідно товарознавчої експертизи № 651 від 30 квітня 2009 року становить 3348 грн., після чого з місця пригоди зникли, завдавши потерпілому ОСОБА_15 матеріальної шкоди на вказану суму.

Крім того в лютому 2009 року близько 22.00 години ОСОБА_5 за попередньою змовою з ОСОБА_16 та ОСОБА_6 таємно, із корисливих спонукань, з метою заволодіння чужим майном, повторно, шляхом вільного доступу, перебуваючи на вулиці Леніна у смт. Вапнярці Томашпільського району, із узбіччя викрали скутер «Ямаха», вартість якого згідно довідки вартості становить 2500 грн., який належить ОСОБА_17, після чого з місця пригоди зникли, завдавши ОСОБА_17 матеріальної шкоди на зазначену суму.

Крім того 13 березня 2009 року близько 23.00 години ОСОБА_5 за попередньою змовою із ОСОБА_6, ОСОБА_3 та ОСОБА_7 із корисливих спонукань, з метою незаконного заволодіння транспортним засобом, побачивши автомобіль «ФОРД СКОРПІО», державний номер НОМЕР_5, що знаходився біля будинку АДРЕСА_7, що належить ОСОБА_18, підійшли до вказаного автомобіля, після чого ОСОБА_7, ОСОБА_3 та ОСОБА_6 слідкували за підходами-відходами громадян щоб у разі виникнення небезпеки могли б попередити ОСОБА_5, який знаходився біля вказаного автомобіля і за допомогою викрутки та кусачок намагався відчинити та зламати центральний замок автомобіля, однак свій злочинний намір довести до кінця не змогли по незалежних від них причин, так як відчинити автомобіль вони не змогли, після чого з місця пригоди зникли.

Крім того 14 березня 2009 року близько 02.00 години ОСОБА_5 за попередньою змовою із ОСОБА_6, ОСОБА_3 та ОСОБА_7, із корисливих спонукань, з метою незаконного заволодіння транспортним засобом, шляхом вільного доступу, незаконно заволоділи автомобілем «ВАЗ-2101», державний номер НОМЕР_6, 1984 року випуску, вартість якого згідно товарознавчої експертизи № 3 від 16 квітня 2009 року становить 7678,08 грн., який знаходився у АДРЕСА_8 та належить ОСОБА_19, після чого з місця пригоди зникли, завдавши ОСОБА_19 матеріальної шкоди на вищевказану суму.

Крім того ОСОБА_5, достовірно знаючи, що ОСОБА_6 - ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_3- ІНФОРМАЦІЯ_17 є неповнолітніми, з метою втягнення їх у злочинну діяльність, шляхом переконання, схилив їх до вчинення крадіжки коліс від автомобіля. Після чого 19 лютого 2009 року близько 01.00 години ОСОБА_5 за попередньою змовою з ОСОБА_6 та ОСОБА_3, із корисливих спонукань, з метою заволодіння чужим майном, таємно викрали із автомобіля «ВАЗ-2101», державний номер НОМЕР_7, що належить ОСОБА_15, чотири колеса титанового ставу «Р-13» із гумовими покришками «ВС-20», вартість яких згідно товарознавчої експертизи № 651 від 30 квітня 2009 року становить 3348 грн., після чого з місця пригоди зникли, завдавши потерпілому ОСОБА_15 матеріальної шкоди на вищезазначену суму.

Крім того ОСОБА_5, достовірно знаючи, що ОСОБА_6- ІНФОРМАЦІЯ_4 є неповнолітнім, з метою втягнення в злочинну діяльність, шляхом переконання схилив того вчинити крадіжку скутера у смт. Вапнярці Томашпільського району. Після чого в лютому 2009 року близько 22.00 години ОСОБА_5 за попередньою змовою із ОСОБА_16 та ОСОБА_6, таємно із корисливих спонукань, з метою заволодіння чужим майном, повторно, шляхом вільного доступу, перебуваючи на вулиці Леніна у смт. Вапнярці Томашпільського району, із узбіччя викрали скутер «Ямаха», вартість якого згідно довідки вартості становить 2500 грн. та належить ОСОБА_17, після чого з місця пригоди зникли, завдавши ОСОБА_17 матеріальної шкоди на вказану суму.

Крім того ОСОБА_5, достовірно знаючи, що ОСОБА_6- ІНФОРМАЦІЯ_4, ОСОБА_3- ІНФОРМАЦІЯ_17 та ОСОБА_7- ІНФОРМАЦІЯ_7 є неповнолітніми, з метою втягнення їх в злочинну діяльність, шляхом переконання схилив їх до вчинення незаконного заволодіння транспортним засобом, після чого 13 березня 2009 року близько 23.00 години ОСОБА_5 за попередньою змовою із ОСОБА_6, ОСОБА_3 та ОСОБА_7, із корисливих спонукань, з метою незаконного заволодіння транспортним засобом, побачивши автомобіль «ФОРД СКОРПІО», державний номер НОМЕР_5, що знаходився біля будинку АДРЕСА_7, що належить ОСОБА_18, підійшли до вищевказаного автомобіля, після чого ОСОБА_7, ОСОБА_3 та ОСОБА_6 слідкували за підходами-відходами громадян щоб у разі виникнення небезпеки мати можливість попередити ОСОБА_5, який знаходився біля вказаного автомобіля і за допомогою викрутки та кусачок намагався відчинити та зламати центральний замок автомобіля, однак свій злочинний намір довести до кінця не змогли за незалежних від них причин, так як відчинити автомобіль не змогли, після чого з місця пригоди зникли.

Крім того ОСОБА_5, достовірно знаючи, що ОСОБА_6- ІНФОРМАЦІЯ_4, ОСОБА_3- ІНФОРМАЦІЯ_17 та ОСОБА_7- ІНФОРМАЦІЯ_7 є неповнолітніми, з метою втягнення їх у злочинну діяльність, шляхом переконання схилив тих вчинити незаконне заволодіння транспортним засобом, після чого 14 березня 2009 року близько 02.00 години ОСОБА_5 за попередньою змовою із ОСОБА_6, ОСОБА_3 та ОСОБА_7, із корисливих спонукань, з метою незаконного заволодіння транспортним засобом, шляхом вільного доступу незаконно заволоділи автомобілем «ВАЗ-2101», державний номер НОМЕР_6, 1984 року випуску, вартість якого згідно товарознавчої експертизи № 3 від 16 квітня 2009 року становить 7678,08 грн., який знаходився по АДРЕСА_8 та належить ОСОБА_19, після чого з місця пригоди зникли, завдавши ОСОБА_19 матеріальної шкоди на вказану суму.

В лютому 2009 року ОСОБА_11, із корисливих спонукань, достовірно знаючи, що мопед «ЯМАХА», який запропонував йому купити ОСОБА_5 був попередньо викрадений ним за попередньою змовою із ОСОБА_6 та ОСОБА_16 у смт. Вапнярці Томашпільського району, заздалегідь необіцяно придбав даний мопед за 1500 грн., після чого зберігав його і в подальшому, з метою позбавлення купленого мопеда, збув його шляхом продажу на ринку у с. Рахни Шаргородського району невідомим особам за 1000 грн.

Прокурор подав апеляцію зі змінами, просив вирок скасувати в зв'язку з істотним порушенням вимог кримінально-процесуального закону, неправильним застосуванням кримінального закону, невідповідністю міри покарання тяжкості вчиненого злочину та особам засудженим, кримінальну справу направити на новий судовий розгляд.

Вимоги мотивовані тим, що судом першої інстанції без жодної на те мотивації, за епізодом втягнення в злочинну діяльність ОСОБА_6, ОСОБА_3 дії ОСОБА_5 кваліфіковано за ч.1 ст.304 КК України, хоча на досудовому слідстві кваліфікація була за ст. 304 КК України. Також дії ОСОБА_3, ОСОБА_7, ОСОБА_5 кваліфіковано за ч.3 ст.15 КК України, тоді як на досудовому слідстві їх дії кваліфіковано за ст.15 КК України. В порушення вимог ст.275 КПК України, суд першої інстанції невірно зазначив кваліфікацію дій ОСОБА_5 та ОСОБА_3 за ч.2 ст.187 КК України, тоді як досудовим слідством їх дії кваліфіковано за ст.15 ч.2 ст.186 КК України.

Крім того, всупереч вимог ст.257 КПК України у вироку суду першої інстанції з восьми потерпілих записані покази лише двох, а з п'яти свідків допитаний лише один, чим допущено істотну неповноту судового слідства. Також суд невірно застосував при призначенні покарання ОСОБА_7, ОСОБА_6 ст.69, ст.75 КК України, тоді як ухвалою апеляційного суду Вінницької області від 08.09.2010 року вирок за цим же обвинуваченням скасовувався з підстав м'якості призначеного покарання.

В порушення вимог ст.375 КК України суд призначив ОСОБА_11 покарання, не врахувавши попередній вирок, за яким останньому за ст.198 КК України призначено покарання у виді одного року позбавлення волі, з застосуванням ст.75 КК України встановлено іспитовий строк два роки і який з підстав м'якості не скасовувався .

Також, в порушення вимог ч.3 ст.68 КК України, суд першої інстанції призначив ОСОБА_5 покарання за ч.3 ст.15 ч.2 ст.289 КК України у вигляді 5 років 6 місяців позбавлення волі, тоді як дві третини санкції статті становить 5 років 4 місяці позбавлення волі.

Представник неповнолітнього засудженого ОСОБА_3- ОСОБА_4 подала апеляцію, в якій просила змінити вирок суду та призначити її сину покарання не пов'язане з позбавленням волі, застосувавши щодо нього ст.75 КК України, звільнивши від відбування покарання з випробуванням.

Потерпіла ОСОБА_9 подала апеляцію, в якій просила змінити вирок суду, оскільки на її думку покарання призначене ОСОБА_3 за своєю суворістю не відповідає тяжкості вчиненого ним діяння та особі засудженого, оскільки ОСОБА_3- молода людина, яка тільки стала на самостійний шлях, влаштувався на роботу де зарекомендував себе з позитивної сторони, ніяких правопорушень після вчиненого протягом двох років не вчинив, тому слід призначити йому мінімальне покарання без позбавлення волі.

Захисник засудженого ОСОБА_3- ОСОБА_2 подав апеляцію, в якій просив змінити вирок Томашпільського районного суду від 1 березня 2012 рок в частині призначеного ОСОБА_3 покарання та постановити у кримінальній справі новий вирок, яким засудити ОСОБА_3 за ч.2 ст.185, ч.2 ст. 186, ч.2 ст.289, ч.3 ст.15 ч.2 ст.289 КК України, на підставі ч.1 ст. 69 КК України призначити засудженому покарання нижче від найнижчої межі, передбаченого санкцією ст. 186 ч. 2 КК України і на підставі ст. 75 КК України звільнити його від відбування покарання з випробуванням.

Засуджений ОСОБА_5 подав апеляцію в якій ставить питання про направлення справи на новий судовий розгляд для вірної кваліфікації його дій.

Свої вимоги мотивував тим, що судом при розгляді справи були допущені помилки та не було взято до уваги багато фактів, а саме: що його обманним шляхом примусили зізнатись в тяжкому злочині, не було враховано того, що не узгоджуються його покази на досудовому слідстві з тими, які він давав на суді, а також не узгоджуються покази свідків та потерпілої ОСОБА_9 Зазначив, що при винесенні вироку судом першої інстанції, всупереч постанові прокурора про зміну обвинувачення, не вказано частину статті 304 КК України, за якою він засуджений.

Вислухавши доповідача, міркування прокурора Миколайчука Д.Г., який підтримав апеляцію прокурора зі змінами, просив задоволити, скасувати вирок в частині засудження ОСОБА_6, ОСОБА_7 з підстав м'якості призначеного покарання, в частині засудження ОСОБА_5, ОСОБА_3, ОСОБА_11 з підстав неправильного застосування кримінально-процесуального закону та істотного порушення кримінально-процесуального закону, думку захисника ОСОБА_2, який просив задоволити його апеляцію, змінити вирок суду в частині призначення покарання ОСОБА_3, представника ОСОБА_3- ОСОБА_4, яка підтримала свою апеляцію, просила задоволити, засудженого ОСОБА_5, який підтримав свою апеляцію, просив її задоволити, справу направити на новий судовий розгляд, засудженого ОСОБА_3, який просив задоволити апеляції його захисника та представника, засуджених ОСОБА_6, ОСОБА_7, які не заперечували проти задоволення апеляції зі змінами прокурора, перевіривши матеріали кримінальної справи, обговоривши доводи апеляцій, колегія суддів вважає, що апеляції прокурора зі змінами, засудженого ОСОБА_5 підлягають задоволенню, апеляції захисника ОСОБА_2, законного представника ОСОБА_3- ОСОБА_4, потерпілої ОСОБА_9 задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Згідно ст. 365 КПК України вирок суду першої інстанції перевіряється апеляційним судом в межах апеляції.

Як убачається з матеріалів справи судом першої інстанції допущено істотні порушення вимог кримінально-процесуального закону, які перешкодили суду повно, всебічно розглянути справу і постановити законний, обґрунтований і справедливий вирок.

Так, в порушення вимог ст.257 КПК України суд першої інстанції допустив неповноту судового слідства, допитавши з восьми потерпілих лише двох, а саме ОСОБА_9 і ОСОБА_19, з п'яти свідків лише одного свідка ОСОБА_20, при цьому питання щодо того чи достатньо оголошення протоколів допитів інших потерпілих та свідків у учасників судового розгляду не з'ясовувалось та було оголошено судом лише протоколи допиту потерпілих ОСОБА_10, ОСОБА_15, ОСОБА_21, свідків ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24

Незважаючи на вищевикладене суд, обґрунтовуючи вирок, всупереч вимог ст.323 КПК України послався на ті докази, які в судовому засіданні розглянуті не були, а саме покази потерпілих, свідків, які безпосередньо не допитувались і протоколи допитів яких не оголошувались.

Відповідно ст.275 КПК України розгляд справи провадиться тільки відносно підсудних і тільки в межах пред'явленого їм обвинувачення.

Згідно матеріалів кримінальної справи, досудовим слідством дії ОСОБА_5 були кваліфіковані за ст.15 ч.2, ст.186 ч.2 , ст. 304 КК України, ОСОБА_3 кваліфіковані за ст.15 ч.2, ст.186 ч.2 КК України.

Судом дії ОСОБА_5 кваліфіковано за ч.2 ст.187, ч.1 ст. 304 КК України, дії ОСОБА_3 кваліфіковано за ч.2 ст.187 КК України, хоча як убачається з протоколу судового засідання під час судового розгляду справи прокурором пред'явлене обвинувачення не змінювалося в порядку ст.277 КПК України.

Також без жодної мотивації дії ОСОБА_5 судом кваліфіковані за епізодами втягнення в злочинну діяльність ОСОБА_6, ОСОБА_3 за ч.1 ст.304 КК України, хоча досудовим слідством обвинувачення було пред'явлене за ст.304 КК України.

Крім того, як убачається з вироку суду ОСОБА_3, ОСОБА_7, ОСОБА_5, ОСОБА_6 визнано винними та засуджено за ч.3 ст.15, ч.2 ст.289 КК України по епізоду вчинення замаху на незаконне заволодіння автомобілем «Форд Скорпіо» 13.03.2009 року, хоча на досудовому слідстві їхні дії було кваліфіковано за ст.15, ч.2 ст.289 КК України.

Відповідно ст.334 КПК України мотивувальна частина обвинувального вироку повинна містити формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, з зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків злочину, форми вини і мотивів злочину.

Однак, в порушення ст.334 КПК України суд першої інстанції у мотивувальній частині обвинувального вироку не вказав в чому конкретно виразилось втягнення ОСОБА_5 неповнолітнього ОСОБА_6 у злочинну діяльність на початку лютого 2009 року, не зазначив чітко час, конкретні злочини, до участі в яких ОСОБА_5 залучив ОСОБА_6

З протоколу судового засідання вбачається, що 27.01.2011 року судом було оголошено перерву для надання прокурору часу для зміни пред'явленого ОСОБА_5 обвинувачення.

В матеріалах справи наявна постанова про зміну обвинувачення від 01.02.2011 року.

В порушення вимог ст.277 КПК України прокурором постанова у судовому засіданні не оголошувалась, її копія ОСОБА_5 не надавалась, а також судом не було

роз'яснено йому, що той буде захищатись в судовому засіданні від нового обвинувачення, розгляд справи не відкладався для надання можливості підготуватись до захисту проти нового обвинувачення.

Ухвалою колегії суддів Судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Вінницької області від 08.09.2010 року вирок Томашпільського районного суду від 22.04.2010 року відносно ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_3, ОСОБА_16 та ОСОБА_11 було скасовано, зокрема з підстав невідповідності призначеного ОСОБА_6, ОСОБА_7 покарання з застосуванням ст.69 та ст.75 КК України, яке колегія суддів визнала таким, що не відповідає тяжкості вчинених злочинів та особам засуджених.

В порушення вимог ст.375 КПК України судом засуджено ОСОБА_7 та ОСОБА_6 за тим же обвинуваченням та застосовано ст. ст.69, 75 КК України, що є істотним порушенням кримінально-процесуального закону.

Разом з тим ОСОБА_11 суд визнав винним у вчиненні злочину, передбаченого ст.198 КК України та призначив покарання у вигляді арешту на строк один місяць, хоча попередній вирок відносно вказаної особи, згідно якого він був засуджений за ст.198 КК України до одного року позбавлення волі з застосуванням ст.75 КК України зі звільненням від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки - з підстав м'якості не скасовувався, що протиріче вимогам ст.375 КК України.

Відповідно ч.3 ст.68 КК України за вчинення замаху на злочин строк або розмір покарання не може перевищувати двох третин максимального строку або розміру найбільш суворого виду покарання, передбаченого санкцією статті (санкцією частини статті) Особливої частини цього Кодексу.

В порушення вимог ч.3 ст.68 КК України суд призначив за ч.3 ст.15, ч.2 ст.289 КК України ОСОБА_5 покарання у вигляді 5 років 6 місяців позбавлення волі, хоча дві третини максимального строку санкції частини статті становить 5 років 4 місяці позбавлення волі.

Відповідно ст.331 КПК України питання про судові витрати суд вирішує з додержанням правил статті 93 цього Кодексу.

Всупереч вимог ст.93 КПК України суд стягнув судові витрати солідарно.

Відповідно ст.367 КПК України підставами для скасування судових рішень при розгляді в апеляційному суді є істотне порушення кримінально-процесуального закону, неправильне застосування кримінального закону.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що вирок підлягає скасуванню, справа поверненню на новий судовий розгляд з метою усунення допущених істотних порушень кримінально-процесуального закону, кримінального закону та у разі доведеності вини засуджених у вчиненні інкримінованих їм злочинів призначення покарання, яке відповідає тяжкості злочинів, особам засуджених.

Керуючись ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів

У х в а л и л а :

Апеляцію зі змінами прокурора задоволити.

Апеляцію засудженого ОСОБА_5 задоволити.

В задоволенні апеляцій захисника ОСОБА_2, законного представника ОСОБА_3- ОСОБА_4, потерпілої ОСОБА_9 відмовити.

Вирок Томашпільського районного суду Вінницької області від 01.03.2012 року, яким засуджено ОСОБА_5 за вчинення злочинів, передбачених ч. 2 ст.185, ч. 2 ст. 187, ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 289, ч. 2 ст. 289, ч. 1 ст. 304 КК України, ОСОБА_6 за вчинення злочинів, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 289, ч. 2 ст. 289 КК України, ОСОБА_7 за вчинення злочинів, передбачених ч.3 ст. 15, ч. 2 ст. 289, ч. 2 ст. 289 КК України, ОСОБА_3 за вчинення злочинів, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 187, ч. 2 ст. 289, ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 289 КК України, ОСОБА_11 за вчинення злочину, передбаченого ст. 198 КК України скасувати в частині засудження ОСОБА_7, ОСОБА_6 з підстав м'якості призначеного покарання, в частині засудження ОСОБА_5, ОСОБА_3, ОСОБА_11 з підстав істотного порушення вимог кримінально-процесуального закону, неправильного застосування кримінального закону.

Справу направити на новий судовий розгляд в той же суд в іншому складі суду.

Судді:

Показати/Приховати судові провадження

Коментарі

Коментарі відсутні

Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація