УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа 0620/2-140/12

Категорія 5

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 квітня 2012 року Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючого - судді Євстаф'євої Т.А.,

суддів: Зарицька Г.В., Талько О.Б.,

при секретарі судового

засідання: Трохимчук Ю.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Радомишльського районного суду Житомирської області від 17 січня 2012 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Радомишльської міської ради про визнання права власності на спадкове майно,-

в с т а н о в и л а :

У грудні 2011 року ОСОБА_2 звернулася з даним позовом до суду, в обґрунтування якого зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її чоловік. Під час перебування у шлюбі, вони з чоловіком за спільні кошти у 1989 році побудували житловий будинок та в 1991 році побудували гараж.

Вказала, що після смерті її чоловіка відкрилася спадщина на дані будівлі, проте їй як спадкоємцю за законом першої черги, нотаріусом було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом через відсутність правовстановлюючих документів.

Згідно довідок, виданих комунальним підприємством «Житомирське обласне міжміське бюро технічної інвентаризації» за померлим ОСОБА_3 право власності на будинок та на гараж не зареєстровано, але факт належності даного будинку та гаража на праві власності її чоловіку підтверджується технічними паспортами на будинок та гараж. Зазначає, що у разі смерті власника нерухомого майна, первинна реєстрація права власності якого не була проведена і правовстановлюючий документ відсутній, то питання визначення належності цього майна попередньому власнику та наступного його власника повинно вирішуватися у судовому порядку. Тому просила визнати за нею право власності на зазначений житловий будинок та гараж .

Рішенням Радомишльського районного суду Житомирської області від 17 січня 2012 року в позові відмовлено за безпідставністю.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить це рішення скасувати та ухвалити нове про задоволення її позовних вимог в повному обсязі. Зазначає, що суд не дав належну оцінку доказам по справі, не взяв до уваги, що факт належності будинку та гаража на праві власності її чоловіку підтверджується технічними та будівельними паспортами. З огляду на це, суд, керуючись ч. 3 ст. 376 ЦК України міг визнати за нею право власності на самочинно збудоване нерухоме майно.

Розглянувши справу в межах, визначених ст. 303 ЦПК України, колегія суддів приходить до висновку, що скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як видно з матеріалів справи та встановлено судом, позивачка перебувала у шлюбі з ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 ( а. с. 7,8 ). Останні в період спільного сумісного проживання побудували в 1991 році гараж АДРЕСА_1 та в 1989 році будинок АДРЕСА_2, право власності на дані будівлі за ОСОБА_3 не зареєстровані (9-18).

Відповідно до положень ч. 2 ст. 331 ЦК України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди, тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).

Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації.

Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Згідно Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції № 7/5 від 07.02.2002 року оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна провадиться з видачею свідоцтва про право власності місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування.

Відмовляючи позивачці у задоволенні позовних вимог про визнання права власності на спадкове майно, суд першої інстанції правильно виходив з того, що останньою не надано суду доказів про здачу спірних будівель в експлуатацію та про набуття права власності її чоловіком на будинок та гараж. А так як ОСОБА_3 не був власником даних об'єктів нерухомості, то й спадщина після його смерті на вказане майно не відкривалась.

Такий висновок суду відповідає вимогам закону.

Доводи апеляційної скарги правильність висновків суду першої інстанції не спростовують. Рішення ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстав для його скасування немає.

Керуючись ст. ст. 209, 218, 303, 304, 307, 308, 313 - 315 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Радомишльського районного суду Житомирської області від 17 січня 2012 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий Судді