Справа № 2/0510/479/2012

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10.05.2012                      м. Макіївка

Гірницький районний суд міста Макіївки Донецької області в складі:

                     головуючого судді                     Супрун М.Ю.

                     при секретарі                     Шуляк О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Макіївці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «Надра»про стягнення інфляційних нарахувань та трьох процентів річних за договорами строкових банківських вкладів (депозитів),

В С Т А Н О В И В:

В листопаді 2011 року ОСОБА_1 звернулась до суду з вищезазначеним позовом, в якому посилалась на те, що між нею та ВАТ КБ «Надра»в особі Донецького РУ ВАТ КБ «Надра»25 липня 2008 року та 31 липня 2008 року були укладені договори банківського вкладу (депозиту), у відповідності до яких вона внесла, а відповідач прийняв грошові кошти в сумі по 10000 гривень на строк до 25 липня 2009 року та 31 липня 2009 року відповідно. Враховуючи те, що відповідач за даними договорами не виконував свої зобов»язання та не виплачував їй проценти та по закінченню дії договорів не виплатив суми депозитів, рішенням Ворошиловського районного суду м. Донецьку від 21 травня 2010 року на її користь з ПАТ КБ «Надра» були стягнути суми вкладів, інфляційні нарахування та три проценти річних за період по 21 травня 2010 року. Дане рішення було виконано примусово 26 вересня 2011 року. Приймаючи до уваги те, що прийняття судом рішення не можна вважати виконанням зобов’язання належним чином, з урахуванням прострочення відповідачем грошового зобов»язання за договорами банківських вкладів від 25 липня 2008 року та 31 липня 2008 року, просила стягнути з ПАТ КБ «Надра» на її користь інфляційні нарахування в загальній сумі 2418,55 грн та три проценти річних в загальній сумі 808,77 грн., нараховані за період з 21 травня 2010 року, а саме з часу винесення рішення Ворошиловським районним судом м. Донецька по 26 вересня 2011 року, тобто по час фактичного виконання рішення суду.

Позивачка у судовому засіданні підтримала позовні вимоги та просила стягнути на її користь з ПАТ КБ «Надра» інфляційні нарахування в загальній сумі 2418,55 грн та три проценти річних в сумі 808,77 грн., пов’язані з порушенням зобов’язання за договорами банківських вкладів від 25 липня 2008 року та 31 липня 2008 року.

Представник відповідача ОСОБА_2, діюча за довіреністю, заперечувала проти задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що дійсно між ВАТ КБ «Надра»та позивачкою 25 липня 2008 року та 31 липня 2008 року були укладені договори банківського вкладу (депозиту). Рішенням Ворошиловського районного суду м. Донецьку від 21 травня 2010 року на користь ОСОБА_1 з банку були стягнути суми вкладів, інфляційні нарахування та три проценти річних. Таким чином, оскільки вимога про сплату інфляційних нарахувань та трьох процентів річних була вже предметом розгляду у справі, вважає, що відсутні підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 Крім того, посилалась на те, що Тимчасовим адміністратором банку були затверджені програми повернення депозитних вкладів клієнтам та запропоновані в тому числі і позивачці, скористатись якими ОСОБА_1 не виразила бажання та отримати грошові кошти згідно встановлених лімітів відмовилась. Більш того, вважає, що відповідати за даним позовом повинна виконавча служба, яка виконувала рішення Ворошиловського районного суду м. Донецьку від 21 травня 2010 року, оскільки тривале невиконання рішення суду пов»язано з неналежним виконанням вказаним органом своїх обов»язків. З урахуванням викладеного, просила в задоволенні позову відмовити.

Суд, заслухавши пояснення позивачки, представника відповідача, перевіривши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що між ОСОБА_1 та Відкритим акціонерним товариством Комерційний банку «Надра», який змінив назву на Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «Надра» 25 липня 2008 року та 31 липня 2008 року були укладені договори банківського вкладу (депозиту), у відповідності до яких позивачка внесла, а банк прийняв грошові кошти в сумі по 10000 гривень на строк до 25 липня 2009 року та 31 липня 2009 року відповідно.

Враховуючи те, що відповідач належним чином не виконував свої зобов»язання за зазначеними договорами та не виплачував ОСОБА_1 проценти та по закінченню дії договорів - суми депозитів, рішенням Ворошиловського районного суду м. Донецьку від 21 травня 2010 року на користь ОСОБА_1 з ВАТ КБ «Надра» були стягнути суми вкладів, інфляційні нарахування та три проценти річних. ( а. с. 9-10, 12-14).

З матеріалів справи убачається, що ПАТ КБ «Надра»добровільно вказане рішення суду не виконало, тому воно виконувалось примусово відділом примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, що підтверджується копією постанови про відкриття виконавчого провадження від 03 серпня 2010 року (а.с. 6).

Судом встановлено, що ОСОБА_1 отримала присуджені їй по рішенню Ворошиловського районного суду м. Донецьку від 21 травня 2010 року грошові кошти 20 жовтня 2011 року, що підтверджується витягом по рахунку приватного клієнту ОСОБА_1 № 574894-2012/0417, наданого ПАТ «Кредитпромбанк»17 квітня 2012 року.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 598 ЦК України передбачено, що зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зокрема, стаття 599 ЦК України передбачає, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно зі статтею 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов»язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов’язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох процентів річних виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних витрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утриманими ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

          При цьому зазначена норма не обмежує права кредитора звернутись до суду за захистом свого права, якщо грошове зобов’язання не виконується і після вирішення судом питання про стягнення основного боргу.

          Оскільки чинне законодавство не пов’язує припинення зобов’язання з постановленням судового рішення чи відкриттям виконавчого провадження з його примусового виконання, а наявність судових актів про стягнення заборгованості не припиняє грошових зобов’язань боржника та не виключає його відповідальність за порушення строків розрахунків, є правові підстави для застосування до спірних правовідносин положень статті 625 ЦК України.

З урахування наведеного, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовані і з відповідача на її користь підлягає стягненню сума індексу інфляції за весь час прострочення та трьох процентів річних від простроченої суми.

Разом з тим, суд не приймає до уваги доводи представника відповідача відносно того, що за даним позовом повинна відповідати виконавча служба, яка виконувала рішення Ворошиловського районного суду м. Донецьку від 21 травня 2010 року, оскільки законом передбачено можливість добровільного виконання боржником рішення суду.

Розрахунки інфляційного збільшення та трьох відсотків річних, надані позивачкою, суд вважає вірними:

          - розрахунок інфляційного збільшення:

20.000,00 грн. х 1,012 (індекс інфляції за серпень 2010р.) х 1,029 (індекс інфляції за вересень 2010 р.) х 1,005(індекс інфляції за жовтень 2010 р.) х 1,003 (індекс інфляції за листопад 2010 р.) х 1,008 (індекс інфляції за грудень 2010 р.)х 1,01 (індекс інфляції за січень 2011 р.) х 1,009 (індекс інфляції за лютий 2011 р.) х 1,014 ( індекс інфляції за березень 2011р.)х 1,013 ( індекс інфляції за квітень 2011р.)х 1,008( індекс інфляції за травень 2011р.) х 1,004 ( індекс інфляції за липень 2011р.)= 22.418, 55 грн.

          22.418, 55 грн. –20.000,00 грн. –2.418, 55 грн.

          - розрахунок трьох відсотків річних:

20.000,00 грн. х 3 (річний відсоток)х492(кількість днів прострочення з 22.05.2010р. по 25.09.2011р.) : 365 (кількість днів у році) : 100= 808,77 грн.

Позивачкою наданий розрахунок інфляційних нарахувань та трьох процентів річних за період з 21 травня 2010 року, а саме з часу винесення рішення Ворошиловським районним судом м. Донецька по 26 вересня 2011 року, однак судом встановлено, що фактично рішення суду виконане 20 жовтня 2011 року.

Таким чином, суд, керуючись ст. 11 ЦПК України, не виходячи за межі позовних вимог, приходить до висновку про необхідність стягнення з Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Надра»на користь ОСОБА_1 Л інфляційні нарахування в загальній сумі 2418, 55 грн та три проценти річних в загальній сумі 808,77 грн. за договорами строкових банківських вкладів (депозитів) від 25 липня 2008 року та 31 липня 2008 року.          

Крім того, згідно з ч. 1 ст. 88 ЦПК України, суд покладає на відповідача обов'язок відшкодувати позивачці понесені нею судові витрати у вигляді витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 30грн. 00коп. та судового збору в сумі 51,00грн.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 525,526, 530, 629, 625, 1058, 1060,1066 ЦК України, ст.ст. 10, 57, 60, 88, 213, 215 ЦПК У країни, суд

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Надра»про стягнення інфляційних нарахувань та трьох процентів річних за договорами строкових банківських вкладів (депозитів) задовольнити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Надра»на користь ОСОБА_1 за договорами строкових банківських вкладів (депозитів) від 25 липня 2008 року та 31 липня 2008 року інфляційні нарахування в загальній сумі 2418, 55 грн та три проценти річних в загальній сумі 808,77 грн., всього 3227,32 грн. (три тисячі двісті двадцять сім грн. 32 коп)

Стягнути з Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Надра»на користь ОСОБА_1 витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 30грн. 00коп. та судовий збір в сумі 51,00 грн., всього в сумі 81,00 грн.

На рішення може бути подано апеляційну скаргу до Апеляційного суду Донецької області через Гірницький районний суд м. Макіївки Донецької області протягом десяти днів з дня його проголошення.

СУДДЯ: